Автор фотографії:
У всіх нас час від часу трапляються проблеми з доступом до всесвітньої мережі Інтернет. Наприклад я до недавнього часу мав повноцінний доступ до Інтернету лише з дому. Після купівлі смартфона Nokia N82, про який я писав у своєму особистому блозі, ці можливості дещо розширилися, але їх явно не достатньо, щоб сказати, що доступ до мережі є постійним.
Думаю, така сама ситуація, як у мене, притаманна абсолютній більшості українських блогерів. Все таки, Україна – не Америка. І попри всі безперечно позитивні зрушення на шляху до тотальної інтернетизації, які відбулися за останні кілька років, доступ в мережу всі ми отримуємо з перебоями.
Та чи означає це, що нам варто відмовитися від роботи над покращенням блога? У жодному разі ні! На щастя існує безліч способів, які дозволять продовжити працювати над вдосконаленням блога навіть тоді, коли поруч немає комп’ютера, під’єднаного до Інтернету. Або, що навіть складніше – взагалі немає комп’ютера! Ними ділиться один із найвідоміших світових блогерів Дарен Роуз на «сторінках» Problogger.net.
Не залежно від того, де ви перебуваєте – на нудному корпоративному заході, у маршрутці чи у довжелезній черзі на пошті – ви завжди можете використати шість «безкомп’ютерних» (computer free) практик для покращення блога.
1. Генеруйте ідеї
Якщо ви ведете блог не перший день – то майже напевне стикалися із творчим вигоранням, коли здається, що все, про що можна написати – вже написано. Це означає, що вам потрібні нові ідеї.
Дарен Роуз пропонує простий, але надзвичайно дієвий метод, який допомагає збагатитися новими ідеями:
- Напишіть числа від 1 до 50-ти на листі паперу (можливо, вам знадобиться кілька листів).
- Поставте таймер на 20 хвилин.
- Перш, ніж час збіжить, напишіть по одній ідеї навпроти кожного числа.
Не турбуйтеся, якщо деякі ідеї будуть схожими, а деякі – явно занадто слабкими для повноцінного запису. Така вправа не лише дасть вам два-три десятки повноцінних ідей, але й забезпечить активне тренування для мозку.
2. Розплануйте наступний місяць
Чесно кажучи, я сумніваюся, що в українській блогосфері знайдеться хоча б десяток авторів, які серйозно ставляться до планування чергових записів у блозі. І тим не менше – хіба це не чудово – мати план на цілий наступний місяць?
Якщо кожного дня ви публікуєте нову ідею, яка щойно прийшла до голови – то існує чималий ризик повністю заплутати читача. А врешті-решт виявиться, що ви постійно пишете про одне й те ж. Тому планування – це річ виключно позитивна: як для блогера (оскільки полегшує йому життя) так і для відвідувачів (оскільки робить блог набагато кориснішим та структурованішим).
Для цієї мети ви можете використовувати:
- перехід між різними категоріями та темами для збереження читацького інтересу та охоплення більш широкої аудиторії;
- планування спеціальних «міні-серій» постів, у першому з яких ви означуєте певну тему, а у кількох наступних – розкриваєте її. Таким прикладом в «Українській блогсфері» може бути серія статей про «Рівні рекламної монетизації блога»;
- чергування довгих аналітичних та коротких «влучних» постів;
- експериментування з різними стилями: гумористичні записи, списки, відкриті дискусії тощо.
3. Брейнштормінг
Напишіть потенційну назву нового запису всередині аркуша паперу і спробуйте зробити «павучу» діаграму (стрілочками від центру вказуйте на ідеї, які стосуються статті, а від них також «проводьте» суміжні ідеї – в результаті чого виходить малюнок, схожий на павука). Це надзвичайно простий, а водночас – ефективний спосіб «зрушити з місця» своє мислення і візуально розкласти статтю на головні ідеї.
4. Робіть фотографії
Якщо у вас під рукою є фотоапарат чи хоча б мобільний телефон з непоганою камерою – ви можете взятися за зйомку. Власноруч зроблені фотки прикрасять ваш блог куди більше, ніж чергова світлина з Flickr (хоча там також є цінні і цікаві кадри).
5. Почитайте цікаву книжку
Як я вже говорив у одній із попередніх статей – люди зазвичай по різному ставляться до офлайн та онлайн-читання, приділяючи першому спеціальний час. Але якщо в даний момент у вас під рукою немає комп’ютера, то чому б не почитати цікаву книжку. Уявіть, як вигідно ви будете виглядати в очах колег, якщо замість того, щоб процитувати і послатися на іншого блогера, ви процитуєте цікаву книгу. Тим більше, що ідеї в книгах зазвичай набагато краще вивірені та в середньому цікавіші, ніж ті, які можна знайти в онлайні.
Зрештою, при бажанні ви можете почитати художню літературу для того, щоб розслабитись і відпочити…
6. Розслабтесь і відпочиньте
Наскільки б захоплено ви не ставились до блогінгу – фізична та ментальна перевтома ще ніколи не приводила до добра. Тому іноді, замість того, щоб планувати, брейнштормити, шукати нових ідей чи навіть просто читати книжки, варто повністю розслабитись і відпочити.
Повірте, у блогерському вигоранні немає нічого веселого. І якщо ви, як навіжений, тільки те й робитимете, що один за одним випускатимете у світ все нові та нові пости – то існує надзвичайно висока ймовірність, що саме така доля вас і спіткає.
Тому прогуляйтесь вулицею, сходіть у парк і зводіть нарешті свою дівчину в кіно (якщо ви дівчина – то витягніть у кіно свого хлопця).
Запрошую всіх до коментарів, ділитися своїми способами проведення вільного від комп’ютера часу з користю для блога!
За підтримки:
Имеете желание раскрутить сайт в одессе? Тогда обратитесь на Dir.od.ua!
Novosti.zp.ua – это не просто доска объявлений в Запорожье, а крупнейший сайт бесплатных объявлений, посетитель которого найдет именно тот продукт, который ему нужен!
Loading ...
Коментарів: 13
грудня 2, 2008 @22:08
ех.. чоловіче… хоч би перекладав ту … мову в рекламі…
Щодо планування – якось не дуже вдається… Мені простіше довести діло до дедлайну і тоді з’являється стимул – не встигнути – воно якось фігово… Щодо статей в блог – записую ідеї в неопубліковане і з часом при перегляді неопублікованого дописую… дописую… так буває і через рік стаття з’являється…
грудня 2, 2008 @22:25
podarok, рік – це серйозно. Мій блог стільки навіть не існує.
Плануванням іноді теж лінь займатися – але свої плоди воно приносить – це факт.
що стосується реклами – я завжди перекладаю, якщо рекламодавцеві не принципово, якою мовою буде опубліковано посилання. І якою б мовою ми не писали – давайте зберігати повагу до інших. Російська, англійська, китайська, хінді – у кожної мови є свій носій. Ліпити до них образливі ярлики, думаю, недоречно… Принаймні, мені дуже неприємно, коли українську мову називають образливо на різних форумах. Опускатися до їхнього рівня у цьому блозі не будемо! Сподіваюся на розуміння.
грудня 2, 2008 @22:47
Сорі, якщо зачепив якось… То стад душі такий… Чесно кажучи якось реклама портить враження від самої статті… Чисто мені… Це відгук… Хочеш – не враховуй…
Перша стаття в моєму блозі 2005-12-20 13:44:27 +0300
Так що скоро буде вже 3 роки… За кілька тижнів 8)))
грудня 2, 2008 @22:54
podarok, та ні
забули! Просто здивувався такому висловлюванню. Ніколи не вважав тебе ярим противником російської мови.
з рекламою все просто: за що платять – те й розміщуємо. В рамках етики і здорового глузду, звісно (тобто ресурсів “для дорослих” і іншого протизаконного контенту тут ніколи не буде)!
Але російська мова сама по собі ніколи не була для мене чимось таким, чого слід соромитись і уникати.
Я вважаю рідною і люблю українську – я спілкуюся і пишу нею. Комусь подобається російська. На здоров”я!
Ну ок!
Чого я ніколи не любив – то це розмов “про мови”. Завжди вважав, що підтримати мову можна тільки ділом, а не розмовами про неї!
P.S.: То тебе вже невдовзі можна буде поздоровити зі святом
грудня 2, 2008 @22:58
Ну, коли мав цифровий фотоапарат, то фотографував. В принципі і зараз фотографую Зенітом, сьогодні першу плівку здав.
Взагалі, якщо не за компом, то читаю книжки.
А от з користю для блога, то це обдумування в дорозі на роботу і на самй роботі, ну в принципі скрізь де в голову стукне, там і думаю. Маю на увазі ідею, яка стукне)))
грудня 2, 2008 @23:01
wedmid, головне ці ідеї “які стукнуть” записувати… бо дуже часто виходить так, що вони наче ті горобці вилітають з голови – а потім думай не думай – згадати не можливо. Принаймні у мене саме так!
грудня 3, 2008 @0:23
Ну от це я якраз і не озвучив. З записуванням проблеми, ну не з записуванням проблеми, а сама проблема в тому, що я якраз і не записую(((.
Но я виправлюся, вже починаю, приходиться.
оффтоп: ми(wedmid jarofed podarok), як три богатирі. Один в по центрі дивиться, а два в різні сторони))). Асоціація чогось така вийшла)
грудня 3, 2008 @16:44
Все таки, Україна – не Америка.
І навіть тут комплекс меншовартості
Не може бути, щоб в Америці на кожному хуторі був швидкісний Інтернет.
Майже знамените кучмівське «Україна — не Росія».
«Україна — не Америка», інакше «Україна = не Америка». У підтексті невпевнене намагання знайти своє місце серед народів. Слід було б уже до цього часу знайти.
Як глибоко сидить у душах українців (та й не тільки українців) совок, що навіть у прогресивних і вільних людей такі слова іноді вихоплюються!
грудня 3, 2008 @17:14
Прикинь які націоналісти тут позбирались, Ярославе!
грудня 3, 2008 @17:16
chugylo, не зовсім зрозумів, до чого це тут? Ти гілкою часом не помилився?
щодо коментаря:
Україна – не Америка. Україна – не Росія. Україна – не Білорусія. Україна – не Китай. Це очевидно як і сотні інших “не”, які можна застосувати, описуючи Україну. Але існують якісь загальнолюдські цінності та принципи, які притаманні людям без залежності від того, про яку країну йдеться.
Є об’єктивні поняття “кращого” та “гіршого”, які знову ж таки можна застосувати до будь-якої країни чи економіки. Так ось – рівень економічного забезпечення середньостатистичної людини у Америці явно вищий, ніж в Україні. І те, що “Україна – не Америка” у цьому плані аж ніяк не робить честі першій!
Іншими словами – нам не потрібно намагатися бути схожими на Америку – нам потрібно просто бути не гіршими.
грудня 4, 2008 @18:05
Поясню детальніше. Попередній коментар був, скоріше, висловленням моєї інтуїції, а не логіки.
Вірно, що народи між собою неоднакові. Америка об’єктивно має вищий рівень розвитку за Україну по більшості економічних і соціальних показників. Але не зрозуміло, чому конкретний представник народу переймається цим з негативним відтінком. Очевидно, йому легше перекласти відповідальність за свої невдачі на те, що здається «об’єктивною причиною». «Америка» стає ідеалом. Місцем, де справа пішла б добре.
Конкретний представник народу чомусь ототожнює себе зі своєю країною. Нібито, «погана країна, то в мене проблеми». Але частинка цілого не є цілим. Конкретний українець не обов’язково гірший за конкретного американця.
За Союзу вчили думати так: «Там капіталізм, погана країна і живуть там нещасно». Тепер, на жаль, лишаються ті самі грубі категорії мислення: «Там демократія, хороша країна і живуть там щасливо».
Країна людині нічого не винна. Це лише середовище проживання.
грудня 4, 2008 @18:55
Покажіть мені ту людину, яка вважає, що “конкретний українець гірший за конкретного американця”…
Проблема якраз у протилежному: чому в країні, яка складається із таких чудових людей, ми бачимо такий низький рівень життя?
Схоже, ми з тобою просто не до кінця зрозуміли одне-одного. Я не вважаю, що у нас гірший народ. Я не вважаю, що мої чи чиїсь інші проблеми виникають ві того, що “погана країна”. Навіть більше того – я не вважаю, що у нас “погана країна”.
Але по ряду цілком конкретних позицій вона могла б бути кращою.
Але я все ще не можу зрозуміти, яким чином коментар про Америку стосується цієї статті? Може поясниш?
Втім, я доволі прозоро виклав на особистому блозі. Вона вийшла трошки емоційною, але здається, ідею мені вдалося донести. Якщо це цікаво – можемо перенести дискусію туди.
грудня 6, 2008 @11:22
Ніяким чином. Офтоп. Вибачаюсь.
Додати коментар