Спонсор запису:
Если ваш неформальный домашний бизнес стремительно растет – возможно настало время зарегистрировать предприятие?
Автор фотографії: У коментарях на записи цього блога та у листах, які час від часу приходять на мою електронну скриньку, вже неодноразово проскакувало запитання: «Як же все-таки створити успішний український блог?» Думаю, я якось напишу про це велику статтю (або цілу серію статей), в якій дам розгорнуту відповідь з прикладами та порадами як все це впровадити у життя. А поки-що обмежуся кількома найбільш очевидними думками, які, хоч і лежать на поверхні – все ж часто складається враження, що люди просто не звертають на них уваги.
То як же стати успішним блогером?
Щоб дати відповідь на це запитання – зовсім не обов’язково бути якимось там спеціалістом чи великим гуру в питаннях блогінгу. Достатньо «увімкнути» банальний здоровий глузд і трішечки поміркувати.
- Пишіть те, що вам самим було б цікаво читати! Перша порада, звісно ж, стосується «його величності» контенту. І справа навіть не в тому, що блогери не пишуть статей. Вони пишуть, іноді витрачаючи на це заняття доволі значну кількість часу! Але після того, як ви написали (а краще – через кілька днів після того) перечитайте статтю ще раз і дуже відверто (про це ж ніхто окрім вас самих не знатиме) дайте відповідь на запитання: «Якби не ви були автором цієї статті і побачили її на якомусь блозі – то чи стали б читати?» Погодьтесь – це дуже логічно! І тим не менше – у мене іноді складається враження що десь так 90% українських (і не тільки українських) блогерів, навіть не думають про це. Але, з іншого боку…
- Пишіть те, що буде цікаво читати не тільки вам! А це зворотня сторона того, про що я написав у попередньому пункті. У світі існує безліч тем, які надзвичайно нас цікавлять і хвилюють, але при цьому – абсолютно нецікаві стороннім людям. Найяскравішим прикладом такої теми є статті «про себе коханого». Кожна людина любить читати те, що стосується її особисто. КОЖНІСІНЬКА! Відвідувач, який приходить на ваш блог, також любить читати те, що стосується його особисто. Ваша ж особа його навряд чи стосується (ну хіба що він – ваш близький родич або найкращий товариш). Але УВАГА – це зовсім не означає, що ви повинні забути про себе та свої вподобання. Блог без особистого підходу – це не блог!
- Витрачайте час на те, що приносить користь і намагайтеся уникати безглуздих (таких, які не приносять жодної користі) занять. Все у найкращих традиціях принципу Паретто – 20% ваших зусиль будуть приносити 80% ефективності, і навпаки! Якщо ви ще не знаєте які заняття є найбільш ефективними, я скажу! Набагато більше часу приділяйте безпосередньому процесу написання статей (це не означає – пишіть більше, але це означає – працюйте більше над самими статтями, роблячи їх кращими і цікавішими) та прямому маркетингу (реєстрації в каталогах, розміщенню у соціальних мережах та сервісах соціальних закладок, безпосередньому спілкуванню з колегами тощо). Набагато менше часу витрачайте на перечитування фідів, які не мають прямого відношення до вашої тематики, і перестаньте врешті-решт щоп’ять хвилин моніторити статистику. Саме ці дії зазвичай з’їдають найбільшу кількість часу (принаймні – у моєму випадку).
Кожен із пунктів можна розширювати, додаючи нових деталей, але в загальному це все, що вам потрібно для створення успішного українського (чи російського, англійського, французького – не має жодного значення) блога. Як бачите – з формулюванням ідей не виникає ніяких проблем! Найскладніше – це втілення. Можливо саме тому за усередненою світовою статистикою 99% новостворених блогів закриваються протягом перших кількох місяців свого існування, не зумівши задовольнити потреб свого власника!
За підтримки:
Перший Львівський автобазар — безкоштовні оголошення продажу/купівлі авто!
Задумались о создании собственного автономного блога? Тогда вам понадобится качественный vps хостинг!
Фактурная штукатурка – для тех, кто желает утеплить свой дом, а также придать интерьеру особенный дизайн!
Loading ...
Коментарів: 11
грудня 4, 2008 @19:29
статистика вразила 0_о
грудня 4, 2008 @19:40
wedmid, статистика неформальна. Взята із блога якогось англомовного “гуру”. Тому я не впевнений, чи можна їй довіряти на 100%. Але навіть якщо вона хоча б на 1/10 правдива – все одно вражає!
грудня 4, 2008 @21:42
три рази прочитав всю статтю, щоб зрозуміти, про яку саме статистику йдеться мова в коментарях вище 8)))…
І я з нею незгоден.
Що значить закриваються? Хтось купив домен на “кілька місяців” і по закінxенню цих кілька місяців припинив над ним роботу? Гм…
Та й взагалі як порахувати цю статистику?
Може мені той гуру підкаже сервіс, що обов’язково кожен з таких нововирослих блоґєрів відвідує і пише, що він зареєстрував блог, а через кілька місяців приходить на той сервіс і каже – “ай ну… закинув і закрив той блог нафіг”…
НМД – нічим не підтверджене узагальнення із розділу моїх статтей про антитоп, або автор цієї статті (маю наувазі тебе, Ярославе) зробив узагальнення на підставі якихось власних спостережень і необгрунтованих висновків. Або той гуру зробив помилку, на плече якого Ти опираєшся…
Другий хук
Я максимально сильно впевнений і маю на то багато доказів, коли написання блоґів про себе коханого є шедеврами. Та ж Вєрочка в ЖЖ для швидкого прикладу.
Інша справа, що це все повинно бути дуже правильно оформлено без ображання читачів(хоча і на те знайдуться мазохісти, тому це не аргумент).
Якщо автор пише цікаво і захоплююче про те, що він себе любить і обожнює – в нього точно знайдуться читачі. І читачі кількох поглядів – ті, хто вивчають психологію, мазохісти, просто пошановувачі “чудового” стилю письма тощо.
Третій хук… Дуже сподіваюсь, що не нокдаун.
Дуже і дуже помилково… Вибач Ярославе, сьогодні я з тобою в багатьох питаннях незгоден. Хай ця незгода буде обом на користь.
Чому помилково? Все просто. Моя тематика – Інформаційні Технології, залізяки, веброзробка, поліграфія, адміністрування, вірусологія, і аж ніяк не блогінг, цього я лише торкаюсь частково іноді і дуже вимушено. Тому з твоїх слів – мені тебе не варто читати.
Тепер менш натягнутий приклад – 8stalker.od.ua – Хочеш сказати, що для того, щоб стати успішним блогером в сфері, скажімо Охорони здоров’я, такого роду блоги читати – завада?
Де помідор, яким я в тебе можу кинути?
PS. Яскравим прикладом “про себе любимого” є саме цей коментар.
PPS. Ех… Де ж той preview 8)))
грудня 4, 2008 @21:55
йой… треба вже, щоб ти мені гостьового поста писав, бо цей коментар точно на нього тягне!
…ну у суперечці народжується істина, тому це класно, що ти так багато з чим не згоден!
А якщо по пунктах:
1. блогами, які закриваються, особисто я вважаю ті блоги, які не оновлюються протягом довгого часу… зрозуміла річ, що мало хто буде офіційно закривати блог. Зазвичай їх просто покидають і забувають про них.
2. в блогах, тематика яких “про себе коханого” статті “про себе коханого” повністю виправдовують своє існування. В інших випадках такі статті повинні бути дуже дозованими, інакше є чималий шанс повтрачати тематичних відвідувачів (або перетворитися на ще один блог “про себе коханого”).
3. (аперкот) я не говорю, що не потрібно зовсім нічого читати. Але особисто у мене, якщо не контролювати цей процес, читання різноманітних блогів відбирає дуже і дуже багато часу! Просто неймовірно багато! І як тут не крути – але найчастіше цей час виявляється безнадійно і безрезультативно втраченим…
Цікавими нетематичними блогами потрібно ласувати… “відкусуючи” по шматочку. Але не надто захоплюватися, інакше з”являється ризик “розповніти”!
P.S.: Буде Preview, буде! Постараюсь виділити для цього час на ці вихідні!
грудня 4, 2008 @23:14
Якщо ти це розумієш, тоді не розумію, чому ти читаєш…
О! Ось це я б хотыв бачити в другому пункті статті, а не те, що там написано!
грудня 4, 2008 @23:30
“Якщо ти це розумієш, тоді не розумію, чому ти читаєш…”
Це щось схоже на наркотик, мабуть…
на жаль, у світі існує безліч речей, які ми розуміємо, але впровадити у життя не можемо…
грудня 4, 2008 @23:42
То ти собі придумав… Наркотик – це хімічний фактор, в той час як те, про що говориш ти – зовсім інше… Це мова про знецінення. Ти читаючи інші блоги через рідер їх знецінюєш своїми словами
грудня 5, 2008 @9:16
podarok, якщо я знаю, що в даний момент мені потрібно зайнятися чимось важливішим, але при цьому рука все-рівно тягнеться до закладок і натискає Google Reader, а потім я проводжу там підряд пів-години, то що ж це, як не наркотик?
Не згоден, що я знецінюю блоги своїми словами! Якраз з точністю до навпаки. Якби ці блоги не були настільки цікавими, то хіба б я проводив по кілька годин на день у рідері? Але треба визнавати – далеко не кожен з них окрім естетичного та морального задоволення приносить якусь прагматичну користь!
Тим більше, я ж не закликаю взагалі відмовитися від читання рідера – просто обмежити це заняття так, щоб воно не заважало іншим справам.
Коли ввечері я сідаю займатися блогом, то витрачаю на це кілька годин. Після цього складається враження, ніби я багато і плідно попрацював. А якщо проаналізувати, що було зроблено, то виявляється, що ефективних речей дуже мало. Ну почитав рідер… ну поспілкувався у пошті… ну перевірив кілька разів статистику… І що далі?
Якщо для тебе це не притаманне – ти щаслива людина! Але я пишу про власний досвід. Ці поради – це насамперед спроба боротися з власними недоліками. І я буду радий, якщо вони стануть в нагоді ще комусь!
грудня 5, 2008 @22:11
…і перестаньте врешті-решт що п’ять хвилин моніторити статистику.
Однозначно liveinternet вже думає де я взявся:-)
Моєму блогу сьогодні 2 дня і так хочеться щоб хтось зайшов і якщо з’явився новий пост то звідки, і т.д.
вересня 3, 2009 @19:53
Як на мене – якшо є бажання писати статті то краще вже свій сайтик запустити. Туди можна писати скільки влізе – від чого йому буде тільки краще.
Розходи на таке задоволення смішні просто – домен 5-10, встановлення – до 5 доларів (або 0 якшо є знайомий). Хостинг – 2/місяць. Всього лиш нічого ).
Сам би так робив – але я не писака (
Пінгбеки & Трекбеки
Додати коментар