Коментарі до Чому люди, які вміють говорити, „не вміють писати”?

Від: Не існує такого явища як талант! | Українська блогосфера

Не існує такого явища як талант! | Українська блогосфера — Sat, 26 Nov 2011 15:39:15 +0000

[...] зв’язок з такою категорією, як талант, я писав у багатьох статтях. Була навіть публікація з порадами авторам, які [...]

Від: 9 речей, які я усвідомив завдяки блогінгу | Українська блогосфера

9 речей, які я усвідомив завдяки блогінгу | Українська блогосфера — Mon, 22 Aug 2011 10:56:31 +0000

[...] для кого ви пишете. А ще важливіше – усвідомлювати, що письмо – не самоціль. Тільки при такому підході задоволення як від процесу [...]

Від: Яку помилку робить більшість авторів-початківців? | Українська блогосфера

Яку помилку робить більшість авторів-початківців? | Українська блогосфера — Wed, 13 Apr 2011 07:22:18 +0000

[...] минулому я вже порівнював написання статті з листом до товариша, а сьогодні мені на думку спала ще одна аналогія. Пост [...]

Від: Pasha

Pasha — Mon, 22 Dec 2008 14:15:48 +0000

спасибо за статью перевел и срадостью прочитал)))

Від: jarofed

jarofed — Mon, 15 Dec 2008 07:27:58 +0000

Kastoff Alex, дуже влучно підмічено. Проблема часто полягає якраз в тому, щоб описати все так, щоб не виникало зайвих тлумачень (яких не вкладав туди автор). Я й сам постійно стикаюся з цією проблемою. Здавалося б – пишу одне, а скільки читачів – стільки тлумачень.

На мою думку, до цього просто потрібно звикнути. Не буває двох однакових людей. А отже і їхня інтерпретація буде різною…

Від: Kastoff Alex

Kastoff Alex — Sun, 14 Dec 2008 23:34:18 +0000

Когда мы просто говорим с человеком, мы видим его мимику и жесты или слышим интонацию голоса. На бумаге же все это нужно описать и описать так, чтоб не было лишних слов. А сделать это не так уж и легко. Более того, если текст нужно писать большой, также стоит учитывать и постороение текста: с чего начать, что должно быть в середине, чем закончить. И начать нужно так, чтоб потом было интересно дочитать до конца, а не бросить сразу …

Від: jarofed

jarofed — Sun, 14 Dec 2008 09:45:05 +0000

Олексію, мені здається, що люди, які вважають, що не вміють писати так, щоб було цікаво багатьом – якраз і страждають тим, що занадто хочуть бути цікавими багатьом. Тоді як хороший пост народжується з бажання бути цікавим одному. Іноді, коли я пишу статтю, я уявляю певну людину (такого-собі “ідеального” читача), і намагаюся пояснити йому те, що хочу донести у статті. Вся суть в тому, що пост, який буде цікавий одній людині, швидш за все буде цікавий і 100 і 1000 інших людей, які мають спільні інтереси! А далі – уже справа маркетингу.

Просто сумно спостерігати, як дуже розумні і толкові люди не пишуть блоги тільки через те, що не вважають себе талановитими письменниками.

P.S.: відповіді на запитання про авангардизм на жаль не знаю, але можна було б припустити, що “більше ніхто не вважає ваш твір витвором мистецтва”. Цікаво було б дізнатися правильну відповідь.

Від: DiVolk

DiVolk — Sat, 13 Dec 2008 18:01:22 +0000

К сожалению, узнаю себя… То, что более-менее укладывается в голове, более-менее ложится на лист бумаги, никак не хочет набираться на компе. Может быть из-за низкой (по сравнению с мыслью) скоростью набора. ;-/

Від: Алексей Качаев

Алексей Качаев — Sat, 13 Dec 2008 16:55:39 +0000

1. Когда люди говорят, что они не умеют писать – они имеют ввиду, что не умеют писать так, ЧТОБЫ БЫЛО ИНТЕРЕСНО МНОГИМ. Т.е. когда вы общаетесь / переписываетесь с одним человеком, то это легко. А если общаетесь с аудиторией – очень сложно оставаться интересным. И как бизнес-тренер и руководитель коллектива с достаточно большим стажем я могу сказать точно: способность общаться с АУДИТОРИЕЙ приходит не сразу. Для этого нужно много работать.

Точно также происходит в блогинге. Человек может сесть и начать писать тоже, что пишет в электронном письме. Но будет ли это интересно читать аудитории в 100 человек? А в 1500? Здесь все совершенно справедливо. Если вы пишете настолько виртуозно, что вас взахлеб читает тысяча – то вы топовый блогер. Если нет, то извините…

2. Если как минимум я лично не считаю пост на блог “произведением искусства”, то я его скорее всего не опубликую. Хотя разные бывают ситуации Но суть остается – создать действительно классный пост, имхо, не очень просто. Это тоже искусство.

А теперь по теме вопрос, который когда-то игрался в Что?Где?Когда?. Может не дословно, но суть остается.

В авангардном искусстве ваше творение будет считаться произведением искусства, если удовлетворены два условия:
первое – лично вы считаете свое творение произведением искусства. А какое второе?