• http://podanenko.com podarok

    щось я мало що зрозумів…

  • http://www.fogol.net/theme/ The Lex

    У мене є одне “підступне питання” і одне “ніщівне доповнення”, ага.

    Питання: у яких саме “інших сервісах” немає цієї самої “багатосторонності”?

    Доповнення: а я розповім, як виглядає “мережа для пошуку заможними іноземними громадянами … пари за кордоном” (к) – з нашого, “закордонного” для _клієнтів_ цієї мережі, боку. З нашого боку “шлюбне агенство” виглядає як добре організована і доволі потужня машина для “генерації контенту” – тобто для створення анкет “українських наречених”. Для пошуку дівчат ведеться справжнісінький “хедхантінг” або навіть “вербовка”. Анкети готуються професійними копірайтерами – “професійними”, бо вони за це гроші мають і це саме _робота_; фотографії робляться професійними фотографами – не настільки технічно забезпеченими і дорогими, як модельний бізнес, але рівнем набагато вищим за “саморобні фото дівчат-кандидаток” – я різницю бачу між якістю фото, так би мовити, “з заплющеними очима”, як професійний фотограф (за це гроші маю, ага). Отримуємо достатню кількість “контенту”, саме за який і маємо гроші.

    Але цей бізнес живе не тільки “подачею цікавого контенту”. У разі зацікавлення “клієнта” (який вже встиг сплатити грошей за перегляд анкет, ага) у тій чи іншій кандидатурі починається “спілкування з майбутньою нареченою”. Звісно ж, “клієнт” і сам “не дурень і гроші рахувати вміє” – був би дурень, легко знайшов би собі наречену у себе на батьківщині чи то взагалі навіть у сусідньому будинку – тому він “цікавиться” декількома кандидатками одразу. За переписку з ними знову ж таки платить гроші – плюс за “переклад”, бо ж “наречені”, звісно ж, тільки українську/російську і знають. Вибравши одну, або частіше декількох “кандидаток”, “клієнт” їде до нас “проводити інтерв’ю” – чи то нехай “романтичну вечерю”. :) Усе це так само влаштовую наше “шлюбне агенство” – і так само за ці всі послуги сплачує наш “клієнт”. Тут починається найцікавіше і найвідповідальніше, бо ж тут а) потрібні вже “живі” дівчата; б) маємо вже “живого” клієнта – тобто вже беспосередній доступ до його гаманця. Позаяк у нас саме _бізнес_ – зверніть увагу ще раз: ми тут _гроші_ заробляємо, а не благодійністю займаємося – на зустрічі з клієнтом потрапляють підготовлені дівчата, або частіше взагалі професіоналки у цій справі. Доречі, “професіонал” тут не означає “цинічно горбатиться за гроші” – як і будь який справжній профі, ці дівчата також отримують задоволення від своєї роботи – ні, не те задоволення, про яке ви подумали, хоча, звісно ж, то вже їхня справа яке саме. :)

    Так працює “мережа для пошуку заможними іноземними громадянами … пари за кордоном” (к) з нашого, “закордонного для іноземних громадян”, боку. А висновків ніяких я робити не буду, бо мені байдуже хто і що собі уявляє “у Гарварді” чи тут у нас поближче. ;)

    Ну і ще раз стосовно твоїх, Ярославе, уявленнь про “цінність соціальних мереж для користувача”: ти знову ж таки розповідаєш про “можливість для користувача ділитися своїми думками” – читай, “можливість для блогера-продажника просувати свой умовний товар”; – та про “можливість доступу до потужного ком’юніті” – що, власне, те саме, бо ж де тоді взагалі “просувати свій товар”, як не у “потужному ком’юніті”. Але ти знову нічого не згадуєш про те, яка ж користь від цього “ком’юніті” для самих його членів і для цієї спільноти: з твоєї позиції виходить, що “ком’юніті” і створюється задля “просування у ньому чогось”. Але це не так.

    ЗИ: Хоча насправді саме таке “ком’юніті” у нас якраз є – це “умовна соціальна мережа успішних блогерів”, які займаються передусім – читаємо уважно(!) – а) просуванням один одного; б) створенням “мережі для просування чогось там іще”. Про це я тобі писав вже давно, коли натякав на “піраміду у питанні звідки беруться гроші для монетизації”. І, доречі, саме про ухил твого блогу саме у цей бік тебе і попереджали у коментарах до твоїх “постів про монетизацію” – і саме за повний перехід і перетворення “української блогосфери” на звичайнісінький “блог про монетизацію” тобі дорікають зараз. Втім, це, звісно ж, виключно твоя проблема, про що саме тобі вести блог. :) Чого я саме зараз саме до цього поста причепився? Ну, я відверто не люблю “продажників”, а ще мене дуже смішать їхні “уявлення” про “весь світ як можливість для просування”. (к) ;)

    ЗИЗИ: під фото, яке ти чомусь притяг у якості іллюстрації, стоїть підпис:

    “Two young Muslim women in the heart of Istanbul are having “an Apple” for lunch. This photo was taken on a sunny day in April 2007..”

    (Дві молоді мусульманки у серці Істамбулу (дослівно) “обідають Apple(-ом)”. (гра слів – доречі кумедна: “обідають яблуко”, або ж “мають яблуко на обід”)

    (Цей знімок зроблено сонячного дня у квітні 2007-го..)

    Цікаво як те, як ти використовуєш фото, відкидаючи авторські коментарі, так і те, що б мало ілюструвати саме це фото у цьому пості? ;)

    Баба Яга, як завше, в курсє дєла! (к) :)

    ЗИ3: дореч, оце вигадав ще одне “підступне питання”: а чим, на твою думку, відрізняються “two-sided” і “multi-sided”?

  • http://blogosphere.com.ua/ jarofed

    the Lex, нічогенький коментар! Самий час видавати винагороду за найдовший коментар на цьому блозі!

    На мою думку, тут все залежить від бажання коментатора знайти вигідні для себе аспекти у кожному слові чи фразі. Наприклад, ти хотів побачити у моїй статті про твіттер тільки можливості для просування – ти їх і побачив. І не звернув увагу на те, що це ще й можливості для обміну інформацією, навчання, спільного розвитку тощо… Це те, що стосується користі для ком’юніті.

    Щодо фотографій – я використовую ті, які особисто мені здаються цікавими та хоча б частково ілюструють ідею поста. А іноді – просто розміщую фото, яке припало до душі. Це ж не підручник з анатомії, і вже тим більше не економічний посібник. :)

    Нарешті, щодо дво- та багатостронніх платформ. Перші – це ті сервіси, у яких можна чітко визначити дві групи користувачів (як у наведених прикладах: мережа знайомств та eBay). У мережі знайомств чоловікам потрібні жінки, а жінкам – чоловіки. Жінкам не потрібні жінки, а чоловікам – чоловіки. Тому це двостороння платформа. У eBay те саме стосується продавців і покупців.

    Багатостороння платформа – це сервіс, де кожен користується вигодами, які можуть бути надані їм іншими. Приклад – твіттер. Я додаю до списку осіб, за якими буду “слідувати” всіх тих людей, які мені цікаві. А вони, якщо їм це цікаво – додають мене. Це багатостороння платформа.

    Це не моє визначення – це визначення одного з професорів Гарварду. Якщо цікаво – зайди на їх сайт і задай в пошуку “two-sided platform”! Думаю, знайдеш багато нового!


Блог про інформаційні технології  

Опитування

Як давно ви читаєте "Українську блогосферу"?

  • Потрапив (-ла) сюди вперше (27%, 18 Votes)
  • Від 1 до 3 років (24%, 16 Votes)
  • Більше 3 років (з моменту створення) (19%, 13 Votes)
  • Менше 3 місяців (18%, 12 Votes)
  • Від 6 до 12 місяців (6%, 4 Votes)
  • Від 3 до 6 місяців (6%, 3 Votes)

Total Voters: 67

Loading ... Loading ...
Welcome to Jar of Games - best free flash games portal