Виходить, я саме вчасно почав вести свій тематичний блоґ!

Думаю, тут все залежатиме від твоєї наполегливості та бажання розвивати свій ресурс! Але у будь-якому разі – вітаю з відкриттям!

Я навпаки, з контакту перейшов на блог

Вернувся таки….
І знову про блогосферу пишеш.
Жах просто…

Тарас, ну саме наявність таких людей і вселяє надію на якісний розвиток блогосфери! Думаю, всі люди, яким дійсно є чим поділитися зі світом, рано чи пізно переходять з соціалок на власні ресурси (блог чи не блог – це вже інше питання)…

podarok, не повіриш, але і після Нового Року писатиму!

дійсно не повірю
цікаво про що саме писатимеш?

та думаю, що це і так всім зрозуміло, а те, що зменшуєтьс кількість авторських блогів, то це і краще.

Та чому одна чи дві блогосфери їх є багато. Є світова – це аналог сонця, навкло неї крутиться багато інших блогосфер. Вона велика, найважливіша і дуже далеко, що досягнути важко, а є словянська здебільшого росіська – це Земля, навколо якої обертаєтсья місяць – українська блогосфера.

Vovanada,

а те, що зменшуєтьс кількість авторських блогів, то це і краще

відверто кажучи, не розумію, чому? Хороші тематичні блоги теж можуть бути авторськими.

Тарас, цікава аналогія. Тільки я б не погодився, що ми так вже й крутимося навколо російської блогосфери. Ну буває – зносить з орбіти. )))) Але в основному ми собі теж незалежна планетка. Правда – маленька!

так місяць незалежна планета – супутник:)))

Головна помилка вишевказаних досліджень в тому, що вони намагаються дати визначення:”Що є блогосфера”, звужуючи рамки.
То чому “вчора” було дано визначення блогосфера, сьогодні вже дійсно не існує.Воно змінюється кожен день, кожну годину, кожної миті…

не знаю, Ярославе, мені здається що занепад не ілюзорний, а матеріяльний..

Тут мені оце найбільше згадуються геть наші геть недавні “прогнози аналітиків”: “житло буде тільки дорожчати – то є аксіома і край!” Розподіл “блогів” на “наші” і “не наші” кумедний – так само як і визначення “блогу”: взагалі-то “блог” – це саме “все, що ведеться у хронологічному порядку” – безвідносно до “платформи” чи “веб 2.0″. А позаяк “стенделони”, як ти правильно і пишеш, нікому, окрім них самих, не потрібні, то переорієнтація користувачів до більш згуртованих соціумів цілком очевидна. І “веб 2.0″ тут геть ні до чого – це просто технологія, а соціальне явище ми вже проходили з бумом “домашніх веб-сторінок” і переходом його до _спілкування_ у інтернет-форумах. Фактично ж нові “технічні платформи” – ось чудовим зразком є ЖЖ – просто створюють нове середовище для спілкування, більше технічно оснащене у відповідності до можливостей сучасної технології: тебе ж не дивує можливість так легко відправити картинку прямо з твого мобільного телефону ж у якусь інтернет-спільноту або й в усі одразу? (та знаю що дивує – але ж у цьому ти цілком на рівних з іншими _користувачами_ цих сервісів ага)

Фактично “самостійні блоги” наразі залишилися вірними собі хіба що у царині SEO і “продукуванні самостійного контенту” – саме вони, саме “стенделони”, є на сьогодні “пережитком минулого” саме _блогосфери_. Бо остання – це якраз “перша” за твоєю класифікацією – тобто “перша блогосфера” і є “блогосфера взагалі”, а “друга” – це так, примазалася на хвилі загальної популярності гарного слівця і я так гадаю що вже років за декілька ніхто толком і не згадає слова “блог”, навіть на нього натрапивши – а принцип “у хронологічному порядку”, звісно ж, залишиться, як дуже зручний і дуже природній та й винайдений ще задовго до інтернету, комп’ютерів, і багатьох інших повсякденних речей сучасного світу – нікого ж зараз не бентежить, що технічно принцип роботи каналу відправки MMS відрізняється від “звічайного мобільного інтернету” взагалі тільки окремим записом у системі білінгу (підрахунку грошей) провайдера мобільного зв’язку? І що – хтось звів MMS до рівня “ммс-осфери”?

Народ, скільки не кажи “халва” – у роті солодше не стане – най навіть у цьому переконують “провідні блогери тематичної блогосфери”. Як не крути, а майбутнє саме за “истемами загальної соціалізації” – і якщо й казати про _справжній_ розвиток і _справжні_ гроші, то і гроші, і розвиток, саме там, а тут, на стенделонах – “крихти зі столу” у вігляді, наприклад, “можливості просування власного … у соціальних мережах”. І основні “споживачі-клієнти” цих “крихот” – такі ж самі “стенделони”, тільки трохи дрібніші. Ніхто й не сперечається що цей рівень не тільки виживе, але й триматиметься довго-довго – і навіть інколи потроху зростатиме – але вважати його “основним”… Така думка надто яскраво свідчить про його, так би мовити, “провінційність” – адже кожне провінційне містечко любить розповідати байки на тему “от прийде криза – тут-то столицям і капець! зате ми – ми ого-го!” – от тільки не видно з їхнього рівня що їхнє “ого-го!” є незмінним вже багато-багато років поспіль, у той час як “у столиці” люди просто живуть, спілкуються, створюють, помирають – _велике_ місто так чи інакше прогресує у часі, на відміно від дрібних.

Даруйте за черговий “мегакоментар”. “Чукча нє чітатєль” (к)

the Lex, відверто кажучи, мені імпонують твої коментарі. Але дуже часто виникає враження, що ми або не розуміємо одне одного або ж просто спілкуємося на різні теми!

Наприклад, ти говориш:

“перша блогосфера” і є “блогосфера взагалі”, а “друга” – це так, примазалася на хвилі загальної популярності гарного слівця

насправді ж з точністю до навпаки. Друга блогосфера (тобто та, яка базується на персональних блогах, бо нумерація тут насправді не має значення – можна навіть поміняти їх місцями) якраз стала поштовхом. Тією причиною, через яку феномен блогів розвинувся, як такий. Але сьогодні з тієї ж причини власники особистих блогів переходять у соцмережі. А завтра вигадають щось третє – і вони побіжать туди. Це закономірний процес!

Я ніде не говорив, що особиста блогосфера – це не блогосфера. І я так не вважаю! Але сьогодні особистою та тематичною (давай називати їх так, замість “першої” і “другої”) керують цілковито різні рушії та внутрішні важелі.

Погодься, людиною, яка у своєму блозі аналізує фінансові ринки та розповідає про принципи валютного обігу у світі і людиною, яка пише, як класно вона вчора побухала і який “мудак” її університетський викладач, керують різні стимули.

І не вибачайся більше за “мегакоментарі”. Чесно признаюся – такі коментарі (навіть якщо у них не зі всім можна погодитися) подобаються мені набагато більше, ніж “зачьот”, “афтар правільно сказал” і “піши єсчьо!”

Зачот! (без мьякого знаку ага!) аффтар правильно сказав! (з двома “ф” ага!) “пєши ісчо!” (там “є” а там навпаки “і” ага!) З олбанської незачот!

У твоєму сприйнятті “тематичної блогосфери” є величезна-величезна дірка: з якого такого дива людині, “яка у своєму блозі аналізує фінансові ринки та розповідає про принципи валютного обігу у світі” (к) я буду вірити хоч трохи більше, ніж “яка пише, як класно вона вчора побухала а також як саме на неї вплинули усі ті фінансові ринки та валютні принципи” (к) З якого дива перший викладає усе це на якомусь там “особистому тематичному ресурсі”, замість того, щоб займатися нехай навіть тією ж справою, але уже у складі чогось соліднішого – най навіть то буде український підрозділ CNN чи навіть наш “Кореспондент” – га? Чому я маю вірити першому стосовно “аналітики фінансових ринків та принципів роботи”, якщо жорстока статистика свідчить, що переважну більшість усіх цих “тематичних блогів” ведуть м’яко кажучи невігласи, а “популярність” вони мають переважно (це знову ж таки дуже м’яко кажучи) серед таких самих як вони “незалежних блогерів”? Чому он ледь нещодавній приклад ITC.UA запровадив у себе “додатково окремі блоги”? Через “популярність” їх авторів? А може через те, що на сьогодні блог – це універсальна платформа для генерації контенту, незалежно від його якості і цінності, але дуже зручна до інтеграції майже у будь яке оточення – спробувала би адміністрація запровадити щось з тими самими функціями по генерації “окремого незалежного контенту” і прив’язати його, цей контент, хоч якимось боком до вже існуючого порталу. А так – малою кров’ю і навіть геть без неї маємо чудове “джерело многа букав”, за яке материнський портал і відповідальності фактично не несе: це ж особисті блоги – яку б фігню там її автори не писали, аби не порно, не заклики до насилля, і тому подібний кримінал – а усе інше “піпл схаває”. І до того ж блоги – це дуже модно!

А я от гадаю – і я на це щиро сподівася спочатку ага – що тобі з огляду на назву проекту “українська блогосфера” варто було би значно глибше розбиратися з сутністю речей та явищ, замість того щоб вигадувати реальність, підганяючи уявлення про неї під свої пости. Так, я знаю що люди – вони не як компьютери: останні роблять тільки те, що їм скажеш, і знають тільки те, що ти їм дав – і ні кроку вбік – у той час як люди прагнуть вигадати зручну особисту реальність і дуже болісно ставляться до будь яких її зрушень. Не вийде з мене гарного начальника – “гарного” у питанні підлеглих, а не справи. Але ж наразі навіть ти пробував зазирнути у історію блогосфери і все одно розповідаєш “бо нумерація тут насправді не має значення” та “насправді ж з точністю до навпаки”. Ти навіть не зміг точно сформулювати, що ж саме “власники особистих блогів”, не зацікавленні у піарі власних окремих блогів, знаходять у соціальних мережах – а я ж вже давно ставив тобі це запитання і про “корисність Твітеру” воно виникало знов – але “не зосереджуючись” на причинах зацікавленності у соціальних мережах “людини звичайної” ти вже робиш висновок про “феномен блогів” і “сьогодні з тієї ж причини” (к) – про яку ж тоді “тематичну блогосефру” та “людей, які розповідають про принципи у світі” можна казати стосовно блогосфери як такої?

Блоги – чудовий засіб висловити свою думку та дізнатися чужу – і якраз завдяки своїй “хронологічній нумерації” це зручно настільки, що нікому, окрім SEO-шників, не спадає на думку “дати адресам постів людино-подібну назву”. Якби хронологічність не мала значення – втрачалася б одна з ключових ціннісей особистної думки: час, коли її було висловлено. І та ж сама цінність стає апріорі негативною для переважної більшості інших тематичних ресурсів: навряд чи когось цікавить точна дата чи дата взагалі написання статті “про принципи валютного обігу у світі”, так само як і прив’язувати цикл таких статей до будь якої хронології і безглуздо і незручно – ні намаганні “втулити” у формат блогу загально-тематичний ресурс не те щоб “погоріло” багато ресурсів, але більшість з них виглядають вельми недолуго – це якщо дивитися на них як на _тематичні_ ресурси, а не як на купу контенту, та ще й періодично поновлюваного – от з цією задачею блоги справляються пречудово і головне (!) не треба думати над структурою і тому подібною “фігнеї”, на превеликий жаль невід’ємною частиною справді корисного _тематичного_ ресурсу.

Насправді ж більшості людей просто нічого сказати “по темі” – а як подумати про те, що для “вебсайту-неблогу” доведеться ще вигадувати якусь структуру, можливо чіпляти якусь CMS, якось там зорганізовувати та систематизувати контент, якого ще з самого початку “нічого сказати” – то ото й вихидить, що блог якраз і дозволяє “сказати нічого” та ще й не докладаючи зайвих зусиль. Та більше того: ніхто толком не може пояснити, а навіщо з саме блог і чому ж саме блог? Он мені останні років зо два вже мізки проїли: “постав вордпрес – заведи блог!” (к) “Навіщо?” – запитую. – “Що саме я з того отримую до того що вже маю?” І тут більшість “радників” окрім “ну то ж блог” нічого вичавити з себе нездатні. Так і з технічного боку те ж саме: великою популярністю тут, на твоєму блозі, користується розділ “як встановити блог” – але справа не така вже й проста для пересічного громадянина і це також _дуже_ вагомий фактор у бік спрямування його, пересічного громадянина, до “великих мереж”, де “встановлення блогу” займає лічені хвилини реєстрації і уся робота складається з введення e-mail і вигадування чогось такого особистого у якості власного логіну – оце і все і це правильно. І скільки би не били себе в груди “популярні незалежні блогери”, зворотня екпонента популярності їх представників вельми вражаюча. Та й вони самі до пуття не можуть сказати навіть про себе самих “навіщо?”, не кажучи вже про “як?” : он чудова фішка “пінгбеки” – не менш чудово “валяться у абракадабру” при спробі контактувати з “буржуїнськими” блогерами – на твоєму ж блозі і були приклади. То навіщо ж платити більше? (к) І аж одна відповіть на це банальне запитання, і це (барабанний дріб) – монетизація! До того ж – ото ще цікавенна річ! – монетизація найнижчого рівня за твоєю ж класифікацією, а саме продаж посилань зі свого “розкрученого блогу”. При цьому, як ти сам і писав, власне “блог” не має анінайменшої вартості – вагу має лише його “розкрученість” і саме з точки зору пошуковиків, нехай навіть “продажні посилання” викликають жвавий здоровий і нездоровий сміх у людей, читачів блогу. Бо ж для монетизації рекламної та контекстної вже трохи байдуже, де саме твої сторінки знаходяться – аби тільки на них ходили люди і аби тільки тематика була цікава для рекламодавця. Але то вже геть інша історія…

Отже, висновки: щоб робити якісь висновки потрібно а) зрозуміти цінність блогів як для автора, так і для читача – і обов’язково у відриві від монетизації! б) зрозуміти цінність соціальних мереж знову ж таки для одного і другого; в) вже маючи ці дві цінності порівняти і спробувати зробити висновки: “бути чи не бути – от у чому питання!” (к) Так що… “аффтар пєши ісчо!” (к)

ок. в багатьох словах, схоже, вже зовсім десь губиться суть. Єдине, що я намагався показати – різницю між особистою та тематичною блогосферою. Єдине, що я зрозумів із твого пасажу – ти недолюблюєш тематичні блоги. Ок! Who cares?! ЛіРу і Аднакласнікі відкриті для всіх!

The Lex, не підтримую того, що майбутнє за форумами – вони вже віджил свій вік. Соціальні мережі – так, вони корисні але самостійні блоги потужна річ, завдяки якій і наповнюють соціалки інколи. А ще соціалка дуже зручна для розкрутки і поширення автономного блога.

ELECTRIC, щодо форумів я б не був настільки категоричним. Але в загальному – згоден з тобою. У кожного інструмента – своє завдання. І в соцмереж, і у закладок, і у форумів, і звісно ж – у блогів!

Ну добре – я не правий: все одно мою писанину ніхто не подужає – то яке ж завдання у блогів?

блог – не людина. У нього немає загальноприйнятого завдання чи вищого покликання. Тільки ти сам можеш визначити, яку роль для тебе виконує (або не виконує) блог. Про те, чим мене особисто приваблюють блоги, я вже колись писав ось тут: http://blogosphere.com.ua/2008/03/21/komu-i-navischo-potriben-bloh/

Гарна стаття, я думаю що блогосфер існує стільки ж скільки і цікавих блогів.