Автор фотографії: Новий рік – це час переосмислення того, чим ми звикли займатися і сьогодні виконуємо майже на автоматі. І хоча за великим рахунком будь-який поділ загального часового простору на якісь там умовні „роки” – це лише формальність – особисто я не бачу нічого поганого в тому, щоб ця формальність дозволила нам стати більш продуктивними, ефективними та цілеспрямованими.
А ще – у нас нарешті з’явилася стратегія!
Припускаю, що більшість українських блогерів навіть не здогадуються, що займаються переважно тактикою. Тактика – це ті дії, які ми виконуємо, безпосередня активність, в якій беремо участь! Написання чергової статті, встановлення плагіна, реклама певного продукту чи налаштування інтерфейсу – все це тактика!
Стратегія – це те, що керує тактикою. Це широке бачення, яке вносить сенс у кожну нашу тактичну дію. Наприклад, встановили ми якесь доповнення до двигунця WordPress… а навіщо? Або поміняли дизайн блога… а який у цьому сенс? Яка користь для загального проекту?
Стратегія VS Тактика
Найбільш яскравою метафорою, яка дозволяє зрозуміти важливість стратегії – є її порівняння з військовими діями. Уявіть генерала, який стоїть на вершині пагорба і через бінокль спостерігає за перебігом битви. Він бачить все військове поле. Тільки маючи перед очима повну картину, він може керувати стратегією і завдяки цьому – перемогти у війні. Він формує стратегію. А конкретне її втілення базується на тактиці солдат!
Тому, якщо ви займаєтесь блогінгом не лише для задоволення власного его (чи щоб віддати данину моді) і вбачаєте у цій діяльності своє майбутнє – переконайтеся, що у вас є стратегія. Що ви не лише пишете статті, встановлюєте плагіни і змінюєте теми – але й постійно і впевнено наближаєтесь до своєї цілі…
Якщо, звісно, у вас є ціль!
Loading ...
Коментарів: 22
січня 10, 2009 @18:52
Ні, в мене нема цілі, просто пишу заради задоволення, власного і читачів
січня 10, 2009 @19:06
а у мене є ціль, хоча і задоволення від блогінгу отримую чимало
січня 10, 2009 @20:00
Ціль? Ніякої конкретної цілі немає наразі. Я просто пишу заради самореалізації. Крім того, це приносить задоволення. Блоггінг – це ледь не як секс – ціль, звісно, може бути, але більшість займається цим лише заради задоволення
січня 10, 2009 @21:05
Ярославе, дякую, дуже влучно сказано!
січня 10, 2009 @22:02
Наприклад я у своєму блозі зберігаю щось цікаве що побачив і одночасно ділюся інформацією з блогерами. Так мабуть десь є доля тактики )
січня 10, 2009 @22:42
хотів написати шо “військовий стратег видав би єдино правильне РОЗПОРЯДЖЕННЯ (сподіваюсь, знає хтось різницю між наказом та розпорядженням))) ): закидати це діло до біса:)”,
але подивився шо не все тут так однозначно.
для переважної більшості випадків то справедливо, але для деяких часних – для конкретних випадків, короче, конкретні рішення:)
хоча мені взагалі не імпонує постановка питань з “ділової” позиції.
знаєте, навіть в такій справі як міжнародні відносини (де все по ідеї прораховано-перераховано по мільйону разів) приймаються деколи суто експресивні емоційні рішення. шо вже казати про блогосферу, де ключовим фактором є ЛЮДСЬКИЙ фактор?
січня 10, 2009 @23:11
Гарний пост. Коли тактика набуде комерційного нахилу — розвиток уаблогосфери набуде нової сили (:
О, тільки-но побачив, що вже 201 читач є. Ще одна сотня позаду.
[offtop]На своєму блозі (одному з) для збільшення кількості читачів я у кінці кожного посту пропонував підписатися на РСС або ж отримувати нові статті одразу на е-мейл. Такий тактичний хід покращив тенденцію приросту постійних читачів.[/offtop]
січня 11, 2009 @0:29
До речі, інша тема про переосмислення. Ця криза. що зараз вирує у світі вимагає швидкого переосмислення. В широеому смислі, тому, що, схоже, крім фінансової сфери помилки розвитку роблять інші галузі. Можливо Веб також?
січня 11, 2009 @0:41
Стратегія – планування наперед, а на який термін?
Інтернет дуже мінливе середовище, пошуковики міняють алгоритми, способи заробітку, наскільки я зрозумів, також постійно змінюються. Двигунці, одні набувають популярності інші зникають.
Навіть користувач змінює свої уподобання. Хто візьме на себе сміливість робити прогнози на яких би базувалась стратегія?
Глобальна стратегична мета може бути тільки одна – розвиток украіномовної блогосфери. Щоб за будь яких технологічних змін розробники враховували потреби нашої категорії споживачів інформації, пошукові алгоритми, чи що там буде впроваджено на заміну, розуміли та враховували семантику української мови.
А все інше, тільки вдалий експромт. Я у чомусь помиляюсь?
січня 11, 2009 @0:51
g_i, бачення мети – це не те, що виключає “людський фактор”. У блогінгу без нього дійсно ніяк. Але все ж, для того, щоб прийти туди, куди хочеш, бажано знати, куди ти хочеш!
Денис Суділковський, дякую за пораду. Можливо, візьму на озброєння
Станіслав, ну, якщо вірити, що криза – це завжди очищення, то ми зараз займаємося не чим іншим, як очищаємося.
січня 11, 2009 @0:55
ivanko, пошуковики, способи заробітку, двигунці та все інше -це якраз і є тактика. А бачення цілі, до якої хочеш прийти – це трішки інше. Думаю, однією із таких цілей цілком може бути розвинута українська блогосфера.
Питання не в тому, правильна стратегія, чи ні. Питання в тому, чи є вона взагалі?
січня 11, 2009 @3:10
А я гадаю, питання глибше – чи потрібна вона взагалі? Стратегія, як відомо, теж вступає в дію лише тоді, коли є поле битви і супротивник… В даному випадку – це твердження сумнівне
(Ми, блогери, справді за щось боремось? Проти кого? Чи може маємо якісь АЖ ТАКІ суттєві цілі, аби займатись стратегією? Ну… Не знаю, не знаю… Мені видається, що ми більше в мирний час живемо – тут не стратегія потрібна, а відданість улюбленій справі 
) Тож і доцільність існування стратегії – відповідно сумнівний момент. Однак, якщо ви наполягаєте, то стратегія в даному випадку зводиться ледь не до одного слогана: “Роби свою справу віддано і якісно і це, при бажанні, приноситиме не лише задоволення, але й гроші”. Тому, на мою думку, тема дещо “роздута” 
січня 11, 2009 @9:14
NoOne, не згоден, що стратегія “вступає в дію лише тоді, коли є поле битви і супротивник”. Можливо, такі асоціації виникають, бо дуже часто стратегію пояснюють саме на військових прикладах. Але насправді вона абсолютно необхідна для того, щоб забезпечити функціонування будь-якої складної системи.
Уявімо, наприклад, будівництво будинку. Спершу закладається фундамент, потім будуються стіни і тільки наприкінці кладеться дах. Більше того, в межах цих процесів діють інші, більш дрібні, принципи, про які, напевне, знають тільки архітектори. Але якщо їх не дотримуватися – збудувати будинок неможливо.
Будівництво – це теж стратегія. Навряд чи команда будівників досягне успіху, якщо не узгодить свої дії і не розробить чіткий план робіт (що, куди, як і навіщо).
Тому стратегія це аж ніяк не тільки “роби свою справу віддано, якісно і т. п.”. Можна віддано і якісно “товкти воду в ступі”. Коли ми ефективно робимо неефективні речі – то ми підвищуємо свою неефективність.
Втім, якщо для когось блогінг, це лише така розвага, яку він розглядає не інакше, як своєрідну “комп”ютерну гру” – то йому дійсно не обов”язково “заморочуватись” і думати про всілякі там цілі. Кожен обирає сам!
січня 11, 2009 @12:10
>> Але насправді вона абсолютно необхідна для того, щоб забезпечити функціонування будь-якої складної системи.
Планета Земля – достатньо складна система на твою думку?…
… І жодної стратегії – просто Природа.
Світ надто багатогранний і не все так однозначно… Часто замість стратегії краще мати “на озброєнні”, скажімо, інтуіцію
А як тобі такий аргумент: кохання. Не сперечатимешся, що воно сильніше за все решта, що тільки є в тому світі, і що саме воно найчастіше допомагає нам “досягнути недосяжного”? Гадаю, не сперечатимешся. Так само як не сперечатимешся із тим, що із стратегією кохання не має нічого спільного
Одним словом, я вірю в те, що “серце” та “розум” мають приблизно однакову вагу в більшості випадків, однак вирішальну справу (нажаль/на щастя
) відіграє завжди саме “серце”, а не “розум”.
січня 11, 2009 @12:28
Не втримавсь, вставлю ще свої п’ять копійок,
))))
To NoOne
Обираючи мову блога та його тему, а навіть “про все й нічого” це також тема, ви обумовлюєте його подальшй розвиток, відкидаєте певні шляхи. Тому роблячи свій вибір, ви вже щось собі плануєте, маєте, можливо не усвідомлюючи, якусь мету. Логічно пов’язаний ланцюжок таких виборів, що веде до вашої мети і є стратегія.
Стратегія буває навіть у коханні, але знову ж не усвідомлена, ти можеш познайомитись з дівчиною де завгодно, але у певні місця ти просто не ходиш, тобі там не цікаво, і робиш це свідомо, тим самим відкидається купа варіантів.
А вже добиваючись серця коханой стратегія вмикається на всю потужність, бо є мета. Щоправда, тут стратегія маскується під інтуіцію
січня 11, 2009 @12:40
ivanko, згоден на 100%. Якщо є ціль – то є і шлях, яким можна туди добратися. Цей шлях – це і є стратегія. І навіть у випадку із природою – один лиш той факт, що ми не розуміємо її стратегії, не означає, що її немає.
P.S.: Пишучи цей запис, я навіть не здогадувався, що розгорнеться така філософська дискусія
січня 11, 2009 @16:05
>> Щоправда, тут стратегія маскується під інтуіцію
))))
Я б радше сказав, що тут ви інтуіцію видаєте за стратегію
Однак хід ваших думок мені зрозумілий. Якщо дивитись на питання з такої точки зору, то сенс в них, безумовно, є. Просто ми деякі різні речі називаємо одними й тими ж словами, а деякі однакові – різними
Все, як я дивлюсь, зводиться до того, що неважливо чим ти бачиш свої дії – результатом продуманої стратегії, чи спонтанної інтуіції, головне аби в них була закладена “душа” (а це якраз те, про що я говорив: основне – робити свою справу з любов’ю 
)
січня 11, 2009 @16:11
>> Якщо є ціль – то є і шлях, яким можна туди добратися.
Насмілюсь непогодитися. Життя трохи складніше
Але такий ентузіазм, звісно, швидче плюс, аніж навпаки…
>> Цей шлях – це і є стратегія.
І знову: а коли є розуміння, що ціль – в самому процессі, а не в досягненні певної мети? Тоді виходить, що для досягнення мети достатньо лише йти своїм шляхом і стратегія тут просто таки зайва…
>> І навіть у випадку із природою – один лиш той факт, що ми не розуміємо її стратегії, не означає, що її немає
Один той факт, що ми, завдяки своїй людській природі (“всьому потрібно знайти пояснення!”) намагаємося відшукати в природі її “приховану” стратегію, не означає, що вона взагалі існує
P.S. Філосовські дискусії – наше все
січня 12, 2009 @16:43
NoOne, кажучи про стратегію, я маю на увазі насамперед розуміння тієї мети, куди ти хочеш прийти. Можна, звісно, “блукати всліпу”. Але в такому разі не варто звинувачувати когось, коли “провалишся в яму”. А в сенсі розуміння мети стратегія може бути притаманна чому завгодно!
січня 13, 2009 @13:55
>> NoOne, кажучи про стратегію, я маю на увазі насамперед розуміння тієї мети, куди ти хочеш прийти.
Для багатьох мета – це не “прийти”, а “йти”. Для таких людей сам процесс важливіший за результат, до якого він призведе (власне кажучи, _кінцевого_ результату, який підсумовує пройдений шлях, може не бути взагалі, адже для них сам процесс – це і є результат).
>> Можна, звісно, “блукати всліпу”
Гадаю, це не надто влучна теза. Не прагнути досягнення кінцевої цілі, а насолоджуватися перманентно триваючим процессом, що відіграє роль цілі, котрої ти досягаєш багаторазово-циклічно – ще не значить “блукати всліпу”
Більше того – це приносить куди більше та глибше задоволення 
>> Але в такому разі не варто звинувачувати когось, коли “провалишся в яму”.
Ох, я гадаю, що “провалитись в яму” може лише той, что має саме _кінцеву_ мету. Адже її можна досягнути, а можна і ні (провалитись). А якщо твоя ціль – в процессі, то помилитись (провалитись) _неможливо по визначенню_
січня 13, 2009 @14:40
NoOne, “насолода перманентно триваючим процесом” також може бути кінцевою метою, до якої слід прийти.
Це так, матеріал для роздумів…
Пінгбеки & Трекбеки
Додати коментар