Вчора в GTalk спілкувалися з Андрієм Поданенком і у нас зайшла мова про нестачу часу на роботу з проектами:
- А на які проекти ти витрачаєш більше часу? На ті, що приносять гроші, чи на ті, що для душі? – запитав Андрій.
І хоча відповідь тут може бути тільки одна – для більшості людей вона ще зовсім не очевидна. Ви, звісно ж, знаєте відповідь! І я озвучу її ще раз наприкінці даного запису, дозволивши собі поки що відволіктись на приємну суботню філософію.
Уявіть таку анекдотичну ситуацію:
Зустрічаються два давні шкільні товариші, які, як це завжди буває в анекдотах, не бачились вже кілька десятків років:
- Чим займаєшся? – запитує перший. – Якій справі ти присвятив своє життя?
- Та от, – відповідає другий, – спам розсилаю!
Якщо вам ще не смішно – тоді самий час заплакати! Людина проживає своє життя, витрачаючи його на діяльність, яка не створює АБСОЛЮТНО ніякої цінності. Вона не живе! По суті, вона паразитує. Адже гроші, які отримає ця людина, хтось повинен заробити і насичити реальною цінністю. Про глибинну сутність процесу створення цінності я вже писав на своєму особистому блозі.
Взагалі, мені подобається, як влучно іноді звучать англомовні фрази! Наприклад, запитання: „Чим ви заробляєте на життя” звучить у них так: „What do you do for a living?” „Що ви робите для життя?”
Погодьтесь, трохи дивно присвятити все своє життя розсиланню спаму! Чи створенню сплогів! Чи копіпастингу контенту! Взагалі – дивно присвятити життя заробітку грошей, при цьому розуміючи, що діяльність сама по собі не приносить вам жодного задоволення, а людям – користі. Власне й заробіток такий складно назвати заробітком. Так…- пошук того, що погано лежить!
Коли йдеться про заробіток – мені найбільш близькою видається крилата фраз Стіва Джобса: „Єдиний спосіб зробити щось велике – це робити те, що ви любите! Якщо ви ще не знайшли свого покликання – не припиняйте пошуків. Коли ви опинитесь на правильному шляху – то відразу відчуєте це!”
Так ось. Моя відповідь на запитання, задане на початку статті, звучить так:
- Що більше я працюю, то більше переконуюся: Між проектами, які приносять гроші, та проектами, створеними для душі, потрібно ставити знак рівності!
А ви що про це думаєте?
Loading ...
Коментарів: 13
січня 24, 2009 @16:41
Цілковито з тобою погоджуюсь, проте є одне АЛЕ: сплог зробити набагато легше, аніж свій якісний унікальний блоґ, тому дуже багато людей віддають перевагу так би мовити «легким» грошам, щоб особливо не напрягатися. Бо для сплогінгу й мізками особливо шевелити не треба.
січня 24, 2009 @16:44
Як це не “пріскорбно” бувають різні життєві ситуації.
І можеш ти хоч як хотіти, а не будеш займатись улюбленою справою – будеш тупо пахати, щоб мати кошти на проживання.
Україна ще не стала тою країною, де кожен може здійснити справу свого життя.
січня 24, 2009 @18:12
Що більше я працюю, то більше переконуюся: Між проектами, які приносять гроші, та проектами, створеними для душі, потрібно ставити знак рівності!
– це і є щастя, але так буває не завжди і не у кожного, з різних іноді не залежних від нашої волі чи бажань причин.
Не все створене для душі здатне приносити гроші, досить часто такі речі просто піднімають середній рівень життя, майже нічого не даючи автору у грошовому еквіваленті. Як приклад, мабуть, можна навести Open Source проекти. Або працю волонтерів, у випадках, коли вона не є елементом піару.
січня 24, 2009 @20:23
Для душі можу назвати один проект – це мій блог(майбутній). Роблю дійсно для свого задоволення і думаю буде, щось велике, принаймі для мене.
Щодо проектів, то як таких на роботі в мене нема, але маю такий собі сезонний підзаробіток – курсові. Роблю їх тільки з двох дисциплін – надійність і автоматизовані засоби проектування. Обидві мені подобаються, можу і ще з декількох зробити, але не беруся, бо мені не цікаво. Щодо цих, то з першої тільки я один на кафедрі роблю її в матлабі, інші в мачкаді – мені подобається. В другій є p-cad – це взагалі програму, яку освоїв найкраще. Після закінчення універу сказав собі, що вже не буду цим займатися. Це завжди недоспані, а то і взагалі безсонні ночі(все через студів, які до курсачів дивляться тільки перед сесією, а то і взагалі під час неї). Але… Подзвонив друг – Ваня поможи!, та вже. Зробив. Ваня ще пару дуже зрабити треба. Погодився – гроші і задоволення(хоча його отримати міг і від сну).
Це змішане: і для душі і за гроші.
січня 24, 2009 @23:22
Абсолютно согласна. Сколько ни пыталась просто тупо зарабатывать на нелюбимой работе, все время срываюсь и посылаю все к черту. Хочется делать то, к чему лежит душа
січня 25, 2009 @21:56
Ну а може людині подобається спамити, вона отримує від цього надзвичайну насолоду?
Або більше реальний варіант: непоганий програміст цікавиться зломом ПО, шляхами обходу систем захисту і т.д. І ось для задоволення і грошей пише програму, яка дозволяє безболісно і безтурботно спамити в коментарях, на форумах. Чи то автоматично робить дзеркала сайтів, краде контент, якимось чином його обробляє. Йому це цікаво. Я от самотужки попрацював над різними парсерами-перетворювачами інформації – теж цікава штука, яка заслуговує на увагу. Тільки одні це використовують як павук для пошуковика, інші для крадіжки контенту. І людина може отримувати масу насолоди від копирсання з цим павучком, ростити його, доглядати як матір дитину. І заробляти на ньому гроші крадіжкою контенту. Не все таке біле та чорне. 
ivanko, не все приносить гроші, але все буде робити щасливим, якщо оте саме, що для душі не душити рамками того, що є “необхідним для життя”. І якщо для того щоб бути щасливим будуть необхідні гроші, то оте саме для душі буде і гроші приносити. Знову ж ті OpenSource проекти: в цій сфері обертається немало грошей, є багато спонсорів та людей, котрі працюють, беручи за основу продукти з відкритим вихідним кодом.
січня 25, 2009 @23:35
to GrAndSE ну так ніхто ж не сперечається, ті, хто відчувають щастя знущаючись над іншими людьми, також знаходять собі роботу до душі. Їм також цікаво. Світ не досконалий.
Стосовно зламу, та інших подібних речей, я від цього далекий, але припускаю, що достатньо розумний та енергійний програміст, не знайшовши достойного застосування своїм здібностям, рано чи пізно візьметься за цю справу, принаймні хоч раз спробує. Теж стосується і написання спам ботів.
якщо оте саме, що для душі не душити рамками того, що є “необхідним для життя”. І якщо для того щоб бути щасливим будуть необхідні гроші, то оте саме для душі буде і гроші приносити.
З дев’яностих років цікавлюсь комп’ютерами, взагалі ІТ, самостійно збирав “спектруми” “мікроші”, реанімував ХТ шки. Професійно з цією сферою майже ніяк не пов’язаний. Не затребувані ці спеціалісти у нас. Я маю на увазі рідне місто. Власне, роботу знайти можна, навіть зараз, але прогодувати сім’ю буде важко. До того ж, для фрілансу, наприклад, потрібен певний досвід, знання, звідки йому взятися, нормальний інтернет став загальнодоступним не більше як два роки тому.
Власний досвід шабашок свідчить: приработок – так, але для стабільного доходу не годиться.
Загалом, у мене давно склалось враження, що на солідних підприємствах ентузіазм не вітають. Тобто, для душі вам працювати просто не дадуть, у найпоширенішому варіанті задавлять строками. Що, в принципі зрозуміло, дивлячись у “палаючі очі” працівника, начальство розуміє – людину “недозавантажили” І лише побачивши мутний погляд затравленої тварини, заспокоюється.
Для душі залишається хобі, де сам собі хазяїн.
Але це всього лише моя точка зору. У кожного своя правда.
січня 26, 2009 @1:41
не для душі… а від душі. щоб якось розвивати українську блоґосферу і веб-простір України в цілому. хоча… приємні подяки і похвали, а також зацікавленість читачів
січня 26, 2009 @2:15
ivamko, ну так необов’язково працювати на таких “солідних” підприємствах. Якщо не влаштовують запропоновані роботодавцями місця, то двері відкриті до власних проектів завжди. Особливо зараз, коли вільних ІТ-спеціалістів можна легко знайти. Як напарника для наприклад того ж самого фрілансу, особливо якщо власного досвіду не вистачає. Варіанти як власну улюблену справу перетворити на те, що приносить кошти, знайти можна, було б тільки бажання.
Хоча мені мабуть легше про це казати: я з дитинства захоплювався комп’ютерною технікою. Працювати в цій сфері почав 18 лаборантом без ВО у ВУЗі де навчався. Копійки, копійками, однак побачив, що здатен на щось і почав рухатись, шукати себе. Про те, мої напарники за освітою менеджер та хімік… Так що освіта, попереднє місце роботи і т.п., як на мене, вигадки для того, щоб виправдати своє небажання щось робити. Ну це моя власна думка.
січня 26, 2009 @10:04
Тут все залежить вiд людини. Якщо йому цiкаво зароблять, грошi – вiн буде розсилати спам, якшо спiлкуватися – тiльки бiлi проекти. Для бiлих сайтiв потрiбно дуже багато часу, якого, як завжди нема.
січня 26, 2009 @12:14
філософія. Це все має дуже широкі рамки. Для когось життя – це гроші, для когось гроші – це життя. А для когось життя – це щастя. Хоча щастя для всіх є життям. але це щастя має багато проявів і напрямків, хтось матеріальне, хтось духовне, хтось ефімерне шукає. Неможливо описати той весь процес і дати хоча б приблизне визначення і опис чи порівняння.
січня 26, 2009 @22:20
“Ну а може людині подобається спамити, вона отримує від цього надзвичайну насолоду?”
Чого садять серійних вбивць? Їм же це подобається – це ж їм до душі. Кілери – і для душі, і за гроші!
До душі, якщо воно не шкодить іншим. Оце вічне, а інше може бути до душі, але рано чи пізно обернеться боком і в стократ.
січня 26, 2009 @23:23
Ви вже мене вибачте, але я не керуюсь загальноприйнятим стереотипом, що душа обов’язково у виборі того, чого б їй хотілось, керується правилами моралі. Про те, це вже питання мого світогляду.
Спробуйте поміркувати над деякими історичними фактами.
Подивіться на ті сили, що діяли протягом Великої Вітчизняної на території України. Ті ж самі національно-визвольні рухи радянською владою трактувались як прибічники фашизму, вбивці-націоналісти. І зараз є люди, що світло в це вірять як на території України так і поза її межами. Однак тепер наша влада визнає їх героями. А пішов би сценарій війни інакше, то могли б ми та наші батьки, діди чути зовсім іншу пропаганду. І виходило б, що партизани – вбивці-садисти, а от німецькі воїни – герої, справжній приклад арійської честі та доблесті.
А тепер гляньте на сьогодення: контентом кожного сайту користуються для заробітку. І користуються усіма любимі пошукові системи. Точнісінько так як і “сателітери”: беруть Ваш контент, трошки його змінюють, називаючи це результатами своєї важкої праці, ставлять рекламні посилання збоку та отримують за кошти. Тільки роблять це цілком законно та з манерами справжніх вельмож приймають подяки від користувачів, що цим контентом користуються.
Додати коментар