Сьогоднішній пост – це по-суті спроба дати відповідь на запитання Сергія Пішковція (aka Hellveen), з легкої руки якого запустився черговий флешмоб в українській блогосфері. За правилами естафети будь-який блогер може запитати у іншого блогера про будь-що, що йому цікаво дізнатися. Єдина умова: це „будь-що” повинно так чи інакше стосуватися професійної сфери діяльності (інтересів) блогера.

При цьому, як і у кожній естафеті, учасник зобов’язаний поставити посилання на людину, яка її йому передала, а також на трьох інших людей, яким передає її він. Блогери, які вже брали участь у подібних флешмобах, все чудово розуміють. А тим, хто долучається до цього формату вперше, скажу лише одне: Все це складно тільки на словах. Дивіться як це роблять інші і повторюйте. А головне, не забувайте: Флешмоби – запорука підвищення видимості!

А тепер, власне, до суті:

Сергій задав мені ось таке запитання: „Чи може бути блогосфера інструментом для просування будь-якого продукту”?

Хм… Напрошується відповідь зі слова із трьох букв. Але щоб не бути занадто малослівним, спробую пояснити свою точку зору.

Помислимо логічно. Рівень проникнення інтернету в Україні (не кажучи вже про світ) вже сьогодні досягає доволі вражаючих розмірів. За різними даними у нашій країні щомісяця мережу відвідує близько 10 млн. унікальних користувачів – себто більше, ніж 20% населення. І ця кількість невпинно зростає.

В минулу суботу спілкувався зі своїм хорошим другом, який нещодавно провів собі зв’язок від Укртелекому і планує підключати їхній інтернет „ОГО”. Виявляється, для того, щоб підключитися, потрібно відстояти чималу віртуальну чергу із таких самих бажаючих. Укртелекому просто не вистачає потужностей, щоб виконувати заявки відразу. Доводиться чекати. А бажаючих – хоч відганяй. А про що це свідчить? Правильно! Про те, що попит на інтернет у нас постійно зростає.

Шкода, що ніхто не проводив дослідження, яка кількість людей молодшого віку (скажімо, від 10 до 30 років) хоча б один раз користувалися інтернетом. Думаю, тут показники будуть ще більш вражаючими. Щось на зразок більше 50%. З чого робимо ще один висновок – коли молодші покоління виростуть і займуть місце старших – рівень користування інтернетом ще більше зросте. І якщо вже говорити відверто, я більш ніж переконаний, що за якихось 10 років він досягне 70-80-відсоткового покриття в Україні. А можливо навіть більше!

Я веду до того, що практично будь-який бізнес вже сьогодні змушений задумуватися, як він представлений в інтернеті. Адже всесвітня мережа це не лише ідеальне інформаційне поле – але й чудовий інструмент для пошуку. Як я шукаю мобільний телефон? Думаєте, ходжу по магазинах? Звісно ні! Я заходжу в інтернет і знаходжу те, що мені потрібно!.. Так само поступає більшість користувачів інтернету. Тому що мережа знаходиться набагато ближче, ніж будь-який супермаркет. Та й інформації про продукт там набагато більше. Плюс – відгуки споживачів та об’єктивна критика, яка допомагає зробити вибір.

А що таке по суті блоги? Це всього лише ще один інструмент комунікації, який характеризується ідеальними з точки зору просування характеристиками. Адже це не сухий офіційний сайт компанії, на 90% забитий прес-релізами, які ніхто не читає. Це живе місце справжнього спілкування.

Власне, про можливість просування продуктів через блоги, свідчать корпоративні щоденники найрізноманітніших світових компаній, починаючи від Google і закінчуючи Starbucks-ом. В Україні теж такі з’являються. Почитайте хоча б блог PR-агенції Hoshva PR. Але у нас це лише так – проба грунту. Думаю, з часом таке явище ставатиме все більш та більш масовим.

Скажу лишень, якби я надумав виходити на ринок з якимось продуктом, я б точно створив для нього окремий блог!

А тепер „роздача слонів” у вигляді запитань наступним учасникам флешмобу:

Запитання: „Чи змінилися і наскільки перспективи монетизації українських блогів за останній рік?”, – відправляється в Чернівецьку область, авторові „Монетизації блога” Миколі Костиняну.

Запитання: „З яких джерел найбільш реально отримати хороший тематичний трафік? Яким чином це вдається твоєму блогові?”, – відправляється в Теребовлю, автору щоденника, який попри доволі рідкісні оновлення все-рівно стабільно потрапляє у верхню п’ятірку (а частіше – трійку) рейтингу UA Top Bloggers Михайлу Андріїшину (Lilumi).

Ну і насамкінець, запитання: „Чи змінюється і як життя блогера після одруження?”, – рухається у Львів до Тараса (ELECTRIC).

Долучаємось і передаємо естафету іншим.

Пам’ятайте, хороший флешмоб – запорука швидкого розвитку та підвищення видимості вашого блога!