|
|
Це вже друга підряд стаття в рубриці „Вчимося писати”. Темою попередньої була простота, як запорука успіху постів у блозі. Власне, дотримуючись своїх же порад я вирішив трішечки поекспериментувати. Експеримент полягатиме в тому, що я намагатимусь не використовувати у цьому пості довгих речень. Не довше одного-двох рядків. І мінімум складнопідрядності (якщо ходили в школу – знаєте що це таке)! Тому не дивуйтеся, якщо стиль публікації видасться вам занадто спрощеним. Це я так намагаюся „вижити” із себе бажання ускладнювати.
А темою сьогоднішньої статті знову буде письменницьке мистецтво. Точніше – його відсутність. 7 письменницьких антипорад блогерові, які з великою ймовірністю дозволять поставити жирний хрест на його дітищі.
- Ніколи не переймайтеся тим, наскільки корисний ваш пост. Люди зазвичай приходять на інші блоги в пошуках корисної інформації. Але тільки не у вашому випадку. Ви ж особливий – а отже вони завітають до вас і так! Головне – налаштуватися на це і повірити у вищу силу, яка приведе трафік на ваш ресурс.
- Пишіть нерегулярно. Ви вчора писали? Так? Тоді напишіть ще сьогодні. Можна зразу 5 або 6 постів. А потім замовкніть на два тижні. Тоді напишіть ще два пости. І наступного дня. Потім знов зникніть. Постарайтесь зробити так, щоб у вашому постингу не було жодної системи. Щоб навіть сам чорт ногу зламав. Читачі обожнюють інтригу! А ви не думали, що саме заради цього на ваш блог і підписалися? Спробуйте не писати 6 місяців підряд – побачите, що з цього вийде.
- Завжди виправдовуйтесь, чому ви так давно не писали! Якщо ви скористалися попередньою порадою, то у наступній, після шестимісячної перерви статті напишіть, чому ви так довго не писали. Щось на зразок: „Вибачте що я так довго не писав. Але у мене є чудове виправдання. Просто справи навалилися. Та й взагалі – діл по горло було. Але все вже позаду. Тепер я нарешті маю час, який можу присвятити блогові”. А після цього зникніть ще на шість місяців. Читачам сподобається!
- Не публікуйте найкращі записи на головній сторінці блога. Найкращий запис повинен бути винагородою для найлояльнішого читача. Його потрібно довго шукати серед невпорядкованих архівів вашого блога. Якщо ж вивісити його на головну сторінку – то він зразу буде доступний всім! Хіба це діло?
- Повісьте кілька спливаючих банерів та поп-апів. Можете погратися з рекламою, помінявши її місцем з корисним контентом. Або взагалі, пустіть статті у сайдбарі, а на їх місце повісьте рекламний банер. Обов’язково намалюйте на банері хрестик (типу кнопка для закриття). По натисканню на цей хрестик банер у жодному разі не повинен закриватися. Навпаки – по кліку на хрестику читач виявляє своє бажання відвідати сайт рекламодавця. А отже туди його й відсилайте.
- Пишіть довжелезні статті. Бажано – одним блоком. Ніяких абзаців, ніяких списків, ніяких курсивів чи виділеного шрифту. Вимірюйте свій успіх ступенем рябіння в очах відвідувача. Ідеальний варіант – це коли ви разом зі всіма наведеними вище порадами використовуєте ще й максимально дрібний шрифт. Правда є один недолік – сучасні браузери дозволяють користувачеві змінювати розмір шрифта за своїм бажанням.
- Використовуйте нудні і неінформативні заголовки. Наприклад: „Про що я сьогодні подумав”, або „Стаття №258” або „Роздуми вівторка”… Словом, тут вже ваша винахідливість допоможе обрати „найкращий” варіант. Ніколи не використовуйте у заголовку інформацію, яку збираєтесь надати у самому записі. Це некошерно!
Як вважаєте, вдався мені мій експеримент з короткими реченнями? Чи все як було – так і залишилося?
Якщо вам сподобалася стаття, буду вдячний за її підтримку у соціальних мережах (Twitter, Facebook, Google+ та вКонтактє)

