Щось останнім часом потягнуло мене на експерименти. Вирішив провести ще один. Сьогодні, дотримуючись принципів, викладених у статті про простоту публікацій я засічу час, який потрачу на написання цієї статті і докладу усіх зусиль, щоб вкластися у 10 хвилин. При цьому, звісно, було б добре, якби стаття вийшла цікавою, змістовною і все інше по списку! А наприкінці статті, скажу, чи вдалося написати статтю за 10 хвилин?

Надалі, якщо експеримент вийде вдалим, буду проводити його щовихідних. Зрештою, у суботу-неділю більшості читачів та й авторів не до серйозних енциклопедичних публікацій – а от коротеньку замітку вони з радістю прочитають.

Сьогодні поділюся враженнями, які справила на мене стаття Євгена Шевченка у його блозі про інтернет, рекламу та навколорекламні думки.

Сам той факт, що реклама в інтернеті може бути надзвичайно ефективною і при вмілому підході у кілька разів перевищувати результати від реклами у традиційних медіа (як, наприклад, одного з найпопулярніших сьогодні – телебачення) сьогодні не викликає ні в кого подиву чи сумнівів. Але ось ця поправка – „при вмілому підході” – викликає багато запитань. І насамперед у самих рекламодавців. Втім, нічого страшного чи незрозумілого тут немає.

Основна річ, яку повинен усвідомити рекламодавець, який планує скористатися цим „кількаразовим підвищенням ефективності” від проведення рекламних кампаній в інтернеті – це те, що всесвітня мережа є принципово інтерактивною. Ви не можете рекламуватися і при цьому ігнорувати зворотній зв’язок від своєї потенційної аудиторії. А якщо ваша реклама буде помітною – то зворотній зв’язок ви отримаєте ОБОВ’ЯЗКОВО!!!

Ви не можете, як на телебаченні, назнімати різної сумнівної, приправленої гламуром нісенітниці про свій продукт і пустити все це в інтернет. Точніше – можете, але за наслідки такого обману і подальше зниження лояльності до вашого бренду (якщо, звісно, він у вас був) відповідатимете самі. Користувачі інтернету ні за що не повірять, що якщо ви з’їсте йогурт – до вас почнуть липнути дівчата, а якщо напхаєтесь якимись там таблетками – то можна без застережень пити алкоголь або смалити (не називатиму конкретних компаній, але якщо ви подивитесь телевізор – то зрозумієте, про що йдеться)! Глядачі телебачення теж слабко у це вірять. Але на відміну від інтернет-спільноти, вони мають занадто мало інструментів, щоб донести свою недовіру рекламодавцю.

Інтернет мультимедійний, не має сітки мовлення, інтерактивний і гумовий! Ви ж в курсі? З ним не можна так, як з телебаченням, радіо чи навіть друкованими виданнями. Бо на відміну від перших, якщо споживачеві не сподобається – він прийде і скаже про це. І добре – якщо тільки вам! Бо існує ймовірність, що він розповість про це сотні інших клієнтів. І, яким би сумним не був цей факт – вони повірять йому більше, ніж вашій рекламі.

На написання цієї статті пішло рівно 12 хвилин. Трішки перебрав час! Але це тільки перший експеримент. Ну як вам такий формат?