Спонсор запису: Срочное строительство ангаров и складов под ключ.
Якщо ви думаєте, що ваші читачі мають „середні” інтелектуальні здібності – то ви дуже серйозно їх недооцінюєте. В цьому сенсі мені дуже сподобалася фраза Сета Годіна (Seth Godin): „Якщо попросити людину, оцінити свій рівень інтелектуального розвитку то він ЗАВЖДИ буде вищим, ніж середній!”
Ми звикли вважати, що всі люди (а в даному випадку – наші читачі) ранжуються на шкалі рівня інтелектуального розвитку приблизно таким чином:
- низький;
- нижчий за середній;
- середній;
- вищий за середній;
- високий.
Якщо вірити Сетові Годіну, людей, які належать до перших трьох категорій – просто не існує. Себто всі без виключення ваші читачі за рівнем свого інтелектуального розвитку належать до двох категорій:
- вищий за середній, або
- високий.
Третього не дано!
Якщо ваш блог змушує читача хоча б на мить припустити (чи, що навіть гірше – подумати, що ви припускаєте), що він належить до якоїсь іншої категорії – цей читач більше ніколи не повернеться. Тому вам, як авторові, потрібно докласти усіх зусиль, щоб читачі почувалися у вас комфортно.
Автор фотографії:
Інтелект читача: краще переоцінити, ніж недооцінити!
В якому випадку читачі можуть подумати, що ви ставите їхні інтелектуальні здібності під сумнів? Відповідь напрошується сама собою: тоді, коли ви намагаєтесь занадто детально щось розжувати чи починаєте пояснювати елементарні речі. Повірте, у багатьох випадках читачеві приємно домислювати недоказане! Або закінчувати замість вас фрази… Тож не позбавляйте його від цього задоволення!
Якщо ж „деталізація” входить у задум вашої публікації – не забудьте наголосити, що пост написано спеціально для початківців, яким потрібен саме такий формат статті. І нехай навіть ніхто з читачів не визнає, що це саме він і є тим початківцем, для якого написана стаття. Люди, яким вона буде корисною, щиро вам подякують: якщо не вголос – то подумки!
Не бійтесь недоказаності – бійтесь багатослівності. Якщо читачеві знадобиться додаткова інформація – він завжди зможе попросити про неї безпосередньо у коментарях до статті. З іншого боку – не варто цим зловживати. Сама по собі короткість ще не є свідченням якості. Можна написати коротко і при цьому – не заторкнути жодного по-справжньому важливого аспекту!
Тому важливо навчитися відразу переходити до суті, а після написання, повертатися до статті, щоб перевірити, чи не забагато в ній «води». До слова, мої «статті за 10 хвилин» – це якраз спроба вкласти максимум смислу в мінімум тексту за мінімум часу. Намагаюсь зробити все, щоб ця спроба була вдалою!
А ви турбуєтесь про інтелектуальний розвиток своїх читачів чи намагаєтесь «пережувати» замість них?
Loading ...
Коментарів: 9
лютого 17, 2009 @18:49
Розжовуванням ще не займався.
Але в ближчому часі таке буде. Но в спеццілях, так як збираюся перевести роботу маленької гезтки з аськи в інтерет. А саме робота з документми. Тому прийдеться описати деякі сервіси, опис яких буде смішним для трошки досвідчених користувачів інтернету.
лютого 17, 2009 @21:08
Знаєш…
В голові крутиться купа думок…
Спробую метафорами…
Скажімо Ти – садист… Значить гарантія того, що читачі мазохісти знайдуться…
Ти мазохіст. Знайдуться читачі садисти…
Сподіваюсь зрозуміло…
Будеш писати для тупих з розжовуванням – найдуться ті, хто не зрозуміє.
Будеш писати про вищі матерії – знайдуться ті, хто скаже слово ламер, або “нафіга писати те, що всі знають”.
Палка в двох кінцях… НМД – тут стоїть комфортна зона десь між власними знаннями і знаннями читачів і вгадати їх – точно нереально.
Тому приходиться або отримувати знання і мовчати, сподіваючись на те, що писати про велосипед непотрібно, або робити певні опитування і спостерігати за тим, що насправді цікавить користувачів і намагатись слідувати їхнім побажанням.
Або взагалі писати лише щось таке, що цікавить себе коханого і отримувати прихід нових садистів або мазохістів, що в більшості випадкі – також дуже і дуже незле.
лютого 18, 2009 @2:54
Якщо весь проект (блоґ) орієнтований на початківців у певній справі, то про це нагадувати у кожному пості чи достатньо про це сказати у розділі “Про проект”?
лютого 18, 2009 @9:14
podarok, захоплені євангелісти як і критики знайдуться для кожного проекту та блога. Але при цьому існують блоги, які фактично ідеально вгадують настрої аудиторії і пишуть у відповідному ключі. Наприклад, таким, на мою думку є проект про флеш . Якщо пробігтися по коментарях – 90% аудиторії задоволені форматом, а ще 10% конструктивно налаштовані на те, щоб доповнювати та допомагати авторові.
Таких блогів є досить багато. Просто цей перший спав на думку.
Цікаво, що роблять правильно такі автори, яким чином їм вдається досягнути майже ідеального налаштування на аудиторію?
Як на мене – це процес, який складається з двох кроків:
- вибір аудиторії (адже саме автор визначає для кого він писатиме);
- орієнтація у кожному записі на топових (вище середнього) користувачів із цієї аудиторії.
Навіть якщо ви пишете для новачків – думаю, є сенс писати для “найкращих” новачків. Таким чином ви розширите охоплення, оскільки в жодній групі немає людей, які вважають себе посередніми…
А те, що знайдеться 2-3 критики – від цього нікуди не дінешся. Гірше, якщо у проекта 50% критиків!
лютого 18, 2009 @13:46
Ти в це віриш? Я серйозно…
Коментують же лояльні читачі… Нелояльні – закривають вікно браузера.
Твоїх 90% можна з легкістю виправити на 30, 20, 10, 0.0000001%
Хе хе хе…
Ти не читаєш “Українську блогосферу?”
************************
Остання велика група коментаторів. Критики корисні і на них потрібно звертати значну увагу. Це практично Добрі коментатори, за виключенням того, що коментарі критиків часто несуть негативні відтінки емоцій. Критик буває роздратований. Потрібно цінувати його коментарі і не звертати уваги на емоції. Дуже часто, на відміну від Анти, у Критиків бувають корисні коментарі, які допоможуть вам так само, як і коментарі від Добрих.
Критики – це приблизно половина від всіх коментаторів, або трішечки менше. Враховуючи це, потрібно розуміти, що Критики – важлива активна частина ресурсу. Вміння керувати і справлятися з Критиками надзвичайно важливе для успішних людей.
************************
лютого 18, 2009 @14:31
podarok, мались на увазі неконструктивні критики (думав, це зрозуміло з контексту)!
коментують не лояльні чи нелояльні читачі, а переважно люди, на яких запис емоційно вплинув. Звідси така любов до священних воєн та поливання одне одного брудом у коментарях, скажімо, до політичних новин.
А тих, хто закриває вікно браузера в перші секунди – взагалі читачами назвати важко. Коли я писав про 90% – малися на увазі виключно коментатори. Як можна оцінити людей, які не дають зворотнього зв’язку?
лютого 19, 2009 @9:24
Я коли скрінкаст свій перший створював, то стала проблема – пояснювати кожен пункт детально (але це займає купу часу і буде нудно читачам, які в тому орієнтуються) чи дати мінімум деталей, що не відносяться до урока (краще по тому зробити окремий урок?)? Все вирішив на користь другого і правильно зробив! Вирішив, що у разі потреби зроблю по типу твоєї статті про інтерфейс. Ось і все
лютого 20, 2009 @19:17
Коментатор на ймення maque зачепив дійсно важливе питання.
Я особисто нагадуватиму не в кожному пості, а десь тако в кожному третьому-четвертому. Лише в “Про сайт” – малувато.
Додам: якщо блог для початківців – то ставлення як до інтелектуалів не найкращий варіант. Багато хто шукатиме покрокових інструкцій і чогось подібного. Але вважати всіх ламерами, в яких руки з дупи повиростали, – теж неправильно…
Це так, до слова. Я не кажу, що Автор статті неправий. Стоп! А це, мабуть, і так зрозуміло – виходить, я не вважаю читачів “УБ” інтелектуалами? Прошу вибачення!
Пінгбеки & Трекбеки
Додати коментар