Не так давно на Михайловому блозі «Життя цікаве» з’явилася публікація під назвою «Дивна шкіра». Як виявилося, ця стаття була не чим іншим, як медійним вірусом компанії Ebola Communications. Наскільки вдалою вона виявилася – про це в інтерв’ю, наведеному нижче.
З.: Привіт, Михайле. То розкажи нарешті, що то за «дивна шкіра», яку начебто знайшли твої друзі у Карпатах?
В.: Привіт Ярославе та читачі “Української блогосфери”. Більше місяця я мовчав і не признавався, та зараз, до речі ексклюзивно для УБ, відкрию таємницю. Ця, так звана, “дивна шкіра” є не чим іншим як промо-акцією нового дезодоранту Axe Instinct. Підтвердження цього всього можете знайти на сайті компанії Axe. А безпосередньо “вірусну” кампанію проводила Ebola Communications.
З.: Чого прагнула досягнути компанія таким PR-роликом? Чому був вибраний саме твій блог?
В.: Взагалі-то це була не піар-кампанія, а вірусна, тобто за задумом “креативщиків” людина з цільовою аудиторією повинна була прочитати історію і повірити в неї і як результат купити продукт, або збільшити лояльність до нього. Але через кризу, клієнт вирішив піти шляхом російського креативу. До речі, забув сказати, що подібна акція проходила і в Росії в грудні місяці, але через погане втілення вона пройшла вкрай невдало. Там було створено штучний блог – adrenalinshik.livejournal.com і багато людей відразу розкусили задум.
Та повернімось до України. Ну так от, через складні економічні умови клієнт вирішив не вигадувати стратегію самому, а піти по “накатаній схемі”, як часто роблять з товарами повсякденного вжитку. Але, якщо на телебаченні таке зазвичай спрацьовує, то в інтернеті закони поширення інформації трохи інші.
А що стосується вибору блогу, то тут враховувались такі фактори, щоб блог відповідав цільовій аудиторії, був україномовним, “живим”, відповідно – читачі з України і відвідуваність більше 200 за добу.
З.: Мені відомо, що за час проведення кампанії (тобто протягом кількох тижнів після публікації статті) потік трафіку на твій блог суттєво підвищився. Поділися враженнями – наскільки потужним був «притягальний» ефект шкіри конкретно для твого блога?
В.: Так, з моменту публікації трафік збільшився у кілька разів. Я навіть, отримував неодноразові попередження від хостинг-компанії про те, що блог робить чимале навантаження на сервер і в разі систематичного повторення сайт можуть закрити. Мені довелось навіть перейти на більший тарифний план, аби уникнути конфлікту. На щастя усе обійшлося.
А найбільше хостів спостерігалося 4 лютого. Тоді відвідало трохи більше 3-х тисяч людей, думаю це хороший показник навіть для російського блогу.
До речі, скажу, що від самої акції я не отримав ані копійки, але не переймаюсь цим. Адже найближчим часом очікую збільшення PageRank’у та індексу цитування завдяки значній кількості посилань на блог.
З.: Цікаво було б почути твої враження про ведення компанії. Що було зроблено для залучення уваги, наскільки професійно підійшов замовник до розповсюдження інформації про статтю, наскільки «вірусною» (тобто здатною до самостійного розповсюдження) виявилася інформація?
В.: Враження в загальному позитивні, оскільки завдяки “шкірі” про блог дізналося більше людей і з’явилися нові читачі. Була навіть пропозиція однієї ІТ-компанії про співпрацю, але то я вже відійшов від питання.
В основному інформація поширювалась в інтернеті, зокрема, спостерігав переходи з таких порталів як Утро.UA, JOIN.UA, Football.ua, Men’s Life та ін. Також “крутилися” банери на популярних українських сайтах. За допомогою Blogun’а вдалось залучити багатьох українських блогерів.
Крім того, про “диво-шкіру” була згадка й по телебаченню – це в програмі “Інфошок” на Новому каналі та на М1. Інформація мала просочитись і через друковані ЗМІ та радіо, але чи була вона, – мені не відомо. Як бачите робота по розповсюдженні зроблена непогано.
З.: Чи були якісь недоліки у роботі замовника? Що можна було зробити краще?
В.: Безумовно, недоліки є завжди і даний випадок не виняток. Як я вже згадував вище, бюджет компанії був менший, ніж очікувалось, тому виходили з того що було. І можливо саме тому відео вийшло таким неправдоподібним, а сам текст містив деякі неточності, і, погодьтеся, трохи безглуздий. Як на мене ідею можна було б якось цікавіше продумати.
Але так задумав клієнт, і, в принципі, йому видніше. Найголовніше те, що я свою роботу виконав чесно.
З.: І останнє запитання. Наскільки привабливими вважаєш українські блоги для такого типу вірусних кампаній? Чи є сенс проводити їх в українській блогосфері?
В.: Блоги чи не найкраще підходять для вірусного маркетингу. Чому? Спробую пояснити. Наприклад, припустимо ти купив якусь річ. Вона тобі сподобалась і ти поділився своїми позитивними враженнями на блозі. Про покупку дізнались інші блогери і вирішили також її придбати і, якщо вона їм до вподоби, також написали хороші слова про товар. А читачі, прочитавши схвальні відгуки також купили цю річ. Таким чином твоя стаття принесла більше користі для замовника, ніж просто бездумне вкладення грошей у навіть ті ж самі банери.
Але це моя особиста думка, і, можливо, я помиляюсь. Та все ж таки я впевнений, що найближчим часом блоги відіграватимуть не останню роль в просуванні продуктів чи послуг.
Loading ...
Коментарів: 21
березня 12, 2009 @18:44
Как-то грубо и уныло выглядит «вирус».
3000 посетителей блога и всего 5000 просмотров ролика? Похоже сливался нецелевой трафик…
березня 12, 2009 @18:45
Ах да, я так понял что цифры по стоимости компании, охвату и количеству упоминаний мы не услышим…
березня 12, 2009 @19:05
тупий ролик
березня 12, 2009 @19:26
Дякую, цікаві думки.
Михайло планує довгостроково – грошей хоч і не отримав, зате отримав сотні беклінків
Хороших тематичних українських блогів стає все більше, відповідно, збільшується вибір для рекламодавців.
березня 12, 2009 @19:27
А мені сподобалась ідея вірусного маркетингу через блоги…
От тільки для цього обов’язково повинно бути все дуже чітко продумано, інакше – 8(.
березня 12, 2009 @21:41
Роман Рыбальченко, вартість тієї всієї кампанії я не знаю, та й не думаю, що Вам хтось відкрито скаже скільки те все коштувало.
Kolia Shlapak, наскільки мені відомо, ролик мав бути трохи іншим, але знову ж таки, я так думаю, що відштовхувалися від вартості вкладених грошей і плюс до того ролик знімали сьогодні на завтра. Тобто знімалося поспіхом вночі, а уже наступного дня близько обіду відео красувалось на сайті і на перезйомку не було часу.
hellveen, беклінків таки чимало. Чекаю віддачі.
podanenko, як кажуть наші східні сусіди “первый блин комом”. Хоча не думаю, що все настільки погано. В крайньому випадку в Росії така акція пройшла набагато гірше. Маю надію, що наступні вірусні компанії будуть більш вдалими.
березня 12, 2009 @21:49
А я ніколи й подумати не міг, що в українських блоґах можна віруси пускати…
Між тим, мушу сказати, що пропозицій створення вірусної реклами бачив дуже багато (зокрема, декілька білпордів на вулицях Києва), але всі агенції, які це пропонують справляють вкрай погане враження, а тому я б ні в якому разі не скористався їхніми послугами. Та й, як бачимо, реальний результат такої рекламної кампанії «неахті». Така штуковина перш за все розрахована на бізнесменів-товстосумів, які не дуже розуміються що і як, проте про «тренд» чули.
березня 12, 2009 @23:08
я одразу ж розкусив цей вірус, але Механік так і не заапрувий мій комент, та я і не ображаюсь.
Я вважаю, що вірусна реклама в блогах дійсно може бути дієвою, але наразі це безуспішно, бо все впирається в кількість (блогів, відвідувачів, переглядів), тут українські блоги пасуть задніх.
березня 12, 2009 @23:09
Якщо не помиляюся, компанія Юнілевер в Росії минулого року пропонувала блоггерам писати про російських жінок погані речі, а саме, що від них, вибачте, чути піт. А потім пропонувати дезодоранти. Як на мене це низько, так вести бізнес. Сумно що нас вважають за бовдурів.
березня 12, 2009 @23:50
Бачите, блоґосферою вже комерція цікавиться. Ростемо.
березня 12, 2009 @23:56
через блогун я писав про це на сайті
та це відразу було зрозуміло, що це буде просування якогось продукту:))
березня 13, 2009 @0:23
Mehanik, просто назвавшись «первой украинской вирусной кампанией» я ожидал услышать больше фактов.
А так, под вопросом что «первая», что «вирусная», что «кампания».
Рекламодатели есть, что на вирусный маркетинг на Украине, что на партизанский. Только такие вот «кейсы» не внушают им доверия.
Поэтому, если кому-то интересно заниматься вирусами и партизанщиной с помощью своих блогов и профилей в коммюнити (не бесплатно) — то . Постараюсь помочь украинской блогосфере.
березня 13, 2009 @11:39
lilumi, вибач, але така у мене була умова. Я мусив видаляти коментарі, які вказували, що це акція від славнозвісної кампанії.
Роман Рыбальченко, річ у тому, що мені усі тонкощі даної кампанії невідомі. Я знаю тільки те, що мало до мене відношення.
березня 13, 2009 @14:50
Романе, думаю всі питання щодо ефективності доречніше задавати безпосередньо організаторові. Наскільки мені відомо, Михайлу передали тільки текст і відео, яке він погодився розмістити на своєму блозі (при цьому із забороною змінювати). І тут уже відверто контент підкачав. Повірити тому, що відбувається на відео, справді складнувато. Не дивно, що ефект виявився не настільки вражаючим, як хтось міг очікувати.
Давайте будемо об’єктивними – у такій ситуації Михайло ніяк не міг впливати на результат. Він міг поступити так, як поступили організатори Блогкемпу: “Якщо вам щось не сподобалося – ми повернемо вам ваші гроші!”
З іншого боку, мені було цікавіше дізнатися про вплив кампанії на українську блогосферу (в даному випадку конкретно на блог Михайла). І тут уже важко не погодитися – п’ятнадцятикратний (нехай навіть короткостроковий) приріст трафіку – це таки непоганий ефект.
Що стосується проведення “вірусних” кампаній, як таких – то це справді доволі цікаво. З радістю поспілкуюся на цю тему з тобою на весняному мінікемпі (якщо він таки відбудеться). Чесно кажучи, навіть не знав, що ти цим займаєшся.
березня 13, 2009 @15:06
А можна десь почитати про правила описування першої рекламної компанії ? 8))))))
березня 13, 2009 @16:42
Интервью понравилось, а вот сам вирус – нет. Как я понял там нигде не упоминался АХЕ, ни в тексте, ни в ролике (или плохо смотрел?) Если нет – тогда назревает вопрос – где выгода для компании?
Не рекламы ради, даю российского оператора sky link. Мне кажется, что ролик со скаем лучше АХЕ, хотя мнение чисто субъективное.
березня 13, 2009 @17:33
P.S. Я з Ділового…)))
березня 14, 2009 @1:44
@podanenko Легко: клиент, цели, бюджет, результаты. Могу расписать детальнее, если необходимо.
@mehanik Т.е. бесплатное участие «вслепую»? Ок, понял.
@jarofed Извини, наверное не совсем так выразился. У меня нет претензий к Михаилу — просто формулировка заголовка покоробила и думал узнать больше подробностей. Мне казалось, что если человек помогает кампании бесплатно — то с ним нужно поделиться хотя бы фактами о результатах. Но это мой подход…
Вопрос ещё в том куда же конвертировался этот трафик — в комментарии, просмотр видео или постоянных читателей блога…
По поводу Миникемпа — я не уверен, что он будет =) Тему моего доклада организаторы зарезали (хотя человек 10 написали, что заинтересовались моим опытом в комьюнити-менеджменте), а по вирусному маркетингу я ещё не готов делиться кейсами. Но если пересечёмся таки — с удовольствием пообщаюсь
березня 18, 2009 @0:34
Привет всем! только что прочитал этот пост и увидев такое количество коментов, а также то. что в них содержится много умных мыслей решил ответить блице на все вопросы.
Итак, во-первых этот “вирус” далеко не первый для Украины и тем более для украинской блогосферы. Наша компания за 2008 год сделала не менее 20 “вирусных” компаний.
Здесь думаю стоит немного пояснить что такое вирус, по крайней мере по нашему определению, вирус – это когда более 80% контактов мы получаем не от прямого размещения, а от косвенного (рассылка линков через аську, почту, бесплатное размещение в блогах). На западе, к примеру вирусом считают компанию с более чем 1 000 000 контактов, в рунете – если количество контактов перевалило за 100 000. Среди наших кейсов есть результат и по 500 000 контактов и по 50 тыс и по 10 тыс. На самом деле все зависит от целевых групп и охвата, который нужно достигнуть по результату. Некоторые целевые группы с которыми мы работали насчитывали 50 000 человек, соответственно 50 000 контактов в результате нам хватало. Конечно ели это fmcg – то охват должен быть большой.
К сожалению, отечественный рекламодатель не слишком опытный в сфере интернет, а это накладывает свои отпечатки на процесс работы. К примеру нередки ситуации когда клиент заказывает “вирусную” компанию агентству полного цикла, которое в свою очередь готовит контент и разослав по аське линки сотне друзей ждут серьезных результатов. Не менее редки ситуации когда агентства все-же готовят контент сами, но понимая что нужен “посев” ищут подрядчика среди специализированных агентств.
К примеру из 20 кейсов, только для трех контент готовили мы сами, остальной контент был нам вручен заказчиком.
Что касается данного кейса, то во-первых считаю не-корректным писать что из-за кризиса заказчик решил сэкономить на креативе. Тем не менее мы не отрицаем, что креатив был взят российский, и бюджет был меньший чем на подобные компании в 2008 году. Весь контент мы тоже получили от заказчика и наша задача заключалась лишь в его “посеве”. Данную задачу мы считаем, что выполнили успешно, по-краней мере цена контакта в результате получилась в десятки раз меньше чем если бы мы прибегли к медийным средствам рекламы.
А теперь короткий блиц, на вопросы из комментов.
>>>Ах да, я так понял что цифры по стоимости компании, охвату и количеству упоминаний мы не услышим…
<<<Эти цифры являются коммерческой тайной, к сожалению, заказчик не согласился на публикацию кейса.
>>>А я ніколи й подумати не міг, що в українських блоґах можна віруси пускати…
<<<В общем-то блог является средством коммуникации, и не важно украинский он, российский или бразильский. Важна аудитория блога. К примеру есть много российских блогов у которых неплохая украинская аудитория и мы с удовольствием там сеем контент. Есть и не мало украинских блогов удовлетворяющих требованиям рекламодателей.
>>>Я вважаю, що вірусна реклама в блогах дійсно може бути дієвою, але наразі це безуспішно, бо все впирається в кількість (блогів, відвідувачів, переглядів), тут українські блоги пасуть задніх.
<<<Не думаю что украинская блогосфера пасет задних, просто пока аудитория действительно невелика.
>>>Якщо не помиляюся, компанія Юнілевер в Росії минулого року пропонувала блоггерам писати про російських жінок погані речі, а саме, що від них, вибачте, чути піт.
<<<Была рекламная компания для бренда rexona где пот женщин сравнивали со свиньями. компния действительно имела резонанс и вскоре была свернута.Не считаю это грехом Юниливера, просто неудачная компания и плохой креатив.
>>>Рекламодатели есть, что на вирусный маркетинг на Украине, что на партизанский. Только такие вот «кейсы» не внушают им доверия.
<<<На самом деле есть успешные кейсы, но вот согласно условиям о конфиденциальности их нельзя публиковать. Нашим потенциальным клиентам мы рассказываем о наших кейсах не называя брендов, но вот насчет широкой огласки действительно проблематично. Вобщем-то это касается не только “вирусов” а рынка рекламы в целом.
>>>Интервью понравилось, а вот сам вирус – нет. Как я понял там нигде не упоминался АХЕ, ни в тексте, ни в ролике (или плохо смотрел?) Если нет – тогда назревает вопрос – где выгода для компании?
<<<Изначально должно было быть два этапа компании: тиз и ревил. На этапе тиза говорится просто о коже и бренд не разглашается, на этапе ревила уже идет речь о бренде. К сожалению, некие трудности у заказчика не позволили полноценно провести этап ревила в интернете.
Я постарался ответить на вопросы которые прозвучали в комментариях, с удовольствием отвечу и на следующие вопросы.
березня 18, 2009 @9:25
Ярославе, дякую за відповіді. Приємно, що Ви вирішили поділитися точкою зору агенства. Сподіваюся, читачам це також буде цікаво.
Пінгбеки & Трекбеки
Додати коментар