|
|

Автор фотографії: Спонсор запису:
Оригінальний підхід до створення мережі сателітів – перегони на виживання!
Сьогодні мені б хотілося поговорити про тему, яка хоч і не стосується блогів безпосередньо, але все ж пояснює, чому блогосфера (і в першу чергу – вузькоспеціалізовано-тематична) має як ніколи великий потенціал для розвитку. Проте говорити ми будемо не про блоги, а… про паперові видання (газети та журнали). Яким чином все це пов’язано з інтернетом? Та найбезпосереднішим! Але про все по порядку…
Тенденції до скорочення кількості паперових видань і все більшої орієнтації на інтернет були очевидними ще до економічної кризи. Багато аналогових журналів та газет вже більше року використовують свої паперові екземпляри більшою мірою для реклами власних електронних видавництв. Писати адресу свого інтернет-сайту на кожній сторінці журналу стало абсолютною нормою. Як і давати посилання на електронну версію статті наприкінці більшості публікацій в газеті чи журналі.
І хоча тенденції переходу з аналогу в електроніку (пам’ятаєте, що трапилося з магнітофонними касетами?.. а з плівковими фотоапаратами?..) вже давно були очевидні – деякі видання особливо міцно чіплялися за свій формат. Адже мінятися завжди важко…
Спершу відомий блог Mashable опублікував 10 способів використання соціальних мереж газетами для того, щоб врятувати галузь. Обов’язково почитайте до чого вдаються серйозні та солідні видання на зразок New York Times, яким, здавалося б, навіть під час кризи нічого не може загрожувати.
Через деякий час після цього почув новину про закриття надпотужного видання Rocky Mountain News, яке існувало півтора століття (з 1859 року).
І всього кілька днів назад прочитав про припинення діяльності Видавничого дому СК Україна на ринку преси та звертання всіх друкованих проектів – газет PCWeek/UE та CRN/UE, а також журналу NEXT. При цьому близько 90% персоналу були звільнені, а зі співробітників, які погодилися працювати на запропонованих умовах залишилося 1-2 людини у відділі продажу та 3-4 в редакції, а також адміністративна група. Відтепер компанія спробує зосередити свою діяльність на розвитку інтернет-проектів.
Мені дуже сподобалися коментарі Анатолія Грішина, який написав статтю про закриття видавничого дому в Україні. Дозволю собі поділитися деякими висновками, які робить автор:
- український ринок друкованої спеціалізованої ІТ-преси закінчився назавжди. Основна активність зміщується в онлайн;
- засоби комунікації, які передбачають одностороннє мовлення на аудиторію без отримання зворотнього зв’язку, вимерли як мамонти. І це трапиться не в майбутньому і не сьогодні. Це трапилося вже вчора. Просто деякі ще не здогадуються, що вони мертві;
- остаточно і безповоротно пройшов час тотального впливу рекламодавців на редакції, редакцій на читачів, а читачів – на власників бюджетів. Тепер думку прес-служби компанії про її продукти чи послуги вважатимуть однією із багатьох, але далеко не основною! Web 2.0 в дії;
- компаніям, їхнім прес-службам, службам маркетингу та різноманітним агенціям, які їх обслуговують, сьогодні як ніколи потрібно згадати, що таке „формування” суспільної думки, а не „нав’язування”.
Ось така ситуація на ринку преси! Все почалося із ІТ-видань, оскільки спеціалісти, які працюють у сферах інформаційних технологій, як ніколи відкриті для новітніх тенденцій та віянь. Проте за ІТ-шниками підуть і інші спеціалісти. Аж поки всі вони не опиняться в інтернеті. І це може бути сумно – але це природній плин історії.
Паперові видання, звісно ж, не вимруть повністю. Швидш за все вони продовжать своє існування у вигляді архаїчного старовинного мистецтва. Бо як не крути – приємно посидіти з чашкою кави, гортаючи ранкову газету. Приблизно те саме сьогодні стосується платівкових грамофонів та плівкових фотоапаратів. Фанати досі користуються ними. Але абсолютна більшість людей вже давно віддала перевагу більш зручній „цифрі”.
Якщо вам сподобалася стаття, буду вдячний за її підтримку у соціальних мережах (Twitter, Facebook, Google+ та вКонтактє)

