Автор фотографії: Спонсор запису:
Оригінальний підхід до створення мережі сателітів – перегони на виживання!
Сьогодні мені б хотілося поговорити про тему, яка хоч і не стосується блогів безпосередньо, але все ж пояснює, чому блогосфера (і в першу чергу – вузькоспеціалізовано-тематична) має як ніколи великий потенціал для розвитку. Проте говорити ми будемо не про блоги, а… про паперові видання (газети та журнали). Яким чином все це пов’язано з інтернетом? Та найбезпосереднішим! Але про все по порядку…
Тенденції до скорочення кількості паперових видань і все більшої орієнтації на інтернет були очевидними ще до економічної кризи. Багато аналогових журналів та газет вже більше року використовують свої паперові екземпляри більшою мірою для реклами власних електронних видавництв. Писати адресу свого інтернет-сайту на кожній сторінці журналу стало абсолютною нормою. Як і давати посилання на електронну версію статті наприкінці більшості публікацій в газеті чи журналі.
І хоча тенденції переходу з аналогу в електроніку (пам’ятаєте, що трапилося з магнітофонними касетами?.. а з плівковими фотоапаратами?..) вже давно були очевидні – деякі видання особливо міцно чіплялися за свій формат. Адже мінятися завжди важко…
Спершу відомий блог Mashable опублікував 10 способів використання соціальних мереж газетами для того, щоб врятувати галузь. Обов’язково почитайте до чого вдаються серйозні та солідні видання на зразок New York Times, яким, здавалося б, навіть під час кризи нічого не може загрожувати.
Через деякий час після цього почув новину про закриття надпотужного видання Rocky Mountain News, яке існувало півтора століття (з 1859 року).
І всього кілька днів назад прочитав про припинення діяльності Видавничого дому СК Україна на ринку преси та звертання всіх друкованих проектів – газет PCWeek/UE та CRN/UE, а також журналу NEXT. При цьому близько 90% персоналу були звільнені, а зі співробітників, які погодилися працювати на запропонованих умовах залишилося 1-2 людини у відділі продажу та 3-4 в редакції, а також адміністративна група. Відтепер компанія спробує зосередити свою діяльність на розвитку інтернет-проектів.
Мені дуже сподобалися коментарі Анатолія Грішина, який написав статтю про закриття видавничого дому в Україні. Дозволю собі поділитися деякими висновками, які робить автор:
- український ринок друкованої спеціалізованої ІТ-преси закінчився назавжди. Основна активність зміщується в онлайн;
- засоби комунікації, які передбачають одностороннє мовлення на аудиторію без отримання зворотнього зв’язку, вимерли як мамонти. І це трапиться не в майбутньому і не сьогодні. Це трапилося вже вчора. Просто деякі ще не здогадуються, що вони мертві;
- остаточно і безповоротно пройшов час тотального впливу рекламодавців на редакції, редакцій на читачів, а читачів – на власників бюджетів. Тепер думку прес-служби компанії про її продукти чи послуги вважатимуть однією із багатьох, але далеко не основною! Web 2.0 в дії;
- компаніям, їхнім прес-службам, службам маркетингу та різноманітним агенціям, які їх обслуговують, сьогодні як ніколи потрібно згадати, що таке „формування” суспільної думки, а не „нав’язування”.
Ось така ситуація на ринку преси! Все почалося із ІТ-видань, оскільки спеціалісти, які працюють у сферах інформаційних технологій, як ніколи відкриті для новітніх тенденцій та віянь. Проте за ІТ-шниками підуть і інші спеціалісти. Аж поки всі вони не опиняться в інтернеті. І це може бути сумно – але це природній плин історії.
Паперові видання, звісно ж, не вимруть повністю. Швидш за все вони продовжать своє існування у вигляді архаїчного старовинного мистецтва. Бо як не крути – приємно посидіти з чашкою кави, гортаючи ранкову газету. Приблизно те саме сьогодні стосується платівкових грамофонів та плівкових фотоапаратів. Фанати досі користуються ними. Але абсолютна більшість людей вже давно віддала перевагу більш зручній „цифрі”.
Loading ...
Коментарів: 19
березня 23, 2009 @20:51
незгоден.
березня 23, 2009 @21:24
podarok, дуже цікаво було б дізнатися, які, на твою думку, рушії дозволять вижити паперовій пресі і не повторити долю аналогових магнітофонних касет та плівкових фотоапаратів? Особливо, коли покриття інтернету у світі стане тотальним, а мобільний інтернет – банальним.
березня 23, 2009 @22:11
А я згоден. По моєму це давно вже було ясно і все до цього йшло. Який сенс мені витрачати кошти на журнал чи газету, якщо ту ж інформацію можна отримати в інтернеті. Та й актуальність інформації в паперовому виданні нижча ніж у електронному. Поки зверстають номер, поки пустять в друк, поки видання потрапить на розкладки, поки я його куплю… В інтернеті ж я до того часу вже прочитаю те, про що в редакції тільки думають писати у наступному номері.
Якось так
березня 23, 2009 @23:05
Ну поки гіганти друкованих видань закриваються на Закарпатті минулого місяця вийшна нова молодіжна газета а5-Закарпаття.
І вже готуємо новий номер.
І таких газет в Україні вийшло під 20(точно не скажу) рік(роки)
Сайт є свій і вже починаємо його доводити до людського вигляду, але все таки основа друковане видання.
Щось я запіарився.
Щодо основної теми:
Ярославе, скільки людей в Україні користуються rss?
Статистика заходів в інтернет, яку подають нам можливо правдива, але хіба всі ті люди заходять по новини?
Особисто для мене останнім часом газети поступилися інтернету, їх посуває rss. Але таких людей мало.
Папір вимре, але не скоро. Книжки читаю тільки на папері.
березня 23, 2009 @23:15
wedmid, питання не в тому, скільки людей читають RSS, а в тому, на скільки відсотків за останній рік збільшилася кількість людей, які читають RSS і на скільки відсотків зменшилася кількість тих, які читають паперову пресу? Про себе можу сказати, що зараз я друковані видання практично не читаю. Читаю їхні он-лайн варіанти.
Звісно, паперова преса стане минулим не завтра, і можливо, навіть не через рік. Але рано чи пізно це станеться. Принаймні зараз на це все вказує.
P.S.: також люблю читати справжні (паперові) книги.
березня 24, 2009 @7:22
інтернет-преса – це свобода вибору, ти можеш сам обирати те, що читати, а не те, що тобі пропонують у газеті.
березня 24, 2009 @8:26
Також не згоден. Можливо ІТ журнали пійдуть з паперового формату. Але не новини, не репортажі, не “преса під каву”. Якщо вміло використати переваги преси, як запах, шелест папіру,.. Ви знаєте, що монреальські найпопулярніші газети мажуть чорнилом руки. Думаєте, тому, що вони дешеві? Ні, навмисне! Це той фізичний контакт, якого не можуть дати електронні видання і завдяки якому (кмітливі) газети виживуть.
березня 24, 2009 @9:06
Ось моя розгорнута відповідь
березня 24, 2009 @9:27
А ось ще одна цікава стаття з аналітичними даними по темі:
березня 24, 2009 @12:32
Ну что за ахинея? Толя пишет то, что выгодно ему. Это понятно:)
С какой радости рынок прессы мертв? На основе чего? От того, что закрылось несколько журнальчиков бизнес модель которых это обман рекламодателей?
Ты знаешь реальные тиражи писивика срна и некста?
Уверен, что нет. К чему тогда вся эта “аналитика?
березня 24, 2009 @12:43
Артуре, той факт, що точка зору визначається місцем знаходження, відомий. З ним ніхто й не сперечається.
Але не бачити очевидні речі також складно. Наприклад те, що об’єми реклами у традиційних медіа суттєво пішли на спад. У мене вистачає знайомих, які працюють і у пресі і в телебаченні. І скорочення персоналу також дуже промовисто говорить за себе.
Я не кажу, що бюджети інтернету не страждають від кризи. Але, як би там не було – інтернет набагато більш економний носій інформації. Там де газеті доведеться закриватися, бо не вистачить грошей на віддрук тиражу (а поліграфія також суттєво росте у ціні), веб-сайтові доведеться просто тугіше затягнути пояс. Неприємно, але й не смертельно.
Криза, звісно, підлила масла у вогонь, прискоривши процес відмирання. Але чесно кажучи, поклавши руку на серце, років так через 5-10 я не бачу ринку для паперової преси. Принаймні такої, якою вона є сьогодні.
І знову ж таки, помруть не всі (під помиранням тут розуміється на закриття видавництва, а саме перехід з “паперу” в онлайн). Дехто ще дуже довго буде триматися за свої стандарти. А декому, навіть, можливо вдаватиметься отримувати на цьому прибутки. Але з часом таких ставатиме все менше та менше.
По-твоєму відбуватиметься інакше?
березня 24, 2009 @12:59
Я не знаю, что будет через 5 лет
я просто считаю ахинеей фразу
український ринок друкованої спеціалізованої ІТ-преси закінчився назавжди
березня 24, 2009 @15:31
Занадто голосно тут все сказано! Не погоджусь з Ярославом: якщо щось і перестало видаватись, це ще не значить про повний занепад галузі друкованих видань! Зате, стаття вийшла таким-собі каталізатором для подальшої полеміки – гляньте скільки цікавих коментарів.
березня 24, 2009 @18:54
Навіщо люди купляють нетбуки і кпк — пристрої із маленькими і незручними дисплеями і клавіатурами, малою обчислювальною потужністю? Вони хочуть мати доступ до інформації скрізь. Але може сісти батарея, пропасти мережа, закінчитись гроші на рахунку, трапитись програмна помилка, згубиться пароль. Цих недоліків немає для паперу. Це до геніального простий носій інформації і він дає доступ до інформації дійсно скрізь. Якщо не потрібна актуальність, зворотний зв’язок і гіпертекстовий зв’язок, то Інтернет нічим не кращий за папір, окрім ціни. Газети «до кави» не вимруть, друковані книги з художніми творами теж. А спеціалізовані видання дійсно мігрують в Інтернет.
березня 24, 2009 @23:10
А ви пробували читати газети? Справжні. ЦІкаві. Аналітичні. Авторські. Вічні.
Це класика. Я завжди любив слухати Queen на вініловій плистинці. Є В Цьому щось неповторне.
Газету неможна зрівнювати з касетним магнітофоном – якість газети не падає з часом.
Крім того – головні технологічні новинки можна прочитати в більшості випадків саме в друкованих спецвиданнях, як це не парадоксально звучить…
А Інтернет – досить сильно дискредитований, щоб йому вірити, хоч і в газетах джинсу є багато, але він досить складно клонується і більше контролюється іноді.
березня 25, 2009 @1:19
а якщо раптом настане крах цифровій технології? хе-хе-хе
ось вам і альтернатива.
а про вінілові пластинки – є цінителі, як і я. і там звук інший. тільки я джаз слухаю, а не Queen.
березня 25, 2009 @12:05
Ніхто не ідеальний…
березня 25, 2009 @12:31
2 podarok:
ну-ну…
Пінгбеки & Трекбеки
Додати коментар