|
|

Автор фотографії: Настільки корисними та цікавими для читача є довгі записи у блогах? Це зовсім не банальне запитання, як могло б здатися на перший погляд! Вчора, пишучи статтю про ідеологію до блога про Flash, PHP та веб-програмування, я вже вкотре переконався у своїй надмірній багатослівності.
Тому вирішив трішки покопатися у власній свідомості і знайти відповідь на запитання, чому ж мої статті виходять такими довгими? (Тим більше, що достеменно відомо – цим „страждаю” не я один) Висновок вийшов простим. Ще зі школи (а потім і на університетській „лаві”) будь-які письмові роботи вимірювалися зазвичай саме кількістю „сторінок”, „знаків” чи „абзаців”.
Якщо вам доводилося бути учасниками формальної освітньої системи, то ви й самі, безперечно, чули фрази на зразок: „Твір повинен бути не менше 20 абзаців”; „Реферат здавати на 15-ти аркушах A4, віддрукованих 14-им кеглем”; „Підсумкове завдання для курсу повинно мати від 7000 до 9000 знаків без пробілів” і т. п.
Реально, іноді складалося враження, що викладачів жодним чином не турбує, скільки абзаців/аркушів/знаків вам необхідно для того, щоб повністю розкрити обрану тему (а мені частенько вистачало набагато менше, ніж тих традиційних 15 сторінок на реферат). Головне – дотриматися розміру. Бо вважалося – що більше тексту ми напишемо (а у більшості випадків – просто скопіюємо із кількох джерел) – то, начебто, більше роботи виконаємо. А в університеті, на превеликий жаль, частенько оцінювався не результат, а таки робота.
Як наслідок – звичка викладати прості думки довгими абзацами, вжилася десь аж на рівні підсвідомості. Тепер її доводиться викорінювати звідти трохи не „ломиком”.
Тренуюся на „кішках”! Беру якусь зі своїх майже готових до публікації статей і нещадно ріжу зайві слова. Щоб залишити саму суть. Чистий зміст, без жодних надлишків. Поки що це виходить зі скрипом, але вірю, що далі буде краще.
А як у вас із багатослівністю?
Глянув на годинник – 10 хвилин! Чітко!
Якщо вам сподобалася стаття, буду вдячний за її підтримку у соціальних мережах (Twitter, Facebook, Google+ та вКонтактє)

