|
|
Автор фотографії: Разом зі зростанням відвідуваності та популярності блога, кожен автор майже напевне зіткнеться із критикою. Її відсутність, як вже неодноразово згадувалося на сторінках цього та інших блогів, свідчить зовсім не про те, що вам вдалося створити ідеальний блог у якого зовсім немає критиків, а є одні прихильники, а радше про те – що ваш ресурс мало кого цікавить. Проаналізуйте коментарі будь-якого високовідвідуваного (і при цьому – немодерованого) блога – і ви зрозумієте, про що йдеться.
Тому для автора, записи якого з кожним днем читає все більше та більше людей, дуже важливо навчитися правильно реагувати на критику, а також відрізняти конструктивну критику від неконструктивної. Власне, мабуть вміння „відрізняти” важить навіть більше, ніж вміння „реагувати”, оскільки друге залежить саме від першого.
У різних статтях „Української блогосфери” я неодноразово згадував, що критика повинна бути конструктивною. Але при цьому, здається, жодного разу не ділився своєю думкою про те, що ж воно таке „конструктивна критика”. Що ж, сьогодні спробую пояснити, що особисто я вважаю „конструктивною”, а що „неконструктивною” критикою.
Три типи читачів-коментаторів
Проте перш, ніж перейти до обговорення критики, потрібно звернути увагу на самих суб’єктів дискусії – тобто коментаторів. За моїми спостереженнями їх (чи, принаймні, окремі їхні коментарі) можна умовно розділити на три типи (спамерів в розрахунок не беремо).
Перший тип коментаторів – це найбажаніші гості на кожному блозі. Люди, яких можна назвати лояльними читачами і прихильниками блога. Найчастіше вони з радістю коментують і дякують авторові за його працю, час від часу доповнюючи статтю власними спостереженнями чи досвідом.
Другий тип коментаторів – це люди, які мають свою точку зору на проблему, описану у статті або не погоджуються з автором у тих чи інших питаннях. До тих пір, поки їхня критика спрямована на з’ясування істини – це найцінніші гості на вашому блозі. Іноді ці люди бувають неприємними, а іноді, навпаки – достатньо толерантними і м’якими. Але, як би там не було, від критиків третього типу їх відрізняє абсолютна відсутність „шкурного” інтересу і бажання допомогти авторові. Тобто їхня критика, навіть якщо іноді різка, розрахована в першу чергу на те, щоб зробити блог кращим.
Нарешті, останній тип коментаторів – це люди, мета яких критикувати заради самої критики. Вони не ставлять собі мети виправити якісь огріхи чи помилки. Навпаки, дуже часто буває, що у статтях, які вони критикують, немає ніяких суттєвих помилок. Такими людьми може рухати заздрість, відчуття провини чи меншовартості, агресивна упередженість до певної тематики, тощо. Але, на відміну від критиків попереднього типу, їх відрізняє абсолютна неконструктивність, а часто – і неадекватність. Такі люди несуть мало небезпеки вашому блогу (адже будь-хто відразу розпізнає у їхній критиці відсутність здорового глузду), але часто бувають небезпечними для самого автора. Вони руйнівники! Якщо після коментарів першого типу критиків блог з великою ймовірністю стає кращим, то другі або ніяк його не змінюють, або роблять гіршим (за рахунок негативного психологічного впливу на автора). Саме тому навчитися відрізняти і правильно з ними поводитися – одна з основних умов успішного розвитку блога.
Конструктивна критика
Як ви вже могли здогадатися із попередніх слів, конструктивна критика завжди зосереджена на покращенні. Якщо, наприклад, у статті наводяться некоректні дані, а коментатор вказує на правильні числа – це конструктивна критика. Якщо автор переплутав факти, а коментатор вказав на неточність – це також конструктивна критика.
Проте, оскільки люди – це все таки живі істоти, а не металеві механізми – потрібно пам’ятати, що конструктивна критика залишатиметься такою лише до тих пір, поки автор зможе адекватно на неї редагувати. Коментар: „Та ти з глузду з’їхав. Яка нормальна людина напише таку фігню? Тобі лікуватися пора! І взагалі – якщо писати такі дурниці – то краще взагалі нічого не писати. Користувачів інтернету за версією бігміра всього 10,7 млн., а не 11,7 млн., як ти написав. І де тільки такі невігласи беруться!” Звісно, я трішки перебільшую, щоб продемонструвати ефект емоційності, який перетворює конструктивну критику на неконструктивну. Зрозуміла річ, що, незалежно від того, правий коментатор щодо чисел чи ні, адекватно сприйняти подібний запис зможе далеко не кожен автор.
З іншого боку авторові також потрібно навчитися максимально „відключати” свої емоції, читаючи критичні коментарі, і намагатися об’єктивно оцінити себе та коментатора зі сторони. Хто виглядає більш правим? Чия інформація правильніша і переконливіша? Якщо такою виявиться інформація коментатора – потрібно погодитися і подякувати за доповнення (виправлення).
Тож для закріплення ще раз повторимо основне правило конструктивної критики: „Конструктивна критика завжди допомагає вашому блогові стати кращим, а коментатори, які залишають її, ставляться до вашого ресурсу позитивно”.
Неконструктивна критика
Неконструктивна критика народжується із неприязні коментатора до блога чи його автора особисто. Вона спрямована на руйнування.
Автор фотографії:
На відміну від попереднього типу, неконструктивний критик ставиться негативно до ресурсу, який критикує. Його метою є не зробити блог кращим, а нашкодити йому (в ідеалі – зруйнувати).
Однією з показових ознак неконструктивної критики є те, що її автор зазвичай не погоджується зі статтями „в цілому”, а тому рідко коли може вказати на те, що варто зробити краще. Натомість конструктивний критик не погоджується з деталями, а тому може чітко пояснити, як виправити ситуацію і покращити блог.
Як на мене, дуже багато неконструктивної критики можна знайти у тих місцях, де спілкуються люди, які розходяться в ідеології. Будь-яка провокаційна жовта преса, як тільки вона починає обговорювати „гострі” питання – відразу набирає цілу колекцію неконструктивних коментарів. Ми можемо бачити це, наприклад, в суперечках про те, чи варто робити російську мову другою державною в Україні, хто кращий – українці чи росіяни тощо?
Найкращий вихід у такому випадку – просто ігнорувати подібні дискусії. Вони створюються штучно і ніколи не закінчуються перемогою однієї зі сторін.
Нам же, як блогерам та авторам статей, дуже важливо навчитися відрізняти конструктивну критику від неконструктивної. Заохочувати першу і ігнорувати другу!
Між іншим, останнє, буває дуже нелегко. Адже неконструктивні критики, намагаючись втягнути автора в діалог, часто вдаються до маніпулятивних тактик. Про деякі з них ми поговоримо в наступних статтях.
А що ви вважаєте конструктивною та неконструктивною критикою?
Якщо вам сподобалася стаття, буду вдячний за її підтримку у соціальних мережах (Twitter, Facebook, Google+ та вКонтактє)
Loading ...