Всім мені подобаються статті Дарена Роуза за винятком одного – вони практично не генерують дискусії. Наприклад, я звернув увагу, що пост про супермаркети (той, який ніс найменше практичного навантаження) зібрав найбільшу кількість коментарів. Мабуть це в нашій крові. Ми не надто любимо докладати зусилля на досягнення результатів. Ми більше любимо говорити!
Тема сьогоднішньої статті буде не менш дискусійною і, сподіваюся, продуктивною, оскільки в ній я ризикну доторкнутися до одного з найболючіших (і найбільш розповсюджених) запитань „новітнього Дон Кіхота”: „Чому у світі так багато блогів про блоги?”
Погляд у минуле
Пам’ятаєте, за часів Радянського Союзу була така мода – звинувачувати людей в інтелігентності? „Нормальний” робочий люд, який з ранку до вечора гнув спини на роботі, а ближче до ночі бухав горілку з „колегами”, не сприймав інтелігентів просто таки хронічно. Забачивши нормально вбрану і не спиту людину, яка заробляла собі на життя не кайлом і не лопатою, а власними мізками, вони здатні були спромогтися лише на гидливий вигук: „інтілігєнтішка хрєнов”.
Те саме, можливо у трішки менших масштабах, сьогодні можна спостерігати і з блогами про блоги. Відчуваєте, я пишу це словосполучення – „блог про блоги” – а десь у вас під ложечкою вже починає смоктати. Стереотипізоване відчуття негативності вже дає про себе знати. От і доводиться приховувати правду під завуальованими: „дослідження тенденцій web 2.0”, „аналіз новітніх інтернет-трендів”, „огляди сучасних соціальних мереж”, „бізнес в інтернеті” і т. д. і т. п.
Автор фотографії:
Блог про блоги – це „інтелігент XXI століття”… в сенсі того, як ставляться до цього явища і як його стереотипізують. „Черговий блог про блоги” сьогодні звучить аж ніяк не менш образливо для його власника, ніж фраза „інтілігєнтішка хрєнов” кільканадцять років назад. Але ні в тому ні в іншому явищі рівною мірою немає нічого негативного.
Більше того, виникнення „блогів про блоги” було абсолютно закономірним і природнім явищем, яке свідчить про розвиток сфери. І зараз я спробую пояснити, чому…
Що стало причиною виникнення блогів про блоги?
Зараз словом „блог” уже нікого не здивуєш. Але всього кілька років назад це було далеко не так! Блоги (а особливо – автономні блоги) могли створити лише люди, які дуже добре розумілися в технологіях, цікавилися новітніми тенденціями, тобто, в певному розумінні, були інтернет-залежними.
Оскільки тематикою автономних блогів найчастіше ставали саме хобі та захоплення їх авторів – то зовсім не дивно, що саме мережа стала першою і найбільш розповсюдженою темою для блогів. Спрацював закон зворотнього зв’язку, який зациклив блоги на самих собі: „Створити автономний блог могли лише ті, чиєю пристрастю був інтернет, а оскільки тематикою блогів зазвичай ставала саме пристрасть – то і писали такі люди про інтернет”.
По суті, „Українська блогосфера” також була створена за цим принципом. Вперше про блоги я дізнався, коли потрапив на посаду редактора Management.com.ua і почав дописувати у Менеджмент@БЛОГ. Цей момент можна вважати переломним, оскільки саме тоді блогінг починав захоплювати мої думки все більше та більше. Я читав спеціалізовані ресурси, дізнавався про технічні аспекти автономного ведення блогів, знайомився з українськими представниками цієї сфери. А в якийсь момент, коли необхідність створення власного автономного блога стала очевидною, його тематика вже була зрозумілою. Я настільки захоплювався блогінгом, що мені хотілося докласти усіх зусиль, аби поділитися набутими на той час знаннями зі світом. Мені хотілося, щоб українських блогів стало більше. І хотілося самому продовжувати власний розвиток у цій сфері.
Щоправда тоді я ще не знав, що створюю „блог про блоги” – клеймоване поняття, яке саме по собі вважається достатнім аби звинуватити автора… а, власне, у чому звинуватити? У чомусь абстрактному, але стереотипізовано-негативному… В тому, чим звинувачували інтелігентів середини XX століття…
Тому, якщо ви вирішите також взятися за ведення блога, дотичного до теми інтернету та новітніх тенденцій – двічі подумайте. Ви будете ночами писати статті, збираючи матеріал, та намагаючись створити корисний контент – а замість подяки почутєте: „Та ну… Дістало! Ще один блог про блоги!”
Інша справа, що з розвитком сфери блогінгу (та зниженням її попсовості, разом із поступовим відмиранням щоденників „про все на світі”) загальний відсоток „блогів про блоги” буде зменшуватися. І це закономірно. Технології стають доступнішими. Ведення автономного блога – настільки простим, що тепер у ньому може розібратися навіть художник чи біолог – людина, яка буде писати про свої хобі. Буде ставати більше математичних, економічних, фізичних, художніх, поетичних і т. п. і т. д. блогів. Якщо, звісно, людство не вигадає якоїсь альтернативи, яка зуміє повністю „похоронити” блоги і все, що з ними пов’язано.
Але це вже зовсім інша історія.
Loading ...
Коментарів: 11
червня 17, 2009 @19:56
Дуже дивно. То виходить, що всі, хто пишуть про блоґи — інтеліґенти, а такі як я (пишу про дизайн і дотичні теми) — робочий пролетарій?
Чи наголос робиться на тому, що «блоґи про блоґи» всі клейм’ять, як негативні? Власне, я нічого не маю проти блоґів про самих себе, тільки не дуже люблю постійного пережовування одних і тих самих тем. Зрештою, де його немає? Недарма ж кажуть, що повторєніє — мать учєнія.
червня 17, 2009 @20:25
Дійсно, підтримую Конспіратора, коли читаєш черговий раз одну і ту ж новину – нудить. Я скоріше б прирівняв блог про блоги не до інтілігєнтішок, а навпаки, до тих хто з кайлом як написано в пості. Простіше зробити рерайт, ще простіше копіпаст.
Довший час слідкую за новими блогами, дуже мало є, що пишуть про життя і роздумують про глобальні речі.
Я ось навіть почав вести новий блог – але наразі відкладено в сторону, оскільки більше уваги йде на головний блог в який, фактично перекочували теми з Розуму.
Може хтось порадить подібні щоденники?
червня 17, 2009 @20:38
як на мене „інтелігентом“ можна назвати блоґера, який таки подужав відокремлений від мережі щоденників/ЖЖ/блоґів свій власний неповторний блоґ. бо навіть якщо це не так складно, як колись, все ж таки потребує сміливості. бо так тебе не скоро знайдуть, помітять. а може й взагалі не помітять і не знайдуть))) а тематика тут вже не грає ролі.
червня 17, 2009 @20:55
Та все ок! Ніхто не порівнює блогерів з інтелігентами. Йдеться тільки про ставлення (про що так похапцем згадав Конспіратор), а саме: до блогів про блоги сьогодні ставляться сьогодні так, як ставились до інтелігентів півстоліття тому.
ELECTRIC, твоя тематика роздумів мені дуже імпонує. Блог реально стало цікавіше читати.
червня 17, 2009 @21:44
Для мене блог про блоги = семінарам, як заробити мільйон.
90%, з блогів про блоги, читаю лише 1 речення кожного абзацу. Чому? А тому що це все вже так обсмоктано і розжовано, шо аж набридло.
Ця стаття взагалі нагадує мені, жаління самого себе. Типу я стараюсь, а ви не цінуєте.
Ярославе, ти тільки не ображайся, сприймай як конструктивну критику. Ти класний блогер, але ця тема просто вже заїжджена.
Я наприклад зачитувався статями по флешу, та і менеджмент блог мені цікавий. В такому випадку мені скажуть ну то чого ти читаєш блогосферу. Признаюсь, мені набагато цікавіше читати коменти ))).
червня 17, 2009 @22:41
Трохи не так. Якщо тоді інтелігентів було малувато, то наразі блогів про блоги – греблю гати. Але і в тому і в тому випадку їх ненавиділи. Логіки я тут не знаходжу
червня 18, 2009 @1:05
jarofed, дякую.
червня 18, 2009 @9:19
Dyak, ну так про це й мова. Ця тема мені дуже цікава, але вона заїжджена – як наслідок, створюється стреотипне негативне ставлення. Виходить, мені потрібно вибрати менш цікаву для себе тему, але незаїжджену? Так?
Блог про флеш, до речі, найближчий місяць відживе. Там також є кілька цікавих ідей.
І в загальному, дякую за теплі слова.
masterpiecer, питання не в кількості одних чи інших, а лише у нічим не обгрунтованих стереотипах негативного ставлення.
До певної міри метою цієї статті було спонукання до дискусії. Щось поки-що вона виходить слабкуватою. Мабуть, український блогерський люд переважно вже віддався літньому відпочинку.
червня 24, 2009 @10:05
Коментар-оффтоп. У вступі написано про те, як тобі Ярославе подобаються статті Роуза та про те, що вони нажаль не викликають дискусій. Особисто я після перших двох з цих статей не читав жодної – особисто мені вони не до смаку. І особливої практичної цінності для себе я в них не зайшов. Ось причина того, чому зникли, наприклад, мої коментарі. Здається, що комусь теж не дуже сподобалось те, що ти займаєшся зараз перекладами чужих статей, хоча можеш писати нічим не гірше власні.
червня 24, 2009 @16:26
GrAndSE, мої власні статті нікуди не зникли. І хоча спершу я планував опублікувати Дарена одним “залпом” (30 статей підряд), та все ж, можна звернути увагу, що я частенько публікую щось інше, щоб розбавити інформацію. А взявся за переклад статтей тому, що в них справді дуже багато саме практичної інформації, яка реально здатна допомогти авторам покращити свої ресурси. І вже інша справа, що як виявилося, значній кількості українських блогерів це не дуже цікаво. Але є й такі – яким цікаво
Загалом, сприймаю це, як експеримент. По його закінченню повернуся до публікації “нічим не гірших власних статей”.
червня 24, 2009 @16:57
Та я от помітив, що не всі статті є перекладами Роуза, і ось вже другий коментар дописую
Додати коментар