Пам’ятаєте момент із фільму «Матриця», коли в мізки Нео завантажували набір комп’ютерних програм. Вставив диск, натиснув кнопку, 5 секунд – і готово!
Здається мені, що сучасне суспільство як ніколи раніше, близьке до цієї технології. Звісно, завантажувати інформацію напряму з комп’ютера в мозок люди ще не навчилися (доводиться сприймати її по-старому), але цикл здобуття необхідних знань (особливо, якщо це стосується окремих аспектів, а не цілої сфери загалом) скоротився до мінімуму.
Нещодавно мені потрібно було вставити в один із сайтів текстовий блок фіксованої ширини і висоти із динамічним текстом. При цьому, коли кількість тексту перевищить розміри самого блоку – повинна з’являтися вертикальна прокрутка для цього блоку.
Чесно признаюся – хоча з html та css мені доводилося працювати вже давно і досить багато – реалізація задуманого видавалася загадкою.
Знаєте, скільки часу знадобилося, щоб знайти рішення і реалізувати завдання?
Приблизно 5 хвилин – не більше!
Зараз це вже нікого не дивує! Якщо потрібно вирішити певне завдання і при цьому під рукою є інтернет – відшукати рішення практично будь-якої проблеми стає дуже просто. Але якщо задуматися, скільки часу могло піти в людини на вирішення ідентичного завдання. Скільки часу потрібно, щоб записатися і пройти курси веб-програмування у спеціалізованому навчальному закладі? Скільки часу знадобиться, щоб зустрітися з товаришем-програмістом (за умови наявності такого) і отримати всю необхідну інформацію від нього. Та навіть банальна поїздка на книжковий ринок і підбір необхідної літератури – справа, яка потребує часу!
І тільки інтернет дає можливість дотягнутися до практично будь-якої інформації в лічені хвилини. І що найпринциповіше – це вже нікого не дивує! Welcome to the Matrix, Neo!
Здавалося б, до чого тут блоги?
Вклався у 9 хвилин! Новий рекорд…
Loading ...
Коментарів: 6
червня 29, 2009 @19:11
Знаєте, як у тому старому анекдоті про Диявола та Нового Руського? “Ну а де тут кидалова?” (к) То хто бачить зворотній бік цієї медалі?
червня 29, 2009 @21:44
У цієї чудової тенденції є серйозний недолік: лавиноподібне поширення аматорства.
З одного боку, чудово, що кожен може сісти та склепати собі веб-сайт, але з іншого боку, не дуже добре, коли нагинаючи цей сайт через дитячі вразливості, зловмисники отримують доступ до хостингу чи просто використовують його як джерело зарази.
Так само всюди. Можливість легко створювати набори нот та мелодій (умисно не називаю це “музикою”), встановивши пару програм, створює величезний потік звукового лайна (оце вже без лапок), серед якого вже не так просто віднайти щось якісне.
Тому твердження “я знаю кунг-фу”, на щастя, довго ще вимагатиме значного напруження та впертих тренувань. В будь-яких сферах життя, від бігу на 100 метрів до програмування космічних кораблів.
червня 29, 2009 @23:56
Так, зворотній бік медалі – цілковите розповсюдження поверховості таких “знань”. Нахапається така людина готових рішень (ка лапок) один раз, другий раз, третій… а потім вирішує, що її “знання” – це і є “увесь інтернет, адже до будь-якого рішення…”
“Приблизно 5 хвилин – не більше!” (к)
То навіщо ж тоді мучитися – заводити та підтримувати та розширювати власні знання, правда ж?
червня 30, 2009 @9:29
У кожної палиці – два кінці! Аматорство, звісно, може стати наслідком легкої можливості здобуття знань в інтернеті, але чи така вже це негативна тенденція? Аматори були завжди! Хто, як не новачки без досвіду, створюють попит на сферу (згадайте, як у свій час народ повально зацікавився фотографією), а частина з них, в результаті, перевершує професіоналів. І скажіть, що у цьому поганого?
Щодо іншого твердження, про “навіщо ж тоді мучитися – заводити та підтримувати та розширювати власні знання” – то хіба не так людина навчається?
Прочитавши статтю в інтернеті і впровадивши її на практиці, як на мене, можна навчитися набагато більшого, ніж просидівши півтори години на парі, ловлячи гав (чим, погодьтесь, більша частина студентів і займається).
Саме так – “вколупуючись” у дрібниці, дізнаючись все більше та більше про нюанси тієї чи іншої сфери, ми стаємо професіоналами, якими нас ніколи не зробить університет.
А прикрі помилки (як то вразливість безпеки сайту, допущена аматором) тільки навчають останнього. Бо якщо він втратить цінну інформацію – то більше ніколи не повторить свою помилку. А значить – стане трішки професійнішим у своїй сфері!
червня 30, 2009 @10:14
Ярославе, ти дещо змішав поняття та явища в купу.
Є дві великі категорії людей, виробників контенту.
1. Професіонали, котрі цим заробляють на життя. Я, наприклад, заробляю на життя створенням веб-сайтів.
2. Любителі (ентузіасти, аматори), котрі роблять це задля цікавості чи економії коштів.
Якщо ти кажеш, що такий уривковий підхід для перших є продуктивним, то я тебе розчарую: в довгостроковій перспективі (це ж є метою профі, вірно?) він не більш продуктивний, ніж систематичне освоєння матеріялу. Я не кажу про просиджування штанів на парах (хоча за певних умов і це потрібно), все простіше.
Саме тому, якщо це стосується професійної сфери, набагато корисніше зробити кілька “велосипедів” на чистому JavaScript, ніж відразу клепати функціонал за допомогою jQuery. Бо ґрунтовні знання дають міцнішу базу для зростання.
Для любителів тут ще простіше, про них я й казав у своєму коментарі. Особисто для людини це навіть дуже добре, дуже в дусі часу — свобода самовираження особистості і т.п.
Для оточуючих — не завжди. Флікр завалений терабайтами фото-сміття, ютуб завалений терабайтами відео-сміття.
Особисто я вважаю саме це явище негативною стороною процесу, але процес вочевидь є невідворотним, бо є частиною прогресу.
Я лише можу сподіватися на розвиток засобів фільтрації, ба навіть більше — сам пробую над такими працювати.
червня 30, 2009 @10:29
Ну, перевантаження інформацією – це найбільш очевидний, і, погоджуся з тобою – неуникний наслідок розповсюдження інтернету. Якщо раніше була проблема отримати інформацію через її відсутність (складність доступу до неї), то тепер проблема отримати інформацію через її надмір (складність доступу до якісної інформації серед моря бруду).
До речі, для профі, які знають, як шукати – інтернет – це чудовий засіб закривання “пробілів” у своїх систематичних знаннях. Бо ніколи не повірю, що існує людина, яка знає все (яким би професіоналом вона не була). Та й самі сфери постійно змінюються і розвиваються.
Додати коментар