Інформаційне перевантаження – це, мабуть, один із найбільш очевидних наслідків розповсюдження та розвитку інтернету в глобальних масштабах. Як би я не любив та не захищав блоги – мені також доводиться визнати – інформація, яку вони продукують, часто страждає від низької якості і лише поповнює архіви сміття, в якому блукатиме випадковий відвідувач, коли захоче знайти певний корисний йому матеріал.

Ідеальний матеріал в інтернеті, вочевидь, повинен чітко давати відповідь на запитання людини, яка вводить запит в пошуковику. Ні більше – ні менше. Якщо хтось, скажімо, шукає інформацію про встановлення WordPress – то він повинен отримувати у гуглі одне посилання на один матеріал, який найбільш повно і детально розкриває весь процес і після якого у запитувача більше не залишається „темних плям”.

Самі розумієте, який це абсурд.

Тому що про встановлення WordPress напишуть мільйони. І тому що всі ці мільйони (за виключенням кількох тисяч забанених) потраплять у індекс гугла. І тому, що серед всіх цих мільйонів доведеться вибирати запитувачу (хоча він із найбільшою ймовірністю зупиниться на другій чи третій сторінці). І тому що це абсолютно нормально, бо інакше й бути не може (бо ж у кожної людини повинно бути право вибору, чи не так?)

І кожен, хто шукає – знайде!

Втім, у інформаційному перенасиченні, яке „затопило” сучасний інтернет, я вбачаю іншу загрозу (окрім того, що доводиться витрачати години часу на пошук необхідного матеріалу).

Коли кількість інформації в інтернеті прямує до безкінечності – знайти там стає можливо воістину що завгодно. Абсолютно все! Без виключень. Тобто, яку б нісенітницю ви не вигадали – в інтернеті вона вже буде! Гарантовано!

Чудовий простір для самоствердження…

Скажімо, підтримуєте ви крайню течію ультраправих націоналістів… Пошукайте в інтернеті, і, безперечно, знайдете кілька тисяч документів, які підтверджують, що саме ця течія є найбільш перспективною і правильною.

Немає проблем: гугл в руки, і ви переконаєтесь, що націоналізм, це вкрай негативне явище, а всі люди, які підтримують націоналізм – божевільні фанатики.

Власне, націоналізм тут взятий просто для прикладу. Але думаю, ідея зрозуміла.
Зрештою, маючи величезний вибір інформації, більшість людей схильні вибирати саме те, що відповідає їхнім переконанням і уникати того, що їм суперечить. А інтернет дає їм таку можливість.

Спробуйте „розгромити” власну ідею. Якщо вам це не вдасться – значить вона має право на життя

Висновок тут дуже простий: отримуючи будь-яку інформацію, намагайтеся максимально фільтрувати її на відповідність здоровому глузду (а не лише на відповідність власним стереотипам). Для того, щоб переконатися, що інформація відповідає дійсності, потрібно поставити її під сумнів. І тільки у випадку, якщо ви не зможете розгромити в „пух і прах” власну теорію – її можна вважати самодостатньою (правдивою).

За підтримки:
Профессиональная разработка дизайна и создание сайтов в Киеве по разумным ценам.