Коментарі до попередньої статті про принципи написання публікацій в блог, коли немає натхнення, показали, що не всі читачі зрозуміли, про що у ній йшлося. Можливо, я й справді був не достатньо конкретним. Тому сьогодні ще раз спробую пояснити, що ж мається на увазі під міфічним „натхненням”, коли йдеться про написання публікацій в блог і чому його наявність є абсолютно необов’язковою.

При цьому я жодним чином не хочу применшити заслуги блогерів, які інвестують багато годин свого життя, у створення цікавого і корисного контенту. І основна їхня заслуга полягає не стільки у створенні тексту (якщо не йдеться про літературний блог відомого письменника, звісно), скільки у створенні змісту – наповнення статті.

Я ще раз повторюся: вам зовсім не обов’язково чекати натхнення для того, щоб написати листа про свій відпочинок у Єгипті найближчому товаришеві; чи для того, щоб пояснити принципи функціонування того чи іншого приладу колезі по роботі. Втім, якщо вам немає чого сказати товаришеві, а колега розуміється на робочих приладах краще, ніж ви – тоді ніяке натхнення не допоможе.

Звідси висновок: Значення має не те, як ви пишете, а те, про що ви пишете. І якщо вам є про що сказати читачеві – тоді немає значення, як ви це скажете!

Наприклад, припустімо, вчора я натрапив на новий чудовий плагін для блога. Попрацювавши з ним кілька годин і виявивши його основні сильні та слабкі сторони, я, звісно ж, хочу поділитися цією інформацією з читачами. Чи потрібне мені для цього натхнення?..

А ось протилежний приклад: Мене взагалі не цікавлять африканські метелики. Але товариш запросив мене написати гостьову статтю у його блог про метеликів і я чомусь погодився. Я нічого не знаю про метеликів і у мене немає жодних ідей про що можна написати. Більше того – писати про метеликів я рішуче не хочу! Зате є натхнення! Як думаєте, допоможе?..

Звісно, у цих прикладах йдеться ВИКЛЮЧНО про натхнення. Бо, судячи з коментарів до попереднього запису, дехто плутає його із бажанням. Абсолютно різні речі, коли у вас немає натхнення і коли у вас немає бажання. Якщо на заваді до написання статті стоїть відсутність бажання, тоді я, мабуть, буду змушений відступити і погодитися – в такому разі не варто нічого писати. А якщо бажання немає протягом тривалого часу – варто задуматися чи потрібен вам блог взагалі? А може це був просто тимчасовий потяг – реакція на те, що модно – не більше?

Якщо ж ви любите те, чим займаєтесь, і сам по собі процес створення статей та розвитку блога приносить вам задоволення – тоді жодних проблем не виникне. На сторінках цього та інших блогів знайдете безліч інформації про те, як обрати найбільш вдалу та потенційно найцікавішу для своїх читачів тему (тобто проблеми з тим, про що писати, також не виникне). А натхнення, як, сподіваюся, я нарешті зумів показати цією статтею, вам і не потрібне!

Пишіть! І нехай ваші публікації приносять радість вам і вашим відвідувачам.