По суті – це логічне продовження роздумів, розпочатих у статті „Блог, який заробляє VS Блог заради заробітку”. Так вже склалося, що заробіток на біржах лінків прийнято вважати радше „сірим”, ніж „білим” способом отримання прибутку, оскільки це основний метод, який використовують недоброчесні сайти (на зразок тих же сплогів, блогів з краденим контентом тощо). Зрештою – це й не дивно, адже продаж посилань на біржах лінків – це по суті єдиний спосіб заробітку, доступний для них. Адже ні продати рекламу, ні встановити довгострокові партнерські стосунки із серйозними компаніями/рекламодавцями вони не зможуть саме через свою абсолютну некорисність!
Втім, якісні блоги, створені для людей, також часто долучають заробіток на біржах лінків до методів, які вони використовують у своїй монетизаційній моделі. І потрібно відзначити, що роблять це набагато більш ефективно, ніж „made for sape”-сайти. Зрозуміла річ, що вибір інструментів комерціалізації у них набагато ширший: при достатній відвідуваності та якості ресурсу можна працювати з прямими рекламодавцями, займатися продажем власних товарів та послуг, укладати партнерства (в тому числі й фінансові) тощо.
Зважаючи на сучасну економічну ситуацію в країні, було б вкрай нерозумно відмовлятися навіть від невеликого прибутку (100 – 200 доларів). Адже ви у будь-якому випадку пишете статті до блогу та працюєте над його розвитком. Той факт, що десь у футері або сайдбарі стоятиме блок із посиланнями, не ускладнить вам роботу і не вимагатиме жодних додаткових зусиль. Тобто йдеться про абсолютно пасивний прибуток – гроші, які практично падають з неба (бо якщо ви знімете посилання – роботи від вас не убуде, а прибуток (суттєво) зменшиться).
Не такий страшний вовк, як його малюють
Існує два розповсюджених міфи, які створюють негативну ауру навколо заробітку на біржах лінків:
- Продажні посилання, розміщені на сайті, псують враження відвідувачів і можуть стати причиною відтоку читачів з ресурсу.
- Оскільки пошукові системи не схвалюють продажу та купівлі лінків, то краще від них відмовитися, щоб не втратити свої позиції у Google та Yandex.
Головне – створювати корисний контент
Якщо ви створюєте корисний контент – лояльний відвідувач ніколи не відмовиться від вашого сайту. Це відповідь на перший міф! У попередній статті я описав дослід із розміщенням рекламного блоку AdSense на високовідвідуваному блозі, де раніше реклама не розміщувалася. Той блог не втратив жодного відсотку трафіку – навпаки, швидкість приросту відвідувачів продовжувала зростати.
Тому що за великим рахунком не відвідувач робить вам послугу, приходячи на сайт, а ви йому – публікуючи корисний та цікавий контент. Якщо ви не здатні запропонувати такий контент – відвідувачі не прийдуть не залежно від того, чи будете ви розміщувати на блозі платні лінки. Якщо ж своїми публікаціями ви вирішуєте їхні проблеми, вони повертатимуться на блог знову і знову не залежно від того, скільки реклами (а особливо, такої ненав’язливої, як блоки бірж лінків) там буде розміщено.
Звісно, тут потрібно уточнити, що навіть співпраця з біржами лінків повинна бути цивілізованою. А це означає, що авторам варто налаштувати якісні фільтри для відсіювання посилань на сайти з „контентом для дорослих”, магазинів заборонених медпрепаратів тощо. А в ідеалі – налаштувати фільтри так, щоб на блог потрапляли виключно тематичні посилання.
Сага про бджіл та кавун
Другий міф базується на тому, що позиціонування сайтів у пошуковій видачі залежить від „пузомірок” (ТІЦ та PR) відповідних пошукових систем. Втім, як показує досвід з падінням до нуля одного з цих показників даного блога, насправді пошукова видача від них не залежить (або залежить дуже несуттєво). І про те саме говорять багато інших людей, які спробували на собі фільтри Гугла. Тобто по суті єдина цінність такого показника, як PR – це можливість продати його через біржі лінків.
Чесно кажучи, мені важко зрозуміти, чому пошуковики, розуміючи, наскільки глибокими можуть бути маніпуляції з їхніми „ТІЦами” та „ПРами”, до сих пір не закрили ці показники від рядового користувача. Закрадається підозра, що такі маніпуляції вигідні їм самим. Але одне відомо точно – абсолютно марна справа забороняти вебмайстрам розміщувати посилання за гроші.
Автор фотографії:
Забороняти продажні посилання – це все-рівно, що викласти стиглий соковитий кавун на сонце і постійно відганяти від нього бджіл, нарікаючи на те, що кляті комахи ніяк не можуть зрозуміти – до кавуна підлітати не можна. Єдиний спосіб позбавитись від бджіл – заховати кавун! Так і для пошуковиків, єдиний спосіб позбавитись від маніпуляцій з продажем лінків – повністю переписати алгоритм таким чином, щоб позиція у рейтингу не залежала від кількості вхідних посилань чи якихось там „пузомірок”, які можна накрутити. А для початку – принаймні „сховати” показники ТІЦ та PR від вільного доступу.
І повірте, коли пошуковики зуміють втілити це у дійсність, я буду першим хто стоячи аплодуватиме їм. А до тих пір, не бачу нічого поганого в тому, щоб отримувати пасивний прибуток, приносячи при цьому користь своїм ключовим клієнтам – відвідувачам!
Схожі записи
Якщо вам сподобалася стаття, буду вдячний за її підтримку у соціальних мережах (Twitter, Facebook, Google+ та вКонтактє)
Pingback:Продаж покликів: яке його майбутнє? | Дохід у Мереживі ()