Спонсор запису:
Бронирование гостиниц в Санкт-Петербурге

Пам’ятаєте, яка фраза ще зовсім недавно знаходилася поряд з „віконцем” введення статусу у Твіттері? „What are you doing” чи „Що ви робите”. Але ті люди, які пробували працювати з цим сервісом, безперечно, знають, що Твіттер запитував не про те. Навряд чи ви зможете розвинути свій профіль, якщо сприйматимете це запитання буквально. І знаєте чому? Тому що насправді нікому не цікаво, що ви робите!

Нещодавно спілкувалися з Андрієм Поданенком, якому вдалося досить успішно і за досить короткий час набрати стабільну обширну базу фоловерів (і це, зверніть увагу, в українському секторі інтернету, де самих користувачів Твіттера не так вже й багато). Якщо вірити Андрієві, правильно опубліковане у його Твіттері посилання отримує близько 200 кліків вже у першу хвилину після його публікації.

Для того, щоб зберегти і примножити послідовників, Андрій дотримується простих і дієвих правил – він публікує твіти не дуже часто і намагається уникати порожніх реплік (таких, які будуть цікавими лише незначній частині фоловерів). Сервіс мікроблогінгу – це не чат. Поспілкуватися про особисті речі з конкретною людиною можна з допомогою тисячі інших інструментів. А у наш час інформаційного перевантаження потрібно робити все можливе, щоб вберегти читачів від зайвої та непотрібної їм інформації. Інакше є ризик ніколи так і не подолати рубіж у 10 фоловерів.

Але повернімося до нашого запитання: „Що ви робите?”

Розробники Твіттера – підлі люди. Вони змусили наївних і ще зовсім зелених новачків сервісу самостійно здогадуватися, що насправді відповідати потрібно на зовсім інше запитання. Бо десь в глибині душі кожен ваш фоловер хоче знати не що робите ви, а що робити йому. А вас, як би егоїстично це не звучало, він використовує як джерело натхнення, розваг, спосіб відволіктися чи рідше – отримати цінну інформацію. Повірте, немає нічого цінного, кумедного чи мотиваційного у фразі: „Снідаю бутербродами з ковбасою” чи „Їду автобусом на роботу”. І, тим не менше, у твіттері знову і знову з’являються подібні повідомлення.

І навіть після зміни статусу „офіційного запитання” на „What’s happening?” („Що відбувається?”) повного розуміння, про що писати, не з’явилося.

То на які ж запитання справді потрібно відповідати, пишучи у Твіттер?

Їх кілька:

1. Що мотивує або надихає вас?
2. Що захоплювало вашу увагу останнім часом (або захоплює зараз)?
3. Чому ви навчилися останнім часом (і яким чином ваш фоловер може повторити ваше досягнення при необхідності)?
4. Про що ви думаєте (або що відчуваєте)?
5. …ну і, гаразд… Що відбувається (але тільки у випадку, якщо відбувається щось справді важливе)?

Цей перелік можна продовжувати. Але, сподіваюся, він наштовхне твіттер-новачків на власну парадигму „цінних” запитань, відповіді на які може бути цікаво читати послідовникам.

А взагалі, є дуже хороший спосіб перевірити, чи буде ваш твіт цікавий людям, які вас читають. Просто уявіть, що його написала абсолютно незнайома вам людина. Чи був би він в такому разі цікавий вам?

І перш, ніж натиснути на кнопку „Update”, дайте відповідь на ще одне запитання: чи справді ви хочете, щоб кожен із ваших послідовників дізнався про те, про що ви хочете написати?