|
|
Спонсор запису:
Бронирование гостиниц в Санкт-Петербурге
Пам’ятаєте, яка фраза ще зовсім недавно знаходилася поряд з „віконцем” введення статусу у Твіттері? „What are you doing” чи „Що ви робите”. Але ті люди, які пробували працювати з цим сервісом, безперечно, знають, що Твіттер запитував не про те. Навряд чи ви зможете розвинути свій профіль, якщо сприйматимете це запитання буквально. І знаєте чому? Тому що насправді нікому не цікаво, що ви робите!
Нещодавно спілкувалися з Андрієм Поданенком, якому вдалося досить успішно і за досить короткий час набрати стабільну обширну базу фоловерів (і це, зверніть увагу, в українському секторі інтернету, де самих користувачів Твіттера не так вже й багато). Якщо вірити Андрієві, правильно опубліковане у його Твіттері посилання отримує близько 200 кліків вже у першу хвилину після його публікації.
Для того, щоб зберегти і примножити послідовників, Андрій дотримується простих і дієвих правил – він публікує твіти не дуже часто і намагається уникати порожніх реплік (таких, які будуть цікавими лише незначній частині фоловерів). Сервіс мікроблогінгу – це не чат. Поспілкуватися про особисті речі з конкретною людиною можна з допомогою тисячі інших інструментів. А у наш час інформаційного перевантаження потрібно робити все можливе, щоб вберегти читачів від зайвої та непотрібної їм інформації. Інакше є ризик ніколи так і не подолати рубіж у 10 фоловерів.
Але повернімося до нашого запитання: „Що ви робите?”
Розробники Твіттера – підлі люди. Вони змусили наївних і ще зовсім зелених новачків сервісу самостійно здогадуватися, що насправді відповідати потрібно на зовсім інше запитання. Бо десь в глибині душі кожен ваш фоловер хоче знати не що робите ви, а що робити йому. А вас, як би егоїстично це не звучало, він використовує як джерело натхнення, розваг, спосіб відволіктися чи рідше – отримати цінну інформацію. Повірте, немає нічого цінного, кумедного чи мотиваційного у фразі: „Снідаю бутербродами з ковбасою” чи „Їду автобусом на роботу”. І, тим не менше, у твіттері знову і знову з’являються подібні повідомлення.
І навіть після зміни статусу „офіційного запитання” на „What’s happening?” („Що відбувається?”) повного розуміння, про що писати, не з’явилося.
То на які ж запитання справді потрібно відповідати, пишучи у Твіттер?
Їх кілька:
- Що мотивує або надихає вас?
- Що захоплювало вашу увагу останнім часом (або захоплює зараз)?
- Чому ви навчилися останнім часом (і яким чином ваш фоловер може повторити ваше досягнення при необхідності)?
- Про що ви думаєте (або що відчуваєте)?
- …ну і, гаразд… Що відбувається (але тільки у випадку, якщо відбувається щось справді важливе)?
Цей перелік можна продовжувати. Але, сподіваюся, він наштовхне твіттер-новачків на власну парадигму „цінних” запитань, відповіді на які може бути цікаво читати послідовникам.
А взагалі, є дуже хороший спосіб перевірити, чи буде ваш твіт цікавий людям, які вас читають. Просто уявіть, що його написала абсолютно незнайома вам людина. Чи був би він в такому разі цікавий вам?
І перш, ніж натиснути на кнопку „Update”, дайте відповідь на ще одне запитання: чи справді ви хочете, щоб кожен із ваших послідовників дізнався про те, про що ви хочете написати?
Якщо вам сподобалася стаття, буду вдячний за її підтримку у соціальних мережах (Twitter, Facebook, Google+ та вКонтактє)
Loading ...