Новий Громадянин – це позапартійна, політично незаангажована громадська ініціатива, мета якої – посилити вплив громадян на суспільні й політичні процеси в Україні. Ні-ні, я зовсім не вирішив податися у політику чи взятися за громадську діяльність у неполітичній неприбутковій організації. Скажете, а яке відношення має „позапартійна, незаангажована громадська ініціатива” до українських блогів?
Найбезпосередніше!
Схоже, що „Новий Громадянин” стане найсоціальнішою громадською ініціативою, яка будь-коли існувала в Україні. Звісна річ – у даної кампанії є свій сайт, на якому реалізовано всі необхідні елементи соціальності. Хоча це вже давно перестало бути показником просунутості. А ось той факт, що ініціативу активно обговорюють у Twitter-і далеко не останні в уанеті люди, пророкує їй успішність у цій сфері.
Схоже, „Нові Громадяни” вирішили зробити те, чого так і не зуміли зробити українські політики – почати нарешті по-людськи працювати з інтернетом. Бо зі всього українського політикуму один тільки Яценюк так-сяк намагався використовувати принципи web 2.0 і навіть наробив чимало галасу у Twitter-і своїм аккаунтом (який в результаті виявився фейковим). Інші ані на йоту не наблизилися до того розуміння мережі, яке продемонстрував прешопрохідець у цій сфері Барак Обама (хоча, як виявилося, його аккаунт у твіттері також був фейковим, чи не диво?)
Я не знаю, чому мене так тягне приписати політичність громадській організації. Самі учасники ініціативи відповідають на ці запитання чітко і однозначно:
Чи підтримує Громадська кампанія якогось кандидата в Президенти?
Ні.Чи спрямована Громадська кампанія проти якогось кандидата в Президенти?
Ні.Чи буде ця ініціатива брати участь майбутніх місцевих чи парламентських виборах?
Ні.
Звісна річ, у кампанії вже є свої облікові записи у найпопулярніших соціальних сервісах: Twitter, YouTube, Facebook та інші. Детальніше про них, а також щодо іншої інформації ви можете дізнатися з офіційного прес-релізу кампанії.
А ми поки-що поспостерігаємо за соціальним ефектом. Чи дійсно громадська організація здатна розвиватися через часто аж надмірно іронічні та скептичні соціальні мережі?
Для затравочки – ось вам перший відео-ролик, який ознаменував старт кампанії. За добу у YouTube він отримав трохи більше 300 переглядів. Чесно кажучи – щось слабувато (хоча можна пояснити тим, що ролик дублювався і на інших сервісах)! Виправимо це?
За підтримки:
У вас есть дети? Тогда вас заинтересуют детские велосипеды. Пора забыть на время о блоге – сядьте на велосипед вместе с ребенком!
Loading ...
Коментарів: 4
грудня 1, 2009 @10:16
шось не схоже на тебе..
якісь неостанні люди обговорюють – але вперше чую таке:)
як на мене – чергова липа, на цю сферу не варто взагалі зважати.
грудня 1, 2009 @11:00
Ну у мене інтерес до цієї події вимірюється виключно одним фактором – методами її просування. Бо те, що роблять, наприклад, кандидати в президенти (це я про їх використання інструментів Web 2.0) – взагалі ні в які рамки не лізе. А тут, якраз за рахунок участі “неостанніх” людей, може вийти доволі цікава кампанія. Цікава як кейс (case), приклад того, як потрібно працювати в інтернеті. Саме тому я і звернув на неї увагу.
А якщо їм вдасться хоча б на 10% досягнути поставлених цілей – то це буде взагалі прекрасно. Хоча погоджуюся з тобою, зневіра суспільства в цілому та більшості людей зокрема щодо таких проектів дуже сильна.
грудня 1, 2009 @19:20
Ярославе… це не зневіра суспільства у подібних проектах дуже сильна… це я тобі просто якось поясню звідки такі проекти беруться і яка їх мета:)
старий, їх однозначно шо не варто піарити в будь-якій формі – просто виходить, шо ти комусь підіграєш, цілей кого навіть близько не знаєш.
бачу у списку громадських організацій КВУ і ще кілька – .. короче, то окрема тема для розмови.
Пінгбеки & Трекбеки
Додати коментар