Автор фотографії: SAMAEL TRIP Вони все одно мислять категоріями рефератів… автори блогів. Принаймні, дуже багато хто з них мислить штампами. А реферати чомусь ніхто не читає (навіть викладачі). Тому годі сподіватися, що статті у вашому блозі, написані за тим самим принципом, раптом виявляться цікавими потенційним відвідувачам. З якого б це дива?

А оскільки так вже сталося, що рубрика „вчимося писати” давненько не оновлювалася, то я вирішив виправити цю ситуацію і поділитися з вами ще кількома „секретами” власне „блогового”, а не реферативного письма. Звісна річ, індивідуальний стиль у кожного автора власний (і саме він перетворює посередній блог, на винятковий). Але при цьому можна говорити про існування якихось загальних прийомів, які дозволяють перетворити відверто нудний і „прісний” блог на більш-менш якісний і цікавий.

Дякую за натхнення Copyblogger-у.

Отож, почнімо:

1. Використовуйте короткі речення. Я неодноразово згадував про це в попередніх дописах. Можливо тому, що ця проблема стосується і мого власного блога. Довгі складнопідрядні речення – зазвичай ознака наукового або офіційно-ділового стилю. Зазвичай, у блозі вони виглядають не дуже доречно. Хоча іноді чергування довгих та коротких речень дозволяє зробити текст більш ритмічним і суттєво полегшити його сприйняття.
2. Не бійтесь повторів. Повтори, як і чергування коротких та довгих речень, допомагають встановити структуру та ритм тексту. Повтори дозволяють подумки повернутися до вже прочитаного і краще закріпити його у пам’яті. Повтори „втягують” читача у плин вашої думки. Повтори зовсім не складно використовувати. Повтори дратують, якщо перестаратися з їх використанням.
3. Залишайтесь лаконічними. Не залежно від того, наскільки „якісний” написаний вами текст, користувачі інтернету у більшості випадків прочитають лише кілька речень, а все інше – „просканують”. Більше того, я навіть не впевнений, що ви читаєте це речення. Звісно, ви можете вдосконалити свій стиль та підбирати теми таким чином, щоб від ваших постів було неможливо відірватися. І це потрібно робити. Але у багатьох випадках навіть це не допоможе. Тому намагайтеся бути якомога лаконічнішими!
4. Не вагайтеся. В інтернеті дуже широко використовується практика “IMHO”. Автори намагаються трохи не кожну свою фразу підкріпити оборонним „на мою думку”. Це, начебто, вберігає їх від помилок. Замість того, щоб писати: „На мою думку, сьогодні принаймні дехто з блогерів виказує неприязнь до спаму в коментарях”, напишіть: „Блогери ненавидять спамерів”. Відчуваєте різницю?
5. Приступайте відразу до суті. Шановні автори, якщо на те буде ваша ласка, і це не викличе у вас труднощів, звісно, якщо моє прохання не видасться вам нахабним і у вас знайдеться на це хоча б дещиця часу, я був би дуже вдячний, і думаю, не тільки я один, якби ВИ ЗРАЗУ ПРИСТУПАЛИ ДО СУТІ! Без передмов!
6. Пишіть неформально. В офіційних документах люди змушені використовувати офіційний стиль. Блог же – це відображення реальної людини. Тому він зазвичай виявляється набагато цікавішим, коли людина пише у ньому так, як розмовляє в реальному житті. Такий підхід як правило обирають автори нетематичних особистих блогів, але він буде дуже доречним і в тематичних блогах. Коли розповідаєте про щось читачам, уявіть, що пишете листа товаришеві.

Сподіваюся ці поради стануть вам в нагоді і допоможуть отримувати ще більше задоволення від письма.