• Я відмітився там тільки тому, що чекаю смачне трололо, але воно все якось не приходить… Але от бачу по стрічці – пішли особисті образи, час відкрити фотошоп і пачку корна 🙂

  • Чувак вирішив розпіаритися. Але не туди написав, треба було у Фофудію написати. Там би таке проковтнули 🙂

  • Деяка доля правди в цього чувака таки є. Особливо щодо взаємопроникнення українського і російського… По суті, розділити ці два сегменти Твіттера просто неможливо.

    Це взаємопроникнення й дає право йому, й таким, як він, вважати український Твіттер лише відгалуженням російського. Якби сумно це не звучало…

    Цікаво було б зробити опитування і визначити, яка частка тих твіттерян, що живуть в Україні, вважають себе частиною саме українського Твіттера (а не ефемерного “русского”).

    P.S. Думаю визначати приналежність до українського сегменту тільки за територіальною ознакою трохи наївно. Відповідь швидше можна знайти в самоідентифікації твіттерян.

  • Належність блога до тієї чи іншої спільноти визначають його читачі, а не територіальна ознака, мова чи навіть самоідентифікація автора.

    Специфіка інтернету полягає в тому, що взаємопроникнення будь-яких “сфер” буде завжди присутнім. Тому, безперечно, не можна сказати, що українська твіттер-спільнота повністю відмежована від російської. Але назвати її “відгалуженням” у мене ніколи б не повернувся язик. В Україні це самобутнє явище!

  • До jarofed:

    Ви мене трохи не правильно зрозуміли… 🙂 Я намагався кинути “камінець в город” автора цього липового дослідження. Вибачте, якщо зачепив і Вас. Це було ненароком…

    А тепер щодо Вашого коментаря: звичайно, розділити щось в Інтернеті, де все так тісно переплетено дуже важко. Але у випадку з українським твіттером (блогосферою, зрештою, теж) справа справді серйозна. З боку (для “непосвячених”) виглядає так, ніби його немає, а якщо і є то дуже мізерний.

    Думаю питання виокремлення української частки інтернету загалом, і твіттера зокрема, потребує глибшого аналізу. Адже поділ за читачами не ідеальний: тут постає те ж питання ідентифікації читачів на предмет “свій-чужий”.

  • До jarofed: а чому не важлива “самоідентифікація автора”???
    я вважаю, що автор, автор і ще раз автор “визначає” себе, чим і формує своє коло читачів.
    “За якою ознакою твіттер-аккаунт вважатиметься українським, а за якою – російським” – мабуть буде найбільш актуальним і спірним питанням. На мою думку, чомусь цією ознакою вважають, як то кажеться “by default”, власне мовну приналежність, що справді не є правильним. Бо до якої спільноти віднесли б ви, блогери, мене, якщо в мене повідомлення на твіттері як на українській, так і на російській та англійській мовах?!

  • Наталя, уявіть собі гіпотетичну ситуацію:

    Автор українець і щирий патріот своєї держави. Його надзвичайно цікавлять мобільні телефони – тому він заводить блог про мобільні телефони. При цьому, він ходить на просунуті курси англійської мови, і, щоб практикуватися, вирішує вести цей блог саме англійською (та й відвідувачів буде більше, оскільки мова все-таки міжнародна). А оскільки пише він надзвичайно цікаво, дотепно і ділиться великою кількістю корисної інформації – блог дуже швидко зростає. Через 2 місяці його відвідуваність – 2 тисячі хостів на день. З них – 95% – не українці (що логічно, адже блог на загальну тему ще й англійською мовою). При цьому автор вважає себе, а значить і блог українським. Чи вистачає такої самоідентифікації для того, щоб назвати цей блог українським, як вважаєте?

    Звісно, у більшості випадків кожен із другорядних критеріїв: мова, територіальне розміщення, самоідентифікація автора – здатен свідчити про “національність” блога. Але трапляються і винятки.

    При цьому відвідувачі, як на мене, є найоб’єктивнішим критерієм приналежності блога (сайту) до тієї чи іншої національності. І перевірити це зазвичай не складно. Наприклад, якщо 60-80% відвідувачів блога – українці – то й блог український.

    Звідси відповідь на запитання про ваш твіттер: проаналізуйте, хто його читає, і будете знати англійський він, російський чи український. Інтуїтивно можу сказати, що український, бо навряд чи іноземці будуть стежити за оновленнями у твіттері, де окрім знайомої їм зустрічаються ще дві якихось мови. Хіба що ви ділитесь там надзвичайно цінними і при цьому унікальними думками.

  • хм, цікаві думки, але ви мене не переконали. особливо прочитавши ось це “Наприклад, якщо 60-80% відвідувачів блога – українці – то й блог український.”, я розумію, що ми зараз можемо розпочати дискусію про національну самоідентифікацію. поважаю вашу думку, однак щонайменше на 50% з вами незгідна…давайте тоді просто будемо розмежовувати блоги (чи пак – проекти) по мовному критерію і далі вголос говорити, що українець має лише українську мову, а решта – вже не українське.
    jarofed, а ви відчували гордість за ті блоги (проекти), які ведуться російською мовою, однак їхні автори чітко себе ідентифікують з Україною??? я відчула, і раджу вам.

  • Ярослав,

    А тепер уявіть собі блог кримського діяча руху “Русский блок”, переважна більшість читачів якого походить з Криму. Наскільки українським можна його вважати? Згідно з Вашими критеріями він є українським. Я такий блог українським назвати не можу. Те саме з Твіттером цього діяча.

    І навпаки, думаю хлопця з Вашого прикладу можна цілком віднести до українського сегменту. Чому б і ні? Те, що він пише для глобальної аудиторії робить його меншим Українцем, ніж названого вище діяча? Не вірю…

    Думаю тільки само-ідентифікація автора може бути визначальним чинником…

    P.S. Тут все так само, як і з визначенням належності письменників (наприклад Гоголь). Однозначної відповіді не знайти.

    P.P.S. Моя точка зору не претендує на універсальність, але вважаю, що визначення приналежності блогу чи твіттера до певного культурного сегменту тільки за читачами теж не є абсолютно правильним.

  • Ну хлопець той denier of Ukrainian Twitt він зовсім печерно совковий і про “чи є укро твітт” розмовляти не цікаво. Також можна без кінця розмовляти хто підпадає під категорію укр твіттерян. Я НЕ підпадаю під таку категорію, наприклад. Цікава тема чому так мало людей пише українською і наскільки укр Веб дихає загальносвітовими трендами. Ось це важливо і тут без якогось групового розуму не обійтися. Само собою поки дуже повільно йде.

  • Наталя, @mikesvystun, схоже, ми говоримо трішки про різні речі. Безперечно, яскраві і самобутні міжнародні блоги, зроблені в Україні, заслуговують на повагу. Я ніколи не говорив, що все українське – хороше, а все іноземне – погане. У вашому, Наталю, прикладі: “гордість за ті блоги, які ведуться російською, але автори чітко ідентифікують себе з Україною” – блоги справді можуть бути дуже хорошими. Знаю кілька таких авторів і кілька таких блогів. 🙂 При цьому, за “дивовижним збігом обставин” попри мову їх читає більше українців, ніж росіян. 🙂 Тому вони українські.

    Але все-таки варто відрізняти українські блоги від блогів, зроблених в Україні. Той приклад, який я навів у попередньому своєму коментарі – це якраз приклад блога, зробленого в Україні (і, до речі, я знайомий зі схожою ситуацією в реальності). І це чудово, що наші блогери здатні вести блоги для такої широкої аудиторії. 🙂

  • Ви, певно, не знаєте народної мудрості: “Собаки гавкають, а караван іде”.

  • Олег, і це все, на що тебе вистачило???
    ех, ладно. маю думку, от і видала. на цьому – усьо. натхнення закінчилося )))

  • я погоджуюсь з автором фрази “української твітер спільноти не існує”!
    Ця фраза – несе в собі глибоку правду.

  • Обычное и очень заурядное мероприятие пиарите, товарищи. Я вот из той серии, о которых выше писалось. До мозга костей украинец, плохо знаю украинский язык, веду блоги на русском языке и даже размещаю их на доменах .ru. При этом считаю себя украинским блогером. Плюс ко всему – из Запорожья с казацкой родословной лет на 350.
    Опять обсуждение такого заурядного мероприятия, баркемп УкрТвит ( что то вроде баркемпа людей, которые используют синие чернила ) превратилось в разбирательство, кто же все же настоящий украинец.
    Мое мнение однозначно: украинского твиттер-коммьюнити не существует, так же как и российского, англоговорящего и т.д.
    Коммьюнити – дословно объединенное общество, группа людей со сходными интересами, которые общаются друг с другом. Сложно представить сообщество на основе использования сервиса twitter.com, объединенное чем – языком общения? Глупо. Понять коммьюнити блогеров на twitter, коммьюнити владельцев лабрадоров на twitter и т.д. – легко, ибо есть общие интересы. И не важен язык общения, в конце концов есть переводчики. Все остальное – бред.

  • Да ну? Бред, конечно, но та же “русскость” определяется отнюдь не только языком общения – а вон ведь какое “сообщество” объединяет! Вам, батенька, надо им об этом рассказать, что мол другие интересы, помимо “русскости” для объединения должны быть, иначе – никак! А то товарищи старшие братья этим бредом пичкают-пичкают, пичкают-пичкают… А, оказывается, нужны интересы помимо. 🙂

    ЗЫ: хохлосрач детектед 🙂

  • По поводу поста у Теммы – авторский анекдот:
    Чириканье в Twitter украинцев:
    Первый:
    – Читал, как Темма поносит наше твит-сообщество!?
    Второй:
    – А что ты хотел от блога с названием ” Темма – май нас!”

    Теперь серьезно: Темма уже извинился за статью, смотрите на его блоге.


The Gamest Studio    Блог про інформаційні технології

    Реклама на Українській блогосфері

Опитування

Скільки ви заробляєте на блогах?

  • Поки що нічого не заробляю (46%, 88 Votes)
  • Не заробляю на блогах і не планую (25%, 48 Votes)
  • Більше $1000 (8%, 15 Votes)
  • До $30 на місяць (6%, 11 Votes)
  • $30 - $100 на місяць (5%, 10 Votes)
  • $300 - $1000 на місяць (5%, 10 Votes)
  • $100 - $300 на місяць (5%, 9 Votes)

Total Voters: 191

Loading ... Loading ...
Welcome to Jar of Games - best free flash games portal

"Українська блогосфера: Блог про блоги у яскраво зелених тонах" допомагає блогерам-початківцям зробити перші кроки на шляху до створення, просування та розвитку свого власного блога. Швидке зростання популярності сервісів мікроблогінгу та соціальних мереж, таких як Twitter та Facebook позитивно вплинуло і суттєво спростило розвиток автономних блогів, які були й залишаються потужним інструментом особистого просування.

Якщо ви все ще вагаєтесь, чи потрібен вам автономний блог, "Українська блогосфера" спробує дати відповідь на це запитання. Розпочати знайомство зі світом блогінгу я б радив зі статті "Кому і навіщо потрібен блог". Наступним кроком стане вибір платформи.

Якщо ви, як і я у свій час, зупинилися на системі управління контентом Wordpress, то фактично всю необхідну інформацію знайдете у розділі "Як створити блог".

Окрім цього вам швидш за все здадуться цікавими статті:

Власний тематичний блог дасть вас змогу не лише ділитися своїми знаннями та досвідом із колегами, але й професійно розвиватися, завжди перебуваючи "на гребені хвилі". Хороший блог завжди збирає навколо себе тематичну спільноту та сприяє утвердженню автора, як експерта у вибраній ніші. Сьогодні провідні блогери дорого коштують, адже саме блог стає їхнім найбільш переконливим резюме при прийомі на роботу. Особливо, якщо такі автори пишуть на фахові теми. Окрім того, тематичний блог сам здатен перетворитися на бізнес і почати приносити прибуток.

Якщо ви давно розмірковували над можливістю створення власного блога, сподіваюся, "Українська блогосфера" стане саме тією "точкою входження" і тим ресурсом, який перетворить мрію на реальність. Не забудьте підписатися на оновлення "Української блогосфери", щоб отримувати свіжі статті через RSS-рідер або безпосередньо на пошту.