Автор фотографії: Vince Alongi Чи доводилося вам коли-небудь звертати увагу, на те, з якою покадровою вивіреністю робляться голівудські фільми? Якщо ні – проведіть якось експеримент: ввімкніть будь-який культовий фільм (особливо підійдуть ті, які вважаються видовищними) і час від часу клікайте на збереження кадру. Практично кожен кадр в такому фільмі є самодостатньою фотографією.

Блогерська майстерність полягає в тому, щоб створювати таку саму словесну привабливість у своїх статтях. Кожен абзац, кожне речення, кожне словосполучення повинно з’являтися у тексті не з примхи автора, а з цілком конкретної причини – донести зміст повідомлення до читача. При чому повідомлення повинно доноситися водночас і „повно” і „коротко”. Ці два епітети зовсім не суперечать одне одному, як може здатися на перший погляд. „Повнота” донесення означає відсутність уривчастості сенсу повідомлення (після якого виникає відчуття недоказаності). А „короткість” – це відсутність зайвих абзаців/речень/слів у тексті.

Авторська ж геніальність виникає тоді, коли він навчається писати не просто „коротко”, а „гостро”. Це означає втрату повідомленням сенсу при втраті хоча б одного із елементів тексту. „Із пісні слів не викинеш”!

Що бачу – про те й співаю?

Можливо ви помічали, що в момент „народження” ідеї для статті, остання видається куди більш привабливою, ніж при спробі „оздобити” її словами. Причиною цьому є бажання автора „розжувати” ідею якомога більш детально і при цьому недооцінка мисленнєвих здібностей читача. Ось і виходить, що автор пише навіть про те, про що читач повинен здогадатися сам, перевантажуючи текст зайвими деталями, і створюючи собі амплуа „капітана очевидності”.

Ви хотіли розповісти про те, як вибрати найкращий сюжет для фотографії, а натомість починаєте розповідати про важливість сюжету як такого. Ви хотіли написати про те, як можна нестандартно використати функції WordPress, а натомість починаєте із того, що таке WordPress. Вам здається, що це важливо. Що не всі читачі знають про важливість сюжету, і тим більше не всі знають, що таке Вордпрес! Але повірте – ті, хто не знають таких банальних речей – це не ваша ключова аудиторія. Вона не варта вашого часу! А ось ваші лояльні читачі, які чудово знають про важливість композиції і тим більше знають про вордпрес, точно не хочуть перечитувати всю цю „воду”. Вони, власне, і почали читати статтю тільки тому, що сподіваються дізнатися про те, як вибрати найкращий сюжет чи нестандартно використати функції WordPress.

Вихід із цієї ситуації один – розповідайте читачеві лише про те, що вражало вас самих, коли ви обмірковували нову тему. Почніть із головного! Не потрібно всоте повторювати банальні і звичні речі (а особливо – робити із них вступ до статті, який відіб’є будь-яке бажання читати далі). Вас же захопила ваша ідея? То і пишіть про те, чим вона вас захопила. З першого абзацу! З першого речення!

А іноді, після написання статті буває дуже цікаво погратися у гру „Зроби з двох речень одне” і перевірити чи зможете ви скоротити текст, при цьому повністю зберігши повідомлення і зробивши його максимально насиченим?

Правило просте: одна стаття – одне основне повідомлення! Все, що не допомагає сприйняттю цього повідомлення – зайве. І коли ви це зрозумієте – ваші статті також будуть „розтягувати на цитати”.

За підтримки:
Netpeak – продвижение сайтов в лучших традициях SEO!
Комплексная система для автоматизации бухгалтерского и налогового учета – 1С: Бухгалтерия 8 для Украины; а так же ZWCAD – отличная альтернатива автокад.

Схожі записи

• Як позбавитися „прісності” у статтях
• 10 порад авторам, які думають, що вони не вміють писати!
• 7 антипорад блогеру, або Експерименти продовжуються
• Блогінг – це насамперед письмо!
• Як «виростити» пост до блога: 7 простих кроків!