Спонсор запису:
Надоело тратить время на изучение SEO? Закажите продвижение сайта у профессионалов!
Автор фотографії:
Звісно у деяких блогерів може виникнути спокуса просто видалити неприємний коментар. Але вдаватися до найжорсткішого способу боротьби з критиками (яким і є постмодерація) варто лише у крайніх випадках, дотримуючись при цьому чітких і зрозумілих всім відвідувачам принципів. А якщо перед вами коментар, в „людському” походженні якого немає жодного сумніву (тобто ви точно впевнені, що це не автоматично згенерований спам), тоді по можливості ви повинні взагалі уникати його видалення. Потрібно розуміти, що активні читачі, зустрівшись з жорсткою модерацією у вашому блозі, двічі подумають, перш ніж написати коментар. І першими „замовкнуть” не критики, а саме ті, чия присутність для вас найважливіша.
Наприклад, в „Українській блогосфері” я можу видалити „людський” коментар тільки в одному випадку: якщо відбувається перехід на особистості і замість обговорення теми статті починається обговорення автора або інших осіб, які беруть участь у дискусії.
Коли варто ігнорувати?
Отже, якщо ми відмовилися від ідеї видалення неприємних коментарів, тоді при отриманні чергового критичного відгуку у нас є два вибори: відповісти на коментар або ж ігнорувати його. До останнього способу варто вдатися, якщо:
- Людина вперто вас не розуміє. Ви пояснили свою точку зору у статті, а отримавши критичний коментар, ще раз відповіли у коментарях, але коментатор знову вдається до тих самих аргументів. Дайте йому змогу ще раз перечитати статтю і ваш коментар-відповідь. Не варто ускладнювати його життя додатковими коментарями.
- Хейт-спіч. Від англ. hate speech – промова ненависті. Можливо, у своїй статті ви ненароком (або спеціально) зачепили „святу” для коментатора тематику. Наприклад, вказали на недоліки продуктів Apple. Реакція „жреців Джобса” фактично гарантована. І те, що ви прочитаєте про себе у коментарях, із 99% ймовірністю вкладатиметься у категорію „хейт-спіч”. Ви можете видалити ці коментарі, якщо там є безпосередні образи вас, як автора, або ж залишити їх. Єдине, чого не варто робити – це відповідати на них!
- Коментар-провокація. Якщо єдиною причиною коментування було спровокувати вас – в жодному разі не відповідайте. Провокатори, як і тролі, дуже швидко „згасають”, коли бачать, що на їхні коментарі ніхто не реагує. Вони із захопленням пишуть свої образливі пасажі, передчуваючи, як автор почне виходити із себе, сердитись чи виправдовуватись. Але чого вони точно не очікують – так це ігнорування. Для провокатора немає нічого більш принизливого, ніж відсутність реакції на коментар.
Втім, скільки б ми не продовжували цей перелік, варто покладатися на своє внутрішнє відчуття. Адже критичний коментар (навіть написаний у ворожій манері) ще зовсім не обов’язково свідчить про те, що його автор намагається вас образити. Тому варто знати своїх постійних коментаторів і відчувати їхні настрої. Якщо вас поєднує щирий інтерес до однієї тематики, зовсім не виключено, що ви познайомитесь і в реальному житті. Як показує практика, саме з найзатятіших критиків іноді виходять найкращі друзі.
Чи впевнені ви в адекватності співрозмовника?
Але варто пам’ятати і про те, що спілкуючись в інтернеті ви далеко не завжди можете бути впевнені, що ведете дискусію з адекватною людиною. Адже ви її попросту не бачите! Цілком можливо, що випадково зустрівшись на вулиці, ви ніколи б і не подумали заговорити з нею. Так само, як ви ігноруєте вигуки „Што за маладьожь пошла!”, коли підтоптана тітонька років 40-ка починає скаржитися на відсутність місць у маршрутці.
Маючи візуальний портрет та змогу бачити жести та міміку, ви завжди можете дати більш-менш адекватну оцінку співрозмовнику. На превеликий жаль, інтернет позбавляє нас цієї розкоші. Тому, вв’язавшись у тривалу і важку дискусію в інтернеті, замисліться, чи не розмовляєте ви з кимось на зразок ось цього „репера”, який недавно брав участь в шоу „Україна має талант 2”. І чи заслуговує така людина на вашу увагу?
Схожі записи
Якщо вам сподобалася стаття, буду вдячний за її підтримку у соціальних мережах (Twitter, Facebook, Google+ та вКонтактє)