Чому ваш контент таке „лайно”?

Опубліковано jarofed 17 листопада 2010

burned-newspaper
Автор фотографії: katy Сьогоднішній допис – це своєрідне продовження публікації про перетворення ідей на статті. Дозволю собі поділитися власними спостереженнями і відповідями на запитання, чому деякі публікації можуть виявитися нецікавими для читачів. Або, якщо говорити менш політкоректно, чому читачів відверто нудить, коли вони заходять на ваш блог (не конкретно на ваш, звісно, а на будь-який блог, чий автор не знайомий з елементарними принципами створення інтересу до статті).

Якщо вашому блогу тиждень і на нього заходить десять відвідувачів щодня – це абсолютно нормально. Але якщо вашому блогу рік і на нього досі заходить по десять відвідувачів (за умови регулярної публікації) – значить настав час задуматися, що не так з вашим контентом?

Щиро кажучи, оцінювати потрібно не стільки кількість відвідувачів, скільки відносний розмір ядра аудиторії. Адже популярні теми можуть залучати тисячі користувачів навіть при низькій якості контенту, тоді як на вузькоспеціалізованих блогах відвідуваність навряд чи перевершить сотню уніків на день навіть при геніальних публікаціях.

Якщо одного разу потрапивши на ваш блог, люди стають постійними відвідувачами – значить з контентом все гаразд. Якщо ж ваша аудиторія складається виключно з випадкових пошукових „нічних метеликів”, які ніколи не повертаються – значить настав час відверто дати відповідь на запитання: „Чому ж ваш контент – таке лайно?”

Ось кілька можливих причин:

Ви не можете розповісти нічого нового своїм відвідувачам. Завівши блог, як данину моді, ви насправді хотіли не ділитися інформацією, а просто доповнити інформацію у візитівці посиланням на власний блог. Адже це так круто! Кожен спеціаліст повинен мати блог! Всі ваші друзі вже давно мають!

Створюючи блог, ви не подумали, що він матиме хоча б якийсь інтерес для аудиторії тільки за умови, якщо ви зможете запропонувати їй унікальну цінність. Немає сенсу всоте повторювати прописні істини, якщо ви навіть не знаєте, як змусити їх засяяти новими гранями!

Ви ніяк не можете відмовитися від реферативного стилю. Сухий науковий стиль, як у підручнику з фізики для учнів одинадцятого класу – ваше друге „я”. Ви не вмієте спілкуватися з читачем у своїх дописах, натомість, ви вмієте писати реферати (а в університеті, можливо, навіть отримували за них п’ятірки). Але ладен побитися об заклад, що окрім викладача ваші реферати ніхто не читав (можливо, він також)! Гарантую, що в інтернеті все буде точнісінько так само! Тут замало написати корисний матеріал. Потрібно, щоб він був ще й цікавий читачеві!
Ви не знаєте нічого про форматування тексту. Останнім часом я все більше та більше переконуюся, що навіть найцікавіші та найкорисніші публікації не здобувають трафіку, якщо вони оформлені одним суцільним блоком тексту без будь-яких абзаців, виділень чи візуальних наголосів. А останнім часом помітив подібне і за собою (хоча, здавалося б, я не простий читач).

Ваш блог – не книга, хоч як би вам хотілося вірити у протилежне. Ніхто не читатиме його від обкладинки до обкладинки. Якщо ви хочете, щоб читачі звернули увагу на ваші ідеї – зробіть їх простими для читання. Використовуйте переліки та списки для підсилення наочності та уможливлення „сканування”. Використовуйте короткі абзаци та підзагловки. Читач повинен зрозуміти, „про що” ваша стаття, навіть якщо він просто пробіжиться по виділених фразах, елементах списку та підзаголовках.

Ви вважаєте, що мовленнєва, граматична та пунктуаційна правильність не має ніякого значення. Можу вас запевнити, що читач вважає інакше. І наскільки б цікавим не був ваш контент, відвідувач навряд чи сприйме його серйозно і захоче знову повернутися на блог, якщо у кожному реченні ви робитимете по кілька граматичних помилок. Це не означає, що ви не маєте права на помилку, але принаймні не лінуйтесь виправляти помилки, якщо хтось вкаже на них у коментарях, чи ви самі випадково натрапите на них уже після публікації.

Пам’ятайте, будь-яка помилка у блозі псує враження читача! Чесно-чесно!

Сподіваюся, ви не припускаєтесь жодної з помилок, наведених у переліку. Якщо так – значить ви на шляху до успіху. Рухайтесь не звертаючи!

Всерьёз задумались над строительством собственного жилья? Строительные лицензии – это то, чем нужно обзавестись в первую очередь!

Девушкам будет интересно узнать, что подарить любимому на новый год, и как сделать его счастливым.

Позаботьтесь о будущем уже сегодня. Электрическое отопление – это не только тепло, но и забота об окружающей среде!

Схожі записи

Якщо вам сподобалася стаття, буду вдячний за її підтримку у соціальних мережах (Twitter, Facebook, Google+ та вКонтактє)

Схожі записи

Категорія: Вчимося писати, Загальна
Теги: автор, блогер, інтерес, контент, правила, принципи, публікація, реферат, розвиток, стаття, цікава стаття, цікавий контент, цікавість

Pingback: Tweets that mention Чому ваш контент таке „лайно”? | Українська блогосфера -- Topsy.com()
Stanislav

Про ядро це правильно зауважено. Взагалі, піклуватися про якість подачі це важливо, але підлаштовуватись під мейнстрім, якщо ви не продаєте сантехніку… немає ніякого сенсу.
Любитель пива

Больше всего неприятно, когда контент не “гавно”, а его никто не читает. Я знаю пару случаев, когда человек реально кретивил не по-детски, а посещаемость не очень у него…
jarofed

Станіславе, на жаль, якщо йдеться про проекти, метою яких є заробіток, часто виникає конфлікт інтересів автора (власника) і рекламодавця.

Якісний ресурс передбачає орієнтацію на постійних читачів (ядро), тоді як прибутковий ресурс передбачає орієнтацію на кількість відвідувачів (трафік). Ось і виходить, що сайти, осліплені прагненням наживи, роблять все заради залучення трафіку, забуваючи про ядро.

Любитель пива, а судді хто? Якщо статті ніхто не читає, то:
– або сайт ще дуже молодий і про його існування ніхто не знає;
– або контент не корисний і нікому не цікавий.

Третього варіанту я не бачу.
Любитель пива

– або сайт ще дуже молодий і про його існування ніхто не знає;
– або контент не корисний і нікому не цікавий.
Есть третий – довольно специфический сайт 🙂 Там человек выкладывает свои писательские креативы. Миниатюры. Очень интересно пишет. Вот только о его литературном блоге мало кто знает.
The Lex

1. То й шо шо “прописні істини”? Он на “українській блогосфері” була окрема стаття, шо то не гріх – знову написати про одне й те саме, най навіть про це вже написали всі, хто тільки додумався взагалі “писати свій блог”. Так шо нормально! 🙂

2. Протирічить пункту “вузькоспеціалізований блог”: спеціалісти (справжні, звісно ж, не “професійні блогери”) якрах цінують “сухий реферативний стиль” – без пєрдєлок, свістєлок, і голих баб для краси – шоб піпл хавав. Якщо матеріал _корисний_ – його читатимуть. Мучитимуться, перечитуватимуть по декілька разів, але читатимуть. Бо _корисний_.

3. Так, “блог – не книга” – у цьому проблема “професійних блогерів”, бо їх неможливо читати “від обкладинки до обкладинки”. Бо немає нічого корисного. 😉 Так само протирічить п.п. про “вузькоспеціалізований блог”. Та й сам собі теж протирічить.

4. То й шо? Якшо _цікаво_ – читатимуть. І повертатимуться. Якщо _корисно_- читатимуть. І як треба буде ще звертатися до тих “вузькоспеціалізованих питань” – повертатимуться. Якщо “так просто – таких у інеті греблю гати” – то тоді, звісно, закриють і підуть далі.

Припускаюся усіх зазначених помилок. 🙂 Єдине що – пишучи іншими мовами “московська не рахується” доводиться для початку писати якраз прискіпливо правильно, бо ще не настільки зрозуміло “ширіну і могучєсть” тієї чи іншої мови і тоді справді “шокання” буде виглядати саме як “мовленнєва”. 😉

ЗИ: жесть! більше півмільйона знайдених слів у Гуглі – у першій десятці чудовий заголовок: “Педагогічні умови формування _мовленнєвої_ _копетентності_ (ги-ги-ги!) майбутніх вихователів”. ПлакалЪ! 🙁
jarofed

“на “українській блогосфері” була окрема стаття, шо то не гріх – знову написати про одне й те саме”
– що таки про “одне й те саме”? А може все-таки про споріднені речі з новими аспектами, доданою цінністю чи під новим кутом зору? Мабуть, ти про якусь іншу “українську блогосферу” говориш.

Якщо матеріал _корисний_ – його читатимуть. Мучитимуться, перечитуватимуть по декілька разів, але читатимуть. Бо _корисний_.
– так могло б бути, якби у читачів не було вибору. Зараз в інтернеті достатня кількість матеріалу на практично будь-яку тематику і завжди можна знайти матеріал, який не тільки відповідатиме на всі запитання читача (тобто буде корисним), але й не змушуватиме його при цьому “мучитися”.
The Lex

“Зараз в інтернеті достатня кількість матеріалу на практично будь-яку тематику і завжди можна знайти матеріал” (к) – дурниці. Висновок зроблений на базі факту “достатній кількості матеріалів власної тематики” – і то таки справді є факт. Те, ще близько 90% (цифру я щойно вигадав: вона 100% відповідає дійсності! 🙂 ) “професійних блогерів” пишуть про блоги – то є факт і він говорить лише про те, що на все інше залишається добре як ті 10%.

Я зараз працюю над відеогрою – портування на MAC. Деякі питання роботи гри у аспекті як вона виглядає для користувача-гравця для мене не надто очевидні. Документації, як водиться, нема. Шукаю інфу по інету – при цьому мені доступні _декілька_ мов. Справжнього _матеріалу_ – поодинокі сторінки. Все. Гра вийшла мільйонними тиражами на всіх ігрових платформах. Шо не так? 😉

Запитай у Андрія Подаренка (my.ukrweb.info) чи багато у нього _реальних_ конкурентів на “будь-яку тематику” – от про той же Apple Mac. Або про маленькі компьютери, які він збирає. Або хоча б про великі – “звичайні домашні” чи “для роботи”: останнього вже, здавалося б, має бути море, бо це робить мало не кожен. Але справжнього _матеріалу_ – так само одиниці.

Так, якщо копати – знайти можна і можна знайти дещо цікавого. Але треба копати, шукати, складати до купи, ходити посиланнями, бо вони не сплівають у пошукових запитах – привіт вам, заробітчани на посиланнях! 🙂 – все це можна, але вибір невеликий і вибирати, власне, нема з чого: добре, якщо джерел буде декілька і їхню інформацію з певного питання можна буде об’єднати і отримати біль-менш цілісну картину і, можливо, повноцінну відповідь на питання. Це – якщо пощастить. 🙂 Отакий він, сьогоднішній веб. Якщо комусь раптом здається, що “всьо уже украдєно до нас!” (к) – це означає лише одне: ви пишете черговий блог про блоги – ги-ги-ги! 😉
djalin

Погоджуюсь з The Lex – потрібного мало, але з іншого боку хто винен? Блогери зазвичай пишуть самі а не шукають інфу (читання інших блогів не рахується). Тай інформацію різну шукаюсь – блогу який би давав: “Ответ на главный вопрос жизни, вселенной и всего такого”
djalin

не існує – блоги це все ж таки ЗМІ (в переважній більшості), або особисті роздуми на тему …
І не більше.
jarofed

Не повіриш, але хороших “блогів про блоги” (тих, які не лише надихатимуть інших блогерів створювати свої “блоги про блоги”, щоб заробляти на посиланнях та партнерках) також дуже небагато. Втім – вони існують. Так само існують хороші блоги (чи матеріали на сайтах) на інші тематики.

Я зараз дуже багато працюю з флешем – відповідно, шукаю матеріали про програмування на AS. Здавалося б – що може бути нуднішим, ніж вивчення мови програмування? Тим не менше – постійно натрапляю на чудові матеріали. На жаль, переважно англійською мовою. 🙁 Якщо шукати тільки українською – тут описана тобою проблема дійсно має місце…

До речі, здивований, що ти займаєшся портуванням відеогри на MAC. Теж маю стосунок до цього останнім часом (щоправда – не портування, а створення флеш-ігор). Дивно, що в інтернеті складно знайти матеріал на цю цілком технічну тематику. Раджу звернутися до книг. Я зараз читаю кілька класних посібників по AS і дизайну ігор. Чудове доповнення до інформації у блогах.
The Lex

Та я ото тепер думаю може купити додому айМак – зручна штука же ж! Тільки Подаренку не кажи… 🙂

ЗИ: у грі меню – на флеші. Треба видалити трохи зайвого – дай, думаю, швиденько гляну що й до чого – адже “у інтернетє всьо єсть!” (к) 🙂 ага, якраз, зараз… 🙂

Книжки (не художні та й ті не всі) читати просто так нудно. Та й не пишуть там зазвичай нічого. Ну пишуть, але так само – дуже й дуже одиниці такого щоб не орієнтованого на “мега-початківців”: “як мені створити свій перший флеш на флеші” (к)
jarofed

Погано шукаєш. Про що-про що, але про флеш інформації в інтернеті предостатньо, особливо, якщо тебе не лякає англійська. І якраз матеріалу, орієнтованого на “мега-початківців” обмаль. Зазвичай пишуть для людей, які вже знайомі з основами програмування. Може саме в цьому проблема?
арсен

Цікава публікація.
Щодо реферативного стилю – мушу згодитися, час від часу помічаю за собою подібніречі.
Пробую це виправити аудіоблогом, але, покищо в процесі розвитку.
7kilometr Odessa

Начебто в інтернеті й написано про все, що тільки можна уявити. Але коли постає конкретне питання і починаєш шукати – відповідь на нього найчастіше не знаходиш… Парадокс.
Інша справа, що такі питання виникають далеко не в кожного, а тому писати на задану тематику – прирікати свій блог чи сайт на низьку відвідуваність, про що казав The Lex.
Як з цим боротися – поки що не вирішив.
Офтопік: я вже став постійним читачем “Української блогосфери” ;-). Але з професійного боку цікавить і таке питання: яка середня відвідуваність Вашого сайту (з огляду на певну недорозвиненість – сподіваюсь, поки що – УАнету)?
Ярослав Федорак

У футері є лічильники, у деяких з них відкрита статистика.

На сьогодні блог має 200 – 300 унікальних відвідувачів на день. Ще частина читає через RSS не заходячи на сайт (оскільки віддаю в RSS повний контент статей). Хочу якось провести експеримент і на тиждень закрити повний фід, щоб подивитися, наскільки зросте відвідуваність.

Відвідуваність дуже сильно залежить від тематики. Якщо обрати більш популярну тематику і активно працювати над розвитком блога – можна досягнути набагато більшої відвідуваності і досить швидко. Втім, я ніколи не ставив перед собою такої мети.