П’ятниця, друзі – а отже самий час відпочити і почитати, що цікавого змогла запропонувати нам блогосфера цього тижня.

3

1. Чому я залишив Google і перейшов до Facebook: Ларс Расмуссен. Ексклюзивне інтерв’ю Ларса Расмуссена – співзасновника сервісу Google Maps та людини, яка зробила величезний внесок у розробку інноваційних продуктів Google, останній з яких – Google Wave. В інтерв’ю Ларс пояснює, чому він вирішив покинути Google та перейти до Facebook, а також ділиться деякими не найпозитивнішими рисами роботи у Google, не забуваючи при цьому згадати і про те, за чим він буде сумувати.
2. SEO: Без інвестицій своїх потуг в національну мову тут не обійдеться. Станіслав Настенко розмірковує про перспективи розвитку українського ринку SEO: „Створювати попит на україномовний контент – це ваш єдиний вихід, панове професіонали – резиденти України”. Власне, з основною ідеєю статті важко не погодитися.
3. Виведення грошей Google AdSense на Webmoney. Стаття Максима Пащенка, в якій розповідається про можливе введення найближчим часом можливості виведення грошей із Google Adsense безпосередньо на Webmoney. Думаю ця опція буде цікава багатьом вебмайстрам, які працюють із контекстною рекламою Google. Принаймні, це буде набагато простіше, ніж їздити по банках з чеком Google.

+2

1. Why Bloggers Should Ditch the List Format. Чому блогерам варто „похоронити” формат списків. Стаття доволі цікава з точки зору оригінальності, але не надто переконлива. Та й сама вона побудована цілком у форматі „списку”. Просто номери не проставлені.
2. How To Build Your Credibility As An Expert While Blogging. Про вибудування авторитету та довіри розповідає Едуард Езеану (Eduard Ezeanu) на сторінках блога Daily Blog Tips. Він пропонує кілька простих і водночас – дієвих порад, які допоможуть авторові заслужити визнання у мережі.

+1

1. Почему анимация на HTML — это плохо. А ця стаття – своєрідне продовження протистояння HTML5 та Flash-технологій. Розкриває очі на деякі факти роботи html, після чого стає зрозуміло, чому очікування до нового покоління даної мови розмітки, м’яко кажучи, завищені.