3 плюс 2 плюс 1… Випуск #80

Опубліковано jarofed 24 грудня 2010

П’ятниця, друзі! І, можливо, останній випуск рубрики „3+2+1” у цьому році:

3

Встигніть переписати свій сценарій. Це трохи нестандартна публікація для рубрики „3+2+1”, написана Олександром Савруком, деканом Києво-Могилянської Бізнес-Школи. У ній йдеться про важливість усвідомлення та готовності до змін, навіть якщо на перший погляд зміни видаються руйнівними і загрожують повністю змінити усталений плин життя.

Олександр пропонує переглянути уривок з фільму „Чужі гроші”, який використовувався як кейс у програмі навчання Інституту Розвитку Світового банку в США. Цей фільм розповідає про історію великої компанії з сімейними традиціями, де працює дуже багато людей і яка має грандіозні плани на майбутнє, але яка перестала приносити прибуток. З’являється людина, яку на перший погляд можна сприйняти з головного негативного героя – адже він хоче зруйнувати компанію. Він думає тільки про гроші. Йому байдуже, що сотні працівників залишаться без роботи. Та насправді йдеться не про тотальне руйнування. Йдеться про зміну парадигми. Про вміння відмовитися від шляху, який став неефективним і стати на шлях змін!

Українська блогосфера 2010. Підсумки року. Сергій Пішковцій підводить підсумки року, розповідаючи про основні події та тенденції, які були притаманні українському блогопростору протягом останніх 12-ти місяців. Не забуває він і про гарячі теми соціальних мереж та сервісів мікроблогінгу. А наприкінці робить висновок, що українська блогосфера значною мірою залишається порожньою і повністю відкритою для нових цікавих авторів, блогів, тематик та проектів.
Google: проблеми з мовою? Автор блога „Це Не Блог” (мені подобається назва) ділиться проблемами найбільшого у світі пошуковика з нашою рідною мовою. При чому – робить це досить обгрунтовано і детально. А ви, мабуть, і не здогадувалися, що продукт Бріна та Пейджа плутає українські літери та перекладає з англійської на суржик.

+2

11 Tips For Writing A 15 Minute Article. Яро Старак (Yaro Starak) ділиться порадами щодо того, як уникнути письменницького блоку та навчитися писати якісні статті швидко та ефективно!
It’s not about who you know. It’s about who knows you! Концепція особистого брендінгу знаходиться у всіх на слуху. Але, попри це, багато людей до сих пір вважають, що вона здатна бути ефективною тільки у випадку з Періс Хілтон та Джастіном Тімберлейком. Тоні Ідес (Tony Eades), автор статті, посилання на яку наведене вище, намагається розвіяти цей міф, розповідаючи про 5 кроків персонального брендінгу.

+1

Александр Ольшанский: Слово «заработать» происходит от слова «работать». Неймовірно цікаве, захопливе і насичене інформацією інтерв’ю з Олександром Ольшанським – одним з найвідоміших українських інтернет-підприємців, власником таких провідних компаній, як Imena.UA та MiroHost. Читати обов’язково кожному, хто має хоча б якийсь стосунок до уанету. Позитивні емоції та цікаві думки гарантовані!

Проводьте час із задоволенням! Оберіть прикольний статус для аськи на сайті YouStatus!

Своя собственная квартира не проблемма, если вы зайдете в раздел недвижимость Сумы на сайте Slando!

Схожі записи

Якщо вам сподобалася стаття, буду вдячний за її підтримку у соціальних мережах (Twitter, Facebook, Google+ та вКонтактє)

Схожі записи

The Lex

Почитати Ольшанського й справді цікаво: слова нє мальчіка, но мужа. 🙂 Сам нічого не створив і до сьогодні займається “сервісом” – “купи дешевше й перепродай”. У статті є згадка про компанію “Адамант” – я на ній свої сайти тримаю українські – чомусь це виходить… гм… у чотири рази дешевше, ніж пропозиція “Мірохосту”. 🙂 Особливо повеселила фраза “справжнього бізнесмена” – “В Mirohost – 25-30 тыс. сайтов. Точно сказать не готов, так как есть разница …” (к) А ще мені страшенно сподобався “оптимізм руського бізнесмена”: “ми сподіваємося вийти на закордонні ринки!” (к) Це туди, де ця послуга дешевша ну десь так на порядок, ніж у нас. Це якщо навіть у доларах – ги-ги-ги! – рахувати.

Проблема України й усього пострадянського простору – за виключенням Прибалтики – якраз чудово проілюстрована у цьому інтерв’ю: доки західні сусуді швидко, але цілеспрямовано перебудовували свої держави “назад на європейський лад”, Україна “і Ко.” – возили відики та шмотки з Еміратів. Тепер, що цікаво, нічого не змінилося: перетинаючи кордон у західному напрямку одразу ж потрапляєш до Європи з усіма “ізлішествамі всякімі нєхорошимі” (к), а повертаючись назад – “на Родіну”, де “бізнесмени” – торгаші китайським товаром наднизької якості.

Доречі, я якось китайські кросівки купив, але у Ізраїлі. Відходили 5 років кожен день і навіть підошви не стерлися. А ви, українські дітки, вчіться у того дядька, який досі торгує … 😉

ЗИ: доречі, якраз з Еміратами таки й справді добре порівнювати. Як відомо, якраз там знаходиться один з найпрестижніших об’єктів нерухомості – готель “Парус”. З навколишніми “престижними вілами”. От тільки мало хто знає, що насправді то – технічно одне з найгірших місць для проживання чи відпочинку: фактично територія є тонкою змужкою вздовж узбережжя, забудованою навколо великого шосе. І навколо там – нічого окрім того самого шосе, піску, та доволі брудного моря. Зате престижно і, відповідно, дуже дорого. Нічого не нагадує? 🙂
jarofed

Цікаво, чому ж “дурні” користувачі вибирають послуги Мірохосту, якщо у “кльовому” Адаманті вчетверо дешевше?

До речі, ознака хорошого підприємця і бізнесмена якраз у вмінні диференціювати свій продукт таким чином, щоб люди з радістю платили за нього, не зважаючи на те, що за сусіднім рогом щось схоже але у надцять разів дешевше. Запитай у Джобса. 🙂
The Lex

Мабуть бо то українські користувачі. У Джобса запитав – він відповів, що саме тому Єппл і не має справи з бізнес-продуктами.