• рекомендований блог дійсно цікавий, але читати його треба виключно в рідері, особливо тим хто не дуже любить фруктовий кисіль:)
    З Вашими висновками повністю згоден.
    Взагалі, проблеми тут майже нема, точніше, вона є у СЕОшників, а ті, через свою професійну всюдесущість в мережі, нав’язують її пересічному користувачеві. Мовляв, російська дасть більший трафік. А навіщо тобі більший??? Головне хто читає, а не скільки людей потрапило на твій сайт на півсекунди.
    Взагалі, ще раз “респект і уважуха” Вам за класний розумний блог!

  • Оскільки у статі неодноразово згадується Google Translate, змушений зайвий раз нагадати – якість його перекладу, наразі, лишається, м’яко кажучи, нікудишньою – і аніж екзотичніша мова…

  • Pingback: Tweets that mention Як захистити “ахілесову п’яту” української блогосфери, або Знову про перспективи української мови -- Topsy.com()

  • Є в нас цікаві блоги. Ми маємо самі підтримувати блогосферу. Хіба в Британії, Франції чи Німеччині хтось “вливав” гроші в блогосферу, аби блогери створювали якісні статті? Звісно, що ні, тут кожен сам обирає мовні приорітети. Справа в тому, що ті 15 мільйонів україномовних користувачів не завжди шукатимуть українською. Тут дуже прикро, що громадяни України легше шукатимуть російською мовою необхідний матеріал.

  • >користувач інтернету – це вкрай прагматична „потвора”, яка не надто переймається питаннями соціальної відповідальності

    Сказано про українського середнього користувача, я так розумію. І поки буде так Україна буде нещасною країною, ви повинні це розуміти. Умова розвитку громадянського суспільства це соціальна активність, політичне структурування, безліч громад зі своїми блогами… Питання проблематику Укрнету просто частина проблематики пост радянського суспільства в Україні. Між Швецією і Україною одна суттєва різниця: шведські варяги живуть в громадянському суспільстві, а українські в пост радянському.

    Мені сподобався в красиво нааисаній статті пана Андрія практично один момент (крім цитування уривку з мого журналу 🙂 )… Пан Андрій пише про проблему УСПІХУ УКРАЇНОМОВНОГО СЕРЕДНЬОГО КЛАСУ, як умови повноційного розвитку україномовного сегменту Мережі. Це дуже правильне зауваження: не лише направлені зусилля активістів Укрнету, професіоналів (про що писав я), а й наявність самодостатнього, фінансово незалежного прошарку, які і дадуть можливість зявитися Укрвебу, зокрема масовій блогосфері. Бідні, роздратовані, дезорієнтовані українці будуть споживати полуничку, жовті тексти, ловити шару… і є фактично тими “вкрай прагматична „потворами”, які не надто переймається питаннями соціальної відповідальності”

    А взагалі дискусії на цю тему: тему соціалізації, локалізації Укрнету вважаю дуже корисними.

  • Тарас, створенням національного сегменту ринку в Італії і Фінліндії еліти зайнялися за сотню років ДО появи Інтернету. В пров. Квебек цим займаються якраз зараз і я можу спостерігати як заповзято це робиться. Настільки заповзято, що парламент Канади мусив визнати минулого року франкомовних “квебекців” як націю. Ось у кого потрібно повчитися створенню свого Укрвебу українцям.

  • @Михайло Ізюмський „…але читати його треба виключно в рідері, особливо тим хто не дуже любить фруктовий кисіль:)“ Оскільки це не перше подібне зауваження, обов’язково врахую.

    @Станіслав — саме так, проблема у слабкості україномовного середнього класу. Охоплення інтернетом в Україні виросло у рази, але нові користувачі у переважній більшості це «роздратовані, дезорієнтовані українці». Мій фаталізм зумовлений саме спілкуванням з тими новими користувачами.

    Ярославе,
    дякую за увагу до моєї трохи провокативної статті.
    Приємно що блог «Українська блгосфера» повернувся до «старого» темпу публікацій.
    У мене склалося враження ніби активність української блогосфери, як явища, почала трохи спадати, сподіваюсь це суб’єктивне сприйняття.

    Згоден, опускати руки не можна.
    Але проблеми варто озвучувати, навіть дуже дражливі, навіть коли способу вирішення не знаєш. Інтернет це в першу чергу спільнота здатна генерувати ідеї.

    PS.
    Ярославе, вітаю Вас з Днем народження, бажаю творчих успіхів, небайдужих читачів, натхнення, здійснення усіх ваших задумів.
    Сподіваюсь знайти інформацією про налаштування планшета зараз вже не велика проблема, посилань на опис планшету українською мовою Goole видає досить багато. Україномовний сегмент інтернету вже є доволі розвиненим, але нам завжди хочеться більшого. 🙂

  • Хай живе українська мова! цілком підтримую думку автора. Сам завжди стараюсь знайти інфо лише на українській.

  • Lordie, безперечно, якість перекладу Google Translate дуже далека від ідеальної. Втім, для розуміння її вистачає. Якщо мені потрібна специфічна технічна інформація, яка, так сталося, доступна в інтернеті тільки французькою або китайською (тобто незнайомою мені) мовою – то Google Translate допоможе вирішити проблему.

    Тарас, про проблему пошуку українськими користувачами російською чи англійською мовою також замислювався. Прийшов до висновку, що це відбувається від зневіри. Людина навіть не почавши пошук підсвідомо впевнена, що необхідної інформації українською не знайде.

    Єдиний спосіб це виправити – довести, що вона неправа. У мене був такий випадок – треба було знайти уроки векторного малювання ігрового дизайну для флеш. Щоб не втрачати час, я зразу почав шукати англійською. Витратив кілька годин, але так і не знайшов нічого задовільного (дуже багато рекламних матеріалів, неточних результатів і платних уроків, які в даному випадку мені не підходили). Тож уявіть мій подив, коли ввівши той самий запит російською, я зразу натрапив на 3 чи 4 сайти з потрібною інформацією. Для інтересу перевірив український запит – на жаль результат виявився куди менш втішним.

    Тож потрібно працювати над появою якомога більшої кількості якісної і корисної навчальних, розважальних, інформаційних тощо матеріалів українською. Якщо я буду впевнений, що знайду необхідну інформацію рідною мовою – тоді шукатиму нею. І переконаний – не я один.

    Станіславе, на жаль (а може й на щастя) прагматизм – це невід’ємна частка поведінки інтернет-користувача. І думаю, іноземним користувачам вона також притаманна. Соціальні починання, вибудовані на чистому ентузіазмі та патріотизмі не здатні перетворити український інтернет на явище. Звісно – це добре, коли люди відчувають себе соціально відповідальними і дбають про розвиток держави, але частіше вони використовують інтернет у цілком конкретних цілях (наприклад, освітніх) – і тут вже потрібно, щоб необхідна їм інформація була доступна рідною мовою.

    Я, звісно, за соціальну відповідальність і за свідомий розвиток українського сегменту інтернету. Але така поведінка повинна бути притаманна в першу чергу ідеологам, авторам, вебдизайнерам – тобто людям, які творять інтернет. Якщо “геніальний фотограф”, про якого я згадую у статті, почне вести свій блог англійською, щоб достукатися до більшої кількості читачів – то користі для українського сегменту від його праці не буде. Саме тут проявляється найбільший альтруїзм і найбільші свідомі інвестиції у розвиток свого сегменту. І поки блогери-початківці будуть дискутувати зі мною на тему мови, наводячи аргументи із серії: “Звісно, моя рідна мова – українська. Але може є сенс завести блог російською. Її я теж непогано знаю, а потенційна аудиторія – більша” – доти важко говорити про якісь перспективи розвитку.

    Творці – це еліта уанету. Саме їм потрібно бути альтруїстичними, соціально відповідальними, патріотичними, готовими пожертвувати своїм часом та прибутками заради розвитку національного сектору інтернету. Вони повинні розуміти, що все це – інвестиції у довгостроковий розвиток, які обов’язково принесуть дивіденди. Просто, можливо, не так швидко, як хотілося б.

    А пересічний користувач (тобто людина, яка практично не творить, а тільки споживає) – він був і буде прагматичним. І завдання творця зробити так, щоб споживач міг втілити своє право на прагматизм в українському сегменті інтернету не маючи при цьому необхідності виходити за її рамки.

    Все це дуже складні дискусії і багато в чому ідеалістичні. Але творцям потрібно бути ідеалістами, щоб не лише вижити, але й зробити щось корисне для розвитку своєї сфери, а в майбутньому – отримати довгоочікуваний і від того – найбільш приємний результат!

    іванко, дякую за привітання.
    Стосовно зниження якості української блогосфери, як явища – особисто я помічаю протилежну тенденцію. Блогів стає більше і на щастя їхня тематика починає виходити за рамки виключно технологічної. З’являються по-справжньому потужні професійні ресурси, на зразок Watcher-а, які, як на мене, мають дуже хороші перспективи і здійснюють великий внесок у розвиток уанету.

    Можливо, трішки втрачається колишня цілісність (відчуття двох-трьох річної давності, коли здавалося, що у блогосфері всі всіх знають) – але це також радше позитивне зрушення. Адже, що більше ресурсів, то менша ймовірність, що всі автори будуть знайомі між собою. При цьому ми завжди можемо встановити контакти з цікавими людьми – так що особливої проблеми немає.

    P.S.: потрібно було писати цей коментар окремою статтею. 🙂

  • Станіслав

    Ярослав, так, звісно, ми тут на Блогосфері звертаємось переважно до еліти УкрНету (не люблю неправильно-недорозвинуте імя УАНет), до всяких СЕОшників, контент провайдерів, блогерів, журналістів. Колись в Україні мають зявитися такі університети як квебекський HEC Montreal з факультетами Інтернет Технолоній, еМаркетингу, еБізнесу з своїми докторами наук в Інтернет технологіях довкола яких буде навертатися по вісі наукова Інтернет еліта, яка підкладе під УкрНет концептуальну і наукову платформу. Але, звичайного користувача, бізнесмена, літератора теж потрібно системно переконувати, що в наш час від його вибору, дії або бездіяльності залежить дуже багато. Звичайні рядові квебекці телефонували в мою компанію розташовану за 3 тис км від Квебеку і жалілися менеджеру, що наш продукт, який продається в Квебеку не має франц. версії. Без такиого grass roots руху нічого не буде.

  • Ну це головна наша проблема, що ми українці, а більшість розмовляю російською і дивляться на тих, що розмовляють рідною мовою, як на психів. Головне самому починати розмовляти рідною мовою, потім за тобою потягнуться друзі ( принаймні у мене так було ), а поки що у нашої українською блогосфери малі перспективи, у всіх хто хоче створити блог, спочатку виникаю питання, “на якій мові писати у блозі”, у українця не повинно виникати такого питання…

  • geo

    Звідси – висновок: якщо власники ресурсів навчаться створювати абсолютно корисні матеріали…
    —–

    Згоден. В Укрнеті дуже мало професійних сайтів, сайтів користувачів різних програм. Хоча іноді звісно попадаються добре зроблені ресурси, наприклад, є достатньо інфи про лінукс-системи на укр-мові, і мені свого часу її вистачало.
    Не створивши нічого нового і якісного, неможливо якісно просувати укрнет.

  • Pingback: Блоготиждень №70 « Blogoreader – українська блогосфера та інтернет()

  • Ярославе, зневіра людини починається з того, що один або декілька разів вона спробувала щось знайти українською і то не дало позитивного результату. Пошук російською викарбовується в людини на підсвідомості.
    Щодо створення національного сегменту, то можу сказати, що при нинішній владі нікому, як крім нас це не потрібно. Все в наших руках. І дуже добре, що є такі блогери, як Ярослав Федорак, Сергій Пішковцій та ще багато інших, яких я читаю. Ці люди вже відомі в українській блогосфері і саме всі ми маємо не зупинятись, а створювати сегмент під себе.

  • Станіслав

    >починається з того, що один або декілька разів вона спробувала щось знайти українською і то не дало позитивного результату.

    Гаразд, але ЧОМУ після спроби українською йде спроба російською, а не англійською, звідки це?? Певно звідти ж, звідки і недорозвинуто-неграмотна назва “УАнет”… від лінощів і мейнстрімності, слідування ящику… і більше нічого.

  • geo

    >Гаразд, але ЧОМУ після спроби українською йде спроба російською, а не англійською, звідки це??
    ____
    Не потрібно кидатися з крайнощі в крайність. Не потрібно заперечувати схожість між двома мовами. І мені легше, звичайно ж, шукати і читати російською, а не англійською. Як не як, російська була основною мовою багато віків. Це і є причиною непопулярності української. Людям століттями втовкмачували, що щоб пробитись треба розмовляти російською. Це вже закладено в підсвідомості.
    Змінити ситуацію (в неті зокрема) може тільки розвиток якісного україномовного контенту. Коли я захотів завести собі блог, то почав шукати потрібну інфу українською – і знайшов. Дякувати цьому блогу. І все – мої пошуки закінчились. Я маю достатньо відомостей, в мене немає потреби проводити подальший пошук.

    Оскільки сьогодні 31 грудня – то вітаю всіх з наступаючим Новим роком та Різдвом Христовим!!!

  • Станіславе, з російською мовою все доволі очевидно: значно більший відсоток людей в Україні її розуміє, на відміну від англійської.

    Стало цікаво, чому тобі так не подобається назва “УАнет”? Вона походить від доменної зони .ua, якщою позначаються українські сайти? Що в ній неправильного? Може я просто чогось не знаю? Для мене суб’єктивно назва “укрнет” звучить гірше, тому що асоціюється не зі всім українським інтернетом, а з однойменним порталом ukr.net.

  • Станіслав

    Ярослав, якщо завтра я зареєструю UA.Net чи це означатиме, що не можна вживати цю назву? Ні. “УА-нет” елементарно ПАГАНО ЗВУЧИТЬ, “Уа” енергетично поржній, дитячий, non mature звук, невже це не очевидно? До тогож, НЕ ІСНУЄ спелінгу “УА”, це з якої мови спелінг? Ви розумієте, що енергетика кожного слова дуже важлива. УкрВеб, УкрНет, Українська Мережа, Ю-Ей-Нет і то буде краще і перспективніше (!) звучати.

    З наступаючим Новим Роком.

  • >Станіславе, з російською мовою все доволі очевидно: значно більший відсоток людей в Україні її розуміє, на відміну від англійської.

    Про англійську. Інтернет це не лише для водіїв маршруток і не для пацанів. В усякому разі його творці не так його задумували. В Інтернеті сидить декілька сот тисяч українців, які хочуть якісних змін в суспільстві. Але так їх виховали, що ці зміни одного дня мають “залетіти як шара у вікно”, що одного дня на Майдані може бути досить. Ні, не досить. Значить неправильні слова пишуться українськими буквами в блогах раз шукається нам не _як правильно_, а _як простіше_.

  • З Новим Роком!

    >Про англійську.

    Не секрет, що дуже багато російськомовного матеріалу у інтернеті є звичайним перекладом англомовних статей. Тому, щоб не отримувати матеріали «другої свіжості», потрібно вміти отримувати його від першоджерела.

    Англомовне середовище дуже конкурентне, вміння працювати там дає більше шансів у нашій укр. – рос. мовній конкуренції.

    Ще раз повторюся, на мою думку, без суттєвих змін у структурі українського суспільства українська мова має дуже мало шансів. Якщо українська мова не стане мовою потужного середнього класу — вона перетвориться на мову маргінальних груп.

    Мені особисто дуже не вистачає якісного знання англійської, я зробив все можливе щоб моя дитина англійською володіла на рівні з російською, тільки так ми перестанемо бути «маленьким супутником великого російськомовного інтернету», а станемо нарешті повноцінною планетою у світовій мережі.

    Укр.нет vs UAнет — особисто мені не подобаються обидва варіанти, головним чином через частку «нет», чи то заперечення, чи сітка з якої важко виплутатися. Намагаюсь вживати «український інтернет» періодично уточнюючи — «не російськомовний».
    У мережі немає територій, тому поділ може бути тільки за мовно-культурною ознакою, зрештою потрібно звикати, що «український» вже означає українською мовою, де російська може бути наявною лише як додаткова мовна версія сторінки.
    Чисто російськомовні сайти, як і сайти будь якою іншою мовою, зареєстровані в укр. доменні, або створені громадянами України, українськими називати не можна. Так ми перестанемо самі себе обманювати.

    Ще раз вітаю зі святами!
    Потужного розвитку і успіху українському інтернету у 2011 році!

  • geo

    >Укр.нет vs UAнет — особисто мені не подобаються обидва варіанти, головним чином через частку «нет», чи то заперечення, чи сітка з якої важко виплутатися.
    —-
    на мою думку – NET потрібно розуміти однозначно. Це науковий термін, і розумінити його можна тільки в його прямому значенні, що стосується тільки скороченої назви від INERNET. В поезії і в інших жанрах літератури цю частку можна обігрувати як заманеться. Але в технічному значенні вона має однозначний сенс. Та й бути заперечною часткою для людини україномовної вона не зовсім може. Це швидше правильно для російської мови. Адже НІ і НЕТ (НЄТ) – сприймається неодинаково.

  • geo

    2 Станіслав

    Ну от, Станіслав, і тут я вас також зустрів :-). Ви дуже продуктивні, хочу зазначити. Vive le Canada (smisha)

  • 2geo
    я висловив своє суб’єктивне сприйняття,

    у написанні: укр.нет термін більше схожий на російськомовне заперечення.

    Мабуть компромісним варіантом мало б стати UA.net ( Ю.ЕЙ.нет) тільки так net можна однозначно трактувати як загальноприйнятний термін. Суржик завжди зло.

  • Крім того можна врахувати що українці живуть ще і за кордоном і велика частина щось таки шукає українською мовою,а за статистикою тільки в Росії тих хто визнали себе українцями є 4 мільйони,а тих що не визнали зважаючи на наш менталітет замкненості може ще так раз чи більше.Ще в Казахстані живе понад мільйон і в Молдові 600 тисяч а в Канаді 1,4 мільйона чоловік.Таким чином можна сказати є ще додаткова аудиторія в 10 мільйонів користувачів

  • momoti

    Якщо говорити про сфери функціонування мови в неті то треба чітко розділяти блоги/сайти “для душі” з відсутністю монетизації/прибутку і для заробітку (що не завжди гірше для контенту, швидше навпаки). Ресурс зацікавлений в монетизації завжди буде зацікавлений в кількості трафіка ,просто тому, що так він продасть більше реклами=заробить грошей.
    А оскільки російський сегмент більший…
    Є одна новина, дуже невтішна для росіян: через 5-7 років з підростанням англомовноосвіченого покоління відпаде не лише СНД, а й частина Росії. Всі будуть писати англійською, тому що гроші там більші в рази, а з укріпленням в нас е-платежів рекламодавцям буде пофіг звідки продавати товар, хоч з Австралії.
    От тільки українській мові від цього легше не стане…

  • dor

    Ну, по суті, нічого нового. Але, як завжди, все _сформульоване_ тягне низку дискусій .)

    Як казав один персонаж Василя Шукшина, старий дід (пишу мовою оригіналу): «Робить надо, тогда и благодать настанет» (В. Шукшин, «Космос, нервная система и шмат сала»).

    *Абсолютно все навколо* каже про одне — нам треба *працювати*. Нам треба працювати «за Україну» хоча б так, як ті, хто активно проти України — працюють «проти».

    Але ми часто надто прагматичні — «ринок», «сегмент», «користувач», «кліки» і «рейтинґи»…

    :О)

    Прокидаймося.

  • Але багато хто заходить за російськими запитами,тому що не знає про існування контенту відповідного українською мовою.Тому треба так по хитрому просувати по російськомовних запитах україномовні блоги))Може хтось із цих людей якраз це і шукає

  • Горіх, якщо людина географічно знаходиться в Україні то на її російськомовний запит буде видаватися в тому числі й україномовний контент. Якщо він існує, звісно. 🙂

  • Круто! Така дискусія! Прочитавши статтю, я не з меншим закікавленням прочитав коментарі. На мою думку – все дуже добре в Україні. Якщо вже є такі люди, як ви – цього достатньо. Це фундамент. Ви носії новітніх знаь і т.ін.
    А на рахунок мови – що тіпа почнеш розмовляти і за тобою потягнуться – все це не так. Я мешкаю в Запоріжжі і в одну чудову мить перейшов повністю на українську. ТАк, друзі за мною потяглися. Зі мною вони українською, розповідають мені про укр музику, театр, кіно і т.ін., а зі своїми друзями – все навпаки. І знаєте, що відбулося через пару років такого мого життя? Я почав відчувати, що асимілююсь до тої культури, серед якої мешкаю – російськомовної. Щоб цьому запобігти – потрібно навколо себе створити інформаційний простір і таке інше. Гаразд. Що виходить? Я почуває себе індіанцем в резервації (тобто мій дім і зустрічі з друзями). Якщо україномовний концерт – потрібно у багатьох випадках їхати в інше місто (Дніпро, Київ), якщо виступаєш в універі на семінарі – один користуєшся рідною мовою. Якщо на практиці на підприємстві – заставлять перекладати контракт на російську і т.н. Але це все не головне. Головне те, що в Україні сформувалися як україномовні українці, так і російськомовні. З цим нічого не поробиш. І російськомовні українці будуть користуватися тими сайтами, якими користуються громадяни РФ. Думаю, варто також створювати українські проекти, спрямовані саме на таку категорію українців. Чи ви зі мною не погоджуєтеся?

  • Андрій, інтернет не обмежує нас межами одного міста чи спільноти, тому “індіанцем у резервації” Ви себе точно не відчуєте. Варто створювати унікальний і корисний контент – і люди будуть його читати.

    Мовна проблема в Україні занадто штучна (що й не дивно, зважаючи на те, скільки уваги приділяють їй політики, а люди “ведуться”). Користувачі в інтернеті шукають контент, а не мову. Але, завдяки якісному контенту, можна розвивати мову.

  • geo

    jarofed, а ви в якому місті мешкаєте?
    Мовна проблема реально існує. Якщо на неї закривати очі, вона від цього не зникне.
    Існують дві великі мовні групи. І будь-який рух, спрямований на розвиток однієї з груп (не важливо якої), сприймається іншою, як обмеження їх власних прав. І за двадцять років незалежності таке протистояння тільки посилилося.

  • Мовна проблема “реально існує” до тих пір, поки це вигідно політикам. А що, дуже зручно – написав у програмі, що будеш боротися за двомовність/проти двомовності – і ось уже пів-країни готові за тебе голосувати. Не треба думати ні про економічне зростання, ні про якісь реальні кроки розвитку соціальної сфери… ні про що… прикрився “мовною проблемою” і можеш успішно красти гроші.

    Мовна проблема полягає не в тому, що хтось говорить українською, а хтось – російською (зрештою, кожна людина має право вибирати, якою мовою їй спілкуватися), а в тому, що всім до цього є справа. Суперечки на тисячу коментарів у провокаційних статтях на “Кореспонденті” – ось де “мовна проблема”. Але вона штучна. Бо той факт, що мені комфортно писати і спілкуватися українською, не відміняє того, що я чудово розуміюся, спілкуюся і сприймаю своїх російськомовних друзів. Як не відміняє і того, що кожен російськомовний українець чудово розуміє українську.

    Люди, які цінують себе і свій час, не сперечаються про мову. У них є більш важливі “реальні” проблеми. А підтримку мові вони висловлюють реальними діями. Геніальний український дубляж в кінотеатрах, який змусив полюбити українську мову кожного, навіть російськомовного, кіномана – це реальна дія. А суперечки про те, чия мова краща і яка з них правильна – це порожні балачки, які ще нікого не переконали і не переконають.

    А живу я в Києві.

  • Здається я вже казав, що мешкаю в Запоріжжі. Київ- це просто втілення українскості порівняно з моїм містом. Так, в нас є багато українських спільнот, небайдужих людей і т.д. Але як правило всі кидаються в крайності – або ультраправі, або колгоспники, для яких англійська мова те саме що й російська. Ще одна частина людей – реально двомовна, або й трьохмовна. От їх я й підтримую. Вони тверезо оцінюють ситуацію і чітко орієнтуються у соціально-культурних процесах, що відбуваються. У світі завжди кожна мова була провідною в певній галузі. Так і українська в Україні не може стати повністю народною (це лише моя думка), а от мовою літератури, науки, телебачення, мистецтва тощо – обов’язково. З іншої сторони в мові повинно бути все – від маргінесу до естетики… На рахунок останнього – використовуючи серед своїх знайомих слова “покидьок”, “лайно”, “хвойда” тощо, я їх заводжу просто в ступор. Де ти таких слів набрався? Ми наввіть на такому рівні не можемо порозумітися.

  • Особисто для мене мовна проблема не існує. Я розумію всіх і не лише українською, російською та англійською. Це їїхня проблема, що вони мене не розуміють. Але це транслювати в Інет неможливо

  • geo

    Купив собі книгу Ліни Костенко “Записки українського сАмашедшего” (чули напевно?). На другій же сторінці в першому абзаці порушено преславуте мовне питання:
    “… Бо стільки вже наговорено… Та ще й якоюсь мовою недолюдською, сурогатом української і російською, мішанкою, плебейським сленгом, спадком рабського духу і недолугих понять, від чого на обличчі суспільства лежить знак дебілізму…”
    Взагалі то після цих слів відпало будь-яке бажання продовжувати книгу. Якщо таке світило як костенко вважає добру частину людей дебілами, то чого очікувати від людей менш інтелігентних?
    Я тоді розумію звідки взявся даішник, який сказав що укр мова “теляча”. Та він же вихований подібною елітою.
    Я не вважаю себе спадком рабського духу. Легше за все перекласти з хворої голови на здорову. Причина ж то зовсім в іншшому. Що держава наша поки що повністю не відбулася. Якщо державі непотрібна народна культура, то чому в цьому повинні бути винні звичайні люди?

  • Pingback: Про українську мову, патріотизм як "цінність в собі" та здоровий глузд | Українська блогосфера()

  • Це так! Але ДЕРЖАВА=НАРОД. На рахунок ЛІни Костенко – її творчість трохи не відповідає сучасним тенденціям. А на рахунок відсутності героя в Україні – скоро він буде, бо великі воїни з’являютьтся під час великих битв.


The Gamest Studio    Блог про інформаційні технології

    Реклама на Українській блогосфері

Опитування

Скільки ви заробляєте на блогах?

  • Поки що нічого не заробляю (46%, 88 Votes)
  • Не заробляю на блогах і не планую (25%, 48 Votes)
  • Більше $1000 (8%, 15 Votes)
  • До $30 на місяць (6%, 11 Votes)
  • $30 - $100 на місяць (5%, 10 Votes)
  • $300 - $1000 на місяць (5%, 10 Votes)
  • $100 - $300 на місяць (5%, 9 Votes)

Total Voters: 191

Loading ... Loading ...
Welcome to Jar of Games - best free flash games portal

"Українська блогосфера: Блог про блоги у яскраво зелених тонах" допомагає блогерам-початківцям зробити перші кроки на шляху до створення, просування та розвитку свого власного блога. Швидке зростання популярності сервісів мікроблогінгу та соціальних мереж, таких як Twitter та Facebook позитивно вплинуло і суттєво спростило розвиток автономних блогів, які були й залишаються потужним інструментом особистого просування.

Якщо ви все ще вагаєтесь, чи потрібен вам автономний блог, "Українська блогосфера" спробує дати відповідь на це запитання. Розпочати знайомство зі світом блогінгу я б радив зі статті "Кому і навіщо потрібен блог". Наступним кроком стане вибір платформи.

Якщо ви, як і я у свій час, зупинилися на системі управління контентом Wordpress, то фактично всю необхідну інформацію знайдете у розділі "Як створити блог".

Окрім цього вам швидш за все здадуться цікавими статті:

Власний тематичний блог дасть вас змогу не лише ділитися своїми знаннями та досвідом із колегами, але й професійно розвиватися, завжди перебуваючи "на гребені хвилі". Хороший блог завжди збирає навколо себе тематичну спільноту та сприяє утвердженню автора, як експерта у вибраній ніші. Сьогодні провідні блогери дорого коштують, адже саме блог стає їхнім найбільш переконливим резюме при прийомі на роботу. Особливо, якщо такі автори пишуть на фахові теми. Окрім того, тематичний блог сам здатен перетворитися на бізнес і почати приносити прибуток.

Якщо ви давно розмірковували над можливістю створення власного блога, сподіваюся, "Українська блогосфера" стане саме тією "точкою входження" і тим ресурсом, який перетворить мрію на реальність. Не забудьте підписатися на оновлення "Української блогосфери", щоб отримувати свіжі статті через RSS-рідер або безпосередньо на пошту.