Автор фотографії: Taras Kruts Щойно повернувся зі львівського Медіакемпу. Мушу визнати, що подія вдалася на славу, хоча особисто для мене була надзвичайно виснажливою через примхи здоров’я – зараз допишу пост і в ліжко – вигріватися! На щастя, хоч погода була непоганою. Прогнози на -20 за Цельсієм нас з дружиною дуже турбували, але насправді було не нижче 2-3 градусів морозу.

Передусім щиро вдячний організаторам Соціального медіакемпу і зокрема Ростиславу Чайці, який запросив мене виступити з доповіддю. Окрема подяка за місце проведення – Український Католицький Університет – приміщення просто чудове!

Серед виступів найбільше сподобалися Петро Нек з його тисячею послідовників у Твіттері (цікаво, на скільки збільшився цей показник після події); Олексій Мась з його правоохоронними органами як методом піару і Леся Оробець з її повчаннями українським блогерам (дуже пафосно, але загалом – правильно).

Частину доповідей довелося пропустити через обіцянку дружині прогулятися з нею по Львову – тож кілька годин і не виключено, що цікавих виступів, пройшли повз мою увагу. В тому числі й круглий стіл щодо розповсюдження інформації 3.0. Говорять, було дуже цікаво.

Найбільший фейл цієї поїздки – відсутність фотоапарата, через що практично не маю світлин з події. Те, що дружина назнімала на мобільний, ніякої критики щодо якості не витримує. Хоча ні, одне фото таки викладу, а раптом хтось впізнає себе з маківки (клікабельно).

Як завжди, найбільшою цінністю конференції виявилися кулуарні спілкування та знайомства. Нарешті розвіртуалізувалися з Надією Баловсяк – давно хотів познайомитися з нею особисто. Також розвіртуалізувалися з @Taras, @Tossfromua, @druh_opryshok, @G3D, @Vovkylaka та багатьма іншими (точно знаю, що когось забув).

Що стосується власного виступу (розповідав про перспективність української мови в блогах) – зробив для себе кілька висновків. Аудиторія була абсолютно різною. Дехто підходив після доповіді і дякував за “найкращий” виступ. Хтось навіть захотів сфотографуватися. Втім, відчуваю, що для бувалих блогерів було замало практики. Постараюся врахувати наступного разу.

Що ж, ще раз дякую всім, з ким довелося провести цей чудовий день. Попри не найкращий фізичний стан він дійсно вийшов казковим, і не в останню чергу – завдяки вам.

P.S.: чекаю на “нормальні” фотки у ваших блогах, оскільки своїх не маю.