Автор фотографії: alancleaver_2000 Сьогодні наштовхнувся на чергового активного “прихильника” української блогосфери. Він настільки її “любить”, що старанно перекладає численні статті російською мовою, щоб про них дізналося більше людей. При цьому, щоправда, забуває поставити посилання на оригінал.

Йдеться про сайт pacific-capitals.com (посилання зі зрозумілих причин не активне). Загляньте, може знайдете там і свої публікації. А може вам навіть захочеться висловити кілька “теплих” слів “щирої подяки” тому, хто доносить ваші ідеї широкій спільноті.

Копіпастери, думайте головою!

Але годі лірики. Оскільки я більш, ніж впевнений, що цю статтю прочитають не тільки блогери, які завжди створювали і будуть створювати авторський контент, але й “автори”, які, м’яко кажучи, не проти трохи попаразитувати на чужих матеріалах (і автор ресурсу, наведеного у попередньому абзаці також), то спробую пояснити чому “паразитуючий” підхід безглуздий і веде в нікуди…

1. По-перше, з копіпастерами зазвичай роблять ось так, після чого їхні блоги або взагалі зникають, або перестають індексуватися, або втрачають будь-який пошуковий авторитет та показники (а отже заробітку на біржах посилань та постових не буде, сюрприз)!
2. По-друге, пошукові системи продовжують невпинно модернізовувати свої алгоритми. Нещодавно Google оголосив, що буде ще більше уваги звертати на якість та унікальність контенту. Отже копіювання статей – це безперспективний підхід, з якої точки зору на нього не подивись.
3. По-третє, якщо копіпастер намагається “закосити” під нормального блогера, і має навіть якусь там аудиторію – уявіть, як “впаде” він в очах своїх відвідувачів, коли ті дізнаються, що статті, які вони вважали авторськими, насправді вкрадені. А рано чи пізно це відкриється! Адже блогери, чий контент ви нахабно перепубліковуєте, також мають аудиторію і самі активно броузять інтернетом. І свій контент вони розпізнають здалеку.

Тільки не варто думати, що я повністю не сприймаю будь-яку перепублікацію контенту в інтернеті. Той факт, що інші блогери вважають його цікавим та корисним для своєї аудиторії ще не робить їх зловмисниками. Зрештою, приємно, коли твою працю високо оцінюють.

Але можна робити це більш цивілізовано:

• відмовитися від ідеї перепубліковувати всі статті і обмежитися однією найкращою статтею на місяць або два;
• в обов’язковому порядку розміщувати пряме посилання на оригінал;
• звертатися з проханням про дозвіл перепублікації до автора, якщо у вас виникли сумніви щодо його бажання широко розповсюджувати свій контент тощо.

Копіпастери, невже вам дійсно настільки начхати на довгострокову успішність своїх проектів (а значить, і на власний час та зусилля, які ви витрачаєте)? Адже максимум через рік всі вони будуть мертвими…

Але найбільш сумно те, що ці люди чудово знають українську блогосферу, можливо навіть постійно читають і коментують українські блоги (таке враження складається з підбірки контенту на сайті). Просто вони вирішили “зрубати бабла” не доклавши до цього жодних зусиль.

Мінус в карму, друзі! І багато-багато марно витраченого часу…

P.S.: Через кілька хвилин після моїх коментарів у блозі зловмисника, його сайт вантажитися перестав. Цікаво, це тимчасовий глюк, чи це він так “конструктивно” зреагував на моє прохання видалити статті або хоча б розставити лінки на оригінал. Сподіваюся, що все-таки перше, бо якщо друге – то це свідчить що автор просто не розуміє, що скарга хостеру та абьюз в основні пошуковики це гірше, ніж потреба видалити кілька статей або розставити кілька лінків.

P.P.S.: падіння сайту таки виявилось глюком. Зате забанили мої коментарі. Яке диво! Злочинець вирішив: “краще я не буду нічого робити з вкраденим, просто забаню власника”. Розмах наївності вражає!

P.P.S.: лінки для тих, кому це може знадобитися 🙂

Лінк номер 1: http://webmaster.yandex.ru/delspam.xml
Лінк номер 2: https://www.google.com/support/contact/bin/request.py?contact_type=Google_legal

Якщо Яндекс вболіває в першу чергу за відсутність спаму у видачі, і, схоже, не надто переймається авторськими правами, то у Google є окремий розділ щодо порушення авторських прав. Рекомендую блогерам, чиї статті копіпастяться, надсилати скаргу у Google (за лінком, наведеним вище) та й у Яндекс (можливо, їм це також небайдуже) на кожену наступну вкрадену статтю.

Єдине сподівання копіпастера “успішно працювати” – це те, що про його діяльність не дізнається ніхто з авторів вкрадених статей. Але зараз ця перевага втрачена, оскільки всі автори знають, що їхній контент крадуть. А розуміння того, що кожна наступна крадіжка супроводжуватиметься листом у пошуковики з лінками та фактажем, вочевидь, не дуже втішить багатостраждального злодія. Бо Google та Yandex не обманеш, копіпастом статті про копіпаст. Вони добре “бачать”, який контент був створений раніше, а де напівавтоматично згенерований переклад.

Найбільшою помилкою автора пасіфік-кепіталс після того, як його крадіжку розкрили, було піти в “глухий ігнор” і спробувати довести, що йому “нічого не буде”, замість того щоб попросити вибачення і видалити вкрадений контент або поставити зворотні посилання на оригінал. Ти злодій, “друже”. І не варто ображатися, що до тебе ставляться без “належної” поваги.

---

Планируете отдохнуть в столице? Вас заинтересуют мини отели Киев по оптимальным ценам!

Хотите знать, кто пришел к вам в гости? Установите видеодомофон! Тогда вы сможете не только слышать, но и видеть пришедшего!

Якщо вам сподобалася стаття, буду вдячний за її підтримку у соціальних мережах (Twitter, Facebook, Google+ та вКонтактє)