Спонсор статті:
Что может быть лучше после рабочего дня, чем прогуляться городом, зайти в бары Киева и выпить свейжайшего пива?
Автор фотографії:
Тому сьогодні я хотів би поділитися своїм досвідом та спостереженнями щодо того, який контент є найбільш ефективним та як найправильніше його “приправити”. Оскільки стаття обіцяє вийти обширною (цілком у моєму стилі), то вирішив розділити її на кілька частин.
Що шукає відвідувач на вашому блозі?
Але перш, ніж перейти безпосередньо до огляду типів контенту, я хотів би дати відповідь на кілька важливих запитань щодо психології читача. Складається враження, що більшість блогерів навіть не задумуються про цей аспект. А ті, які задумуються, рано чи пізно досягають дуже хороших результатів…
Хоча слово “психологія” звучить дуже “розумно” та “науково”, нічого складного у її визначенні немає. Щоб зрозуміти, що подобається читачеві, варто поставити себе на його місце. Наприклад, згадати хоча б десяток статей, якими ви зачитувалися, поверталися по 10 разів, щоб прокоментувати, уважно стежили за перебігом дискусії та розсилали всім своїм друзям.
Пост з лінками на друзів
Не так давно я опублікував статтю про 10 блогів, які відкрив для себе у 2010-му. У цій статті я просто вибрав десять улюблених блогів, про які дізнався минулого року, і коротко описав свої враження від кожного з них, не забувши вставити посилання.
Результат: стаття отримала рекордну кількість ретвітів та майже рекордну кількість лайків у Фейсбуці. Трафік на сайт в день публікації статті також побив рекорд.
Чому так трапилося?
Тому що немає жодної більш цікавої інформації для читачів, ніж інформація про них самих. Ви можете не бути підписником блога і ніколи його не читати, але якщо вам скажуть, що там написали про вас – ви обов’язково зайдете! Це доконаний факт, який не потребує обгрунтування.
А далі – справа техніки і соціальних технологій. Практично кожен зі згаданих у статті блогерів лайкнув та ретвітнув статтю. А оскільки блогери – народ активний – то і інтернет-френдів у них багато. Сподіваюся, не потрібно пояснювати, що буває, коли лінк з’являється в аккаунті з тисячею та більше друзів. А якщо таких аккаунтів 10?..
Багато блогерів із незрозумілих мені причин просто-таки шкодують поставити лінк на своїх колег. Всіма можливими та неможливими способами вони намагаються не розмістити посилання на іншого блогера. Важко сказати, що лежить в основі подібної поведінки – заздрощі, небажання допомогти іншим чи банальна жадібність (хоча, що тут жаліти?)…
Очевидно одне: боячись “просунути” інших, блогер, як правило, все глибше та глибше “закопує” самого себе. Він не враховує найочевиднішого аспекту людської психології: для людини немає чого важливішого, ніж вона сама!
Єдине, про що потрібно пам’ятати – ваше бажання написати про друзів, колег та знайомих повинно бути щирим. Так, це банально, але це дуже важливо і для багатьох неочевидно. А фальшиві нотки у постах чуються “за кілометр”. Тому кожен блогер з легкістю виявить, чи написали ви статтю від щирого серця, чи просто для того, щоб отримати зворотні лінки.
Автор фотографії:
Огляди важливих у вашій галузі (сфері інтересів) подій
Після відвідин кожної блогерської події я завжди намагаюся опублікувати свої враження від неї (бажано з фотографіями). Таких публікацій в “Українській блогосфері” було чимало. Ось лише кілька:
- Мої враження від львівського Медіакемпу (2011);
- Звіт з Blogtoberfest-у (2010);
- Blogcamp CEE 2008 (2008).
Зверніть увагу на кількість ретвітів, лайків та коментарів у статтях (окрім звіту з блогкемпу 2008-го року, тому що коли він публікувався, ніяких твіттерів та фейсбуків ще особливо не використовувалося). А стаття про блогтоберфест до сих пір “висить” у переліку найбільш відвідуваних статей “Української блогосфери”.
Загалом, на популярність оглядів впливає той самий фактор, що й на успішність статей з лінками – ймовірність того, що читач, який також відвідав подію, знайде у статті згадку про себе (або своє фото), отримає альтернативний погляд на подію, ще раз переживе цей день.
Саме ваші друзі та нові друзі, кількість яких різко збільшується після кожної такої конференції, будуть лайкати та ретвітити вашу статтю. А якщо у друзів є власні блоги – то вони також швидш за все захочуть написати про подію і поставити лінк на ваш огляд.
Пишучи огляд важливо пам’ятати про оперативність. Нікому не цікаво буде читати вашу статтю через тиждень після події (хоча деякий трафік ви все-таки зберете). По факту, навіть на наступний день після події – вже може бути трохи запізно.
Найкращий час для публікації статті-огляду – одразу після події, поки ще не затих гамір у твітері і більшість її учасників все ще моніторять твіттер за ключовим хештегом. А якщо вам вдасться бути першими і при цьому написати досить розгорнутий і детальний огляд – то численні ретвіти (а з ними й додатковий трафік) вам гарантовані.
Обидва наведені вище різновиди статей мають переважно короткостроковий характер залучення трафіку, але при цьому діють як своєрідний детонатор. Трафік після публікації подібної статті зростає вибухово – іноді на 50% чи навіть 100%, а потім так само швидко спадає. Втім, серед відвідувачів обов’язково знайдуться нові потенційні лояльні читачі. Тому публікувати лінки на друзів та огляди цікавих подій не тільки варто, але й дуже корисно.
Сподіваюся, ця стаття стане вам у нагоді і допоможе переосмислити підхід до вибору тематики та стилю власних публікацій. Але, як я й обіцяв – це ще далеко не кінець. У наступній публікації я розповім про інші різновиди статей, які розвивають ваш блог у довгостроковій перспективі та суттєво збільшують кількість постійних читачів.
Магазин предлагает лучшие ноутбуки Одесса – с програмным обеспечением последнего поколения!
Схожі записи
Якщо вам сподобалася стаття, буду вдячний за її підтримку у соціальних мережах (Twitter, Facebook, Google+ та вКонтактє)
Pingback:Проект “Українська блогосфера” ()
Pingback:Найбільш ефективні типи контенту, які притягують трафік. Частина 2 | Українська блогосфера ()
Pingback:Відмовтесь від "блювотного" контенту: 5 принципів ефективної статті | Українська блогосфера ()
Pingback:Простий секрет цікавих статей | Українська блогосфера ()