|
|
Спонсор публікації:
Желаете наслаждаться только лучшей и полезнейшей водой? Теперь живая вода может создаваться непосредственно у вас дома!
Автор фотографії: Я належу до того типу людей, які дуже поважають планування і вважають, що у кожної справи, на яку ми витрачаємо свій найцінніший ресурс (тобто час) повинна бути ціль. Якщо людина не розуміє, навіщо вона робить те, що робить – тоді, швидш за все, найбільш розумним рішенням буде відмовитися від безглуздої діяльності.
Втім, бувають випадки, коли планування із рушія прогресу перетворюється на доволі таки серйозний стримуючий фактор. Саме про них (в контексті блогів, звісно) – ця публікація.
Мрії про світле майбутнє
Ідея нічого не варта! Точніше, так: ідея без реалізації нічого не варта! Ви можете скільки завгодно планувати, уявляти бажаний результат і подумки малювати картини щасливого життя після того, як ваша мрія перетвориться на реальність, але до тих пір, поки ви не перейдете від планування до втілення – нічого не зміниться.
Я більш, ніж впевнений, що добра половина потенційних блогерів читає історії успіху, профільні форуми та тематичні ресурси, на яких розповідається про створення, просування та розвиток блогів. Впевнений, тому що й сам колись щоденно проводив по 2-3 години на таких ресурсах.
Я планував створити цікавий блог, який відвідуватиме багатотисячна аудиторія. Я планував зробити його цікавим і корисним. Я планував через деякий час монетизувати свій блог і почати отримувати з нього прибуток. Я планував… Хоча, мабуть, правильніше буде сказати “мріяв”, тому що тільки мрійники очікують втілення своїх бажань, не докладаючи до цього жодних зусиль.
Як наслідок, “Українска блогосфера” з’явилася на світ майже через рік після перших думок про її створення.
Планувати – не значить робити… Читати – не значить навчатися чи набувати навички!
Історії успіху дуже підлі. Вони спонукають людей мріяти і певним чином роблять їх залежними від наркотику “успіху”. Я пам’ятаю, як читав статтю про монетизацію блога за допомогою AdSense на популярному ресурсі Стіва Павліни і цілком предметно уявляв, як мій власний блог приноситиме не менші дивіденти.
У комп’ютерно-ігровому жаргоні є дуже вдале слово, яке описує подібний тип статей – адиктивний (від англ. addictive – той, який викликає залежність). Будь-яка література (інформація), яка спонукає вас мріяти і уявляти, як ви досягаєте подібного успіху, шкідлива не меншою мірою, ніж корисна.
Шкідлива – тому що забирає у вас цілком конкретний час – і ось ви знову читаєте success story замість того, щоб нарешті встановити WordPress на вже куплений власний хостинг, чи взятися нарешті за написання статті у власний блог.
Що таке “надмірне планування” та як з ним боротися?
Надмірне планування – це коли ви продовжуєте читати цікаві блоги, перевіряти статті, в яких залишили свої коментарі, і лазити по тематичних форумах, навіть коли об’єктивно у вас вже є вся необхідна інформація для того, щоб перейти від планування до дій.
З одного боку вас немає в чому звинуватити – адже ви хочете створити блог і читаєте форум про створення блогів. Все логічно і закономірно! Але замисліться на хвилинку, чи не нагадує таке “читання” перегляд мильних опер, коли людина дивиться стосерійний серіал тільки тому, що її власне життя менш насичене подіями та пригодами?
Тільки не подумайте, що я закликаю вас відмовитися від читання тематичних ресурсів. А то ще вийде, що сам собі зробив “ведмежу послугу” і “віднадив” всіх читачів. Головне – знати міру і розуміти, коли отримання нових корисних знань перетворюється у банальну прокрастинацію (від англ. procrastination – відкладання важливих справ “на потім”) і починає шкодити вашій продуктивності.
Як на мене, найбільш ефективним підходом є отримання знань “за необхідністю”. Наприклад, ви налаштовуєте WordPress-тему і стикаєтеся з проблемою, яку не можете самостійно вирішити. Що ж, вочевидь це означає, що варто звернутися до Google чи пошукати відповідь в улюблених тематичних блогах.
Особисто я постійно керувася таким підходом при розробці флеш-гри Turtle Dreams to Fly і дуже задоволений результатами.
Єдиний же дієвий спосіб боротьби з “надмірним плануванням” (принаймні, у моєму випадку) – це зібрати волю в кулак, закрити улюблений ресурс і почати займатися справою. І пам’ятати, що найскладніше – це почати. Потім все відбувається якось само собою.
А що ви будете робити, коли дочитаєте це речення?
P.S.: До речі, кому цікаво, на моєму особистому блозі колись була стаття про бажання відкладати важливі речі на потім. Називалася: “А якщо я не хочу “їсти жабу”?
Ну і наостанок, відео в тему:
Не вистачає музики? Відвідай Global Gathering 2011 в Україні на стадіоні Чайка.
Схожі записи
Якщо вам сподобалася стаття, буду вдячний за її підтримку у соціальних мережах (Twitter, Facebook, Google+ та вКонтактє)
Loading ...