Автор фотографії: smichal Кілька років назад я вже писав про прокрастинацію. Почитайте, якщо ще не встигли. Дуже люблю цю статтю!

Втім, за два з лишком роки мої погляди на проблему дещо змінилися, і в першу чергу – докорінно трансформувалося розуміння самого поняття “прокрастинація”. Якщо раніше я щиро вірив, що прокрастинація – це просто бажання відкласти корисну справу “на потім”, то тепер бачу, що насправді прокрастинація – явище набагато більш “підступне” і небезпечне.

Передусім, потрібно розуміти, що в основі прокрастинації, лежить банальна лінь, яка, до речі, притаманна всім без винятку представникам людства. Якщо хтось всім своїм єством демонструє працелюбність і готовий жертвувати відпочинком, їжею та сном заради роботи – то це свідчить лише про вміння боротися зі своєю лінню, а не про її відсутність.

Вочевидь, лінь – це своєрідний захисний механізм нашого організму, який запобігає швидкому зношенню критичних “запчастин” (таких як мозок, наприклад). Єдина дія, яка практично не натикається на опір ліні – це споживання. Нам майже ніколи не буває “лінь” поїсти, якщо ми голодні, чи наприклад, подивитися хороший фільм, лежачи на зручній канапі.

З іншого боку знаходиться творення – надзвичайно енерговитратний і найбільш “лінеопірний” (тобто той, який отримує опір з боку ліні) процес. Організам відчуває, що йому доведеться спалити чимало ресурсів для того, щоб ви могли написати статтю, проаналізувати фінансові дані чи розробити архітектурне креслення – і він всіма силами опирається цьому. Саме опір організму ви відчуваєте, коли не можете змусити себе нарешті взятися за роботу.

Отже, коли ми займаємося творенням (створенням) – то відчуваємо найбільший опір з боку ліні, а коли насолоджуємося споживанням – лінь “мовчить”. Втім, більшість видів діяльності неможливо однозначно класифікувати в системі координат творення-споживання. Насправді, практично кожна наша дія має в собі як ознаки творення, так і ознаки споживання.

Наприклад, перегляд фільму за всіма критеріями є споживанням, але навіть він може вимагати чималих ментальних зусиль і зрештою вилитися у процес творення (коли ми переосмислюємо побачене і змінюємо свою життєву філософію відповідно до нових відкриттів).

З іншого боку підтримка блогу – це процес творчий. Але навіть в ньому можна відшукати багато елементів споживання. Наприклад, коли ви з інтересом та захопленням читаєте коментарі відвідувачів.

Так ось – прокрастинація – це підсвідоме бажання переключитися із завдань з високим вмістом “творення” на види діяльності, в яких відсоток “творення” набагато нижчий (в ідеалі – на споживання). Зверніть увагу, прокрастинація ніколи не означає, що замість зайнятися чимось корисним ви просто складете руки і нічого не робитимете. В жодному разі! Підступність полягає в тому, що ваша підсвідомість знайде для вас інше, менш творче заняття, яке стане своєрідним “виправданням” перед власною ж совістю.

Автор фотографії: daftlikelex

Ніколи не звертали увагу, як раптово вам може захотітися помити посуд чи зготувати собі чашечку чаю, коли ви вже сіли і майже налаштувалися займатися якоюсь важливою і головне – достатньо складною справою? Ось, це воно і є! Бажання постійно перевіряти улюблені блоги на наявність нових публікацій чи періодично заходити у скриньку електронної пошти – це із тієї ж опери.

То як же боротися з прокрастинацією?

Ключове слово у цій фразі – “боротися”! Я не вважаю себе експертом з подолання прокрастинації і чесно признаюся – власна лінь отримувала наді мною чимало перемог. Але єдине, в чому я переконався за весь цей час – прокрастинацію можна побороти тільки завдяки силі власної ж волі. Сподівання, що спершу можна налаштуватися на складну роботу, а вже потім без жодних вольових зусиль просто взяти і з насолодою її зробити – марні. Ви просто будете відкладати важливу справу до тих пір, поки смажений півень не клюне вас у причинне місце і доведеться негайно хапатися і робити! В таких ситуаціях зазвичай вже не до прокрастинації.

Ось чи не єдиний алгоритм, який допомагає боротися з лінню мені (і далеко не тільки в блогерських питаннях):

1. Не чекайте, що бажання зайнятися потрібними справами виникне саме по собі! Щоб подолати підступну лінь, потрібно налаштуватися на те, що від одних тільки ментальних вправ вам навряд чи раптом захочеться братися за важливу і важку роботу.
2. Не піддавайтеся підступній природі власної ж ліні. Можу побитися об заклад, що ви недооцінюєте, на які хитрощі здатна ваша свідомість, тільки б дати вам змогу все-таки не займатися важливими справами.

Найчастіше розум просто говорить нам, що перш, ніж почати діяти, потрібно точно зрозуміти, що саме потрібно зробити і розібратися, як це зробити правильно. А потім занурюється в рішення задачі з такою кількістю невідомих, що процес легко затягується на дні, тижні, місяці і навіть роки.

3. Поставте перед собою просте і коротке завдання, але пообіцяйте собі виконати його вчасно. Якщо ви давно вже мрієте написати велику аналітичну статтю у власний блог, яка потенційно збільшить кількість ваших відвідувачів вдвічі, але все ніяк не можете почати – пам’ятайте – насправді немає жодної об’єктивної причини, чому ви досі не працюєте над статтею. Точніше – причина єдина – ваша прокрастинація.

Якщо вам страшно навіть подумати про те, щоб братися за такий масив роботи сьогодні ввечері (краще завтра, чи не так? А ще краще наступного понеділка: по-перше це початок тижня, а по-друге до того часу ви знайдете ще деяку необхідну інформацію) – то просто пообіцяйте собі написати три вступні абзаци. Три абзаци – це ж так мало. Навряд чи ви витратите на них більше 15 хвилин!

Будьте чесні із собою – сьогодні від вас справді вимагається всього три абзаци. Після цього можете з відчуттям виконаного обов’язку йти пити каву, дивитися фільм чи мити посуд врешті-решт (ага, вам вже не так хочеться мити посуд?)… Але якщо ви й сьогодні піддастеся прокрастинації – мусите визнати – сили волі у вас немає в принципі!

4. Змусьте себе працювати протягом десяти хвилин. Людська свідомість, насправді, дивовижна штука. В більшості випадків їй вдається обманювати нас. Але якщо знати, що робити – ми теж цілком можемо обманути її.

Нам ліниво братися за важливі справи і ми не хочемо силувати себе. Але я не знаю жодної людини, яка б визнала свою повну безсилість перед власною ж лінню і не змогла змусити себе попрацювати хоча б протягом десяти хвилин. Десять хвилин – це час, за який закипає чайник. Можете поставити його на плиту і піти працювати – коли закипить – справу зроблено!

Хитрість полягає в тому, що ви почали займатися корисною справою, а значить змусили ваш мозок працювати в правильному руслі. Далі – справа техніки. Я майже впевнений, що ви не зможете відірватися і відчувши азарт пропрацюєте ще як мінімум годину. Принаймні у моєму випадку завжди виходить саме так!
Ну а якщо й після 10 хвилин ніякого бажання продовжити роботу не виникає – що ж, можливо ви справді занадто виснажені і варто відпочити…

Тема прокрастинації взагалі дуже цікава, оскільки дозволяє багато зрозуміти у власній поведінці і дати відповідь на питання, куди ж утікає безцінний час. А як боретеся з прокрастинацією ви?

---

Надоела однообразная реклама? Реклама на фотографиях – уникальное продвижение вашего продукта или услуги!

Интересуетесь современной модой? Женская одежда на любой вкус на сайте ModaClub.

Якщо вам сподобалася стаття, буду вдячний за її підтримку у соціальних мережах (Twitter, Facebook, Google+ та вКонтактє)