Чому розумна людина просто зобов'язана вміти викладати свої думки письмово

Чому розумна людина просто зобов’язана вміти викладати свої думки письмово

Опубліковано jarofed 21 березня 2012

Спонсор публікації:
Всегда мечтали о собственной яхте? Тогда лодочные моторы вас заинтересуют!

thinking На днях натрапив на дуже цікавий пасаж про вміння висловлювати свою думку на письмі у статті Тетяни Воєводіної “Невігластво людини – основа сучасного маркетингу“. Сама стаття, до речі, також цікава і змушує багато про що задуматися. Але попри всю переконливість авторки, я радив би все-таки читати її максимально критично, тому що насправді в багатьох моментах стаття просто пронизана суперечливими твердженнями.

Повертаючись до пасажу про “вміння писати”:

“Людське мислення – словесне. Думка, не виражена в словах, – це не думка, а тільки неясне передчуття думки… Слово – це матерія думки. І іншої немає…

Важливо усвідомити головне: якщо людина не може викласти свою думку, значить вона її не має. “Розуміє, але не може сказати” – це стосується наших домашніх улюбленців, а не нас. У людей все просто: або може сказати, або не розуміє. Третього не дано. Я особисто пишу всі найголовніші тексти, які визначають роботу нашої компанії. І не тому, що мене це розважає: просто це найважливіша робота, яку не можна довірити нікому іншому. Це питання стратегії, питання створення сенсу.

Численні спогади простих людей, записані літераторами, значною мірою твори цих літераторів. Та що там, навіть інтерв’ю – значною мірою твір інтерв’юера. Щось викинути, змінити порядок слів, інтонацію – і ось все вже не те. Саме тому абсолютно логічно, що найвидатніші державні діячі минулого – писали. Самі! Ручкою (олівцем) на папері. Тому що вони – думали.

Серед великих державних діячів минулого були такі, яких можна назвати письменниками – Іван Грозний чи, скажімо, Черчиль. Але таких, які потребували б розумових милиць, таких не було. Це винахід наших днів…

Неможливо повністю усвідомити певне питання, не звертаючись до письма: не вийде! Мислення влаштоване так, що наш лінивий розум пробігає повз не надто продумані чи просто слабкі місця нашого розмірковування і ми охоче зосереджуємося на місцях сильних та продуманих. Але спроба викласти таку не до кінця сформовану думку на папері призводить до того, що вся конструкція розвалюється…”

Сподіваюся, очевидно, до чого тут блоги?

Схожі записи

Якщо вам сподобалася стаття, буду вдячний за її підтримку у соціальних мережах (Twitter, Facebook, Google+ та вКонтактє)

Схожі записи

Василь з України

Майже з усім не погоджуюся.
Natali Shpak

ця мадам надто перевчена ))) я не погоджуюсь з нею. Будьте простішими і люди потягнуться до вас!
Ramarren

А я погоджуюсь з вами 🙂 Занадто категорично, з самого початку, тобто з фрази “людське мислення – словесне”. Людське мислення – образне, принаймні, в найкращих умів людства, про це писали і Айнштайн, і Адамар, й інші…

Навіть якщо розглянути дану конкретну ситуацію: прочитавши пост, з яким ви не погодились, Ви навряд подумали словесно “я з цим не згоден”, а в першу чергу відчули якусь внутрішню незгоду, всередині народилось якесь відчуття, яке вже потім можна оформлювати як завгодно: хоч на папері, хоч в інтернеті, хоч діалогом чи монологом в голові…
Ярослав Федорак

Ну з тим, що я процитував, я, безперечно, погоджуюся. 🙂 Але стаття довга і там дійсно є чимало суперечливих тверджень, що, втім, ніяк не впливає на її цінність для думаючої людини.
Ramarren

Я писав Василеві, який не погоджується 🙂 А те, що ви процитували, базується на недоведеному припущенні, що людина має словесне мислення, отже, всі подальші висновки можуть бути хибними. Але, позаяк не доведено ані перше, ані інше, ми всі маємо рівне право вірити в те чи інше 🙂
Василь з України

Я обгрунтую чому я не погоджуюся. По-перше заголовок статті “Чому розумна людина просто зобов’язана вміти викладати свої думки письмово” він є апріорі некоректним, так як зразу вішає ярлик “розумності” на тих хто вміє висловлювати свої думки на письмі. Я наприклад маю розряд по шахам і можу сказати: “Розумна людина повинна вміти грати в шахи”, думаю усім зрозуміло що це абсурд.
По-друге, цей уривок з статті шановної пані сам доводить її абсудність. Перший другий та останній абзаци – просто потік свідомості, гарні слова без жодного сенсу. Третій абзац – звичайна брехня та вигадка, видатні державні діячі не прославлялися своєю писаниною, вони прославлялися своїми вчинками. Короче бла, бла, бла і нічого більше. Висновок: краще б пані мовчала і виглядала би розумнішою.