Спонсор публікації:
Всегда мечтали о собственной яхте? Тогда лодочные моторы вас заинтересуют!

На днях натрапив на дуже цікавий пасаж про вміння висловлювати свою думку на письмі у статті Тетяни Воєводіної “Невігластво людини – основа сучасного маркетингу“. Сама стаття, до речі, також цікава і змушує багато про що задуматися. Але попри всю переконливість авторки, я радив би все-таки читати її максимально критично, тому що насправді в багатьох моментах стаття просто пронизана суперечливими твердженнями.

Повертаючись до пасажу про “вміння писати”:

“Людське мислення – словесне. Думка, не виражена в словах, – це не думка, а тільки неясне передчуття думки… Слово – це матерія думки. І іншої немає…

Важливо усвідомити головне: якщо людина не може викласти свою думку, значить вона її не має. “Розуміє, але не може сказати” – це стосується наших домашніх улюбленців, а не нас. У людей все просто: або може сказати, або не розуміє. Третього не дано. Я особисто пишу всі найголовніші тексти, які визначають роботу нашої компанії. І не тому, що мене це розважає: просто це найважливіша робота, яку не можна довірити нікому іншому. Це питання стратегії, питання створення сенсу.

Численні спогади простих людей, записані літераторами, значною мірою твори цих літераторів. Та що там, навіть інтерв’ю – значною мірою твір інтерв’юера. Щось викинути, змінити порядок слів, інтонацію – і ось все вже не те. Саме тому абсолютно логічно, що найвидатніші державні діячі минулого – писали. Самі! Ручкою (олівцем) на папері. Тому що вони – думали.

Серед великих державних діячів минулого були такі, яких можна назвати письменниками – Іван Грозний чи, скажімо, Черчиль. Але таких, які потребували б розумових милиць, таких не було. Це винахід наших днів…

Неможливо повністю усвідомити певне питання, не звертаючись до письма: не вийде! Мислення влаштоване так, що наш лінивий розум пробігає повз не надто продумані чи просто слабкі місця нашого розмірковування і ми охоче зосереджуємося на місцях сильних та продуманих. Але спроба викласти таку не до кінця сформовану думку на папері призводить до того, що вся конструкція розвалюється…”

Сподіваюся, очевидно, до чого тут блоги?