Спонсор публікації:
Купуйте техніку Apple в магазині www.m-house.ua – подбайте про якість технологій, які вас оточують!

Ви, мабуть, помітили, що я дуже рідко пишу про SEO на сторінках “Української блогосфери”. Річ у тім, що в більшості випадків якісний україномовний ресурс виходить у топи пошукових систем без будь-яких додаткових зусиль з боку вебмайстра. Причина тому – низька конкуренція. Втім, я знаю, що тема SEO цікава багатьом читачам цього блога, тому вирішив написати кілька слів про внутрішню оптимізацію сайту та зокрема – створення семантичного ядра.

Як відомо, пошукові механізми активно борються із намаганнями вебмайстрів впливати на видачу, штучно завищуючи показники своїх ресурсів. Втім, алгоритми на зразок Google Panda чи Google Penguin – це фільтри, спрямовані в першу чергу проти зовнішньої оптимізації.

Що ж стосується внутрішньої оптимізації, то її методи не лише залишаються дієвими, але й у більшості випадків заохочуються пошуковиками. Звісно, і тут можна “перегнути палицю” і переоптимізувати сторінку навантаживши її занадто великою кількістю ключових слів. Втім, при дотриманні міри внутрішня оптимізація є однією із найефективніших SEO-технік.

Під внутрішньою оптимізацією розуміють:

• створення семантичного ядра;
• унікалізацію контенту (в ідеалі йдеться про якісний авторський контент, створений для людей);
• активне використання внутрішніх лінків;
• створення карти сайту;
• заборону індексації небажаних (дубльованих, технічних і т. п.) посилань та сторінок;
• оптимізацію швидкості роботи сайту;
• чистку коду від “сміття” (особливо, якщо використовується CMS);
• пришвидшеня індексації сайту;
• створення службового файлу robots.txt;
• налаштування безпеки сайту.

Створення семантичного ядра сайту

Сьогодні я зупинюся тільки на одному аспекті внутрішньої оптимізації – створенні семантичного ядра.

Семантичне ядро – це набір ключових слів, які максимально відповідають наповненню та відображають суть вашого сайту.

Хороше семантичне ядро складається як мінімум зі 100 ключових слів. При чому всього 10 із них повинні бути високочастотними (ВЧ) запитами, близько 20 – середньочастотними (СЧ) і всі інші 70 – низькочастотними (НЧ).

Високочастотні запити використовуються як основні ключові слова в мета-тегах головної сторінки. Середньочастотні запити використовуються для категорій та рубрик. Їх також можна використовувати для статичних сторінок. Низькочастотні запити використовуються для окремих статей та публікацій.

Отже, щоб скласти семантичне ядро, вам доведеться вигадати близько 100 ключових слів та комбінацій, які, на вашу думку, найкраще відображають суть сайту. Якщо ви дійсно цікавитесь тим, про що пишете – зробити це буде не складно. Але важливо переконатися, що ці запити дійсно цікаві людям – тобто їх дійсно шукають у Google. Перевірити частоту запитів можна з допомогою Google Adwords.

Для високочастотних запитів намагайтесь вибирати слова та комбінації з кількістю запитів в місяць більше 10000 і середньою або низькою конкуренцією. Для середньочастотних – все що до 10000. Низькочастотними запитами можна вважати всі запити, до яких люди звертаються 1000 або менше разів на місяць. Щоправда, ці дані актуальні для англомовного інтернету. Можливо, для україномовних ресурсів поняття високо- середньо- та низькочастотності інші.

Якщо вам пощастить і ви знайдете високочастотний запит з низькою конкуренцією – то в майбутньому ви зможете набагато простіше його просунути і отримати велику кількість унікальних тематичних відвідувачів.

Після того, як ви відібрали всі низькоконкурентні запити для свого сайту, пропишіть їх в мета-тегах. ВЧ – на головній. СЧ – на сторінках, рубриках та категоріях. НЧ – в окремих публікаціях та статтях.

Сподіваюся, ця інформація допомогла вам краще зрозуміти, що таке семантичне ядро і яким чином шукати ключові слова для свого блога.