Сьогодні п’ятниця, а отже – в ефірі черговий випуск рубрики „3+2+1”. Приємного читання!
3
Очолює перелік стаття Олександра Данилюка „Бренд України або Моя хата з найкращого краю у світі”. Про необхідність гідно репрезентувати державу світові точаться дискусії та ламають списи, мабуть з перших днів набуття нашою країною незалежності. Яке ж обличчя має наша країна у світовій спільноті? Про що думають громадяни інших держав, коли чують слово „Україна”? Наприкінці статті Олександр пропонує всім бажаючим долучитися до ще одного флеш-мобу. А я вже долучився!
Автор фотографії: Цей пост я вирішив написати, як відповідь на статтю у Менеджмент@БЛОЗі з гордою назвою «Моя хата з найкращого краю у світі». Наприкінці запису Олександр пропонує долучитися до чергового флешмобу і розповісти про… свою Україну. Тим, що означає це слово для вас. Або просто поділитися спогадами про те, коли ви вперше відчули себе українцем.
Ті люди, які більш-менш регулярно читають «Українську блогосферу», пам’ятають, що питання національної самоідентифікації піднімалися тут уже не один раз. Я писав про «національність» блогів у одній із давніх статей, яка, до речі, стала доволі популярною. Читати далі про бренд, під назвою Україна…
Автор фотографії: У вчорашньому пості я писав про кілька доволі неприємних висновків, зроблених під час пошуку українських матеріалів для рубрики „3+2+1”. Знайти по-справжньому цікавий та ще й наповнений корисною інформацією український блог – завдання не з простих. Попри всі розмови про вибухоподібний розвиток української блогосфери, якісні тематичні блоги з’являються зовсім не так інтенсивно, як хотілося б. Збільшується кількість особистих щоденників. Росте число „мертвих блогів” (це ті, які закидаються через місяць-два, а то й набагато швидше, після створення)…
І я подумав: „Чому ж так мало людей беруться за створення якісних професійних блогів?”
Переконаний, що кожен із моїх читачів зможе знайти власну відповідь на це запитання. А я поділюся своєю: Однією із основних причин вкрай повільного розвитку тематичної блогосфери в Україні є нестача локальних засобів для розвитку та просування блогів. Читати далі про соціалки, та інші інструменти просування…
Минув рівно тиждень з часу „виходу у світ” першого випуску нової рубрики “3+2+1” і сьогодні настав час продовжити знайомити моїх любих читачів із новинками української, англомовної та російської блогосфер.
Між іншим, шукаючи українські матеріали для нової рубрики, я зробив для себе кілька не дуже приємних висновків про насиченість української блогосфери якісним і цікавим контентом. Хороших блогів обмаль і оновлюються вони дуже рідко. Але є і хороша новина: Мій Google Reader поповнився ще як мінімум десятьма суперовими фідами українських тематичних блогів.
Тому, якщо ви ведете якісний і цікавий український тематичний блог – не полініться написати про нього у коментарях до цієї статті. А раптом я його ще не бачив…??? Це не тільки гарантуватиме потрапляння до мого рідера, але й суттєво підвищить шанси на те, що посилання на статті вашого блогу також почнуть з’являтися у рубриці „3+2+1”… Познайомитися з лінками тижня…
Займаючись серфінгом глибинами англомовного інтернету, я випадково натрапив на статтю про можливості Google Reader-a, про які користувачі можуть навіть не здогадуватися. У більшості випадків користі від таких статей небагато. Але цього разу мої очікування повністю виправдалися – відкрив для себе декілька додаткових можливостей, на які раніше попросту не звертав увагу.
Оскільки Google Reader – це одна із найбільш розповсюджених та використовуваних платформ для читання RSS-фідів, думаю, ці хитрощі стануть в нагоді багатьом активним читачам. А особливо тим людям, які ведуть власний блог. Читати про додаткові можливості Гугл Рідера…
Автор фотографії: Mika HiironniemiДумаю, чи не ввести мені окремий розділ недільних записів, в яких розглядатиметься зворотня сторона інтернет-діяльності – реальне життя. Ріал лайф, так би мовити! Все-рівно настрій у неділю зазвичай не робочий, та й читачів не дуже хочеться навантажувати важкими методологічними матеріалами. А от поринути у філософські роздуми про сенс буття, це ми завжди будь-ласка (калька із рос. «всегда пожалуйста»). Як би там не було, сьогодні свій філософський міні-пост я напишу, і стосуватиметься він такого тонкого аспекту людської діяльності, як перебування на зв’язку.
А ось згадайте, чи не доводилося вам, використовуючи сотні різних інстант-месенджерів, мобільних технологій, соціальних інструментів і т. д. і т. п., які за своєю суттю повинні були б полегшувати вашу взаємодію (встановлення контактів) із людьми, відчувати, що насправді вони вони відіграють цілковито протилежну роль. Перешкоджають знаходженню спільної мови… Далі про зв’язок та віддаль…
Зважаючи на той факт, що розвиток українського блогобудівництва вимагає цілеспрямованого обміну (і як наслідок - обростання) лінками, а також пам’ятаючи про те, що без дороговказу у блогосфері – нікуди, я довго думав і таки вирішив відкрити нову рубрику. Бо якщо не ми, тоді хто побудує нам комфортне середовище для розвитку та процвітання? Саме тому від сьогодні на „Українській блогосфері” починає функціонувати ще одна нова рубрика під доволі-таки оригінальною назвою „3+2+1”.
Якщо спробувати порівняти цю рубрику з тим, що вже робилося у англо- та російськомовній блогосферах, то найближчим відповідником можна назвати „постовий”, який давно і успішно використовується у багатьох провідних іноземних блогах. Втім, між класичним „постовим” (колекцією лінків на цікаві матеріали з інших блогів) та рубрикою „3+2+1” існує кілька доволі суттєвих відмінностей, про які ми зараз і поговоримо: Читати далі про нову рубрику
