Українська блогосфера

Автор фотографії: Mika HiironniemiДумаю, чи не ввести мені окремий розділ недільних записів, в яких розглядатиметься зворотня сторона інтернет-діяльності – реальне життя. Ріал лайф, так би мовити! Все-рівно настрій у неділю зазвичай не робочий, та й читачів не дуже хочеться навантажувати важкими методологічними матеріалами. А от поринути у філософські роздуми про сенс буття, це ми завжди будь-ласка (калька із рос. «всегда пожалуйста»). Як би там не було, сьогодні свій філософський міні-пост я напишу, і стосуватиметься він такого тонкого аспекту людської діяльності, як перебування на зв’язку.

А ось згадайте, чи не доводилося вам, використовуючи сотні різних інстант-месенджерів, мобільних технологій, соціальних інструментів і т. д. і т. п., які за своєю суттю повинні були б полегшувати вашу взаємодію (встановлення контактів) із людьми, відчувати, що насправді вони вони відіграють цілковито протилежну роль. Перешкоджають знаходженню спільної мови… Далі про зв’язок та віддаль…

Зважаючи на той факт, що розвиток українського блогобудівництва вимагає цілеспрямованого обміну (і як наслідок - обростання) лінками, а також пам’ятаючи про те, що без дороговказу у блогосфері – нікуди, я довго думав і таки вирішив відкрити нову рубрику. Бо якщо не ми, тоді хто побудує нам комфортне середовище для розвитку та процвітання? Саме тому від сьогодні на „Українській блогосфері” починає функціонувати ще одна нова рубрика під доволі-таки оригінальною назвою „3+2+1”.

Якщо спробувати порівняти цю рубрику з тим, що вже робилося у англо- та російськомовній блогосферах, то найближчим відповідником можна назвати „постовий”, який давно і успішно використовується у багатьох провідних іноземних блогах. Втім, між класичним „постовим” (колекцією лінків на цікаві матеріали з інших блогів) та рубрикою „3+2+1” існує кілька доволі суттєвих відмінностей, про які ми зараз і поговоримо: Читати далі про нову рубрику

Автор фотографії: sunekoЯкщо ви ведете власний блог і протягом доволі тривалого часу все робите правильно… то рано чи пізно наткнетесь на критику! І хоча на перший погляд це твердження може видатися позбавленим змісту – насправді в реальності саме так і відбувається. Критика – не ознака того, що ви щось робите неправильно, а радше підтвердження того – що вашим блогом зацікавились.

Втім, далеко не кожен блогер хоче і вміє адекватно реагувати на критику, впадаючи у стан агресії кожного разу, коли отримує не зовсім схвальний коментар або ж критичний відгук щодо здійсненої роботи. І це при тому, що не залежно від галузі чи сфери знання – рано чи пізно ви обов’язково зіткнетеся із критичними зауваженнями. А їх відсутність свідчитиме не про ідеальність ваших рішень та зусиль – а про відсутність інтересу до ваших проектів. Читати далі

Сьогодні мені надзвичайно важко уявити, що для когось слово «блог» може бути позбавленим змісту. Що хтось до сих пір нічого не знає про цей новітній спосіб обміну інформацією у середовищі Web 2.0. А хтось, попросту, може нічого не знати про саме середовище.

Втім, було б занадто банально всоте повторювати дефініцію «блогу», яку у своєму щоденнику не викладав хіба лінивий. Саме тому я вирішив піти трішечки іншим шляхом і написати про еволюцію сприйняття блогосфери (і блогів – як ключового її елемента) у свідомості користувача (відвідувача, читача, автора…)

Отже:

Для когось блог…
- це всього-на-всього програма, банальний набір стрічок коду, які працюють відповідно до заданих параметрів. Інформаційний засіб, який функціонує у комп’ютерному середовищі… Читати далі

Я просто-таки обожнюю натрапляти на статті, у яких власники англомовних блогів розмірковують про перспективи кириличного (на жаль в основному - російськомовного) сектору блогосфери. Нещодавно знову наткнувся на такі роздуми від автора блогу Blog Badly. Прямо-таки „одкровення” Великого Брата! Втім, ознайомитися, думаю, варто!

Перші враження

Зачекайте… А що росіяни вже заробляють гроші в онлайні? Хто їм дозволив? Читати далі

Автор фотографії: apesaraОсь і до „Української блогосфери” дійшла черга писати статтю про політику коментування на блозі. Така ситуація була спровокована підвищенням кількості спроб розмістити SEO-коментарі (єдина мета яких – опублікувати посилання на сайт автора або замовника) на блозі. Саме на цей запис будуть послані обурені (якщо такі знайдуться) тим, що я видалив їхній коментар або лінк із коментаря на спам-сайт!

Я не сприймаю пояснень на зразок: „ну що тобі, шкода?” чи „ну і нехай собі висить”. Зрештою, мій блог – це мій дім. А у своєму домі заведено прибирати. Посилання із заголовку коментаря на сайт коментатора – це зовсім не самоціль (навіть якщо хтось вважає інакше), а лише символічна винагорода для автора, який витратив свій час на створення змістовного зауваження. Читати далі

Зверніть увагу, як часто, висловлюючи певні твердження та укріплюючи власні переконання, ми тим самим заганяємо себе у рамки. Коли до нас приходить ідея – ми відкидаємо її, як нереальну, але через деякий час бачимо, як хтось інший втілює її і досягає успіху. Це стосується не лише блогосфери, але й будь-якого аспекту людської діяльності.

Щоб не бути голослівним, наведу декілька цитат:

«Думаю, у світі знайдеться попит максимум на п’ять комп’ютерів» (Томас Уотсон, голова IBM, 1943)

«Немає жодних причин, через які хтось міг би захотіти поставити комп’ютер у себе вдома» (Кен Олсон, президент та засновник Digital Equipment Corp., 1977)

«Кому, вбіса, потрібно чути голоси акторів» (Уорнер, Warner Brothers, 1927)

«Нам не подобається їхнє звучання, та й гітарна музика давно відходить у минуле» (Decca Recording Co, про Бітлз, 1962)

«Ці «телефони» мають занадто багато недоліків, щоб їх можна було серйозно сприймати, як засіб комунікації» (Western Union, 1876)

«Що я зробив би? Я б закрив компанію і повернув гроші акціонерам» (Майкл Делл, про Apple, 1997)

«Все, що можна було винайти, вже винайшли» (Чарльз Дуел, представник американського офісу патентів, 1899)

Тому наступного разу, перш ніж відкинути сумнівну ідею, подумайте, що трапиться, якщо хтось інший втілить її у життя!

І не бійтесь експериментувати!