Українська блогосфера

Питання, винесене у заголовок, може видатися занадто філософським. Хтось навіть скаже, що на нього не існує чіткої відповіді. Але тільки на перший погляд! Якщо замислитися – відповідь є. Їх навіть дві!

Отже, щоб стати популярним блогером, слід:

1) стати популярним;
2) стати блогером…

або навпаки:

1) стати блогером;
2) стати популярним… Читати далі

Я ніколи не був активним користувачем ЖЖ. Після останнього запису у живому журналі, який по суті був анонсом «Української блогосфери», я взагалі покинув сервіс (хоча аккаунт і не видалив). Хто знає, можливо таки вирішу транслювати записи мого блогу у ЖЖ… Але зараз не про те…

Не виключено, що саме низька зацікавленість цим доволі популярним сервісом призвела до того, що про акцію «день без контенту» я дізнався абсолютно випадково завдяки блогу Надії Баловсяк. Інтернетесса, до речі, висловила свою незгоду із протестом проти ЖЖ. Але поки вона писала текст, ЖЖ вибачився перед користувачами за відміну базових аккаунтів. Читати далі

Що більше даних буде накопичуватися в інформаційному просторі, то частіше нам доводитиметься вдаватися до аналізу. Втім, якщо взяти до уваги сучасний стан справ – складається враження, що «вміння аналізувати інформацію» притаманне людям тільки під час написання резюме. Принаймні, коли я спробував знайти додаткову інформацію для цієї замітки у Гуглі, то був змушений з розчаруванням зауважити, що перші кілька десятків пошукових результатів на запит «вміння аналізувати інформацію» - виявилися резюме кандидатів, які шукають роботу.

Вміння аналізувати інформацію – це запорука того, що завтра ми не підемо кидатися з 10-го поверху, бо хтось сказав, що таким чином можна навчитися літати.

Проте замало ВМІТИ аналізувати інформацію. Потрібно ХОТІТИ використовувати цю навичку. Скільки разів нам доводилося стикатися із випадками, коли ми сліпо довіряли певному носієві інформації, а потім виявлялося, що насправді зіткнулися із обманом. При чому, надзвичайно «прозорим» і неприхованим обманом, який заввиграшки можна було виявити, якби ми захотіли проаналізувати інформацію. Але ж ні… не захотіли! Читати далі

Колись давно-давно, коли мобільні телефони були показником статусу, а Інтернет був маленьким і доступ до нього мали тільки обрані, світ не страждав від інформаційного перевантаження.

Сьогодні ж кожен пересічний користувач всесвітньої мережі має доступ до такого масиву інформації, що годі навіть мріяти про його поглинання чи, тим більше, переосмислення. Парадокс інформаційної ери полягає якраз в тому, що попри руйнування всіх бар’єрів між людьми та інформацією, отримати необхідні дані стає все складніше. Основною причиною цього є високий рівень інформаційного бруду. Іноді «інформаційні шуми» досягають такої інтенсивності, що відшукати потрібний «шматок електронного коду» стає практично нереальним. Читати далі

Створюючи блог – ви потрапляєте на «гребінь хвилі». Для мене основним індикатором зміщення інтересів суспільства із традиційних медіа в бік Інтернету є той факт, що перші все частіше і все натхненніше говорять про останні. У друкованих виданнях з’являються цілі Інтернет-рубрики (щось на зразок: «Про що говорять у блогах» чи «Погляд в інтернет»), а обговорення найостанніших тенденцій у всесвітній мережі – це вже не просто ознака хорошого тону, а майже обов’язок для середньостатистичного ЗМІ.

Навряд чи якісні друковані журнали у майбутньому повністю пропадуть. Але можна зі впевненістю стверджувати, що з плином часу їх кількість та тиражі будуть скорочуватися. І якщо сьогодні ще живі ті люди, які не уявляють собі ранкової кави без свіжої газети або журналу, то не виключено, що наступне покоління прекрасно обходитиметься ноутбуком, на який свіжі новини поступатимуть щохвилинно. І не відчуватиме жодних сентиментів щодо паперової інтелектуальної продукції. Читати далі

Всім нам, у тому чи іншому вигляді, неодноразово доводилося стикатися із твердженням, що «української блогосфери не існує і вона, за великим рахунком, не має жодного сенсу». Поспішаю запевнити: подібні коментарі не мають під собою логічного підґрунтя! Ну хіба що заздрість з боку злощасних коментаторів, яким так хотілося б вірити у власну нісенітницю.

Зважаючи на ситуацію, яка зараз склалася на ринку Інтернет, а також темпи зростання кількості користувачів всесвітньої мережі в Україні – розвиток блогосфери уже не залежить від одного чи двох найбільш відомих авторів, які й тягнуть на собі усю непосильну ношу. Іншими словами – ми просто приречені на успіх. Читати далі

Наприкінці однієї із попередніх статей «…Чи варто заново винаходити велосипед?» я обіцяв розповісти про так званий «принцип дороговказу». Обіцянок, як відомо, потрібно дотримуватися – тому сьогодні говоритимемо про один із ключових інструментів будь-якої зрілої спільноти блогів.

Якщо ви цікавитесь українською блогосферою, то, мабуть, не один раз зустрічалися із твердженням, що вона є радше зібранням окремих блогів, ніж повноцінною спільнотою. Причиною цього, зазвичай, називають малу кількість українських блогів. Але давайте замислимось: Чи так вже нас мало? За останньою статистикою кількість українських блогів перевищила поділку у 200 тисяч. І нехай лише кожен п’ятий блог проявляє реальні ознаки життя – все рівно цієї кількості цілком достатньо, щоб сформувати повноцінну блогосферу.

То чого ж нам не вистачає? Читати далі