Мої ж емоції щодо повторного відкриття одного з найбільших піратських сервісів у світі доволі змішані. Це все одно, що спостерігати, як ваш найлютіший ворог летить у бездонну прірву на вашому новому мерседесі.

Відкривши ex.ua, влада по суті заявила: “Піратство в Україні легалізовано!” Якщо раніше можна було списувати існування такого ресурсу як ex.ua на банальний недогляд правоохоронних органів, то тепер ситуація зовсім інша. Ex.ua, як Infostore у свій час, потрапив в лещата української “правової” системи, але, на відміну від попередника, вийшов сухим із води, здобувши ще більшу популярність у населення.

Особисто мені надзвичайно цікаво, яка ж причина повторного відкриття ex.ua. Погодьтесь, не багатьом інтернет-сервісам в Україні вдається відновитися після того, як до їх офісу завітали представники МВС. І я не розділяю загального ентузіазму щодо того, що влада злякалася атак якихось там хакерів чи раптом увірувала в силу інтернет-спільноти. Це було б круто, якби було правдою. Але це не так!

Набагато більш правдоподібною мені здається інформація про рейдерське захоплення частини (чи цілого) бізнесу ex.ua. Хоча самі власники сервісу це заперечують.

Але найбільш кумедними мені видаються потуги прихильників ex.ua відбілити ім’я свого улюбленого ресурсу. Мовляв, сам по собі ресурс не причетний до появи на ньому піратської продукції. За все повинні відповідати користувачі, які розміщували там незаконний контент, захищений авторським правом. Та й взагалі, бізнес-модель ex.ua близька до моделі Facebook чи YouTube, де користувачі також можуть ділитися будь-яким контентом.

Абсурд! YouTube не чекає обурливих листів від правовласників для того, щоб видалити незаконний контент. Спробуйте завантажити рейтинговий фільм, прем’єра якого відбулася менше місяця назад, на YouTube, і давайте разом поспостерігаємо, скільки часу пройде, перш ніж відео буде видалене або забанене. Для ex.ua же піратські фільми – основний продукт. Не було б їх – не було б і сервісу.

Піратство чи Вільний контент?

В попередніх кількох абзацах я дещо негативно висловлювався щодо відновлення роботи сервісу ex.ua. Але повірте, супротив в мені викликає не сервіс і навіть не сама концепція піратства. Супротив викликає той факт, що закони в Україні виконуються абияк, а виконавці у більшості випадків переслідують абсолютно нелогічні і непрозорі цілі. Скажімо, я дуже сумніваюся, що нам вдасться дізнатися реальну причину повторного відкриття ex.ua.

Що ж стосується піратства, як явища – я вважаю, що рано чи пізно його перестануть називати цим принизливим словом, замінивши на більш адекватне – “вільний контент”. І от коли будуть прийняті відповідні закони – тоді існування такого сервісу як ex.ua буде цілком логічним та виправданим.

Насамкінець хочу запропонувати вам відео, яке розставляє всі крапки над “і” та пояснює, чому сучасна модель захисту авторських прав по суті є рудиментом і повинна бути переглянута. У відео йдеться про реальні наслідки законопроектів SOPA та PIPA, якби останні були прийняті, а також пояснюється, чому допустити прийняття цих чи будь-яких інших подібних законів у жодному разі не можна:

Схожі записи

• Думки про закриття EX.UA, авторські права, копірастію та вільне розповсюдження інформації
• Зроби мені SOPA, зроби мені PIPA!
• А ти користуєшся піратською віндою?
• PayPal в Україні? Розмріялися! або “Помилка буде виправлена”
• Про українську мову, патріотизм як “цінність в собі” та здоровий глузд

Їх незадоволення можна зрозуміти – ex.ua дійсно був надзвичайно популярним і головне – зручним та доступним ресурсом. Для багатьох середньостатистичних користувачів, які навіть не уявляють, як працює торент, ex.ua став майже повноцінним замінником телевізора. Він був навіть кращим, оскільки давав змогу самостійно вибирати, який фільм чи серіал дивитися, при цьому не навантажуючи користувача надмірною рекламою. Я знаю людей, які перестали дивитися телевізор, коли з’явився ex.ua.

Але потрібно визнати й інше: в основі неймовірної популярності ex.ua завжди лежали мегатонни неліцензійного (піратського) контенту: фільмів, музики, ігор та програмного забезпечення. Якби вміст ex.ua обмежувався артхаусом та оригінальними авторськими фільмами самих користувачів, я дуже сумніваюся, що ресурс досягнув би сотої долі тієї популярності, якої йому вдалося досягнути – майже чверть від загального частки внутрішньоукраїнського інтернет-трафіку.

Тож, хоч я і ризикую викликати гнів користувачів популярного файлообмінника, але давайте будемо чесними із собою – еx.ua закрили небезпідставно! Інше питання, чи дійсно остаточним приводом до його закриття став неліцензійний контент, чи, як це водиться у нашій країні – якась інша причина, про яку ми, можливо, ніколи не довідаємося. І якщо перше – то яким же чином сайтові вдалося проіснувати так довго?

Настав час для нової бізнес-моделі

Так, я дійсно вважаю, що в сучасному правовому полі файлообмінник ex.ua здійснював протизаконну діяльність і рано чи пізно повинен був бути закритим. Але не поспішайте кидати в мене камінь! Проблема тут в самому правовому полі, яке безнадійно застаріло і давно перестало відповідати вимогам сучасного супердинамічного і гіпермінливого середовища.

Історія знала безліч прецедентів, коли влада своїми законодавчими актами прагнула зупинити прогрес. У 100% випадків прогрес перемагав. Сьогодні сила прогресу на боці інтернету і вільної інформації. Тому рано чи пізно навіть найконсервативніші уряди визнають марність своїх спроб боротися з так званим “піратством”. Бо яке ж це піратство, якщо насправді це сповідування принципів відкритості та вільного розповсюдження інформації?

Щоб не відволікатися від основної теми статті, я не буду зараз пояснювати, чому завантаження фільму з торентів (як і передача електронного носія з фільмом товаришеві) не є крадіжкою. Якщо бажаєте, можемо подискутувати про це у коментарях.

Основна думка, яка сьогодні вже буквально витає в повітрі – бізнес-модель компаній, які заробляють на ліцензуванні контенту повинна змінитися. Тобто я впевнений, що рано чи пізно вона зміниться сама по собі – альтернатив просто немає. Але як для компаній, так і для користувачів було б набагато краще, якби цей процес проходив без зайвих перешкод у вигляді різноманітних правових актів на зразок SOPA, PIPA, ACTA та ін.

Хороший приклад того, в який бік можуть рухатися автори та правовласники відео- та музичного контенту, демонструє ігрова індустрія. Комп’ютерні ігри можуть стати об’єктом піратства точно так само, як фільми та музика. Але ігрова сфера, будучи набагато молодшою, а значить і більш гнучкою, схоже вже зараз чудово розуміє марність боротьби проти прогресу і тому перебуває в стані активного пошуку альтернативних способів монетизації свого продукту.

Численні MMORPG, які раніше заробляли на продажу абонентської підписки, сьогодні масово переходять до моделі Free-To-Play і заробляють на продажу супутніх товарів. Схожа модель спостерігається і в менш глобальних ігрових проектах. Існує безліч невеликих iOS та Android ігор, які заробляють за допомогою внутрішньоігрових транзакцій. Та найцікавіше те, що нова модель дала змогу правовласникам заробити набагато більше, ніж вони могли отримати, користуючись застарілим Pay-to-Play підходом.

Проблема моделі Pay-to-Play, яка сьогодні притаманна і для кіносфери, полягає в тому, що по суті користувач вимушений платити чималу ціну – 150, 300 а в деяких випадках і 600 гривень, купуючи “кота в мішку”. Адже ви не можете повернути свої гроші за ліцензію, обгрунтувавши це тим, що вам не сподобалася гра чи фільм. Ваше рішення може базуватися тільки на оглядах, відгуках та довірі до бренду.

Модель ex.ua дозволяла виправити цю несправедливість. Ніяке піратство не зупинить людей від того, щоб сходити в кінотеатр на прем’єру фільму, якого вони чекали кілька років. І ніякі показові процеси над файлообмінниками не змусять їх ходити туди частіше. Зате, переглянувши фільм в мережі, люди точно знатимуть чи варто йти на нього в кінотеатр, чи варто купувати ліцензійний диск у свою колекцію.

Перевага цієї моделі полягає і в тому, що заробляти таким чином зможуть тільки по справжньому видатні продукти. Ніхто не купить відверто слабкий фільм, тому що у людей буде змога переконатися у його якості перед купівлею. Найталановитіші артисти зароблятимуть найбільше, як і повинно бути.

Зверніть увагу – наявність в мережі десятків тисяч піратських копій комп’ютерної гри Skyrim не завадило їй заробити пів-мільярда доларів всього за місяць після випуску.

Сподівання правовласників, що колишні користувачі файлообмінників та торент-трекерів раптом вирішать купити ліцензію, більш, ніж наївні. Компаніям потрібно адаптуватися або помирати. Можна, звісно, спробувати трішки поборотися з прогресом. Але результат цієї боротьби відомий заздалегідь, чи не так?

Схожі записи

• EX.UA знову працює, доводячи абсурдність такого поняття, як “верховенство права” в Україні
• А ти користуєшся піратською віндою?

31 січня рівно чотири роки назад на “Українській блогосфері” з’явилася публікація “To be… or…!” і в ній, в принципі, не було нічого знаменного окрім того, що це була перша публікація на блозі.

4 роки – це досить незначний вік для людини, але доволі суттєвий для інтернет-ресурсу. Особливо, коли йдеться про особистий блог, автором якого є одна людина. Чесно кажучи, я можу згадати всього кілька українських блогів, які активно живуть і наповнюються протягом чотирьох років. Тому признаюся вам щиро – я трішки навіть пишаюся.

І сьогодні мені хотілося б подякувати всім читачам цього блога. Саме вони зробили можливим його існування! Я більш ніж впевнений, що якби в “Української блогосфери” не було такої відданої спільноти, мені просто не вистачило б мотивації для її підтримки.

Трішки статистики

За чотири роки на “Українській блогосфері” було опубліковано 767 статей, які отримали 6522 коментарі. Спаму було приблизно в шість разів більше, але з моменту встановлення на блозі системи Akismet ця проблема повністю перестала мене турбувати.

За час існування “Українську блогосферу” відвідало майже 200 000 читачів, які здійснили більше 300 000 переглядів. Тобто, образно кажучи, цей блог читала кількість людей співставна з населенням мого рідного міста Чернівців.

Приймаються вітання…

Схожі записи

• Статистика української блогосфери 2011: Кількість українських блогів зростає, а активних – падає. Twitter росте шаленими темпами
• Українська блогосфера: Куди ми йдемо?
• «Українській блогосфері» один рік. Приймаються вітання!
• В «Української блогосфери» міні-ювілей!
• Як розвивається український інтернет та еволюціонує аудиторія (статистика GFK)

Сьогодні рекордний день за кількістю опублікованих записів на “Українській блогосфері”. Якщо мені не зраджує пам’ять, раніше я ніколи не публікував три статті за один день. Але новина, якою я хочу з вами поділитися настільки несподівана і приємна, що я просто не зміг чекати до завтра.

Трапилося неможливе – з 24 вересня у власників українських та російських аккаунтів PayPal нарешті з’явиться можливість приймати платежі на свої рахунки.

Хто не в курсі – PayPal одна з найбільш розповсюджених платіжних систем у світі, зростання якої стало можливим не в останню чергу завдяки тісній співпраці з найбільшим інтернет-аукціоном Ebay.

Раніше українці також могли створити обліковий запис у PayPal, але такі аккаунти мали дуже значні обмеження. Так, наші співвітчизники не могли отримувати гроші на свій рахунок. Аккаунт українця у PayPal міг бути тільки нульовим. Тож єдиною сферою його застосування була оплата товарів в Інтернеті з використанням банківської картки (а сам PayPal виступав лише як посередник).

Відкриття можливості отримувати кошти на рахунок PayPal відкриває перед власниками облікових записів нові чудові можливості. Особливо зрадіють цій новині люди, які працюють в Інтернеті та шукають зручних способів для фінансових розрахунків зі своїми іноземними клієнтами.

Можу лише сказати, що при взаємодії зі спонсорами флеш ігор, я кілька разів стикався із крайнім подивом, коли говорив: “Sorry, but we cannot receive payments via PayPal in our country”. Для цивілізованого світу неможливість працювати з найпоширенішою системою Інтернет-платежів звучала дивно. Схоже, нарешті ця проблема вирішена!

В класифікації PayPal Україна входить до так званого регіону Europe II в одному ряду з такими країнами, як Албанія, Андора, Боснія та Герцеговина, Болгарія, Хорватія, Чехія, Угорщина, Латвія, Литва, Ліхтенштейн, Македонія, Молдова, Польща, Румунія, Росія, Сербія, Швейцарія та Туреччина. Належність нашої країни до конкретного регіону визначає зовсім не низьку комісію в системі PayPal. Для нас вона складатиме 4,4% + фіксована комісія (якщо не помиляюся – $0,3). Але навіть це, набагато краще, ніж відсутність можливості працювати з PayPal взагалі.

На офіційній сторінці PayPal можна подивитися оновлені тарифи, комісії та умови роботи з системою.

Вітаю всіх, для кого ця новина має значення! Чесно кажучи, досі не віриться.

Схожі записи

• PayPal в Україні? Розмріялися! або “Помилка буде виправлена”

Учасники конференції почують відповіді на ключові запитання:

• Навіщо потрібна стратегія SMM та чим відрізняється SMM-кампанія від SMM-проекту?
• Як сформувати лояльну спільноту та підвищити впізнаваність бренду?
• Як залучити додаткових користувачів на сайт та підвищити рівнь продажу?
• Як створити позитивний імідж та керувати репутацією компанії в інформаційному просторі?
• Як інтегрувати SMM з іншими маркетинговими стратегіями та вимірювати ефективність зусиль, вкладених в SMM?

Учасники зможуть познайомитися з реальними кейсами просування в соціальних медіа від українських спеціалістів та колег з Росії. Вони матимуть змогу постивити свої запитання за круглим столом, а інтерактивні дискусії дозволять висловити свою точку зору та отримати пораду безпосередньо від спікерів та “гравців” ринку SMM. Також на конференції передбачено окрему зону для спілкування та нетворкінгу.

Про що конференція?

Головне завдання заходу – розвиток маркетингу та комунікацій в соціальних медіа в Україні. В рамках SMM.ua прозвучать доповіді найкращих спеціалістів, які працюють у сфері маркетингу та соціальних медіа.

Основні теми доповідей

1. Просування в соціальних мережах: найкращі кейси світових ринків, найкращі вітчизняні кейси від компаній-лідерів послуг SMM.
2. Фан-спільноти та контент-стратегії в соціальних медіа.
3. Програми в соціальних мережах: досвід створення та результати.
4. Механізми віросної активності: як створити робочий вірус.
5. Блог-маркетинг: досвід використання.
6. Репутаційний маркетинг: методи та завдання.
7. Оцінка ефективності комунікацій в соціальних мережах.
8. Юридичні питання.

Плеяда доповідачів, які вже підтвердили участь в конференції, також вражає. Ось лише деякі з них: Федір Овчинников (автор блога “Сила Розуму”), Ярослав Ажнюк (Prodigi), Оксана Завойко (Prodigi), Олександр Смірнов (Ашманов та партнери), Юрій Гладки (Grape Ukraine), В’ячеслав Баранський (Lifehacker.ru), Роман Гавриш (Aimbulance) та багато інших.

Конференція буде корисною в першу чергу для маркетологів та онлайн-маркетологів, директорів з розвитку та власників бізнесу, представників компаній, які працюють у сфері інтернет-маркетингу.

Отримати більш детальну інформацію про захід та зареєструватися можна на сайті конференції SMM.ua

Реліз опубліковано на правах інформаційного партнерства

Схожі записи

• Справа баркемперів живе і процвітає. Червневий мінікемп у Києві.
• SMMCamp: конференція для “капітана”
• Content is King: Мої враження від третього Microsoft minicamp
• В суботу в Києві пройде третій мінікемп від Microsoft #mscampua
• Робитиму доповідь на Lviv Social Media Camp

Не можу не відзначити старання великої компанії щодо проведення подібних заходів. Безперечно, Microsoft виграв від залучення до команди Максона Пуговського. Щось мені підказує, що саме він є ідейним натхненником мінікемпів. Але особливо радує те, що такі події стали хорошою традицією.

Ось так виглядав зал за кілька хвилин до початку.

Було досить складно оцінити, скільки людей прийшло на подію. Але можу припустити, що було до 100 відвідувачів (у Microsoft є точні дані, так що при бажанні вони виправлять).

А тепер, власне, про контент:

Першим виступав Вахтанг Кіпіані, відомий під ніком vaxo, журналіст, редактор нового інтернет-проекту “Історична правда”. Він розповів про шестимісячну історію розвитку свого сайту та поділився деякими цифрами. Відвідуваність проекту справді вражає – близько 100 тисяч унікальних відвідувачів на тиждень. Втім, цифри стають дещо менш “шокуючими”, якщо зважити, що 85% – 90% трафіку приходить з партнерського проекту “Українська правда” (а це, як відомо, провідний новинний портал).

Що стосується наповнення “Історичної правди” – то це переважно неунікальний контент (старі, але актуальні статті, всі права щодо перепублікації яких збережено). Втім трапляються і авторські матеріали, та справжні “гарячі пиріжки”, які збирають сотні лайків та ревітів.

Доповідь Олексія Дмитрієва, сомельє, автора Відеоблога про вино, мабуть, була для мене найближчою: “Пристрасть – найкращий рушій контенту”. Олексій натхненно розповідав про те про те, чому дуже важливо пристрасно любити те, чим займаєшся і про що пишеш (чи, як у випадку Олексія – знімаєш) блог.

У кожному відео Олексія відчувається справжня любов до того, чим він займається. Я подивився підряд кілька роликів, хоча раніше ніколи особливо не цікавився вином. Пристрасть автора – заражає і заряджає!

Наступним виступив Сергій Мітяєв, один з авторів блога Gagadget.com. Він розповідав про конкурси на сайті, як різновид контенту. Проект про гаджети проводить чимало різноманітних конкурсів з цінними призами, тому досвід у Сергія дійсно багатий. Основний висновок: не варто вважати конкурси панацеєю і розраховувати, що сайт “розкрутиться” виключно з їх допомогою. Конкурси – це тільки допоміжний інструмент, який при вдалому застосуванні здатен сприяти розвитку.

Останньою виступала Мармулєтка, авторка скандальних Рагулів. Ділилася власним досвідом ведення блога та відповідала на не менш скандальні запитання аудиторії. Під час сесії запитань/відповідей аудиторія багато сміялася, але текстом передати це складно, тому ті, хто не відвідав подію, нехай кусають собі лікті.

Закінчився мінікемп презентацією фінальної версії Internet Explorer 9 – найбільш швидкого, надійного та безпечного браузера за версією Microsoft. Потім всі разом зустрічали “нову еру Інтернету” з ялинкою та велетенським тортом. Дуже доречно, наче на замовлення, на вулиці пішов сніг…

На десерт – відео. Хлопці-танцюристи символізують гнучкість та можливості нового браузера:

Схожі записи

• В суботу в Києві пройде третій мінікемп від Microsoft #mscampua
• BlogtoberFest: Microsoft-у вдалося зробити справжнє свято для блогерів
• Чи є майбутнє в онлайн відео? Враження від серпневого мінікемпу в Києві.
• SMMCamp: конференція для “капітана”
• Робитиму доповідь на Lviv Social Media Camp

Не впевнений, що мені вдасться потрапити на подію, але про всяк випадок зареєструвався. Висока ймовірність, що все-таки буду! Кількість безкоштовних “квитків” обмежена (всього 140 штук) і розлітаються вони як гарячі пиріжки (через годину після анонсу залишилося вже менше сотні). Тому, якщо хтось планує прийти – раджу не зволікати і швидше реєструватися. Якщо буде хтось із друзів-знайомих – пишіть на пошту, в Twitter чи у коментарі.

Мене найбільше зацікавила загальна тема мінікемпу – Content is king. Слова варті “капітана очевидності”, але “нутрощі доповідей” як завжди залежатимуть від доповідачів, а ними цього разу будуть Вахтанг Кіпіані (відомий журналіст), Олексій Дмитрієв (сомельє), Сергій Мітяєв (журналіст та блогер) та Мармулєтка (блогер). Усіх окрім Олексія доводилося чути і раніше, і в якості їхніх презентацій ні разу не сумніваюся.

Якщо говорити про тематики, то найцікавіше сформульовані вони у Олексія (Пристрасть – найкращий двигун контенту) та Сергія (Конкурси й акції як контент сайту). Очікую почути чимало цікавого.

Адреса, як і минулого разу – офіс “Майкрософт Україна” (бізнес-центр “Євразія”, вул. Жилянська, 75, 4-й поверх).

Мало не забув, Microsoft як завжди обіцяють якийсь сюрприз на честь запуску IE9.

І останнє: офіційний тег події – #mscampua. Можна трохи “пофлудити” у Твіттері.

Схожі записи

• Content is King: Мої враження від третього Microsoft minicamp
• SMMCamp: конференція для “капітана”
• Робитиму доповідь на Lviv Social Media Camp
• Контент – найважливіша складова не тільки для блогів (кілька слів про конференції)
• Збірка посилань на позитивні та негативні відгуки про #blogfest + презентації доповідачів

Автор фотографії: Taras Kruts

Передусім щиро вдячний організаторам Соціального медіакемпу і зокрема Ростиславу Чайці, який запросив мене виступити з доповіддю. Окрема подяка за місце проведення – Український Католицький Університет – приміщення просто чудове!

Серед виступів найбільше сподобалися Петро Нек з його тисячею послідовників у Твіттері (цікаво, на скільки збільшився цей показник після події); Олексій Мась з його правоохоронними органами як методом піару і Леся Оробець з її повчаннями українським блогерам (дуже пафосно, але загалом – правильно).

Частину доповідей довелося пропустити через обіцянку дружині прогулятися з нею по Львову – тож кілька годин і не виключено, що цікавих виступів, пройшли повз мою увагу. В тому числі й круглий стіл щодо розповсюдження інформації 3.0. Говорять, було дуже цікаво.

Найбільший фейл цієї поїздки – відсутність фотоапарата, через що практично не маю світлин з події. Те, що дружина назнімала на мобільний, ніякої критики щодо якості не витримує. Хоча ні, одне фото таки викладу, а раптом хтось впізнає себе з маківки (клікабельно).

Як завжди, найбільшою цінністю конференції виявилися кулуарні спілкування та знайомства. Нарешті розвіртуалізувалися з Надією Баловсяк – давно хотів познайомитися з нею особисто. Також розвіртуалізувалися з @Taras, @Tossfromua, @druh_opryshok, @G3D, @Vovkylaka та багатьма іншими (точно знаю, що когось забув).

Що стосується власного виступу (розповідав про перспективність української мови в блогах) – зробив для себе кілька висновків. Аудиторія була абсолютно різною. Дехто підходив після доповіді і дякував за “найкращий” виступ. Хтось навіть захотів сфотографуватися. Втім, відчуваю, що для бувалих блогерів було замало практики. Постараюся врахувати наступного разу.

Що ж, ще раз дякую всім, з ким довелося провести цей чудовий день. Попри не найкращий фізичний стан він дійсно вийшов казковим, і не в останню чергу – завдяки вам.

P.S.: чекаю на “нормальні” фотки у ваших блогах, оскільки своїх не маю.

Схожі записи

• Робитиму доповідь на Lviv Social Media Camp
• Блог українською мовою: Самопожертва за ідею чи потенційний бізнес?
• 5 доповідей, які мені хотілося б почути в рамках MediaCamp Kyiv 2009
• EduCamp – НЕконференція про хитрощі Інтернету для студентів

Організатори позиціонують подію як конференцію для інтернет-маркетологів, директорів з маркетингу та PR, власників та директорів компаній, які активно просуваються в інтернеті, власників стартапів, розробників, і звісно ж – блогерів. Втім, найбільше про конференцію говорить перелік учасників та доповідей. З програмою конференції вже зараз можна ознайомитися у відповідному розділі.

Доповіді на Lviv Social Media Camp проводитимуться у чотири потоки, так що відвідувачі точно матимуть змогу обрати цікаву тему. Я ж, навпаки, побоююсь, що як і на київському Медіакемпі не встигну послухати всіх цікавих доповідачів. Втім, як би там не було – сумувати не доведеться.

Конференція проводитиметься у приміщенні Українського Католицького Університету. Якщо я не помиляюся, і це та будівля, де знаходиться Львівська Бізнес-школа – тоді місце вибрано відмінно. Доводилося бувати там на конференціях – природа та оточення вражають, як і сучасність самого приміщення.

Наостанок, хочу звернути увагу тих, хто ще не зареєструвався, але планує взяти участь у конференції. Ці вихідні – остання можливість отримати квиток за мінімальною ціною – 100 гривень. З першого лютого вартість зросте вдвічі. А у день конференції потрапити на подію можна буде за 300 гривень. Тому варто поспішити з рішенням!

До речі, офіційний тег події, якщо ви хочете стежити за нею у твіттері – #uasmcamp. Офіційний аккаунт, який потрібно фоловити, як ви мабуть уже здогадалися – @uasmcamp.

Знову на Буковель

Наступного тижня ми з дружиною вдруге їдемо на Буковель (про першу поїздку я писав на особистому блозі). А це значить, що протягом наступного тижня блог не оновлюватиметься і я швидш за все не матиму доступу до інтернету (мобільний не рахується). Тож на всі коментарі та листи швидш за все відповім після 6-го лютого.

Схожі записи

• Блог українською мовою: Самопожертва за ідею чи потенційний бізнес?
• Мої враження від Lviv Social Media Camp 2011
• 5 доповідей, які мені хотілося б почути в рамках MediaCamp Kyiv 2009
• Останні події, MediaCamp та частота оновлень „Української блогосфери”
• MediaCamp Kyiv 2009: Єдина у своєму роді українська конференція для блогерів змінює свій формат та розширює аудиторію.

Люди, які знайомі з моїм блогом про флеш, знають, що останнім часом я працюю над вивченням ActionScript 3 (вбудована у Flash мова програмування) та основами розробки ігор. Тому зустріч професійних розробників та видваців flash ігор, а за сумісництвом – одна з найпотужніших конференцій подібної тематики в рамках східної та центральної Європи, не могла пройти непоміченою.

Контент для блогів – контент для конференцій

Якщо ви не можете зрозуміти, яким чином все, написане вище, стосується блогів, тоді дозвольте поділитися одним спостереженням. Працюючи редактором, я часто буваю на багатьох управлінських конференціях: починаючи від маркетингу і закінчуючи форумами генеральних директорів. Наш портал для управлінців часто виступає медіа-спонсором подібних заходів. Втім, на конференціях, пов’язаних з позаробочими тематиками я буваю досить рідко (блогкемпи не рахуються).

Flash GAMM буквально відкрив мені очі на абсолютно новий тип конференцій, не знаних раніше. Відверто кажучи, навіть не знаю як його описати. Тому просто спробую порівняти із середньостатистичною конференцією для управлінців.

Ось кілька пунктів:

1. На середньостатистичній управлінській конференції часто після доповіді модераторам доводиться самим задавати запитання виступаючим, тому що в залі практично немає охочих. На Flash GAMM запитань було так багато, що доводилося зупиняти їх штучно, після чого виступаючого обліплював натовп „цікавих” і приємна розмова під час кавабрейку.
2. Середньостатистична конференція, на якій є англомовні виступаючі, супроводжується масовим „онавушникуванням” аудиторії слухачів. Виявляється, більшість управлінців не товаришують з міжнародною мовою. Flash-розробники всі без виключень знають англійську на достатньому для розуміння рівні (можливо, це пояснюється тим, що їм часто доводиться співпрацювати з замовниками-іноземцями). Принаймні, англомовна доповідь на Flash GAMM супроводжувалася переповненою вщерть аудиторією.
3. Вартість середньостатистичної управлінської конференції від 300 доларів та вище. На Flash GAMM можна було потрапити за $25.
4. 50% доповідей на середньостатистичній конференції зроблені „для годиться” і їх неможливо слухати без посмішки. На Flash GAMM практично весь контент був надзвичайно цікавим і корисним (хоча, не виключаю, що причиною тому – моє сильне захоплення цією технологією).
5. Середньостатистична управлінська конференція відбувається в хорошому готелі або у бізнес-центрі. Flash GAMM відбувався у виставковому центрі на Нивках. Велетенські зали і собачий холод (тут, власне, організатори не винні – з погодою не посперечаєшся). Втім, обіцяють, що наступний Flash GAMM відбудеться вже у центрі міста у краще пристосованому приміщенні.

Словом, я був дуже приємно здивований якістю проведення та масовістю здавалося б, цілком бюджетної події. Flash GAMM відвідало аж ніяк не менше учасників, ніж „головну подію Уанету”, хоча тематика останньої набагато ширша та й рекламний розмах куди більш потужний. Спробував проаналізувати, в чому ж причина такого успіху? Прийшов до висновку, що тут, як і у блогах, причиною стало в першу чергу наповнення – тобто контент події.

Чудові цікаві і корисні доповіді. Хороші виступаючі. Багато незнайомих людей, які цікавляться тим самим, що й ти… Що ще потрібно для щастя?

Зима принесла с собой холода. Ваше жилье согреют электрокамины киев – не дайте себе замерзнуть!

Схожі записи

• Content is King: Мої враження від третього Microsoft minicamp
• В суботу в Києві пройде третій мінікемп від Microsoft #mscampua
• Синдром Лебедєва: Коли популярність важливіша за зміст!
• Плани на 2012 рік
• SMMCamp: конференція для “капітана”