Вчора скористався нагодою відвідати перший міжнародний маркетинг-конгрес 2009. Що характерно – хоча темою був заявлений маркетинг – 80% доповідей так чи інакше стосувалися інтернету, соціальних мереж, тенденцій Web 2.0 і зрозуміла річ – блогів. Саме тому вирішив згадати про цю подію і в „Українській блогосфері”, бо ж зазвичай я не пишу тут про робочі конференції.

В контексті побаченого і почутого хотів би поміркувати наскільки необхідний інтернет для виживання середньостатистичного маркетолога і навіть ба – набагато ширше – компанії взагалі. Признаюся чесно, я дуже вірю у слова, промовлені в адресу бізнесів/компаній/організацій невідомо ким і невідомо де (це такий новий інтернет-копірайт): „Якщо вас немає в інтернеті – то вас немає”.

Давайте ще разок для закріплення: ЯКЩО ВАС НЕМАЄ В ІНТЕРНЕТІ – ТО ВАС НЕМАЄ!

Знаєте, мені з біса дивно, що деякі компанії (особливо ті, які займаються продажем товарів та послуг для середнього (читай – забезпеченого) класу), до сих пір, здається, не зрозуміли цієї суперелементарної істини.

Кількість користувачів інтернету росте (і доволі шаленими темпами). Якщо вірити дослідженням TNS Ukraine, представниця якої також виступала на маркетинговому конгресі, то за останні 2 роки кількість користувачів інтернету в Україні зросла у два рази. Це не просто багато – це НАДЗВИЧАЙНО багато! Жоден інший медіа-носій за цей час не збільшив свої позиції ані на йоту. За 2 роки зріс тільки інтернет. При цьому телебаченню вдалося так-сяк зберегти свої позиції (вони не впали, але й не виросли), а радіо та друкована преса повільно але впевнено втрачають своїх слухачів/читачів.

На вулиці криза, все падає, руйнується, простоює – і тільки інтернет зростає, як і рекламні бюджети, які вкладаються у цю сферу (в Британії взагалі 2009-ий рік став першим, коли розмір бюджету інтернет-реклами перевищив розмір бюджету реклами на телебаченні). Зрозуміла річ, що інші медіа-носії (а особливо – в Україні) „загнуться” не так швидко. Але загальні тенденції, по-моєму, досить очевидні.

Я не купую в магазині – я купую в інтернеті

Хочете, я розповім, як я купую техніку (телефон, пральну машину, комп’ютер, ноутбук)? Спершу, я набираю у гуглі щось на зразок: „на що варто звернути увагу вибираючи телефон/пральну машину/і т. п.” Потім, з набором цих критеріїв я шукаю щось приблизно таке: „Nokia UMTS/ HSDPA 5 Megapixel купити Київ” (критерії залежать від того, що я знайшов під час першого пошуку). Таким чином я знаходжу модель, яка мене влаштовує. Потім я іду на форуми та блоги і шукаю відгуки про конкретну модель, або знову вводжу в гугл: „Nokia N82 опис відгуки”…

Після третього кроку може бути ще один додатковий – тоді я їду в магазин, щоб побачити товар вживу, потримати у руках, протестувати. Але ймовірність покупки в магазині дуже близька до нуля. Основна причина – дуже значна різниця у вартості (якби магазин робив накрутку у 5% – це можна було б ще зрозуміти, але як правило розмір цієї накрутки у порівнянні з цінами найдешевших інтернет-магазинів може досягати 25-75%). Втім є й інші причини. Наприклад, зручність покупок в інтернеті (можна потратити гроші з Webmoney без необхідності виводити їх); можливість доставки (часто – безкоштовної); наявність додаткової детальної інформації про продукт і т. п.

А тепер увага, дуже важливе одкровення для власників бізнесу: якщо у вас не буде сайту в інтернеті, де я зможу знайти свій телефон/пральну машинку/телевізор чи тур у Єгипет, то я вас просто не знайду. Бо я не читаю довідників і не ходжу по магазинах в пошуках того, що я хотів би купити. Я можу прийти в магазин тільки з однією метою – потримати в руках товар, який пізніше збираюся придбати в інтернеті. Ви ж не хочете, щоб ваш магазин був для мене музеєм? Тоді відкрийте для мене інтернет-магазин.

І знову ж таки, цілком зрозуміло, що власникам бізнесу поки що начхати на мої вподобання і бажання. Але потрібно розуміти, що так міркую не тільки я. Так міркують і діють десятки тисяч (а завтра – мільйони) користувачів інтернету. І оскільки діяти так зручніше – то їх кількість зростатиме у геометричній прогресії. Мені здається, що особливо консервативним бізнесменам навіть не доведеться чекати зміни поколінь, щоб втратити свій бізнес. Тому що сьогодні навіть бабусі, які вчора голосували за Симоненка, починають потихеньку освоювати інтернет. І байдуже, що зараз вони знають тільки „Однокласників”. Завтра 10-річний внук покаже їм, як користуватися інтернет-магазинами, і вони, замість того, щоб ходити у дорогу аптеку, замовлятимуть ліки там.

Якщо подумати, зараз в Україні ще немає дуже зручних і повноцінних сервісів купівлі в інтернеті (так званих інтернет-супермаркетів). Але ті, хто встигне стати першими, через деякий час не пошкодують про своє рішення.

А всі інші нехай і далі рекламують свої продукти та послуги у районній газетці з тиражем 100 примірників. Вони ж робили так завжди – і це було ефективно.

„До чого тут заголовок?” – запитаєте ви.

Просто сподобалася характеристика українського користувача, озвучена, якщо не помиляюся, Дмитром Грушевським, директором Mouse Interaction Media. Саме він розповів, що відповідно до останніх досліджень, українці стали менше спати (мабуть, сидять до ночі в інтернеті); частіше бувати вдома (ну і правильно, нехай чоловік краще в інтернеті посидить, ніж п’є горілку до ночі з друзями); люблять залишатися з грошима в магазинах (а я вам що розповідав про концепцію „магазин як музей”) і в старості залишаться самотніми юзерами вконтакті (а я залишуся самотнім юзером твіттера, можна?)

Схожі записи

• Платний контент: Маленький крок вперед для власників сайту і гіганський стрибок назад для інтернету
• Найкращий маркетинговий інструмент
• Які уроки можуть дати супермаркети блогерам (31DBBB. Стаття 13)
• «Оживляємо» старі статті, або Маркетинг з допомогою архівних записів…
• Міф про multitasking

Сьогоднішній випуск, як і планувалося, вийшов тематичним. В ньому я розповідаю про переваги ведення власного автономного тематичного блога та про ті причини, які спонукають все нових і нових людей вдаватися до цього формату.

Зокрема у подкасті йдеться про те:

• як я прийшов у блогінг і чому обрав саме цю тематику (тобто про блоги);
• як змінився підхід до створення сайтів у мережі і що стало основною причиною появи феномену блогів;
• що таке UGC (user generated content) і яким чином великі блогосервіси, зумівши залучити до себе увагу, отримують практично необмежений потенціал для розвитку, не докладаючи практично ніяких зусиль для створення власного контенту;
• які сім переваг отримує людина, яка вирішує створити власний автономний блог (які свої потреби вона задовольняє);
• чому вести власний автономний блог у більшості випадків більш вигідно, ніж розвивати свої профілі у різноманітних соцмережах;
• чому, якщо вас немає у Google – то вас немає взагалі!..

Завантажити перший прогулянковий подкаст

Сподіваюся, звуки природи, які час від часу чуються на задному плані, дозволять вам насолодитися весняною атмосферою, у якій записувався подкаст і при цьому, не відволікатимуть від суті.

P.S.: На собак увагу також не звертайте – хоч їх там і не дуже чути!

P.P.S: Якщо маєте mp3-плеєр – дуже раджу записати подкаст на нього і прослухати тоді, коли буде вільний час (наприклад, під час прогулянки чи поїздки). Признаюся – я сам їх тільки так і слухаю! Вважаю, що слухати подкасти, сидячи перед комп’ютером… ну… якось не зовсім зручно.

P.P.P.S: Як завжди буду вдячний за поради, а можливо, навіть теми для наступних подкастів.

Схожі записи

• Чому блоги рідко приносять високий прибуток, або Що не так з монетизацією?
• Відгук на курс про блоги Сергія Жуковського
• Два глибинні стимули до ведення блога
• Просте пояснення, чому ведення блога заради грошей – провальна стратегія
• Інтерв’ю з Дарреном Роузом (Darren Rowse): Кому і навіщо потрібен блог.

Так що маєте чудову нагоду послухати мій голос (хто ще не чув). Правда він час від часу приглушується вітром, але на щастя погода була достатньо “сумирною” (чи не єдиний сонячний день у січні), а тому слухати можна.

У записі (короткий: менше 6 хвилин і менше 3 Мб) розповідаю про те, що таке “прогулянковий” подкаст і чому я зрештою вирішив його записати.

Буду вдячний за критику (тим більше, що критикувати там реально є що), але набагато більше – за реальні поради, що можна було б зробити краще.

Завантажуйте слухайте і критикуйте: Посилання на тестовий прогулянковий подкаст.

Якщо дійдуть руки і якість виявиться не дуже жахливою, думаю, продовжу свої експерименти. Але звісно ж, буду робити подкасти тематичними та корисними для слухачів. Тоді й стрічку для подкаста (щоб можна було додавати у різні там iTunes) зроблю.

Учасники другого блогосимбіозу

(Що воно таке? і Як отримати своє безкоштовне посилання з “Української блогосфери”?)

Сподобалася стаття Олександра Некрота “Що?” і “Як?” vs “Де?” і “Коли?”. Хоча не зі всіма її висновками можна беззаперечно погодитися – загальна ідея мені подобається. Тобто я також прихильник записів у блогах, в яких піднімається якась конкретна проблема і дається її рішення. Але з чим не згоден, так це з тим, що блоги взагалі не можуть бути новинними. Є ж успішні новинні блоги (ті ж техкранч чи лайфхакер по суті також діляться новинками). Але це на любителя…

Схожі записи

• Прогулянковий подкаст #1: Переваги ведення блогів (навіщо створювати власний standalone-блог)
• Краще вужче, ніж ширше: Про тематику для блога!
• Чи є майбутнє в українського подкастингу: Інтерв’ю з Анваром.
• Про подкасти, подкастинг та подкастерів: липневий мінікемп у Києві.