Українська блогосфера » Смішно

Правила «хорошого» вебсайту

jarofed — Sun, 14 Jun 2009 13:32:03 +0000

Щось давно не було статей із рубрики «Смішно». Щоб виправити цю несправедливість і трішки розважитися у неділю, вирішив перекласти суперову статтю про правила «хорошого» вебсайту. Ви ще не юзаєте їх? Тоді вперед – до бою.

На вашому вебсайті обов’язково повинен бути попап! Чуєте? ОБОВ’ЯЗКОВО! Таким чином ви виказуєте повагу до відвідувачів, адже пропонуєте їм додаткову інформацію, яку вони навіть не очікували отримати. І не турбуйтесь, що відвідувач не помітить попап. Зробіть його великим – на пів екрану. Зробіть так, щоб він рухався разом з прокруткою, закриваючи весь контент (так його точно помітять). А кнопку закриття зробіть маленькою і непомітною. Або взагалі не встановлюйте кнопку вимкнення.
Зробіть дорогу до будь-якого контенту довгою і тернистою. Що більше кліків буде вимушений зробити відвідувач по дорозі до необхідного йому контенту – то краще. Це розслабляє. Це допомагає запам’ятати ваш вебсайт. А вершиною майстерності вважається те, коли відвідувач, клікаючи на здавалося б потрібне йому посилання, потрапляє в абсолютно несподіване місце. Ефект сюрпризу, так би мовити.

Якщо ви використовуєте зображення на сайті – робіть їм мініатюрними і активними. Коли відвідувач клікне на такому зображенні – відкривайте оригінал у окремому (або спливаючому) вікні. Вся хитрість полягає в тому, що оригінал повинен бути на 5-8 пікселів більшим, ніж зменшене зображення. Тобто щоб ні на тому, ні на іншому нічого неможливо було зрозуміти. Дайте можливість читачам ввімкнути власну фантазію! І ніколи не користуйтеся ліцензіями на зразок Creative Commons – тоді ваші зображення просто покрадуть.
Встановіть капчу і переконайтеся, що на її «розгадування» йде не менше 10 хвилин. Якщо відвідувач може прочитати капчу з першого разу – значить вона занадто проста. Ускладніть капчу. Дайте можливість відвідувачу порозв’язувати головоломки. Я, наприклад, бачив капчу, у якій на кожній літері була намальована якась тваринка (котик або свинка). Для того, щоб ввести правильну відповідь, потрібно було обрати тільки ті літери, на яких були намальовані котики. Весь прикол в тому, що розмір цих тваринок був мікроскопічним. Розібрати, де котик, а де свинка – майже нереально. Ось це і є приклад ідеальної капчі.
Розбивайте кожну статтю на кілька сторінок. Чи доводилося вам хоча б раз читати статтю на кілька екранів? Погодьтесь – це жахливо! Доводиться постійно прокручувати екран скролом, від чого втомлюється вказівний палець на лівій руці. Набагато простіше – розбити статтю на 5-10 сторінок і клікати. 2 абзаци на сторінку – це якраз те, що потрібно! Зверніть увагу на те, що довге завантаження (не менше 20 секунд) наступної сторінки дасть змогу читачеві відпочити і додатково осмислити щойно прочитаний контент.
Про будь-яку подію інформуйте читача через e-mail. Як тільки ви отримаєте адресу електронної скриньки читача (наприклад, коли він введе її у відповідному полі коментаря) – негайно надішліть йому якогось листа (все це можна зробити автоматично). Наприклад, повідомте про тему наступної статті. Або про плани розвитку сайта на наступні 2 місяці. А якщо вам немає про що йому написати – не біда – напишіть про те, як вам приємно, що він читає ваш сайт. Не забудьте дублювати свій лист і надсилати на електронну скриньку відвідувача щодня. А краще – двічі на день.
Використовуйте PDF. HTML – це вчорашній день. Окрім того, ви не можете гарантовано контролювати вигляд вашої сторінки у html, оскільки різні браузери інтерпретують його по-різному. Тому вам, мабуть, буде зручніше користуватися PDF-ом за кожної зручної нагоди. У нього є кілька дуже вагомих переваг. Наприклад, він вантажиться набагато повільніше і іноді зависає, перетворюючи процес отримання необхідного контенту для читача на справжнісінький квест! Це захоплююче!
Будьте загадковими. Не розміщуйте інформацію про себе та контактні дані на видному місці. А краще – взагалі не розміщуйте її на сайті. Повірте – ви нікому не цікаві. Людям начхати, хто написав статтю, яку вони читають і у них ніколи не виникне навіть думки сконтактувати з ним.

Хм… Перечитав поради ще раз, і виявив, що до хорошого вебсайту мені ще дуже і дуже далеко. Жодної з них не дотримуюсь…

Повна версія порад англійською мовою

Схожі записи

Найкумедніші пошукові запити, за якими приходять на „Українську блогосферу”

jarofed — Thu, 02 Apr 2009 15:36:02 +0000

Автор блога Stop IE запустив чергову естафету в українській блогосфері. Оскільки моє ставлення до подібних естафет ви чудово знаєте – то розумієте, що не взяти участь у ній я просто не можу (хоча сама ідея досить банальна і зустрічалася в мережі вже немало разів).

Суть естафети полягає в аналізі ключових слів, за якими люди приходять на ваш блог і їх аналізі на наявність кумедних запитів. Чесно кажучи, оскільки я рідко моніторю пошукові запити – ця діяльність видалася мені доволі цікавою. Для аналізу взяв період за останні пів-року. Отже, народ на українську блогосферу потрапляв так:

любов – смішне не саме слово, а той факт, що воно зайняло першу позицію у рейтингу переходів, привівши на сайт 516 відвідувачів. Варто було мені написати одну нетематичну статтю „Про любов” як вона влетіла у топ запитів по всьому сайту. Іронія долі! Правда, справедливості заради відзначу, що люди, які приходять за цим запитом, довго на сайті не затримуються.

нарешті навчився відрізняти українські блоги від російських – якби такий чувак був один – то я б ще зрозумів. Але аналітикс показує, що за цим запитом на сайт прийшло 136 людей. Прикольно!
як правильно зробити поганий інтернет-сервіс – поганий інтернет-сервіс – це справа непроста. Тут в одній статті не розкажеш. Це ціла філософія (37 запитів)…
коментарі читають – а я думаю, чому останнім часом так мало коментарів. А виявляється, замість того, щоб писати, їх просто читають (31 запит)…
їстивні гриби – сумніваюся, що правильно розумію, що насправді шукали ці люди (14 запитів)…
різновиди грибів – наркомани? (13 запитів)…
як позбутися шкідливих звичок – а ось прочитавши цей запит, я реально пройнявся тим, що „Українська блогосфера”, виявляється, виконує ще й соціальну місію, позбавляючи людей від шкідливих звичок (13 запитів)…
вордпрес что – якби підпис до цього запиту писав Андрій Поданенко, то він би написав: „вордпрес нічто – друпал всьо!” (10 запитів)…
вчимось читати – от і запам’ятайте – „Українська блогосфера” не лише позбавляє людей від шкідливих звичок, але й навчає їх читати. Можна навіть слоган придумати – „Українська блогосфера” – буквар для блогера! А що, мені подобається (7 запитів)…
в москве жара такая, а у вас еще как-то хватает сил писать – ось воно! Алгоритм дій для автора: прокидаємось, йдемо на сайт прогнозу погоди, дивимося скільки градусів сьогодні в Москві, якщо жарко – статті не пишемо (3 запити)…

Загалом, дякую за можливість полазити по запитах (спеціально я навряд чи цим займався б). А кому ж передати флешмоб? З радістю почитав би Андрія, Миколу і Михайла…

Але оскільки дійство це справді захоплююче, то долучайтесь всі, кому забажається посканувати свої джерела трафіку і повправлятися у вигадуванні підписів.

За підтримки:
Інтернет-реклама в Україні продовжує розвиватися неабиякими темпами. І для блогерів це також привід порадіти!

Схожі записи

Я обожнюю українських спамерів

jarofed — Tue, 11 Nov 2008 16:29:41 +0000

Ні ви не помилилися! І з зором у вас також все нормально. Я справді обожнюю українських спамерів. Взагалі, краще б я тримав це спостереження при собі, адже мої читачі навряд чи сприймуть адекватно мою небайдужість до спаму. Але хочу поділитися деякими внутрішніми відчуттями.

Пам’ятаєте, ще десь на самому початку існування „Української блогосфери” я писав статтю про користь від блогів на безкоштовних платформах, в якій порівнював блогосферу із ринком художньої літератури? Суть полягає в тому, що вся світова література не може складатися виключно з класики. На кожну класичну книгу, інтерес до якої не тьмяніє з роками, випускаються сотні або навіть тисячі книг-одноденок, які майже ніхто не прочитає, а через кілька років після видання – про них взагалі забудуть. І це абсолютно нормально: кожна елітна книга повинна врівноважуватися певною кількістю так званої „жовтої” літератури.

За прикладами далеко ходити не потрібно: українські автори-класики завжди писали і видавали свої книги. Але по-справжньому „живою” українська література стала лише тоді, коли на прилавках книжкових крамниць з’явилися „жовті” романи та інші екземпляри масової творчості. При цьому ви зовсім не зобов’язані читати Донцову, але для нормального (здорового) існування державної літератури вона просто необхідна.

Те саме стосується і блогів. Поки блогосфера ще маленька і нікого не цікавить – у ній може існувати 10-15 гіківських блогів, які спілкуються у своєму „закритому світі” і окрім одне-одного більше нічого не бачать і ні про що не думають. Пам’ятаєте – в свій час навіть крилатий вислів такий виник: „моя „затишна” ЖеЖешечка”… Окрім, як авторам щоденників, така блогосфера більше нікому не потрібна.

Коли ж явище блогінгу стає масовим і до нього долучається значна кількість користувачів інтернету – у блогосфері з’являється своя „жовта” частка щоденників. Це проявляється не лише у попсових темах: кожен третій блог – про політику, бізнес, та монетизацію – але й у появі спамерів. Це не добре і не погано – це просто закономірність розвитку. Проти спамерів можна боротися. Але їх відсутність свідчить радше не про те, що ви так добре боретесь, а про те, що сама сфера є ще занадто незрілою для їх появи.

Автор фотографії: Michel Filion

Пам’ятаєте той анекдот про крокодилів:

- Що ти робиш?
- Та крокодилів розганяю!
- Так тут же крокодилів немає!
- От бачиш, як добре розганяю!

І тому, коли у мене в блозі з’являються спамерські коментарі українською мовою, які до всього – ще й ведуть на український ресурс: на душі стає якось аж приємніше, навіть не хочеться їх видяляти! Значить не стоїмо на місці! Значить розвиваємося! Я їх видаляю – і плачу, видаляю – і плачу…

За підтримки:
Україна проти СНІДу – не дамо хворобі поставити хрест на наших життях!

Красивые обои для рабочего стола с разрешением 1024×768 и больше!

Изготавливаем красивые фонтаны под заказ любого размера

Схожі записи

Я написав, що ваш блог – лайно, а ви видалили мій коментар!

jarofed — Sun, 09 Nov 2008 15:18:14 +0000

Спам мене завжди веселив! Але такий його різновид, як „війна з вітряками”, просто вразив до глибини душі. Десь із тиждень назад отримав коментар приблизно наступного змісту: „Нічого нового – сайт ні про що”.

„Нічого нового, – подумав я, – банальний спам!” Ну і звісна річ – коментар відправився туди, куди відправляються сотні схвальних вигуків та псевдокритики на зразок: „цікавий блог”, „пиши ще”, „+1”, „не зрозумів”, „можна було написати краще” і т. п. і т. д. – тобто у спамерську базу акісмета.

Але через деякий час, вже у спамерську скриньку блога надійшов інший коментар, який, кажучи падонкіффською термінологією „зжер мій мозок”: „Я надіслав вам коментар, що ваш блог – ні про що, а ви його видалили”!

Народ… Ну хіба можна бути настільки вбогим? Невже реально існує людина, яка сподівається, що вона напише спамоподібний та ще й критичний коментар, який до того ж, навіть лівим боком не стосується теми статті, а я його залишу на блозі? Як колись говорив Станіслав у своєму Журналі україноцентрично мислячої людини – той факт, що ви підтримуєте демократичні ідеали, ще не означає, що ви не спустите по сходах головою вниз непроханого гостя, який вирішив без дозволу вдертися у вашу оселю щоб, перепрошую, спорожнитися у вітальні.

Коментарі в блозі існують для конструктивної дискусії. Якщо ви маєте що додати, про що запитати або що заперечити по тексту статті – ласкаво просимо. Але якщо вас не влаштовує „весь блог в цілому” то, прошу пана – інтернет дуже великий. Там є що почитати. Просто не заходьте! А якщо зайшли – почитайте ось цю статтю!

А взагалі, дивно, звідки у людей береться так багато часу, щоб коментувати ресурси, які їх не цікавлять і здаються їм блогами „ні про що”?

А може вони обманюють самі себе, як думаєте?

Ну і на закінчення – весела картинка в тему:

За підтримки:
Заказывайте автомобильные номерные знаки дешевле чем в ГАИ

Схожі записи

Стіпан, наш брат, ушол в Web 2.0

jarofed — Sun, 26 Oct 2008 14:29:39 +0000

Спонсор поста: вакансії еколога у різних містах України

Нехай вже вибачають мене ті сотні відвідувачів блогкемпу, для яких ця тема може видатися не новою. Та все ж після десь так десятого перегляду я зрозумів, що щось втрачу, якщо не перепощу її сюди. Насолоджуйтесь:

За підтримки:
Не хочете встановлювати Windows Vista? Тоді скористайтесь windows xp sp2!

Схожі записи

Веселі картинки

jarofed — Sat, 23 Aug 2008 14:29:52 +0000

За підтримки: Поможем осуществить срочный выкуп квартир.

У сьогоднішньому випуску суботнього гумору я вирішив обійтися без слів…
Ну…
Майже без слів!

Схожі записи

Коли читаю перли спамерів, мені хочеться скинути капелюха…

jarofed — Sat, 02 Aug 2008 14:14:38 +0000

Читаючи численні записи у своєму рідері, звернув увагу, що зараз стало модним писати про спам та спамерів у всіх їх проявах та різновидах. А на „Українській блогосфері” так мало про це написано! Потрібно негайно виправляти ситуацію!!!

Оскільки сьогодні субота (робимо висновок, що навантажувати читачів серйозною методологічною інформацією не можна) – то багатотомні методологічні дослідження з історії спаму, а також аналітичні матеріали про принципи роботи спамерів, над якими я працював багато років, відкладемо на потім. Зосередимось, так би мовити, на веселій практиці…

Переважна частина автоматичних спам-коментарів, які сабмітяться спеціальними програмами і зазвичай складаються із багатьох-багатьох посилань на цільовий ресурс, який хочуть просунути спамери, легко ріжеться спеціальними програмами. Проте, у боротьбі за SEO люди готові на все. Навіть витрачати свій дорогоцінний час на написання напівосмислених коментарів, які потім сабмітяться вручну. Як би я не ненавидів спамерів, все ж за таку самовіддану, а головне – безкорисну (у тому плані, що вона не приносить жодної користі) працю, хочеться скинути перед ними капелюха…

Що ж – капелюха у мене немає. Зате за майже місяць фільтрування та видалення спам-коментарів назбиралася ціла колекція чудових прикладів спамерської праці. Починаючи від найбанальніших, які не викликають жодних почуттів, окрім банального – „баян”… І закінчуючи справжніми витворами мистецтва. Всі вони наведені нижче (від найпопсовіших до найвитонченіших). Переконаний, мої колеги впізнають серед них і такі, які приходили на їхній блог.

Нижче наведені спам-коментарі мовою оригіналу (російською). Довго чекав, поки з’явиться хоча б один типовий спам-коментар українською… Так і не дочекався. Тому маємо те, що маємо:

Найбанальніші

Интересно. Подписался.
Думал буквально о том же вчера…
А продолжение будет?
Вкусная тема, очень даже! Жаль мало.
Афтар прав!
Все в тему. Особенно, в теперешнии дни!
Голосую за! Мне нравится!
Спасибо, очень понравилось!
Однозначно в избранные “сочинения”
Ништяяк! Добавил в закладки, буду вашим частым гостем.
Креатив аж из ушей прёт!
Давайте остановимся на этом поподробнее!
ИМХО рулеезз! Кто думает иначе?
Мне кажется или автор что-то недоговаривает?
Народ расшифруйте несколько слов!
Ну тема вообще рульная, давно волнующая массы так сказать!
Пишите чаще! И больше! А вообще спасибо!
Афтор с марса, тема есть мой моск уже давно! Я ваш единомышленник
Даа.. Столько в кучу собрать нужно постараться?
А я думаю иначе!

Середнячкові

Вот бы иллюстрации подробные сюда.
У вас чудесно получается. А вы не задумывались над тем, чтобы открыть еще один блог на сходную тематику.
И где вы понабирались этого? Афтору зачОт!
Отлично в метро читается, даже с кпк
Завтра разошлю ссылку всем сотрудникам, тут прикольно!
Вообще я очень люблю написать какую нибудь скабрезную критику, но тут не придраться!
Мне, как блондинке, не все ясно… Но все-равно спасибо.
Помоему здорово, а можно вашу аську, обсудить тему хотелось бы.
Опа-опа, я что-то такое уже видел, не помню где, но видел точно!
В Москве жара такая, а у вас еще как-то хватает сил писать…
Кто обьяснит девушке как добавить этот блог в избранное?
А в Испании взрывы звучат… террористы и до европы добрались…
Хм… Ну у вас либо талант писать, либо это стыбрено откуда-то!

Справжній витвір мистецтва

А Вы слышали что в Москве вчера сильным ветром повалило бронзовый памятник Ленину? Ужас а не погодка…
Вы читали что в блогах пишут? Пишут что самый величайший хит написал МайклДжексон. Неужели это правда? Мне кажется что мнения блоггеров скоро будут диктовать те или иные предпочтения интернет сообщества в целом.
Подскажите, где купить новый iPhone? Никак не могу найти в Москве. Прочитала в сети чтто в Москве он вообще продаваться не будет. Как быть?
Вопрос к автору блога: я вас читаю уже давно, потому как весьма интересно пишите, и меня сразу стал мучить вопрос, как вы защищаетесь от кражи материала, ну, т.е. от копирования статей с целью публикации где-то на других сайтах?
Вы слышали сколько Хиддинк получил за Евро-2008? 3 муллиона евриков! Сижу вот и думаю – что меня мама в детстве в спорт не отдала…
Ну да… мы вот все пишем… пишем… а Вы знаете что Батурина (жена мэра Москвы Лужкова) купила себе ВТОРОЙ!!! по велчине дом в англии после Букингемского дворца… Разворовали страну сволочи…
Жесть! Все очень понятно и грамотно, и в то же время без излишних умствований и самолюбования, и на доступном языке. Редкий случай когда человек делится актуальной и востребованной инфой. Спасибо автору!
Хорошая статья, кстати автору хочу предложить установить от яндекс.денег полезную фишку на сайт “Дай рубль”. Я бы дал, так сказать на поддержание.

Інформація для спамерів:

При використанні матеріалів із цього переліку активне посилання на блог „Українська блогосфера” обов’язкове.

Схожі записи

Як швидко підняти відвідуваність вашого блогу у 5 – 10 чи навіть більше разів! Покрокова інструкція…

jarofed — Sat, 19 Jul 2008 14:16:12 +0000

На «Українську блогосферу» щоденно заходить більше 50 тисяч унікальних відвідувачів. Не вірите? Ось вам скріншот (клікабельно):

Запитаєте, як я зумів досягнути такого неймовірного результату.
Все, так би мовити, елементарно!

Отже, спершу заходимо у адмінку будь-якої статистики, якою користується наш сайт. У моєму випадку – це лічильник bigmir.net, але ви можете використати будь-який інший.
Відкривши потрібну статистику, вводимо у адресному рядку нашого браузера код: javascript:document.body.contentEditable='true'; document.designMode='on'; void 0
Натискаємо ENTER.
З подивом помічаємо, що тепер ми можемо виправляти контент сторінки просто у браузері. Виправляємо всі необхідні дані (у нашому прикладі – показники трафіку), замінюючи їх необхідними числами. Можна множити ваш трафік у п’ять, десять, сто, тисячу, мільйон разів… Словом – на скільки вистачить вашого нахабства!!!
Робимо скріншот всього цього паскудства і гордо вставляємо його у свій блог, вихваляючись, скільки трафіку зуміли залучити.

А головне – ніякого фотошопу!

Як ви вже здогадалися, це був черговий жартівливий пост на «Українській блогосфері». Втім, якщо ви хочете, щоб до вас справді заходили люди – забудьте про способи миттєвого підвищення трафіку. Реальний розвиток триває куди довше. Тут немає жодних секретів: просто регулярно пишіть цікаві та корисні матеріали – і люди до вас «потягнуться»!

Черговий флешмоб

Не так давно G3D запросив мене до флешмобу “обличчя блогосфери”, започаткованого в українській блогосфері Мустангом. Оскільки якісні флешмоби – це один з найкращих способів піднімати свою впізнаваність в інтернеті – то не взяти в ньому участь просто не можу. Суть проста:

Учасник флешмобу бере роздруковує фотографію попереднього учасника і фотографується з нею або фотографується з пустим А4 і за допомогою Photoshop’у вставляє туди фотографію попереднього учасника. Отож, вкінці має вийти багато фотографій в одній…

У мене вийшло щось таке:

А до продовження участі у флешмобі запрошую шановного G_I…

Схожі записи

10 причин, чому блогери закидають свої блоги

jarofed — Sat, 05 Jul 2008 14:17:44 +0000

Якщо ви стежите за оновленнями на одному із найкорисніших та найцікавіших блогів про блоги Problogger.net то, безперечно, знайомі із серією постів Дарена Роуза «10 Ways to Let Your Blog Go».

І знаєте, про що я подумав?

Я подумав про те, що сьогодні субота – а отже самий час моїм читачам нарешті дізнатися, яким чином занапастити свій блог. Та це ж, як то кажуть, елементарно, Ватсон – потрібно просто його закинути. Тим більше, що про це так детально та ще й у десяти статтях написав Проблогер!

Звісно, переказувати вам зміст його дописів я не збираюсь, але поділюся власними спостереженнями щодо деяких пунктів…

Знаєте, буває так у дівчат, які обожнюють сидіти на дієті. Та чому тільки дівчат? Хлопців це стосується аж ніяк не менше! Мучать вони себе, виснажують, бігають до спортзалу, виконують спеціальні вправи, вживають виключно нежирну їжу… Але настає зима і вони вирішують – можна трі-і-ішечки розслабитись. З’їсти нарешті улюблений тортик (або добрячий шмат сала). Не піти в суботу на тренування. Забути про вечірню прогулянку… Навіть якщо й набереться лишніх кількасот грам ваги – одяг все це чудово приховає. Зрештою – на вулиці ж не літо, коли люди скидають із себе останні можливі деталі гардеробу.

Літо настає абсолютно несподівано – і коли ви дивитесь на себе у дзеркало, ви не можете пояснити, що трапилось. Звідки взялися ці десятки кілограмів? Чому ви боїтесь одягати купальник? Ви намагаєтесь натягнути шорти, але… ТРІСЬ… резинка рветься і ви розумієте – ви просто занапастили свою дієту, а разом з нею – своє тіло. І повірте, повернутися до попереднього стану буде набагато складніше!

Точнісінько те саме може трапитися із вашим блогом! Ніхто не планує занехаяти свій щоденник, на який вже витрачено чимало часу та зусиль – але це начебто стається само по собі. Ви розслабилися, забули написати черговий пост (а може вам просто не хотілося цього робити), не відповіли на чергове запитання своїх відвідувачів у коментарях, почали публікувати відвертий мотлох (бо так простіше)… І одного «прекрасного» дня помітили, що від вашого блогу майже нічого не залишилося. А люди заходять туди хіба що випадково.

І знаєте що найгірше?

Найгірше те, що ви чудово розумієте, що потрібно зробити для того, щоб виправити ситуацію, але не можете взяти себе в руки і взятися до справи. Лінь повністю вас захопила. А усвідомлення того, що доведеться кілька місяців попрацювати лише для того, щоб повернути status quo, повністю вибиває вас із колії…

That`s all folks…

Ви занапастили свій блог!

Але що я все про теорію та про теорію. Час переходити і до практики. Ось вам десять способів, як максимально швидко і ефективно закинути свій блог:

Зменшіть регулярність записів і з часом взагалі припиніть писати до блога. Це віднімає дуже багато часу та ще й не приносить жодного задоволення. Дайте собі відпочинок.
Багато і часто пишіть на теми, віддалені від основної тематики вашого блогу. Якщо ви ведете блог на автомобільну тематику, то вашим читачам, безперечно, буде цікаво дізнатися про найновіші методи вирощування квітів. Та і вас вже дістали всі ці Лексуси та Мерси.
Повністю зосередьтесь на собі. Взагалі перестаньте писати про автомобілі. Напишіть про те, як ви вчора з товаришами пили пиво, а позавчора ходили на вечірку. Взагалі – більше пишіть про себе. Вам же це приємно!
Менше переймайтесь заголовками. Перестаньте вигадувати цікаві заголовки. Навіть якщо ви написали чудову статтю, яка могла б сподобатися багатьом відвідувачам – назвіть її просто: «Чергова стаття», або, ще краще: «Стаття #324» (номер підберіть самостійно).
Перестаньте модерувати коментарі і вимкніть будь-які спам-фільтри. Для певності, можете поставити плагін dofollow, який прибере атрибут nofollow з посилань у коментарях вашого блогу. Тисячі коментарів до кожної статті вам гарантовані. Як і жодного «живої» людини на вашому блозі.
Пости-вибачення. Плануєте кілька днів не писати – вибачтесь перед відвідувачами. Не писали кілька тижнів – напишіть пост-вибачення, в якому поясніть, що були надзвичайно зайняті «в реалі». І взагалі, можете перестати створювати корисний контент – обмежтесь вибаченнями.
Перестаньте публікувати оригінальний контент. Знайшли цікаву статтю – скопіюйте і вставте її у ваш блог. Читачі проковтнуть. Можете навіть не перейматися пошуком цікавих статей. Читачі все проковтнуть! Правда робитимуть вони це не довго.
Зосередьтесь на одному аспекті вашого блогу. Наприклад, займіться дизайном. Розвісьте на вашому блозі чудові зображення та банери. А статті… Статті почекають!
Станьте негативним блогером. Постійно називайте своїх коментаторів невігласами. Пишіть про те, які покидьки вас оточують. Регулярно заходьте на блоги колег і звинувачуйте їх у некомпетентності.
Максимально навантажте свій графік. Заведіть ще зо два десятки блогів, а потім просто перестаньте писати в них, обґрунтовуючи це тим, що у вас занадто багато проектів і ви не маєте часу. А взагалі, говорять, що занадто велика напруга призводить до швидкого вигорання, так що маєте наготу перевірити на власній шкірі.

Схожі записи

Як ви ставитесь до SEO? (міні-тест)

jarofed — Sun, 29 Jun 2008 14:24:55 +0000

Оскільки сьогодні неділя і ні чим серйозним займатися не хочеться ні мені ні читачам – пропоную трішечки освіжитися, і відповісти на кілька простих запитань, які допоможуть легко визначити, чи визнаєте ви корисність пошукової оптимізації для власного блога. Чи готові ви наполегливо працювати над розвитком пошукових показників вашого ресурсу, чи навпаки – повністю заперечуєте роль SEO для розвитку блога, а можливо – навіть не здогадуєтесь, що означає ця загадкова абревіатура?

Дайте ствердну або заперечну відповідь на наступні запитання:

Ви уявлення не маєте, що таке SEO (може хтось помилився однією літерою, маючи на увазі керівника компанії…), а також хто і навіщо його використовує. Коли вам говорять про SERP – ви відразу ж згадуєте герб Радянського Союзу.
Ви пишете довгі і дуже «креативні» заголовки для своїх статей, але при цьому із назви ніколи не можливо здогадатися, про що йтиметься у тексті. Ну ще б пак – головне, щоб звучало красиво. А якщо красиво звучатиме – то людина обов’язково зайде і ознайомиться зі змістом! Адже так?
Ви полюбляєте довгі і розлогі вступи. Іноді ви пишете по 10-20 абзаців, перш ніж перейти до основної думки замітки. Вам начхати на пошукових роботів (а що це взагалі таке?) які розраховують знайти ключові слова саме у першому абзаці. І вам начхати на тих відвідувачів, які поступають так само, як роботи (тобто вирішують, чи продовжувати читання статті, по першому її абзацові). Ваша ключова аудиторія днює і ночує в інтернеті, і вона звісно ж з радістю читатиме довжелезні вступи, які не несуть жодної корисної інформації.
Мета-теги? Знову ці незрозумілі терміни!!! Хто їх повигадував? Навіщо вказувати якомусь роботові про зміст своєї статті? Невже зміст не зрозумілий із самої статті? Ну і звісно ж – ви пишете для людей!
Вам начхати на всі ці нікчемні вхідні посилання. Всі, кому потрібно – вас і без того знайдуть. Зрештою – ви самодостатній блогер, так би мовити – річ у собі! Дякувати комусь за вхідний лінк – це явно нижче вашої гідності.

Якщо ви повністю погоджуєтесь з думками, висловленими у цих пунктах – тоді пошукова оптимізація вашому сайтові не грозить. Як, власне, і пошуковий трафік. А якщо хтось і завітає до вас із Гугла чи Яндекса – можете вважати це недоречною випадковістю. А й справді, навіщо вам Гугл та Яндекс, якщо ви – самодостатній блогер!? Адже так?