Багатослівність – це проблема більшості блогерів. Та що далеко ходити – я й сам часто страждаю від надмірної балакучості! Іноді мені здається, що без детального і вдумливого (читай - багатослівного) пояснення, мою ідею просто ніхто не зрозуміє. Хоча насправді, у більшості випадків, для трансляції думок вистачило б вдвічі, а то й втричі менше слів, ніж використовується в середньостатистичному блозі.
Кор.. сестр.. тал!!!
Для передачі найбільш ефективного повідомлення, потрібно використовувати лише ті слова, без яких пост втратить свій зміст, без яких читач не зуміє зрозуміти того, про що ви говорите.
Цікаво, наскільки складно виробити в собі таку звичку? Думаю, вона могла б суттєво підвищити якість дописів у цьому (та інших) блогах.
Знайшов нещодавно цікаву пораду, як можна навчити себе мислити «короткими» категоріями. Для цього потрібно, їздячи у машині, завжди звертати увагу на дорожні знаки. Люди, які пишуть дорожні знаки, дуже суттєво обмежені простором. По перше у них фізично немає місця для великих шматків тексту. А по друге, якщо напис адресований водієві, який мчиться повз знак зі швидкістю 100 км/год. – то навряд чи він знайде час, щоб прочитати «роман». Доводиться обмежуватися короткою фразою. Читати далі про вміння коротко висловлювати свою думку…
Знаєте, яка проблема №1 сучасного глобального корпоративного світу? Ніколи не вгадаєте: Баланс між роботою і (особистим) життям! У них це звучить як “work/life balance”. А значить – „work” аж ніяк НЕ дорівнює „life” і навпаки. Між життям і роботою треба шукати баланс, а інакше може бути доволі скрутно.
До чого я веду?
Все дуже просто: оскільки саме по собі написання статей відбирає чимало часу, а окрім того, для більшості українських авторів ведення блогу – аж ніяк не єдине заняття – робимо висновок, що блогінг може шкодити балансові між роботою та життям. Читати далі
Знаєте у чому полягає проблема багатьох авторів блогів…, що є причиною їхнього «письменницького блоку»? Відповідь проста: Агонія милозвучності (сам придумав цей термін. Правда ж красиво звучить?)…
Але я ніколи б не написав цієї статті, якби сам не страждав від подібної проблеми. Тому давайте позбавлятися від «агонії милозвучності» разом…
В «Українській блогосфері» неодноразово згадувалося, що будь-який письменник повинен вміти самостійно редагувати та відточувати свої твори, позбавляючи їх від стилістичних, граматичних, мовленнєвих та інших помилок. Але говорилося також і про те, що написання та редагування – це два абсолютно різних процеси. І що найгірше – саме бажання писати відразу ідеально призводить до того, що перед нами так і залишається цнотливо чиста сторінка Word-а. Читати далі
Знаєте, яка основна навичка блогера?
Вміння легко і цікаво викладати свою думку на папері (блозі), або, простіше кажучи, писати!
Підбір актуальних тем, дизайнерський талант і технічні навички з просування сайту не замінять вміння писати! І якщо вже говорити про цінність вашого блога для відвідувачів, то можна стверджувати, що професійні письменницькі навички іноді важать навіть більше, ніж сам контент. Ви можете зіпсувати відмінний контент слабкими письменницькими навичками. А можете врятувати «середню» статтю «відмінним» стилем.
Втім, ніщо не приходить без практики. Саме тому сьогодні я вирішив поділитися з вами кількома порадами щодо покращення письменницького стилю, на які час від часу натрапляю в мережі: Читати далі
Варто було мені написати про «правило «однієї сторінки», як майже наступного дня наткнувся на ще одне підтвердження цієї теорії, опубліковане на блозі NorthxEast. «Назвавшись блогерами, ми зобов’язані давати читачам те, заради чого вони прийшли на блог – при чому швидко – тому що, якщо ми цього не робитимемо – вони більше ніколи не повернуться», - пише автор поста Ярко Лейн (Jarkko Laine).
Якщо людина прийшла на ваш блог і почала переглядати ваші пости – ви повинні зацікавити її протягом перших п’яти секунд. Якщо ж через п’ять секунд вона ще не розумітиме, навіщо прийшла на блог – ви майже негайно втратите її. Це жорстоко! Але це правда. У світі безліч хороших блогів, на які варто звернути увагу. І для того, щоб заслужити цю увагу – вам слід бути серед їх числа.
Але, на щастя, існують способи збільшити тривалість цих п’яти секунд до десяти, а потім – змусити відвідувача прочитати всю статтю, підписатися до RSS-фіду вашого блогу і зрештою – стати вашим постійним лояльним відвідувачем. Читати далі
Останнім часом мені все частіше і частіше трапляються щоденники, читати які – відверто нудно. Ні тематика, ні стиль, ні авторська індивідуальність не здатна «оживити» такий блог. А все тому, що автори думають – «Моя корова. Мій блог. Що хочу – те й роблю!»…
Вони праві, якщо йдеться про особистий щоденник, який адресований виключно найближчим друзям автора. Але вони глибоко помиляються, якщо такими методами прагнуть залучити на свій блог нових читачів! Право власності – це не виправдання ні жахливому стилю, ні «вбогій» тематиці. І якщо я прийшов на блог у ролі відвідувача – то хочу отримати не лише відмінний контент та відповіді на власні запитання, але й певну частку задоволення. Хочу, щоб моє перебування на блозі було цікавим.
Після суботньої статті «Забудьте про блоги – читайте краще пресу», поява даного допису може виявитися дещо нелогічною. Але хотілося б, щоб читачі зрозуміли мене правильно: Читати далі
Автор фотографії: stefg Як думаєте, чи можливо «вбити» цікаву і корисну інформацію «вбогим» викладенням? Можете навіть не сумніватися – МОЖЛИВО! Більше того, у мене іноді складається враження, що стиль блогера частенько має навіть більше значення, ніж зміст статті.
Як писати захопливо? Як писати цікаво? Чи звертали ви увагу, що навіть найбанальнішу істину можна описати так, що вона видаватиметься справжнісіньким прозрінням? І навпаки, використовуючи нудний та нецікавий стиль, можна вбити бажання дочитати до кінця навіть найцікавіший факт. Читати далі