Подберите лучший чехол для своего телефона. Покупайте чехлы для iPhone на сайте Komod.

Я частенько згадую про улюблені блоги, від яких не можу відірватися у Google Reader і оновлення на яких дійсно можу чекати “з кнопкою F5 під пальцями”. Тому сьогодні вирішив звести в рамках однієї статті 5 найбільш характерних ознак блогів, від яких неможливо відірватися.

Не виключено, що деякі з цих ознак видадуться вам суб’єктивними. Адже, зрештою, йдеться про мої особисті критерії якості та цікавості. Втім, сподіваюся, вони допоможуть по-новому поглянути свій власний блог і, можливо, переосмислити підходи до його ведення.

1. Глибоко особистісний авторський підхід, а не сухе новинне викладення фактів. Хороший блог повинен бути своєрідним віддзеркаленням особистості автора. Колись я вже згадував, що постійні читачі якісного блога повинні почуватися так, наче вони давно знайомі з автором і можуть багато про нього розповісти. Я обожнюю такі блоги.
2. Заглиблення в тему, а не поверхневий дотик. В інтернеті безліч поверхневої інформації. Можна знайти скільки завгодно статей на будь-яку тему, але, на жаль, при уважному вчитуванні більшість із них виявялються лише віддаленою спробою доторкнутися до суті.
3. Щирий інтерес автора до своєї теми. Інтерес автора до того, про що він пише, відчувається буквально у кожному слові та реченні. Саме він у більшості випадків виявляється визначальним фактором успішності блога та його цікавості для читачів. Саме тому я завжди раджу: створюючи блог, обирайте для нього ту тему, яка цікава вам особисто.
4. Лаконічність публікацій (не плутати з розміром). Лаконічна публікація не обов’язково повинна бути короткою. Але в ній не повинно бути води чи зайвої інформації. І вона у жодному разі не повинна бути нудною!
5. Висока частота і регулярність публікації. Якщо ви публікуєте статті нерегулярно – це може сильно розчарувати і навіть роздратувати ваших читачів. Наприклад, якщо блог привчив мене, що матеріали на ньому публікуються кожного вівторка, то мені буде досить неприємно одного вівторка виявити, що чергової порції цікавого контенту не з’явилося.

А які блоги вважаєте якісними ви?

Схожі записи

• Ділюся своїми секретами написання якісних статей
• А ви хотіли б, щоб ваш блог перетворився на ЗМІ?
• Синдром Лебедєва: Коли популярність важливіша за зміст!
• Найтиповіша помилка блогерів-початківців: Невміння налаштуватися на довгостроковий розвиток!
• 10 найбільш високооплачуваних блогерів у світі

На днях натрапив на дуже цікавий пасаж про вміння висловлювати свою думку на письмі у статті Тетяни Воєводіної “Невігластво людини – основа сучасного маркетингу“. Сама стаття, до речі, також цікава і змушує багато про що задуматися. Але попри всю переконливість авторки, я радив би все-таки читати її максимально критично, тому що насправді в багатьох моментах стаття просто пронизана суперечливими твердженнями.

Повертаючись до пасажу про “вміння писати”:

“Людське мислення – словесне. Думка, не виражена в словах, – це не думка, а тільки неясне передчуття думки… Слово – це матерія думки. І іншої немає…

Важливо усвідомити головне: якщо людина не може викласти свою думку, значить вона її не має. “Розуміє, але не може сказати” – це стосується наших домашніх улюбленців, а не нас. У людей все просто: або може сказати, або не розуміє. Третього не дано. Я особисто пишу всі найголовніші тексти, які визначають роботу нашої компанії. І не тому, що мене це розважає: просто це найважливіша робота, яку не можна довірити нікому іншому. Це питання стратегії, питання створення сенсу.

Численні спогади простих людей, записані літераторами, значною мірою твори цих літераторів. Та що там, навіть інтерв’ю – значною мірою твір інтерв’юера. Щось викинути, змінити порядок слів, інтонацію – і ось все вже не те. Саме тому абсолютно логічно, що найвидатніші державні діячі минулого – писали. Самі! Ручкою (олівцем) на папері. Тому що вони – думали.

Серед великих державних діячів минулого були такі, яких можна назвати письменниками – Іван Грозний чи, скажімо, Черчиль. Але таких, які потребували б розумових милиць, таких не було. Це винахід наших днів…

Неможливо повністю усвідомити певне питання, не звертаючись до письма: не вийде! Мислення влаштоване так, що наш лінивий розум пробігає повз не надто продумані чи просто слабкі місця нашого розмірковування і ми охоче зосереджуємося на місцях сильних та продуманих. Але спроба викласти таку не до кінця сформовану думку на папері призводить до того, що вся конструкція розвалюється…”

Сподіваюся, очевидно, до чого тут блоги?

Схожі записи

• Вміння писати стає ключовою компетенцією успішної людини
• Яку помилку робить більшість авторів-початківців?
• 10 порад авторам, які думають, що вони не вміють писати!
• Здоровий глузд під час створення успішного блога!
• Блогінг – це насамперед письмо!

Саме тому я переконаний, що хороші статті не бувають випадковими. У більшості випадків автор ще до публікації знає, наскільки хорошою виявиться його стаття, та як вона буде сприйнята читачами. Головне питання: Як зробити так, щоб кожна стаття, яка виходить з-під вашого “пера”, була успішною?

Ось кілька моїх власних принципів:

1. Пишіть тільки коли є про що сказати. Відшукати тему для чергової публікації зазвичай не складно. Набагато складніше – пропустити її через себе, щоб на виході отримати абсолютно унікальний і “гострий” продукт вашого розуму, а не черговий копіпаст. Ви повинні хотіти поділитися якимось унікальним знанням, відкриттям, розумінням чи досвідом, доступним тільки вам.
2. Не пишіть – спілкуйтеся! Хоча якісну статтю швидш за все прочитає дуже багато людей, вам не варто думати про них, під час письма. Якщо ви намагатиметесь писати для широких мас, то результат буде незадовільним. Натомість, вам варто уявити, що ви спілкуєтесь з однією людиною. Наприклад, пояснюєте, як працює WordPress своєму найкращому товаришеві.
3. Скорочуйте. У більшості випадків сучасні статті не потребують передмов та довгих вступів. Якщо вам є про що сказати – переходьте до суті якомога швидше. В ідеалі – з першого речення. Пам’ятайте, із двох статтей, які однаково добре доносять основну думку, кращою є та, яка коротша! У мене завжди були проблеми зі втіленням цього принципу на практиці. Але його істинність – беззаперечна.
4. Не пишіть зайвого. Деякі автори мають тенденцію до надмірного пояснювання (я б назвав його “розжовуванням”) буквально кожної дрібниці у статті. Це не лише підвищує ризик відходу від теми, але може попросту образити читача, оскільки свідчить про те, що автор сумнівається в його інтелектуальних здібностях.

Сподіваюся, ці прості принципи допоможуть вам зробити свої статті кращими.

Схожі записи

• Відмовтесь від “блювотного” контенту: 5 принципів ефективної статті
• Авторська майстерність та блогерське мистецтво (вчимося писати)
• Як спонукати відвідувачів прочитати ваш пост повністю?
• 5 ознак якісного блога
• Яку помилку робить більшість авторів-початківців?

У світі існує кілька тисяч (можливо, десятків тисяч) авторів, яким вдалося, відмовившись від традиційної найманої праці, повністю забезпечити своє існування завдяки власним блогам. Але я абсолютно точно знаю, що в світі існує як мінімум кілька десятків мільйонів блогів, які не змогли стати для своїх авторів суттєвим джерелом прибутку. На жаль, численні історії успіху, які всі ми так любимо читати, завжди розповідають нам про перших, і майже ніколи – про других.

Людей, які, начитавшись історій успіху, поспішають створити власний блог, часто очікує гірке розчарування. Його причина зазвичай полягає в наївному сподіванні за короткий термін перетворити свій проект на стабільне джерело прибутку (що за своєю суттю уже неправильно).

Авторам таких “неуспішних” проектів практично завжди притаманна одна дуже серйозна вада – вони не люблять створювати контент. Їм не цікаво подумки структурувати майбутню статтю ще задовго до того, як вона потрапить на екран монітора. Вони не відчувають потягу до перетворення мішанини ідей у власній свідомості на читабельний матеріал.

Не зважаючи на розповсюдження формату відеоблогів, для більшості авторів створення контенту досі означає вміння БАГАТО писати! При цьому пишуть вони не тільки створюючи чергову статтю. Кожного разу відповідаючи на коментар, електронний лист чи оновлюючи свій статус у Facebook вони знову вдаються до використання цієї навички.

Суть в тому, що якщо автор не отримуєте задоволення від самого процесу письма (створення контенту) – тоді, швидш за все, він ніколи не зможе створити успішний блог.

Як визначити, чи вдасться це вам?

Мені здається, що найбільш певним індикатором того, чи вдасться вам створити успішний блог (не залежно від того, що ви під цим розумієте) є ваша любов до створення контенту.

Це справді дуже важливо! Зверніть увагу, йдеться не про любов до якихось зовнішніх атрибутів – грошей, визнання – через які ви готові терпіти “ненависний процес писання”, а саме про любов до створення контенту! Інакше блог набридне вам набагато швидше, ніж ви встигнете залучити на нього бодай першу сотню зацікавлених читачів.

Окрім цього потрібно також розуміти, що створення успішного блога вимагає від вас колосальних інвестицій часу та зусиль. І йдеться зовсім не про необхідність працювати по 14 годин на день. Йдеться про те, що при всьому бажанні і везінні ви не зможете створити по справжньому успішний блог, скажімо, за три місяці. Пройде не менше року, перш ніж навколо новоствореного ресурсу збереться усталена спільнота. І то – це трапиться тільки за умови, якщо ви все робитимете правильно і повністю фокусуватиметесь на створенні цікавих та корисних статей.

Не любите писати? Тоді, можливо, блоггінг не для вас?

Схожі записи

• Яку помилку робить більшість авторів-початківців?
• Вміння писати стає ключовою компетенцією успішної людини
• 10 порад авторам, які думають, що вони не вміють писати!
• Блогінг – це насамперед письмо!
• Як «виростити» пост до блога: 7 простих кроків!

Перед затяжним періодом зимових свят традиційно знижується частота публікацій в блозі. Численні передноворічні клопоти, “дедлайни” на роботі та все нові й нові особисті проекти забирають практично весь вільний час. Але освіжити блог новою статтею таки потрібно, тому сьогодні я вирішив замислитися, які ж статті у більшості випадків цікаві аудиторії і перетворюють випадкових відвідувачів на постійних читачів.

Тема, насправді, абсолютно не нова. Про найбільш ефективні (з точки зору залучення аудиторії) типи статей я писав в однойменній статті: Частина 1 та Частина 2. Хто не читав – раджу ознайомитись.

Втім, у наведених вище публікаціях йдеться здебільшого про формат статей. Сьогодні ж я хочу нагадати про єдиний фактор, який впливає на якість всіх без виключення публікацій (незалежно від формату) – інтерес вас, як автора, до теми статті.

Ви, звісно, маєте повне право звинувачувати мене у зловживанні банальними істинами та називати “капітаном очевидністю”, але переглядаючи блоги у своїй стрічці, я регулярно стикаюся з нерозумінням цього простого правила. Складається враження, що людям просто нецікаво те, про що вони пишуть.

Спробуйте дати відповідь на просте запитання: “Чому коментарі до статей часто стають цікавішими, ніж самі статті?” Та тому, що коментатори завжди щиро зацікавлені в предметі своєї дискусії (спамерів до уваги не беремо, оскільки в них інші цілі). Хороший коментар – це зазвичай “квінтесенція сенсу”. В ньому немає ні пишної мови, ні залюбування власним стилем, ні словесної “води” – а є тільки бажання донести до інших свою думку, підкріплене інтересом до теми.

Статті в хорошому блозі повинні бути такими самими – стислими, гострими і щільно сповненими сенсу. Без води чи довгих передмов. Але обов’язково – зі щирими емоціями та інтересом з боку автора. Без цього створити цікавий блог не вийде!

Схожі записи

• Секрет цікавості блогів
• 2 взаємовиключні блогерські міфи
• Чому ваш контент таке „лайно”?
• Статейний маркетинг! Як зробити свій блог помітнішим
• Як позбутися нудних статей на вашому блозі

“Я давно мрію створити блог, але в мене просто немає таланту до письма“, – подібну фразу мені доводиться чути з регулярністю, якій можна позаздрити. І дійсно, вона звучить досить правдоподібно і мала б повне право на існування, якби не була АБСОЛЮТНИМ АБСУРДОМ.

Давайте будемо чесними самі із собою: люди, які використовують подібне формулювання, справді стикаються з проблемами створення блога, але причиною аж ніяк не може бути “відсутність письменницького таланту”.

Про “вміння писати” і його зв’язок з такою категорією, як талант, я писав у багатьох статтях. Була навіть публікація з порадами авторам, які думають, що вони не вміють писати. І весь великий розділ “Вчимося писати” теж по суті присвячений цій “проблемі”.

І що глибше я “копаю” цю тему, то більше переконуюсь у висновку: “Не існує такого явища як талант!”

Людина, у якої “свербить” у відомому місці щодо певного виду діяльності – і є тією, яку ми називаємо талановитою. “Талант” – це лише нестримний потяг до певного виду діяльності. І з цієї точки зору всі люди талановиті. Просто одні займаються тим, у що вірять і що люблять, таким чином реалізуючи свій “талант”, а інші відмовляються від нього на користь високооплачуваної/престижної/зручної роботи чи під тиском оточення, яке, взагалі-то може й не сприймати ваш “талант”.

Будь-який талант – це результат роботи. Звісно, приємно вірити в міфи про натхнення, творчу музу та золотокрилих пегасів, при цьому вважаючи, що всі великі справи робляться обраними – тобто людьми, в яких від народження було вкладено якийсь особливий дар.

Звучить парадоксально, але більшість людей не хотіли б бути талановитими – адже це передбачає необхідність реалізовувати (розкривати) свій талант. Тому вони будуть до останнього відстоювати міф про вроджений дар, з піною біля рота доводячи, що “не всі можуть бути талановитими” і що “справжні таланти таки існують“! Відверто кажучи, мені навіть цікаво, чи є такі на моєму блозі…

Правда ж полягає в тому, що таланту не існує, або що талановитий кожен (це за великим рахунком одне і те ж)! Адже талант – це тільки потяг до певного виду діяльності, який притаманний всім людям без винятку.

У казки про вроджений талант є дві опори, які не дають їй розсипатися на порох:

1. “Неталановиті” використовують її, як виправдання власної безвідповідальності та нікчемності, намагаючись заглушити свій внутрішній голос, який не втомлюється повторювати: “ти можеш краще, ти достойний більшого”! І зрештою внутрішній голос здається…
2. Для “талановитих” це засіб відлякування потенційних конкурентів (“хто ж конкуруватиме з таким талантом”) і спосіб задовольнити власне его (“лише гляньте, який він особливий”). Безперечно, людині, яку вважають талантовитою, було б не дуже приємно, якби “талановитими” раптом стали всі!

Але якими б міфами ми не дурили собі голову, всіх “талановитих” людей насправді відрізняє одне: феноменальна сфокусованість на своїй діяльності і надзвичайна наполегливість (навіть впертість) на шляху до цілі.

Люди, які знайшли свою справу, чимось схожі на наркоманів. Заради можливості займатися тим, що їм подобається, вони готові жертвувати не лише вільним часом, але й сном та їжею. Навіть в туалет вони ходять рідше, перебуваючи в стані “потоку” – не маючи жодних сил відірватися від того, чим займаються. Для того, щоб стати геніями своєї справи, вони витрачають на неї В ДЕСЯТКИ РАЗІВ БІЛЬШЕ часу, зусиль та енергії, ніж середньостатистична людина витрачає на середньостатистичну роботу.

Наостанок мені хотілося б поділитися з вами одним дуже красивим коміксом про “талант”. Можливо, хтось з вас вже бачив це зображення. Та все ж мені воно дуже подобається, тому про всяк випадок збережу його в архівах цього блога.

Якщо ви до сих пір вважаєте, що не можете почати вести власний блог через відсутність письменницького таланту, подумайте ще раз. Цілком можливо, що вам дійсно не варто його створювати. Але не через “неталановитість”, а через те, що насправді ви цього не хочете. Хотіли б хотіти, але не хочете…

Схожі записи

• Яку помилку робить більшість авторів-початківців?
• Вміння писати стає ключовою компетенцією успішної людини
• Вміння писати: Вроджений талант чи набута навичка?
• Успішний блогер любить створювати контент
• 2 взаємовиключні блогерські міфи

Втім, теорію я знаю бездоганно, і сьогодні поділюся з вами кількома основними принципами того, як же повинна виглядати класична (якісна) публікація в інтернеті і чому не варто пишучи її, уявляти, ніби ви пишете книгу.

Ставлення читачів до інтернет-публікацій суттєво відрізняється від їх ставлення до скажімо, статей у друкованих виданнях чи тим більше книг. Людина в інтернеті хоче отримувати саму суть, при цьому витрачаючи якомога менше часу і маючи можливість швидко знаходити необхідне і пропускати те, що під цей концепт не підходить.

Вступний текст

Ніхто не змушує вас дотримуватися традиційних принципів побудови роману, вивчених у школі. Але кілька вступних абзаців у вашій статті мають стратегічне значення. Саме вони дозволяють читачеві визначитися, чи заслуговує публікація на їхню увагу. І якщо немає чітко сформульованого вступу, який пояснює, про що йтиметься у статті і чому варто її прочитати, читачеві зазвичай простіше пропустити публікацію.

Точки входу

Так називаються всі ці пункти списків, абзаци, виділені жирним шрифтом та підзаголовки. Їх наявність та правильна організація обов’язкова у більшості статей, особливо, коли ті виходять достатньо об’ємними. Адже люди в інтернеті не читають все підряд, натомість, вони сканують інформацію.

Короткі параграфи

Раніше я вважав, що параграф повинен складатися з кількох (іноді – десятка) речень, але зараз переконався, що одне речення в параграфі часто саме те – що потрібно!

Спершу – суть!

Існують автори, які люблять заглиблюватися в деталі, писати довжелезні вступи і відтягувати момент переходу до суті. Та що там говорити, я й сам цим неодноразово грішив.

Така побудова статей відштовхує читачів, тому варто зосередитися на так званій моделі “інвертованої піраміди” – коли відразу у статті проголошується суть і всі найважливіші ключові факти, а вже потім все це “добро” розбирається до необхідного рівня деталізації. Ті читачі, яким будуть цікаві деталі, зможуть отримати їх. А ті, кому були важливі факти, отримають їх у першому абзаці і зможуть зайнятися чимось важливішим.

Більше лінків

Посилання це не лише цінний актив, який можна вигідно продати, але й чудовий інструмент для навігації (власне, він і задумувався, як інструмент для навігації, якщо ви раптом про це забули). Тому не шкодуйте посилання у своїх статтях. Ставте лінк завжди, коли можна підкріпити інформацію у статті посиланням на споріднений контент. Читачі будуть вам тільки вдячні.

Говоріть прямо

Не відходьте від основної теми і не заморочуйтесь “красотою” стилю. Ваше основне завдання, донести інформацію до читача. Говоріть прямо, так, як ви говорите, розмовляючи з товаришем!

Не можете избавиться от курения? Попробуйте электронные сигареты киев – превратите вредную привычку в безвредный ритуал!

Схожі записи

• Успішний блогер любить створювати контент
• Яку помилку робить більшість авторів-початківців?
• Вміння писати стає ключовою компетенцією успішної людини
• Кілька порад блогерам, які хочуть навчитися писати краще
• 10 порад авторам, які думають, що вони не вміють писати!

Автор фотографії: kevindooley Про важливість заголовків для сприйняття контенту у блогах розказано та написано так багато, що, здавалося б, тут важко додати щось нове та цікаве. Тому я постараюся мінімально повторювати прописні істини і максимально зосередитися на власних спостереженнях щодо того, як читачі сприймають заголовки.

1. Заголовки справді важливі. На мою думку більшість авторів і особливо блогерів-початківців недооцінюють фрагментарність сприйняття інформації в інтернеті. Читач не читає, читач – “сканує”! І в більшості випадків він “сканує” не вашу статтю, а перелік заголовків у рідері чи повідомлень у твіттері. Якщо ваш заголовок його не захопить – стаття буде проігнорована. Іншого способу привернути увагу читача у вас швидш за все не буде.
2. Банальні заголовки – дратують. Є набір правил як створити ефективний заголовок, який з першої секунди прикує увагу читача. Розумне використання цих принципів може суттєво підвищити привабливість ваших заголовків. Але якщо один і той самий “ефективний” прийом використовувати 200 разів – результат буде прямо протилежним. 5 років назад стаття Стіва Павліни “Як заробити гроші з допомогою блога” (How to make money form your blog) здійняла справжній ажіотаж серед читачів. Скажіть, що ви відчуваєте, зустрічаючи подібну назву статті сьогодні?
3. Ключові слова – не лише спонукають читача клікнути, але й дають SEO-ефект. В усі часи існував набір трендів, які цінувалися і цікавили ключову аудиторію більше, ніж все інше. Якщо говорити про сферу блогінгу, то в свій час такими словами були WordPress та Blogger, сьогодні шальки терезів вже повністю схилилися до Twitter та Facebook. Наприклад, за весь час існування цього блога у топі завжди трималася стаття: “Як встановити WordPress на власний хостинг”, а ось останнім часом на першість починають претендувати статті: “Як встановити кнопку “like” від Facebook” та “Як створити сторінку Facebook”. Ваше завдання як хорошого автора – спрогнозувати, яка нова тенденція буде популярною завтра. І звісно, не забувати, що трендові слова у заголовках – це ще й шалений SEO-ефект, від якого було б нерозумно відмовлятися.
4. Зміст, а не “краса”. Деякі автори полюбляють філософські (або, як я їх називаю – беззмістовні) заголовки. Для них головне – щоб звучало красиво. Можу сказати лише, що це прямий шлях до скорочення трафіку! Людина швидше зайде на статтю, яка називається “На що варто звернути увагу в новому українському податковому кодексі”, ніж на “Мої роздуми про несправедливість вселенської сутності”.
5. Рубрики і номери з часом набридають. Стежте, щоб ваш заголовок не виявився нудним. А що може бути нуднішим, ніж чергова стаття із заїждженої рубрики з порядковим номером? Ну наприклад “Звіт із конференції №23″, або “Мої думки №35″, а один раз мені доводилося зустрічати навіть такі заголовки “Стаття №245″… Круто, чи не так?

Я розумію і визнаю, що сам порушую це правило своєю рубрикою “3+2+1″. Як наслідок, її читають і коментують одиниці. Втім, рубрику я все одно не закидаю, оскільки вона має певну “соціальну” функцію.

На сьогодні все! Буду вдячний, якщо ви також поділитесь своїми секретами щодо створення ефективних заголовків.

Желаете хранить документацию в порядке? Закажите обложки для документов и наслаждайтесь полным порядком в бумагах!

Схожі записи

• Регулярні публікації як інструмент створення адиктивності: Зробіть читачів залежними від вашого блога!
• Найбільш ефективні типи контенту, які “притягують” трафік. Частина 1
• Стаття за 10 хвилин: В якому випадку 100 відвідувачів дають більший ефект для реклами, ніж 10 000?
• 9 речей, які я усвідомив завдяки блогінгу
• Найбільш ефективні типи контенту, які притягують трафік. Частина 2

“Якщо ви хочете “висловити свої почуття”, краще “поговоріть” самі із собою. Всі ми це робимо час від часу. Але якщо ви хочете поспілкуватися з іншою людиною, – забудьте про почуття – висловлюйте думки. Приведіть їх до порядку, переконайтеся, що в них є ціль”…

(Вільям Сафір (William Safire)

Раніше я чимало розповідав про мистецтво письма, тому, сьогоднішня публікація буде недовгою. Власне, я просто хотів поділитися з вами цитатою, яка мені дуже сподобалася.

Але залишити цитату взагалі без коментаря я не міг, тому хотів би в цьому контексті знову повернутися до питання “комунікації”. На мою думку, багато хто з авторів (і особливо – авторів-початківців) хибно сприймає мету написання статті і не зовсім правильно ставиться до аудиторії. Основна помилка полягає в тому – що для них стаття перетворюється на своєрідний аналог “виступу зі сцени перед великою аудиторією”.

Справа в тому, що читачі навіть найбільш популярних блогів ніколи не збираються у великі групи перед одним монітором для того, щоб прочитати статтю (як це відбувається, скажімо, на конференції). Принаймні, мені це дуже складно уявити.

Тому спілкування автора зі своїми читачами це радше акт персональної комунікації. А якщо вже бути повністю точним – багатьох персональних комунікацій.

Пишучи статтю – пишіть її конкретній людині і намагайтесь вирішити конкретні проблеми. Дивовижно, але факт – публікації, які мають чітку сфокусованість – для конкретного читача – у більшості випадків суттєво випереджають статті, які орієнтувалися на масу.

В минулому я вже порівнював написання статті з листом до товариша, а сьогодні мені на думку спала ще одна аналогія. Пост в блог повинен бути настільки ж простим, легким і цілеспрямованим, як пост на форумі.

Коли ви приходите на форум з конкретною проблемою (чи її вирішенням), ви зазвичай не заморочуєтесь ні стилем, ні прикрасами – ви просто викладаєте свою думку. І якщо ця думка цінна для інших користувачів – з вашого повідомлення може вирости велетенська гілка. А все тому, що пишучи на форумі ви не ставите перед собою мети сподобатись чи залучити аудиторію – ви просто хочете вирішити проблему. Чому б не дотримуватися того самого принципу в блозі?

Схожі записи

• Вміння писати стає ключовою компетенцією успішної людини
• Від ідеї до публікації: Кілька порад, які допоможуть написати статтю в блог
• Успішний блогер любить створювати контент
• 2 взаємовиключні блогерські міфи
• Кілька порад блогерам, які хочуть навчитися писати краще

Автор фотографії: Pink Sherbet

Ведучи одночасно три блоги, я можу спостерігати за реакцією читачів на різні типи контенту і виявляти певні закономірності. З часом цей досвід допомагає з високою часткою ймовірності прогнозувати, які статті приваблять найбільшу увагу, а які, навпаки – залишаться непоміченими. Останні, як ви правильно здогадалися, не заслуговують вашого часу та зусиль на їх написання…

Кількома тижнями раніше я писав про найбільш ефективні типи контенту: частина 1 та частина 2. Сьогодні ж хочу поділитися загальними рисами, які притаманні хорошим публікаціям. Принаймні, статті, в яких я дотримувався всіх, наведених нижче принципів, незмінно користувалися великим успіхом в аудиторії.

1. Ваш контент не повинен бути “блювотним”! Знаєте, як можна це перевірити? Перечитайте статтю через кілька днів після написання. Якщо від неї “нудить” і ви ніколи в здоровому глузді не стали б читати її, якби самі не були автором – значить пора переглянути свої підходи до створення контенту.

А знаєте, що є причиною появи “блювотного” контенту?

Відсутність інтересу автора до теми статті! Бажання написати щось тільки із необхідності написати, а не через щире прагнення поділитися цікавими знаннями/інформацією. Це гарантований шлях “в нікуди”.

Отже, щоб уникнути “блювотного” контенту, ви, по-перше, повинні мати що сказати, і по-друге, бути щиро зацікавленими тим, про що ви збираєтесь розповісти.

Перший принцип ефективного контенту є обов’язковим для дотримання. Якщо ви не навчитесь створювати “не блювотний” контент – то вас ніхто не читатиме. Хіба що ви особисто вдеретесь до оселі читача і змусите його робити це під дулом пістолета.

2. Навчайте свого читача. Я з особливою любов’ю та ніжністю ставлюся до інтернет-проектів, які вміють навчати. Серед моїх улюблених блогів – 100% так чи інакше пов’язані з навчанням. Тому і у своїх проектах я намагаюся дотримуватися цього принципу.

Ефективний контент навчає читачів, робить їх більш освіченими, допомагає вирішити проблеми, пропонує реальну цінність та користь. І саме він гарантує, що випадкові відвідувачі, натрапивши на цікаву для них тему, стануть постійними лояльними читачами.

3. Не забувайте про “особистість”. Хороший контент невіддільний від автора. І йдеться не тільки про стиль! Людина, яка читає таку статтю, в буквальному сенсі почувається так, наче вона знає автора з дитинства.

Подібний контент не має нічого спільного із автоматичною генерацією чи безособовою констатацією. Навіть пишучи статтю на технічну тему, автор вміє зробити її частиною свого життя і висвітлити через призму власної свідомості. Адже він не просто пише – він живе тим, про що пише!

4. Пам’ятайте про SEO. Хоча стаття, повністю оптимізована під потреби пошукових механізмів, ніколи не зможе стати ефективною (адже вона писалася не для людей), забувати про SEO (search engine optimization) також не можна. В ідеалі, вам потрібно утримувати баланс між “людяністю” контенту та його оптимізованістю для пошуковиків. При цьому “людяність” повинна бути на першому місці. Завжди!

Оптимізація ж необхідна для того, щоб на вашу статтю продовжували приходити відвідувачі навіть після того, як вона зникне із головної сторінки блога і відійде у далекі архіви.

5. Орієнтуйтеся на читача! Спілкуйтеся зі своєю спільнотою, прислухайтеся до неї, розмовляйте з нею, вирішуйте її проблеми і пам’ятайте – саме вона робить можливим існування вашого блога. Повірте, без читачів жоден інтернет-ресурс довго не проіснує! Той, хто стверджує, що він пише “сам для себе” – бреше! Можливо – тільки вам, а можливо – і самому собі.

Це не означає, що у вас не повинно бути власних цілей і ви завжди повинні робити тільки те, що хочуть читачі. Але, як мінімум, потрібно розуміти потреби своєї аудиторії, ставитися до неї з повагою і головне, знати, які читачі справді “ваші”, а кого варто ігнорувати.

Сподіваюся, ці принципи стануть вам в нагоді на шляху до створення по-справжньому ефективного контенту.

Схожі записи

• Чому ваш контент таке „лайно”?
• Найбільш ефективні типи контенту, які притягують трафік. Частина 2
• Специфіка сприйняття контенту в інтернеті та як це застосувати у блозі
• Ділюся своїми секретами написання якісних статей
• Як спонукати відвідувачів прочитати ваш пост повністю?