У світі існує кілька тисяч (можливо, десятків тисяч) авторів, яким вдалося, відмовившись від традиційної найманої праці, повністю забезпечити своє існування завдяки власним блогам. Але я абсолютно точно знаю, що в світі існує як мінімум кілька десятків мільйонів блогів, які не змогли стати для своїх авторів суттєвим джерелом прибутку. На жаль, численні історії успіху, які всі ми так любимо читати, завжди розповідають нам про перших, і майже ніколи – про других.

Людей, які, начитавшись історій успіху, поспішають створити власний блог, часто очікує гірке розчарування. Його причина зазвичай полягає в наївному сподіванні за короткий термін перетворити свій проект на стабільне джерело прибутку (що за своєю суттю уже неправильно).

Авторам таких “неуспішних” проектів практично завжди притаманна одна дуже серйозна вада – вони не люблять створювати контент. Їм не цікаво подумки структурувати майбутню статтю ще задовго до того, як вона потрапить на екран монітора. Вони не відчувають потягу до перетворення мішанини ідей у власній свідомості на читабельний матеріал.

Не зважаючи на розповсюдження формату відеоблогів, для більшості авторів створення контенту досі означає вміння БАГАТО писати! При цьому пишуть вони не тільки створюючи чергову статтю. Кожного разу відповідаючи на коментар, електронний лист чи оновлюючи свій статус у Facebook вони знову вдаються до використання цієї навички.

Суть в тому, що якщо автор не отримуєте задоволення від самого процесу письма (створення контенту) – тоді, швидш за все, він ніколи не зможе створити успішний блог.

Як визначити, чи вдасться це вам?

Мені здається, що найбільш певним індикатором того, чи вдасться вам створити успішний блог (не залежно від того, що ви під цим розумієте) є ваша любов до створення контенту.

Це справді дуже важливо! Зверніть увагу, йдеться не про любов до якихось зовнішніх атрибутів – грошей, визнання – через які ви готові терпіти “ненависний процес писання”, а саме про любов до створення контенту! Інакше блог набридне вам набагато швидше, ніж ви встигнете залучити на нього бодай першу сотню зацікавлених читачів.

Окрім цього потрібно також розуміти, що створення успішного блога вимагає від вас колосальних інвестицій часу та зусиль. І йдеться зовсім не про необхідність працювати по 14 годин на день. Йдеться про те, що при всьому бажанні і везінні ви не зможете створити по справжньому успішний блог, скажімо, за три місяці. Пройде не менше року, перш ніж навколо новоствореного ресурсу збереться усталена спільнота. І то – це трапиться тільки за умови, якщо ви все робитимете правильно і повністю фокусуватиметесь на створенні цікавих та корисних статей.

Не любите писати? Тоді, можливо, блоггінг не для вас?

Схожі записи

• Яку помилку робить більшість авторів-початківців?
• Вміння писати стає ключовою компетенцією успішної людини
• 10 порад авторам, які думають, що вони не вміють писати!
• Блогінг – це насамперед письмо!
• Як «виростити» пост до блога: 7 простих кроків!

Перед затяжним періодом зимових свят традиційно знижується частота публікацій в блозі. Численні передноворічні клопоти, “дедлайни” на роботі та все нові й нові особисті проекти забирають практично весь вільний час. Але освіжити блог новою статтею таки потрібно, тому сьогодні я вирішив замислитися, які ж статті у більшості випадків цікаві аудиторії і перетворюють випадкових відвідувачів на постійних читачів.

Тема, насправді, абсолютно не нова. Про найбільш ефективні (з точки зору залучення аудиторії) типи статей я писав в однойменній статті: Частина 1 та Частина 2. Хто не читав – раджу ознайомитись.

Втім, у наведених вище публікаціях йдеться здебільшого про формат статей. Сьогодні ж я хочу нагадати про єдиний фактор, який впливає на якість всіх без виключення публікацій (незалежно від формату) – інтерес вас, як автора, до теми статті.

Ви, звісно, маєте повне право звинувачувати мене у зловживанні банальними істинами та називати “капітаном очевидністю”, але переглядаючи блоги у своїй стрічці, я регулярно стикаюся з нерозумінням цього простого правила. Складається враження, що людям просто нецікаво те, про що вони пишуть.

Спробуйте дати відповідь на просте запитання: “Чому коментарі до статей часто стають цікавішими, ніж самі статті?” Та тому, що коментатори завжди щиро зацікавлені в предметі своєї дискусії (спамерів до уваги не беремо, оскільки в них інші цілі). Хороший коментар – це зазвичай “квінтесенція сенсу”. В ньому немає ні пишної мови, ні залюбування власним стилем, ні словесної “води” – а є тільки бажання донести до інших свою думку, підкріплене інтересом до теми.

Статті в хорошому блозі повинні бути такими самими – стислими, гострими і щільно сповненими сенсу. Без води чи довгих передмов. Але обов’язково – зі щирими емоціями та інтересом з боку автора. Без цього створити цікавий блог не вийде!

Схожі записи

• Секрет цікавості блогів
• 2 взаємовиключні блогерські міфи
• Чому ваш контент таке „лайно”?
• Статейний маркетинг! Як зробити свій блог помітнішим
• Як позбутися нудних статей на вашому блозі

“Я давно мрію створити блог, але в мене просто немає таланту до письма“, – подібну фразу мені доводиться чути з регулярністю, якій можна позаздрити. І дійсно, вона звучить досить правдоподібно і мала б повне право на існування, якби не була АБСОЛЮТНИМ АБСУРДОМ.

Давайте будемо чесними самі із собою: люди, які використовують подібне формулювання, справді стикаються з проблемами створення блога, але причиною аж ніяк не може бути “відсутність письменницького таланту”.

Про “вміння писати” і його зв’язок з такою категорією, як талант, я писав у багатьох статтях. Була навіть публікація з порадами авторам, які думають, що вони не вміють писати. І весь великий розділ “Вчимося писати” теж по суті присвячений цій “проблемі”.

І що глибше я “копаю” цю тему, то більше переконуюсь у висновку: “Не існує такого явища як талант!”

Людина, у якої “свербить” у відомому місці щодо певного виду діяльності – і є тією, яку ми називаємо талановитою. “Талант” – це лише нестримний потяг до певного виду діяльності. І з цієї точки зору всі люди талановиті. Просто одні займаються тим, у що вірять і що люблять, таким чином реалізуючи свій “талант”, а інші відмовляються від нього на користь високооплачуваної/престижної/зручної роботи чи під тиском оточення, яке, взагалі-то може й не сприймати ваш “талант”.

Будь-який талант – це результат роботи. Звісно, приємно вірити в міфи про натхнення, творчу музу та золотокрилих пегасів, при цьому вважаючи, що всі великі справи робляться обраними – тобто людьми, в яких від народження було вкладено якийсь особливий дар.

Звучить парадоксально, але більшість людей не хотіли б бути талановитими – адже це передбачає необхідність реалізовувати (розкривати) свій талант. Тому вони будуть до останнього відстоювати міф про вроджений дар, з піною біля рота доводячи, що “не всі можуть бути талановитими” і що “справжні таланти таки існують“! Відверто кажучи, мені навіть цікаво, чи є такі на моєму блозі…

Правда ж полягає в тому, що таланту не існує, або що талановитий кожен (це за великим рахунком одне і те ж)! Адже талант – це тільки потяг до певного виду діяльності, який притаманний всім людям без винятку.

У казки про вроджений талант є дві опори, які не дають їй розсипатися на порох:

1. “Неталановиті” використовують її, як виправдання власної безвідповідальності та нікчемності, намагаючись заглушити свій внутрішній голос, який не втомлюється повторювати: “ти можеш краще, ти достойний більшого”! І зрештою внутрішній голос здається…
2. Для “талановитих” це засіб відлякування потенційних конкурентів (“хто ж конкуруватиме з таким талантом”) і спосіб задовольнити власне его (“лише гляньте, який він особливий”). Безперечно, людині, яку вважають талантовитою, було б не дуже приємно, якби “талановитими” раптом стали всі!

Але якими б міфами ми не дурили собі голову, всіх “талановитих” людей насправді відрізняє одне: феноменальна сфокусованість на своїй діяльності і надзвичайна наполегливість (навіть впертість) на шляху до цілі.

Люди, які знайшли свою справу, чимось схожі на наркоманів. Заради можливості займатися тим, що їм подобається, вони готові жертвувати не лише вільним часом, але й сном та їжею. Навіть в туалет вони ходять рідше, перебуваючи в стані “потоку” – не маючи жодних сил відірватися від того, чим займаються. Для того, щоб стати геніями своєї справи, вони витрачають на неї В ДЕСЯТКИ РАЗІВ БІЛЬШЕ часу, зусиль та енергії, ніж середньостатистична людина витрачає на середньостатистичну роботу.

Наостанок мені хотілося б поділитися з вами одним дуже красивим коміксом про “талант”. Можливо, хтось з вас вже бачив це зображення. Та все ж мені воно дуже подобається, тому про всяк випадок збережу його в архівах цього блога.

Якщо ви до сих пір вважаєте, що не можете почати вести власний блог через відсутність письменницького таланту, подумайте ще раз. Цілком можливо, що вам дійсно не варто його створювати. Але не через “неталановитість”, а через те, що насправді ви цього не хочете. Хотіли б хотіти, але не хочете…

Схожі записи

• Яку помилку робить більшість авторів-початківців?
• Вміння писати стає ключовою компетенцією успішної людини
• Вміння писати: Вроджений талант чи набута навичка?
• Успішний блогер любить створювати контент
• 2 взаємовиключні блогерські міфи

Втім, теорію я знаю бездоганно, і сьогодні поділюся з вами кількома основними принципами того, як же повинна виглядати класична (якісна) публікація в інтернеті і чому не варто пишучи її, уявляти, ніби ви пишете книгу.

Ставлення читачів до інтернет-публікацій суттєво відрізняється від їх ставлення до скажімо, статей у друкованих виданнях чи тим більше книг. Людина в інтернеті хоче отримувати саму суть, при цьому витрачаючи якомога менше часу і маючи можливість швидко знаходити необхідне і пропускати те, що під цей концепт не підходить.

Вступний текст

Ніхто не змушує вас дотримуватися традиційних принципів побудови роману, вивчених у школі. Але кілька вступних абзаців у вашій статті мають стратегічне значення. Саме вони дозволяють читачеві визначитися, чи заслуговує публікація на їхню увагу. І якщо немає чітко сформульованого вступу, який пояснює, про що йтиметься у статті і чому варто її прочитати, читачеві зазвичай простіше пропустити публікацію.

Точки входу

Так називаються всі ці пункти списків, абзаци, виділені жирним шрифтом та підзаголовки. Їх наявність та правильна організація обов’язкова у більшості статей, особливо, коли ті виходять достатньо об’ємними. Адже люди в інтернеті не читають все підряд, натомість, вони сканують інформацію.

Короткі параграфи

Раніше я вважав, що параграф повинен складатися з кількох (іноді – десятка) речень, але зараз переконався, що одне речення в параграфі часто саме те – що потрібно!

Спершу – суть!

Існують автори, які люблять заглиблюватися в деталі, писати довжелезні вступи і відтягувати момент переходу до суті. Та що там говорити, я й сам цим неодноразово грішив.

Така побудова статей відштовхує читачів, тому варто зосередитися на так званій моделі “інвертованої піраміди” – коли відразу у статті проголошується суть і всі найважливіші ключові факти, а вже потім все це “добро” розбирається до необхідного рівня деталізації. Ті читачі, яким будуть цікаві деталі, зможуть отримати їх. А ті, кому були важливі факти, отримають їх у першому абзаці і зможуть зайнятися чимось важливішим.

Більше лінків

Посилання це не лише цінний актив, який можна вигідно продати, але й чудовий інструмент для навігації (власне, він і задумувався, як інструмент для навігації, якщо ви раптом про це забули). Тому не шкодуйте посилання у своїх статтях. Ставте лінк завжди, коли можна підкріпити інформацію у статті посиланням на споріднений контент. Читачі будуть вам тільки вдячні.

Говоріть прямо

Не відходьте від основної теми і не заморочуйтесь “красотою” стилю. Ваше основне завдання, донести інформацію до читача. Говоріть прямо, так, як ви говорите, розмовляючи з товаришем!

Не можете избавиться от курения? Попробуйте электронные сигареты киев – превратите вредную привычку в безвредный ритуал!

Схожі записи

• Успішний блогер любить створювати контент
• Яку помилку робить більшість авторів-початківців?
• Вміння писати стає ключовою компетенцією успішної людини
• Кілька порад блогерам, які хочуть навчитися писати краще
• 10 порад авторам, які думають, що вони не вміють писати!

Автор фотографії: kevindooley Про важливість заголовків для сприйняття контенту у блогах розказано та написано так багато, що, здавалося б, тут важко додати щось нове та цікаве. Тому я постараюся мінімально повторювати прописні істини і максимально зосередитися на власних спостереженнях щодо того, як читачі сприймають заголовки.

1. Заголовки справді важливі. На мою думку більшість авторів і особливо блогерів-початківців недооцінюють фрагментарність сприйняття інформації в інтернеті. Читач не читає, читач – “сканує”! І в більшості випадків він “сканує” не вашу статтю, а перелік заголовків у рідері чи повідомлень у твіттері. Якщо ваш заголовок його не захопить – стаття буде проігнорована. Іншого способу привернути увагу читача у вас швидш за все не буде.
2. Банальні заголовки – дратують. Є набір правил як створити ефективний заголовок, який з першої секунди прикує увагу читача. Розумне використання цих принципів може суттєво підвищити привабливість ваших заголовків. Але якщо один і той самий “ефективний” прийом використовувати 200 разів – результат буде прямо протилежним. 5 років назад стаття Стіва Павліни “Як заробити гроші з допомогою блога” (How to make money form your blog) здійняла справжній ажіотаж серед читачів. Скажіть, що ви відчуваєте, зустрічаючи подібну назву статті сьогодні?
3. Ключові слова – не лише спонукають читача клікнути, але й дають SEO-ефект. В усі часи існував набір трендів, які цінувалися і цікавили ключову аудиторію більше, ніж все інше. Якщо говорити про сферу блогінгу, то в свій час такими словами були WordPress та Blogger, сьогодні шальки терезів вже повністю схилилися до Twitter та Facebook. Наприклад, за весь час існування цього блога у топі завжди трималася стаття: “Як встановити WordPress на власний хостинг”, а ось останнім часом на першість починають претендувати статті: “Як встановити кнопку “like” від Facebook” та “Як створити сторінку Facebook”. Ваше завдання як хорошого автора – спрогнозувати, яка нова тенденція буде популярною завтра. І звісно, не забувати, що трендові слова у заголовках – це ще й шалений SEO-ефект, від якого було б нерозумно відмовлятися.
4. Зміст, а не “краса”. Деякі автори полюбляють філософські (або, як я їх називаю – беззмістовні) заголовки. Для них головне – щоб звучало красиво. Можу сказати лише, що це прямий шлях до скорочення трафіку! Людина швидше зайде на статтю, яка називається “На що варто звернути увагу в новому українському податковому кодексі”, ніж на “Мої роздуми про несправедливість вселенської сутності”.
5. Рубрики і номери з часом набридають. Стежте, щоб ваш заголовок не виявився нудним. А що може бути нуднішим, ніж чергова стаття із заїждженої рубрики з порядковим номером? Ну наприклад “Звіт із конференції №23″, або “Мої думки №35″, а один раз мені доводилося зустрічати навіть такі заголовки “Стаття №245″… Круто, чи не так?

Я розумію і визнаю, що сам порушую це правило своєю рубрикою “3+2+1″. Як наслідок, її читають і коментують одиниці. Втім, рубрику я все одно не закидаю, оскільки вона має певну “соціальну” функцію.

На сьогодні все! Буду вдячний, якщо ви також поділитесь своїми секретами щодо створення ефективних заголовків.

Желаете хранить документацию в порядке? Закажите обложки для документов и наслаждайтесь полным порядком в бумагах!

Схожі записи

• Регулярні публікації як інструмент створення адиктивності: Зробіть читачів залежними від вашого блога!
• Найбільш ефективні типи контенту, які “притягують” трафік. Частина 1
• Стаття за 10 хвилин: В якому випадку 100 відвідувачів дають більший ефект для реклами, ніж 10 000?
• 9 речей, які я усвідомив завдяки блогінгу
• Найбільш ефективні типи контенту, які притягують трафік. Частина 2

“Якщо ви хочете “висловити свої почуття”, краще “поговоріть” самі із собою. Всі ми це робимо час від часу. Але якщо ви хочете поспілкуватися з іншою людиною, – забудьте про почуття – висловлюйте думки. Приведіть їх до порядку, переконайтеся, що в них є ціль”…

(Вільям Сафір (William Safire)

Раніше я чимало розповідав про мистецтво письма, тому, сьогоднішня публікація буде недовгою. Власне, я просто хотів поділитися з вами цитатою, яка мені дуже сподобалася.

Але залишити цитату взагалі без коментаря я не міг, тому хотів би в цьому контексті знову повернутися до питання “комунікації”. На мою думку, багато хто з авторів (і особливо – авторів-початківців) хибно сприймає мету написання статті і не зовсім правильно ставиться до аудиторії. Основна помилка полягає в тому – що для них стаття перетворюється на своєрідний аналог “виступу зі сцени перед великою аудиторією”.

Справа в тому, що читачі навіть найбільш популярних блогів ніколи не збираються у великі групи перед одним монітором для того, щоб прочитати статтю (як це відбувається, скажімо, на конференції). Принаймні, мені це дуже складно уявити.

Тому спілкування автора зі своїми читачами це радше акт персональної комунікації. А якщо вже бути повністю точним – багатьох персональних комунікацій.

Пишучи статтю – пишіть її конкретній людині і намагайтесь вирішити конкретні проблеми. Дивовижно, але факт – публікації, які мають чітку сфокусованість – для конкретного читача – у більшості випадків суттєво випереджають статті, які орієнтувалися на масу.

В минулому я вже порівнював написання статті з листом до товариша, а сьогодні мені на думку спала ще одна аналогія. Пост в блог повинен бути настільки ж простим, легким і цілеспрямованим, як пост на форумі.

Коли ви приходите на форум з конкретною проблемою (чи її вирішенням), ви зазвичай не заморочуєтесь ні стилем, ні прикрасами – ви просто викладаєте свою думку. І якщо ця думка цінна для інших користувачів – з вашого повідомлення може вирости велетенська гілка. А все тому, що пишучи на форумі ви не ставите перед собою мети сподобатись чи залучити аудиторію – ви просто хочете вирішити проблему. Чому б не дотримуватися того самого принципу в блозі?

Схожі записи

• Вміння писати стає ключовою компетенцією успішної людини
• Від ідеї до публікації: Кілька порад, які допоможуть написати статтю в блог
• Успішний блогер любить створювати контент
• 2 взаємовиключні блогерські міфи
• Кілька порад блогерам, які хочуть навчитися писати краще

Автор фотографії: Pink Sherbet

Ведучи одночасно три блоги, я можу спостерігати за реакцією читачів на різні типи контенту і виявляти певні закономірності. З часом цей досвід допомагає з високою часткою ймовірності прогнозувати, які статті приваблять найбільшу увагу, а які, навпаки – залишаться непоміченими. Останні, як ви правильно здогадалися, не заслуговують вашого часу та зусиль на їх написання…

Кількома тижнями раніше я писав про найбільш ефективні типи контенту: частина 1 та частина 2. Сьогодні ж хочу поділитися загальними рисами, які притаманні хорошим публікаціям. Принаймні, статті, в яких я дотримувався всіх, наведених нижче принципів, незмінно користувалися великим успіхом в аудиторії.

1. Ваш контент не повинен бути “блювотним”! Знаєте, як можна це перевірити? Перечитайте статтю через кілька днів після написання. Якщо від неї “нудить” і ви ніколи в здоровому глузді не стали б читати її, якби самі не були автором – значить пора переглянути свої підходи до створення контенту.

А знаєте, що є причиною появи “блювотного” контенту?

Відсутність інтересу автора до теми статті! Бажання написати щось тільки із необхідності написати, а не через щире прагнення поділитися цікавими знаннями/інформацією. Це гарантований шлях “в нікуди”.

Отже, щоб уникнути “блювотного” контенту, ви, по-перше, повинні мати що сказати, і по-друге, бути щиро зацікавленими тим, про що ви збираєтесь розповісти.

Перший принцип ефективного контенту є обов’язковим для дотримання. Якщо ви не навчитесь створювати “не блювотний” контент – то вас ніхто не читатиме. Хіба що ви особисто вдеретесь до оселі читача і змусите його робити це під дулом пістолета.

2. Навчайте свого читача. Я з особливою любов’ю та ніжністю ставлюся до інтернет-проектів, які вміють навчати. Серед моїх улюблених блогів – 100% так чи інакше пов’язані з навчанням. Тому і у своїх проектах я намагаюся дотримуватися цього принципу.

Ефективний контент навчає читачів, робить їх більш освіченими, допомагає вирішити проблеми, пропонує реальну цінність та користь. І саме він гарантує, що випадкові відвідувачі, натрапивши на цікаву для них тему, стануть постійними лояльними читачами.

3. Не забувайте про “особистість”. Хороший контент невіддільний від автора. І йдеться не тільки про стиль! Людина, яка читає таку статтю, в буквальному сенсі почувається так, наче вона знає автора з дитинства.

Подібний контент не має нічого спільного із автоматичною генерацією чи безособовою констатацією. Навіть пишучи статтю на технічну тему, автор вміє зробити її частиною свого життя і висвітлити через призму власної свідомості. Адже він не просто пише – він живе тим, про що пише!

4. Пам’ятайте про SEO. Хоча стаття, повністю оптимізована під потреби пошукових механізмів, ніколи не зможе стати ефективною (адже вона писалася не для людей), забувати про SEO (search engine optimization) також не можна. В ідеалі, вам потрібно утримувати баланс між “людяністю” контенту та його оптимізованістю для пошуковиків. При цьому “людяність” повинна бути на першому місці. Завжди!

Оптимізація ж необхідна для того, щоб на вашу статтю продовжували приходити відвідувачі навіть після того, як вона зникне із головної сторінки блога і відійде у далекі архіви.

5. Орієнтуйтеся на читача! Спілкуйтеся зі своєю спільнотою, прислухайтеся до неї, розмовляйте з нею, вирішуйте її проблеми і пам’ятайте – саме вона робить можливим існування вашого блога. Повірте, без читачів жоден інтернет-ресурс довго не проіснує! Той, хто стверджує, що він пише “сам для себе” – бреше! Можливо – тільки вам, а можливо – і самому собі.

Це не означає, що у вас не повинно бути власних цілей і ви завжди повинні робити тільки те, що хочуть читачі. Але, як мінімум, потрібно розуміти потреби своєї аудиторії, ставитися до неї з повагою і головне, знати, які читачі справді “ваші”, а кого варто ігнорувати.

Сподіваюся, ці принципи стануть вам в нагоді на шляху до створення по-справжньому ефективного контенту.

Схожі записи

• Чому ваш контент таке „лайно”?
• Найбільш ефективні типи контенту, які притягують трафік. Частина 2
• Специфіка сприйняття контенту в інтернеті та як це застосувати у блозі
• Як спонукати відвідувачів прочитати ваш пост повністю?
• Писати – просто!

Автор фотографії: kevindooley

Болісна реакція Антона (автор блога) на дії “троля”, мабуть, здасться дивною багатьом блогерам, які вже звикли до подібних речей в інтернеті і вважають їх майже нормою. Точнісінько так само, як дехто за норму вважає крадіжку контенту. Втім, для людини, яка безкоштовно ділиться своїми надзвичайно цінними знаннями і робить дуже багато для спільноти така поведінка є не чим іншим, як виявом неповаги. І нормальною її назвати ніяк не можна.

Дії “троля” настільки образили Антона, що він вирішив відключити коментарі для всіх записів (а вони у подібних блогах є дуже суттєвим доповненням до самої статті, і цінної інформації там не менше, а можливо, навіть більше, ніж в тілі публікації).

Чи потрібні блогу коментарі?

Та, власне, згадав цю історію я зовсім не для того, щоб продемонструвати негативний вплив тролів на функціонування блогів, а радше для того, щоб поміркувати, а чи може блог існувати без коментарів?

Моя тверда і безапеляційна думка: “в жодному разі”! Точніше, чисто фізично, блог, звісно, може бути яким завгодно. Але з точки зору його внутрішньої сутності, без коментарів (тобто можливості читача мати швидкий зворотній зв’язок) існування блога неможливе. Адже в такому разі під сумнів ставиться основний принцип веб 2.0.

Я знаю всього кілька блогів, які відмовилися від коментарів або ж існували без них від самого початку. Один з них – надзвичайно популярний і відвідуваний “Personal Development for Smart People” – помітно втратив якість після рішення автора закрити коментування для відвідувачів.

Чому ж коментування має настільки велике значення для блога:

1. Коментування доповнює статтю, вдихає у неї нове життя та актуалізує. Буває так, що стаття написана багато років назад, а життя у коментарях триває до сих пір. Це говорить про актуальність (дискусійність) піднятої тематики. При чому цінність коментарів часто багатократно перевищує цінність самої статті. Саме в коментарях вирішуються важливі проблеми та даються відповіді на важливі питання, пропущені в статті.
2. Коментування забезпечує формування спільноти. Спільнота вашого блога – це надзвичайно цінний і важливий актив. Можливо, – це найцінніше, що ви можете отримати від блога. І тільки коментарі дають спільноті можливість по-справжньому сформуватися. Адже для того, щоб група читачів перетворилася на спільноту – вони повинні спілкуватися між собою. А де це зробити, якщо не в коментарях до чергової цікавої статті?

Зверніть увагу – ваша спільнота на етапі “знайомства” дійсно не має інших місць для спілкування! Адже єдине, що їх об’єднує – це ваш блог. Якщо ви закриєте їм можливість висловлювати свою точку зору – це раз і назавжди поставить хрест на вашій спільноті.

Всілякі там Твіттери та Фейсбуки частково вирішують цю проблему, але основним рушієм до формування спільноти все одно залишаються традиційні коментарі.

3. Наявність коментарів дозволяє розвиватися авторові. Якщо ви навчитесь прислухатися до своїх коментаторів – то суттєво вдосконалите свій блог, зробите його кращим і привабливішим для відвідувачів. Численні поради, доповнення, зауваження і навіть критика грають вам на руку. До того ж – це зворотній зв’язок із читачем. Звідки ви знатимете, що подобається йому, а що – ні, якщо не будете з ним спілкуватися?

Але тут дуже важливо “не перегнути палку” і не стати заручником власної спільноти. Адже в кінцевому рахунку – це ви, а не ваша спільнота, повністю відповідаєте за блог та його концепцію. Зрештою, саме ваш унікальний стиль, підхід до вибору тем та подачі матеріалу привабив читачів. Прислухайтеся до порад, але якщо вони йдуть у розріз з вашими цінностями чи пріоритетами – пам’ятайте, заради чого ви все це робите!

4. Останній фактор психологічний. Блог, який не коментують, дуже важко підтримувати живим. Думаю, з цього правила є виключення, і я навіть знаю кілька таких. Але основний принцип в тому, що якщо вас ніхто не коментує – то вам набагато складніше дізнаватися думку інших про блог. А значить і розуміти – потрібна ваша праця комусь, чи ні…

Чи не тому блоги, автори яких раптово відмовилися від коментарів, спершу втрачають якість, потім починають рідше оновлюватися і у більшості випадків – взагалі гинуть…

А ви як вважаєте, чи може існувати цікавий та якісний блог без коментарів?

Схожі записи

• Чому я вважаю коментарі одним із найважливіших критеріїв успішності блога
• Як спонукати активність коментаторів у вашому блозі?
• А ви хотіли б, щоб ваш блог перетворився на ЗМІ?
• Найбільш ефективні типи контенту, які притягують трафік. Частина 2
• Тестую систему коментування Disqus для Wordpress: переваги та недоліки

Автор фотографії: ~Duncan~

Аналізуючи статистику “Української блогосфери”, я звернув увагу, що деякі статті набагато довше залишаються популярними та продовжують приваблювати трафік через багато місяців (а у деяких випадках – навіть років) після їх публікації. Такі статті, по суті є основою будь-якого інтернет-ресурсу, оскільки саме вони гарантуватимуть, що сайт продовжуватиме жити, навіть якщо автор з якихось причин не зможе писати протягом тривалого часу. Це як скелет вашого блога – те, за рахунок чого все тримається.

Коли рік назад мені довелося на тривалий час (пів-року) скоротити частоту публікацій в “Українській блогосфері”, то я став свідком доволі цікавого явища: хоч трафік на блог і впав (що цілком закономірно), та все ж читачі продовжували регулярно заходити на блог, а показник відвідуваності зменшився зовсім несуттєво.

Що ж стало причиною такого незначного падіння відвідуваності при практично повній відсутності оновлень? Для себе я зробив висновок, що основною причиною були “довгострокові” матеріали.

Ось кілька їх типів:

1. Детальний посібник (Howto-гайд). Люди шукали, шукають і продовжуватимуть шукати в інтернеті рішення своїх проблем. Саме тому детальні покрокові посібники та інструкції, особливо, якщо вони написані простою та зрозумілою мовою, приваблюватимуть відвідувачів завжди!

Але головне – такий тип контенту фактично не втрачає своєї актуальності з часом – адже завжди знаходяться люди, яким потрібно вирішити ту саму проблему, яку колись вирішували ви.

Мою статтю про встановлення WordPress до сих пір частенько переглядають і активно коментують, хоча минуло три роки з моменту її публікації. Та практично всі статті, в яких пропонуються покрокові інструкції:

• про встановлення кнопки Like від Facebook на своєму сайті;
• про створення сторінки Facebook;
• про встановлення та налаштування системи коментарів Disqus для WordPress;
• про встановлення кнопки Google Analytics;
• та багато-багато інших.

Вид трафіку на подібні публікації – переважно пошуковий (за тематичними запитами) та із різноманітних закладок.

2. Дискусійна аналітична стаття. Глибокий розгляд актуальної проблеми завжди приваблює увагу читачів і спонукає їх долучатися до обговорення в коментарях. Іноді таке обговорення може продовжуватися протягом тривалого часу. Приводячи все нових та нових відвідувачів на ваш блог.

Стаття “Чому я пишу українською” – одна з найвідвідуваніших на цьому блозі, не зважаючи на те, що була написана дуже давно. А вся річ в тім, що тема продовжує залишатися актуальною для початківців, які не можуть визначитися з мовою своїх майбутніх блогів.


Автор фотографії: liquene

3. Інтерв’ю. Цей жанр, хоч і складніший для освоєння і вимагає більше роботи від автора – завжди був “золотим граалем” хорошого блога. Читачам іноді хочеться відволіктися від стилю автора та познайомитися з думками цікавої людини.

Практично всі інтерв’ю на “Українській блогосфері” добре себе зарекомендували. Активно читалися та коментувалися. Із останніх хочеться згадати інтерв’ю з Максимом Саваневським, власником проекту Watcher. Воно принесло не тільки користь від публікації, а ще й задоволення від спілкування з розумною та цікавою людиною. Зверніть увагу на кількість ретвітів та лайків.

Але для того, щоб інтерв’ю справді “засяло” всіма своїми барвами, доведеться добряче попрацювати: обрати цікаву людину (її експертна сфера повинна узгоджуватися із тематикою вашого блога); скласти якісні відкриті питання, які змусять інтерв’юйованого мислити і принесуть йому задоволення від процесу; правильно оформити та подати інтерв’ю.

4. Широкі структуровані огляди (збірки). Останній різновид ефективних статей, про які мені хотілося б сьогодні розповісти – це широкі огляди. Йдеться, звісно ж, не про рекламні огляди продуктів чи сервісів, а про структуровані статті, в яких максимально повно розкриваються всі аспекти тієї чи іншої тематики.

Такі огляди найчастіше оформлюються у вигляді переліків або списків і дозволяють зацікавленому читачеві повністю зорієнтуватися в темі. На “Українській блогосфері” особливою популярністю користуються огляди-збірки:

• теми для WordPress (з посиланнями та інформацією про встановлення);
• плагіни для WordPress (з посиланнями, інформацією про встановлення та налаштування).

Хороший огляд вимагає тривалого часу на написання та оформлення, тому такі публікації трапляються доволі рідко. А це, в свою чергу, додатково підвищує їх цінність.

Правильна комбінація в блозі статей, які мають довгостроковий ефект, та вибухоподібних публікацій, про які було написано у попередній статті дозволяє досягнути найкращих результатів та перетворити максимальну кількість випадкових відвідувачів на лояльних читачів. Часто людина заходить на блог за лінком на “гарячий пиріжок”, а залишається на ньому, знайшовши багато тематичних і корисних публікацій.

Сподіваюся, що перелік найбільш ефективних типів контенту, які дуже добре зарекомендували себе в рамках “Української блогосфери” був корисним для вас. Можливо, ви також можете поділитися ефективними різновидами статей, які працюють у вашому випадку – мені було б дуже цікаво почитати про це.

Схожі записи

• Найбільш ефективні типи контенту, які “притягують” трафік. Частина 1
• Відмовтесь від “блювотного” контенту: 5 принципів ефективної статті
• Специфіка сприйняття контенту в інтернеті та як це застосувати у блозі
• 9 речей, які я усвідомив завдяки блогінгу
• Найцінніший ресурс вашого блога

Автор фотографії: photosteve101 На “Українській блогосфері” мені доводилося публікувати безліч статей найрізноманітніших типів. Були тут ґайди, статистика, огляди, інтерв’ю, новини, звіти, аналітика, списки та переліки та ще багато-багато інших різновидів публікацій. Наскільки можливо – я намагався експериментувати зі стилями та мовленням. І не міг не звернути увагу на те, що деякі типи статей приваблюють приваблюють читачів куди більше, ніж інші.

Тому сьогодні я хотів би поділитися своїм досвідом та спостереженнями щодо того, який контент є найбільш ефективним та як найправильніше його “приправити”. Оскільки стаття обіцяє вийти обширною (цілком у моєму стилі), то вирішив розділити її на кілька частин.

Що шукає відвідувач на вашому блозі?

Але перш, ніж перейти безпосередньо до огляду типів контенту, я хотів би дати відповідь на кілька важливих запитань щодо психології читача. Складається враження, що більшість блогерів навіть не задумуються про цей аспект. А ті, які задумуються, рано чи пізно досягають дуже хороших результатів…

Хоча слово “психологія” звучить дуже “розумно” та “науково”, нічого складного у її визначенні немає. Щоб зрозуміти, що подобається читачеві, варто поставити себе на його місце. Наприклад, згадати хоча б десяток статей, якими ви зачитувалися, поверталися по 10 разів, щоб прокоментувати, уважно стежили за перебігом дискусії та розсилали всім своїм друзям.

Пост з лінками на друзів

Не так давно я опублікував статтю про 10 блогів, які відкрив для себе у 2010-му. У цій статті я просто вибрав десять улюблених блогів, про які дізнався минулого року, і коротко описав свої враження від кожного з них, не забувши вставити посилання.

Результат: стаття отримала рекордну кількість ретвітів та майже рекордну кількість лайків у Фейсбуці. Трафік на сайт в день публікації статті також побив рекорд.

Чому так трапилося?

Тому що немає жодної більш цікавої інформації для читачів, ніж інформація про них самих. Ви можете не бути підписником блога і ніколи його не читати, але якщо вам скажуть, що там написали про вас – ви обов’язково зайдете! Це доконаний факт, який не потребує обгрунтування.

А далі – справа техніки і соціальних технологій. Практично кожен зі згаданих у статті блогерів лайкнув та ретвітнув статтю. А оскільки блогери – народ активний – то і інтернет-френдів у них багато. Сподіваюся, не потрібно пояснювати, що буває, коли лінк з’являється в аккаунті з тисячею та більше друзів. А якщо таких аккаунтів 10?..

Багато блогерів із незрозумілих мені причин просто-таки шкодують поставити лінк на своїх колег. Всіма можливими та неможливими способами вони намагаються не розмістити посилання на іншого блогера. Важко сказати, що лежить в основі подібної поведінки – заздрощі, небажання допомогти іншим чи банальна жадібність (хоча, що тут жаліти?)…

Очевидно одне: боячись “просунути” інших, блогер, як правило, все глибше та глибше “закопує” самого себе. Він не враховує найочевиднішого аспекту людської психології: для людини немає чого важливішого, ніж вона сама!

Єдине, про що потрібно пам’ятати – ваше бажання написати про друзів, колег та знайомих повинно бути щирим. Так, це банально, але це дуже важливо і для багатьох неочевидно. А фальшиві нотки у постах чуються “за кілометр”. Тому кожен блогер з легкістю виявить, чи написали ви статтю від щирого серця, чи просто для того, щоб отримати зворотні лінки.

Автор фотографії: Ajith_chatie

Огляди важливих у вашій галузі (сфері інтересів) подій

Після відвідин кожної блогерської події я завжди намагаюся опублікувати свої враження від неї (бажано з фотографіями). Таких публікацій в “Українській блогосфері” було чимало. Ось лише кілька:

• Мої враження від львівського Медіакемпу (2011);
• Звіт з Blogtoberfest-у (2010);
• Blogcamp CEE 2008 (2008).

Зверніть увагу на кількість ретвітів, лайків та коментарів у статтях (окрім звіту з блогкемпу 2008-го року, тому що коли він публікувався, ніяких твіттерів та фейсбуків ще особливо не використовувалося). А стаття про блогтоберфест до сих пір “висить” у переліку найбільш відвідуваних статей “Української блогосфери”.

Загалом, на популярність оглядів впливає той самий фактор, що й на успішність статей з лінками – ймовірність того, що читач, який також відвідав подію, знайде у статті згадку про себе (або своє фото), отримає альтернативний погляд на подію, ще раз переживе цей день.

Саме ваші друзі та нові друзі, кількість яких різко збільшується після кожної такої конференції, будуть лайкати та ретвітити вашу статтю. А якщо у друзів є власні блоги – то вони також швидш за все захочуть написати про подію і поставити лінк на ваш огляд.

Пишучи огляд важливо пам’ятати про оперативність. Нікому не цікаво буде читати вашу статтю через тиждень після події (хоча деякий трафік ви все-таки зберете). По факту, навіть на наступний день після події – вже може бути трохи запізно.

Найкращий час для публікації статті-огляду – одразу після події, поки ще не затих гамір у твітері і більшість її учасників все ще моніторять твіттер за ключовим хештегом. А якщо вам вдасться бути першими і при цьому написати досить розгорнутий і детальний огляд – то численні ретвіти (а з ними й додатковий трафік) вам гарантовані.

Обидва наведені вище різновиди статей мають переважно короткостроковий характер залучення трафіку, але при цьому діють як своєрідний детонатор. Трафік після публікації подібної статті зростає вибухово – іноді на 50% чи навіть 100%, а потім так само швидко спадає. Втім, серед відвідувачів обов’язково знайдуться нові потенційні лояльні читачі. Тому публікувати лінки на друзів та огляди цікавих подій не тільки варто, але й дуже корисно.

Сподіваюся, ця стаття стане вам у нагоді і допоможе переосмислити підхід до вибору тематики та стилю власних публікацій. Але, як я й обіцяв – це ще далеко не кінець. У наступній публікації я розповім про інші різновиди статей, які розвивають ваш блог у довгостроковій перспективі та суттєво збільшують кількість постійних читачів.

Схожі записи

• Найбільш ефективні типи контенту, які притягують трафік. Частина 2
• Ефективність реклами в (українській) блогосфері. Частина 2.
• Регулярні публікації як інструмент створення адиктивності: Зробіть читачів залежними від вашого блога!
• Кілька моїх спостережень щодо заголовків статей у блогах
• Відмовтесь від “блювотного” контенту: 5 принципів ефективної статті