Спонсор публікації:
Лучшие кулинарные рецепты с фото на Cooking.ua

Знаєте, як відрізнити живий і енергійний блог від напівмертвого проекту, який існує тільки тому, що автору дуже шкода витраченого на нього часу та зусиль? Все дуже просто – рівень персоналізації.

Провів невеличкий аналіз своїх улюблених блогів (таких всього кілька десятків) і знаєте що виявив? Всі вони без виключень – дуже особисті.

Дотик автора можна відчути у кожній статті, якщо сам автор захоче, щоб ви його відчули. Адже дуже легко відрізнити перекладний матеріал з англомовного сайту, написаний “для збереження регулярності” від публікації, кожне слово якої буквально “пронизане” інтересом автора. Коли людина пише про те, що її цікавить, хвилює, від чого вона в повному захопленні – тоді й читачі сприймають цей матеріал з не меншим ентузіазмом. Такий блог залишається “персональним”, навіть якщо автор пише на загальну чи навпаки – вузькоспеціалізовану (професійну) тематику.

Читати далі про персоналізацію…

Спонсор публікації:
Грамотный подбор ключевых слов нужен для эффективного поискового продвижения сайта.

Автор фотографії: stars alive “Вона займалась проституцією, щоб заробити на наукову роботу, й писала про це у блог. Він мусив відмовитись від веб-щоденника заради кохання. Вони розповідали у блозі про подорож і привабили сомалійських піратів. Усі вони – жертви тонкої межі між публічним і приватним в інтернеті”, – це рядки зі статті “Блоги як високе мистецтво відвертості”, вперше опублікованої англійською мовою в журналі The Guardian.

Основна ідея статті полягає в тому, що надмірна відвертість у блозі може обернутися проти автора. Наводяться цілком конкретні приклади людей, які не приховували нічого від армії своїх інтернет-послідовників, і поплатилися за це своєю роботою, репутацією чи навіть свободою.

Одна з найзахопливіших – історія Пола та Рейчел Чендлерів, які вирушили в круїз на власній яхті, не забуваючи регулярно описувати свої пригоди в блозі. Через деякий час стало відомо, що їх узяли в полон заради викупу сомалійські пірати. Річ в тім, що на сайті Чендлерів була розміщена Гугл-мапа, на якій вони детально відзначали весь маршрут своєї подорожі. Схоже, що саме ця інформація допомогла піратам знайти подружжя.

Читати далі про відвертість у блогах…

Спонсор публікації:
Первый хостинг для wordpress в Украине. Автоматическое создание и хостинг сайтов на wordpress от Hostenko.com

Протягом двох місяців на “Українській блогосфері” тривало опитування щодо найкращої системи коментарів. Всі охочі мали змогу висловити свою думку щодо зручності Disqus VS традиційної системи коментарів. Признаюся, що це опитування носило радше інформаційний характер. Тобто встановлюючи систему у свій блог, я все-таки більше орієнтувався на власні відчуття.

Втім, результати опитування виявилися дивовижними. 50 на 50! При чому – в рівному відношенні.

Всього в опитуванні взяли участь 72 респонденти. Голоси, як уже було сказано, розділилися порівну – 36 людей проголосувало за те, що їм більше імпонує традиційна система коментарів WordPress і 36 підтримали Disqus.

Читати далі і знайомитись з результатами опитування…

Цікаву тему підняв у своєму блозі Арнольд Кочарі: що краще, вести одночасно кілька проектів, чи зосередитися на одному? Оскільки ця дилема останнім часом турбує мене все більше, вирішив поділитися деякими своїми думками на цю тему.

Отже, час будь-якого автора чимось схожий на Москву. В тому сенсі, що він також не гумовий. А значить кожну хвилину, яку ви будете вкладати в новий проект, ви по ідеї повинні забирати у старого проекта. Ну або відмовлятися від сну, вихідних, відпочинку.

Ось що пише Арнольд про переваги ведення одного проекту:

“По-моєму – це дуже круто, оскільки працюєш на розвиток одного сайту, який при цьому, звісно, розвивається набагато швидше. Ідеї щодо покращення приходять тільки щодо цього проекту. Коли хочеться попрацювати – то робиш якусь дрібничку саме для нього. Коли є можливість поставити посилання чи якимось іншим чином прорекламуватися – то вказуєш саме його… Крім того ведення одного проекту менше завантажує психологічно – є один якісний, чистий і красивий сайт, який до того ж приносить прибуток. Хіба не мрія?”

З цими аргументами важко не погодитися. І на мою думку “основний” проект, дійсно повинен бути тільки один. Втім, праві й ті, хто стверджує, що будь-який “бізнес” потребує диверсифікації, а класти всі яйця в одну корзину не тільки непрактично, але й ризиковано.

Читати далі про вирішення проблеми з проектами…

Спонсор публікації:
Оператор активного туризму «Terra Incognita» пропонує сплав по Дністру та екскурсії по печерам України.

Автор фотографії: slgckgc Навіщо ви ведете блог? Навіщо взагалі люди створюють блоги? Кожен автор знайде на ці запитання свою відповідь. Про свої причини я написав у розділі “Про автора”. Була навіть стаття, “Навіщо мені три блоги”. Але продовжуючи працювати у цій сфері, я дедалі більше відчуваю, як моя мотивація до ведення блогів змінюється. Відбувається цілком закономірна еволюція стимулів витрачати (інвестувати) свій час та зусилля.

Блогінг як захоплення

Через цю стадію я пройшов дуже швидко – хоча до сих пір вона частково проявляється у моїй діяльності. Чистому “захопленню” зазвичай притаманна безцільність, чи, точніше кажучи – відсутність розуміння цілей (і не бажання ними “заморочуватися”). У мене був такий “безцільний” блог на ЖЖ, який я вів виключно для задоволення. Його майже ніхто не читав, але навіть кількох десятків друзів вистачало для того, щоб продовжувати там щось писати.

Мій особистий блог, став своєрідним продовженням блога на LiveJournal. Якщо можна так висловитися – це найбільш безцільний із трьох блогів, яким я продовжую приділяти час. Втім навіть він – це вже не просто захоплення, а радше намагання структурувати свої інтереси та отримати зворотній зв’язок від спільноти.

Читати далі про еволюцію сприйняття блогінгу…

Наткнувся сьогодні на цікаву цитату про письмо:

“Якщо ви хочете “висловити свої почуття”, краще “поговоріть” самі із собою. Всі ми це робимо час від часу. Але якщо ви хочете поспілкуватися з іншою людиною, – забудьте про почуття – висловлюйте думки. Приведіть їх до порядку, переконайтеся, що в них є ціль”…

(Вільям Сафір (William Safire)

Раніше я чимало розповідав про мистецтво письма, тому, сьогоднішня публікація буде недовгою. Власне, я просто хотів поділитися з вами цитатою, яка мені дуже сподобалася.

Але залишити цитату взагалі без коментаря я не міг, тому хотів би в цьому контексті знову повернутися до питання “комунікації”. На мою думку, багато хто з авторів (і особливо – авторів-початківців) хибно сприймає мету написання статті і не зовсім правильно ставиться до аудиторії. Основна помилка полягає в тому – що для них стаття перетворюється на своєрідний аналог “виступу зі сцени перед великою аудиторією”.

Справа в тому, що читачі навіть найбільш популярних блогів ніколи не збираються у великі групи перед одним монітором для того, щоб прочитати статтю (як це відбувається, скажімо, на конференції). Принаймні, мені це дуже складно уявити.

Читати далі про комунікацію в блозі…

Автор фотографії: juhansonin Інтернет – це та сфера, яку дуже складно регулювати. Попри значну кількість законів, які стосуються діяльності у всесвітній мережі, залишається величезний простір для довільної інтерпретації.

Чи не тому практично в кожній дискусії, де піднімається тема авторських прав, неодмінно з’являється людина, яка намагається дорікнути правовласнику тим, що він і сам є порушником. Мовляв, “ви ж самі, безперечно, користуєтесь хакнутим програмним забезпеченням і дивитесь піратські фільми!”

Коли більше року назад я висловлював свою думку про “верховенство” ліцензійного продукту над піратським на особистому блозі – навіть у тій статті в коментарях проскочила алюзія із серії “цікаво, скільки людей, які читають цей пост про ліцензії, користуються ліцензійною віндою”.

Поява таких коментаторів у публікаціях, пов’язаних з авторським правом, настільки закономірна, що я навіть перестав дивуватися. Я бачив сотні таких коментарів на десятках ресурсів. Не дивно, що подібна дискусія зав’язалася і в коментарях до статті про боротьбу з копіпастом.

Читати далі про авторські права та боротьбу з піратством…