Сьогодні я вирішив поділитися зі всіма зацікавленими (а такими, переконаний, виявляться не лише українські блогери, але й кожен патріотично налаштований мешканець нашої держави) двома хорошими новинами.
Якщо прізвище Кримського вам хоча б про щось говорить – то ви оціните значущість цієї події. Принаймні я, почувши про неї, без перебільшення опинився на сьомому небі від щастя. Ще б пак! Адже працюючи із російськомовними та англомовними першоджерелами, я постійно натикався на потребу якісного перекладу. А іноді складалося враження, що перекласти на англійську простіше, ніж на українську! Знаєте – буває так, коли найвлучніший відповідник начебто крутиться на язиці, але ніяк не може остаточно оформитися у свідомості. Жодні Lingvo, Pragma та Prompt не допомагали. А якісних онлайн-словників – просто не було. Читати далі
Кількома тижнями раніше на «сторінках» «Української блогосфери» було опубліковано статтю «Коментарі – не показник». А й справді, велика кількість коментарів аж ніяк не може бути свідченням успішності блогу. Як і навпаки – їхня відсутність не є свідченням того, щоб блог нецікавий і його ніхто не читає.
Втім, це ще зовсім не означає, що коментарі, при правильному використанні, не здатні послугувати чудовим інструментом для розвитку та підтримки блогу. Зрештою, комунікація між учасниками – один із найбільш дієвих способів залучення аудиторії та перетворення випадкових відвідувачів на лояльних читачів. Словом, все як у тому анекдоті: «Ви не любите котів? Та ви просто не вмієте їх готувати!!!»
У цьому пості мені хотілося б поділитися з вами двома «відкриттями» щодо коментарів, які можуть стати в нагоді кожному блогеру. Читати далі
Немає жодного значення, чи плануєте ви у майбутньому заробляти на своєму блозі – перший продаж доведеться зробити у будь-якому разі! Інакше, навряд чи вдасться створити якісний тематичний ресурс. Тому що перший продаж – це продаж самому собі! А якщо навіть ми самі сумніваємось у потрібності власного ресурсу, то чи можна розраховувати на те, що його вважатимуть корисним інші?
Пишучи пост до блогу, я люблю ставити собі запитання: А чи сам я прочитав би його до кінця? Якщо відповідь заперечна, я намагаюсь відшукати ті недоліки, які псують запис та враження про нього потенційного читача. Тому, коли нарешті пост з’являється у блозі, я майже на 100% впевнений, що він сподобається читачеві.
Насправді, вочевидь, все не так ідеально і безхмарно. Далеко не кожен запис буде цікавий підписникам! Не над кожним будуть задумуватися. Більше того, навіть найлояльніші читачі, вочевидь, не кожного дня знайдуть час, щоб завітати на мій блог. Але це не має жодного значення!!!
І знаєте чому?..
Тому що я здійснив перший продаж – продаж собі. І відтепер можу без зайвих карань та приступів сумління працювати над створенням контенту, тоді як кількість читачів буде поступово зростати. Читати далі
Цього разу в недільному пості я хочу познайомити читачів зі списком порад блогерові-початківцю. Його цінність не тільки в його кумедності, але й в тому, що автором цих порад є не хто інший, як відомий російський письменник-фантаст, автор «Дозорів», Сергій Лук’яненко.
Словом, насолоджуйтесь!
Отже, як слід вести себе читачеві, який випадково наткнувся на блог Автора книги, яку він нещодавно прочитав і яка йому сподобалася:
- Oбов’язково повідомте Автору, що взагалі-то книг ви не читаєте і останньою прочитаною книжкою у вас була «Ріпка», але ось книга Автора вам сподобалася. Звісно ж, автор буде вражений! (висновок із правила 1: «Якщо ви зафрендили Автора, то він, звісно ж, повинен зафрендити вас у відповідь. Якщо він цього не робить – то лише для того, щоб дошкулити особисто вам!»)
- Якщо вам сподобалась одна книга Автора, це значить, що повинні сподобатися і всі інші. Якщо цього чомусь не трапилося, то не соромтесь! Поясніть Автору, що він не правий, що він халтурить. Автор очікує цього признання!
Читати далі
Думаю, я нікому не відкрию великої таємниці, якщо скажу, що автор професійного блогу повинен любити свою сферу! Навряд чи хтось захоче читати те сміття, яке вискочить із-під авторського «пера», коли він намагатиметься написати щось на «сприятливу для монетизації», але нецікаву для нього особисто тематику.
Знаєте що допомогло досягнути успіху більшості професійних блогерів? Думаєте, банальне везіння? Можливо! Вважаєте, у них були відповідні навички? Частково! А можливо, вони просто отримували задоволення від свого заняття? Безперечно!!! Вони обожнювали його! Читати далі
Спробуймо провести експеримент. Замисліться на хвильку і згадайте ваше улюблене чоловіче та жіноче ім’я.
Згадали?..
Ладен побитися об заклад, що із людьми, чиї імена ви вважаєте своїми улюбленими, у вас пов’язані приємні спогади. Можливо – це ваші найкращі товариші. А можливо – кохані люди.
Так вже влаштована людська психіка. Може видаватися, що вам дійсно подобається звучання слова, збіг літер, якісь там мовні конструкції – але по суті вам подобається людина, яка носить це ім’я.
До чого тут дизайн, запитаєте ви?
Справа в тім, що в дизайні, як на мене, діють точнісінько ті самі принципи. Себто насправді приваблює нас зовсім не дизайн, а той контент (якщо хочете – позитивний досвід), який ми отримуємо, зайшовши на сайт. Читати далі
Завдяки мало кому відомій опції у Google Reader-і, яка дає змогу розшарити найкращі записи для своїх друзів, познайомився зі статтею «Хто і навіщо замовляє спам у блогах?», яку розшарив Hellveen. Між іншим – надзвичайно цікава і дуже правильна стаття! Для блогерів просто-таки must read. Але все ж… після її прочитання залишився якийсь дуже неприємний осад.
Так ось виявляється, який ти – великий блогерський (чи радше сказати - спамерський) бізнес! Власне, дивуватися немає чому. Марно сподіватися, що «тема», яка може приносити нечистим на руку SEO-шникам та SMO-шникам тисячі зелених баксів, не буде експлуатуватися на повну. Адже дійсно, як згадує один із коментаторів до наведеної вище статті – ведення чорних блогів, єдина мета яких – розкрутитися, наростити PR-ний та ТІЦ-ний «мускул», а потім – з головою продатися біржі посилань – це легкі гроші. Читати далі