Автор фотографії: exfordyАвтори, які серйозно задумуються над створенням власного тематичного блогу, і вже навіть встигли ознайомитися із першою статтею у новій рубриці «Кому і навіщо потрібен блог», могли помилково потрапити у полон ілюзій, що ведення тематичного ресурсу – це виключно розваги та задоволення. Втім, окрім численного переліку переваг, ведення тематичного блогу ставить перед автором цілком конкретні зобов’язання. Особливо, якщо ваші очікування та амбіції виходять за рамки «ще одного блогу про що б там не було»
Так! Блогосфера сьогодні дійсно стає одним із найбільш привабливих середовищ для авторів. Але не варто думати, що це єдина форма, прийнятна для вас. І вже тим більше, не варто вважати, що кожна людина у світі повинна вести власний тематичний блог. Принаймні перш, ніж почати цим займатися, варто спершу проаналізувати ваші цілі, потреби, стиль, досвід та готовність багато і наполегливо працювати. Не вірте тим людям, які стверджують, що ведення блогу не вимагає багато часу. Якщо приділятимете щоденнику 5-10 хвилин на день – то в результаті і матимете не більше, ніж просто особистий щоденник, який самі і читатимете (ну, можливо, ще ваші друзі). Читати далі
Друге інтерв’ю для «Української блогосфери» я вирішив взяти у Сергія, автора Блогорідера (інтернет-проекту, про який знає кожен український блогер). Хелвін (Hellveen) – такий нік обрав собі Сергій для інтернет-діяльності – запропонував українській аудиторії чимало цікавих інтерв’ю із авторами вітчизняної блогосфери. Настав час виправити вимушену несправедливість і запропонувати вам інтерв’ю із самим Сергієм. Але годі слів – до справи:
З.: Привіт, Сергію. Переважна більшість активних учасників українського Інтернету знайомі з тобою, як з Хелвіном (Hellveen). Втім, людям завжди цікаво знати про реальне життя людей, яких вони знають виключно завдяки Інтернету. Розкажи трішки про себе. Хто такий Хелвін у «реалі»?
В.: Ну, я думаю, що той, кого би вже так зацікавила моя персона, зміг би знайти вдосталь інформації в Інтернеті. Про мене говорять в першу чергу мої проекти. А в реальному житті я навчаюся в Ужгородському Національному університеті на напрямі «Землевпорядкування і кадастр». Пояснювати, що це за спеціальність, дуже довго, і це доволі втомлює мене, коли кожного разу хтось перепитує, що ж це за спеціальність така дивна. У кількох словах – операції, пов’язані з землею. Доволі незвичний вибір, багато хто подумає, але я не буду зупинятись на цьому, і, можливо, здобуватиму другу вищу освіту. З інтересів чи хобі – вони в мене цілком стандартні – книги, подорожі, фотографія, музика, і найголовніша «хвороба» - інтернет. Читати далі
Питання, винесене у заголовок, може видатися занадто філософським. Хтось навіть скаже, що на нього не існує чіткої відповіді. Але тільки на перший погляд! Якщо замислитися – відповідь є. Їх навіть дві!
Отже, щоб стати популярним блогером, слід:
1) стати популярним;
2) стати блогером…
або навпаки:
1) стати блогером;
2) стати популярним… Читати далі
Яких тільки сервісів для блогерів ще не придумали запопадливі західні програмісти. Соціалки, сервіси новин, RSS-транслятори, рейтинги, пузомірки та ще багато-багато чого корисного і не дуже.
А нещодавно, я познайомився зі ще одним доволі привабливим, і схоже – достатньо цікавим сервісом для блогерів, який дозволяє у прямому сенсі відмітити ваш блог на світовій карті. За основу взята карта світу від Google Earth (чи принаймні – дуже схожа). Читати далі
Я ніколи не був активним користувачем ЖЖ. Після останнього запису у живому журналі, який по суті був анонсом «Української блогосфери», я взагалі покинув сервіс (хоча аккаунт і не видалив). Хто знає, можливо таки вирішу транслювати записи мого блогу у ЖЖ… Але зараз не про те…
Не виключено, що саме низька зацікавленість цим доволі популярним сервісом призвела до того, що про акцію «день без контенту» я дізнався абсолютно випадково завдяки блогу Надії Баловсяк. Інтернетесса, до речі, висловила свою незгоду із протестом проти ЖЖ. Але поки вона писала текст, ЖЖ вибачився перед користувачами за відміну базових аккаунтів. Читати далі
Ця стаття – перша у переліку ресурсів рубрики «створюємо власний блог», яка була проанонсована зовсім недавно. Звісно, можна було б одразу перейти до практичної частини і пропустити всі ці вступні прелюдії про «місію», «ціль», «вище покликання» і т. п. і т. д.. Але мені хотілося б, щоб люди, які долучаються до автономної частини української блогосфери (а саме про неї йтиметься у новій рубриці) діяли свідомо і зважено. А це насамперед означає, що вони повинні розуміти як переваги ведення блогу, так і ті зобов’язання, які ставитиме перед ними нове захоплення. Адже ми говоримо про професійний підхід до ведення блогів.
Яка користь від ведення блогу?
Про переваги ведення блогів написано дуже і дуже багато. Тому я навіть не намагатимусь описати всіх можливих позитивних зрушень, які можуть відбутися в житті та свідомості людини після того, як вона стане блогером. Окрім того, глибинні причини створення блогу у кожного свої. Можете ознайомитися, наприклад, із переліком причин, через які завели свої блоги деякі «зубри» рунету, описаних в статті «З якою метою люди створюють блоги», опублікованої на блозі «В собі». Читати далі
Автор фотографії: sergis blogКожен блогер переймається питаннями просування та розвитку свого ресурсу. Автори готові витрачати сотні і тисячі годин, в пошуках нових способів збільшення трафіку, підвищення популярності та монетизації блогів. І майже нікому з них не спадає на думку свідомо шукати способів знищення свого ресурсу! Втім, саме цим займається абсолютна більшість блогерів, коли (свідомо чи ні) забуває про просте, але дуже важливе правило: «слабкі письменницькі навички здатні загубити будь-який (навіть найкращий) контент».
Щоб надалі ви могли діяти свідомо і нищити свої блоги з повним розумінням та відповідальністю, я поділюся з вами трьома основними правилами «слабкого» письменника. Взявши їх на озброєння, ви заввиграшки зруйнуєте довіру та позбудетесь лояльності найвідданіших читачів, навіть якщо продовжуватимете публікувати надзвичайно цікавий контент. Отже, мотайте на вус: Читати далі