Повноцінна восьмигодинна робота, ведення блогу, сім’я, хатні клопоти, зустрічі з друзями… а ще ж потрібно, щоб і на сон час залишався.

Складається враження, що у минулому час рухався повільніше. Пам’ятаю, коли я ще був малим, ми із дідусем ходили молоти пшеницю. Зранку встали. Наготували мішки, набрали пшениці, склали на велосипеди – і повезли до млина. При чому – руками повезли. Велосипеди – як візки використовували. Хто колись пробував вантажити три повних мішки із зерном на велосипед – чудово мене зрозуміє!

І ось що дивно – до млина більше кілометра. Там – двогодинна черга. Поки помолять, поки перетруть, поки дочекаєшся, як інші свої кінні фіри борошном наповнять – уже сонце на обід покотиться. А потім так само, не поспішаючи – додому! І вистачало ж часу!!! І не носилися, як навіжені, намагаючись встигнути невідомо за чим. Читати далі

Два суперпопулярних автори, два гіганти блогерської думки, один – в ролі інтерв’юера, а інший – експерта, зустрілися на офіційному сайті Sun Microsystem для того, щоб поговорити про роль блогів у сучасному суспільстві і, не в останню чергу, про перспективи ведення блогів для авторів-новачків. Кому і навіщо потрібен блог? Чи варто приходити у блогосферу з єдиною метою – заробити? І наскільки реально забезпечити своїм хобі власне існування?..

Інтерв’юер – Гай Кавасакі, автор блогу „Як змінити світ”. Експерт, як ви вже мабуть здогадалися – професійний блогер Даррен Роуз, автор ресурсу Problogger.net. Втім, переконаний, читачі „Української блогосфери” чудово знайомі із цим блогом!

Я не зміг подолати спокуси, і сьогодні пропоную вам короткий переклад інтерв’ю Дарена. Думаю, це інтерв’ю відповість на багато запитань, які зазвичай ставлять перед собою блогери-початківці, а також стане хорошим мотиваційним інструментом для тих, хто ще вагається, чи варто заводити власний блог. Читати далі

Це тільки мені одному здається, що деякі українські блогери, замість того, щоб усіма силами, цілеспрямовано розвивати тематичну ланку національної блогосфери, намагаються створити стереотип, нібито єдиною прийнятною формою існування блогу є особистий щоденник?

Друзі, ну не можна ж так!

Зрештою, саме кількість тематичних блогів є чи не найпоказовішим індикатором зрілості блогосфери. Бо зрозуміла річ, що з приходом та розвитком Інтернету, а разом з ним – безкоштовних блогосервісів на зразок ЖЖ, Live Internet тощо, розвиватиметься і багато в чому попсове бажання людей написати про себе, поділитися враженнями про «вчорашню вечірку», розповісти, як улюблена мамина кішечка порвала улюблений батьків светр… та ще багато чого подібного. Але хіба це блогосфера??? Читати далі

Останнім часом нерідко помічаю за собою небажання братися за опрацювання заздалегідь підготованого матеріалу для поста, натомість шукаючи нову тему. Пам’ятаєте, в одній із попередніх статей я розповідав про чотири етапи створення статей для блога. Так ось – схоже, у моєму випадку, перший етап (поява ідеї та нотування її у спеціальному блокноті), а точніше – перехід від першого до другого етапу, іноді починає давати збій.

Замість того, щоб „витягнути” з блокноту одну зі заздалегідь підготованих ідей та взятися до її розкриття, я починаю розмірковувати „про що ще б таке можна було написати”. Іноді складається враження, що мені шкода ідей, внесених до репозитарію. Але ж саме для цього він і потрібен! Читати далі

Знову субота – а значить знову час для майже регулярної на „Українській блогосфері” рубрики „Смішно”. Сьогодні говоритимемо про встановлення цілей для блогу (а точніше – про відмову від них).

Багато людей переконують нас, що для досягнення успіху потрібно ставити перед собою цілі. Не залежно від того, чого ви хочете досягнути: збільшити трафік на свій блог чи заробити трохи грошей – постановка чітких і легко вимірюваних цілей вважається обов’язковим кроком на шляху до успіху…

Запам’ятайте – це нісенітниця!

І ось чому:

Оскільки встановлення вимірюваних цілей дає змогу легко визначити, чи досягнули ви своєї мети, воно заввиграшки може зробити вас по-справжньому нещасним. Ну, наприклад, уявіть собі ситуацію: Захотіли ви за місяць досягнути 50 підписників на лічильнику Feedburner. Починаєте відлік, ведете наполегливу роботу… а по закінченню означеного терміну бачите, що кількість підписників „застигла” на позначці „30”.

Невдача!

ПРОВАЛ!!!

Висновок простий: Читати далі

Про сам сервіс мікроблогінгу twitter.com я дізнався давненько. Але так вже працюють новітні медіа, що входити до них потрібно вкрай обережно! Інакше є чималий ризик потратити час без жодного задоволення чи користі особисто для себе. В гонитві за контентом, який генеруватиметься користувачами, інтернет-компанії чого тільки не створили… Вибирай – що хочеш! На будь-який смак!

Вперше над можливістю реєстрації у твіттері я задумався, після того, як поспілкувався зі своїм колегою, який на той час саме досліджував його (тобто твіттера) можливості.

Для тих, хто ще не в курсі – розповім коротко про цей сервіс

Твіттер – це сервіс мікроблогінгу з можливістю комунікації між його учасниками. Своєрідна суміш блога та ICQ. Він дає змогу користувачу публікувати короткі повідомлення у свою стрічку новин, на яку інші люди можуть при необхідності підписатися (чи, використовуючи термінологію твіттера – стежити (follow) за цією людиною). Технологія максимально проста – як тільки хтось із ваших «друзів» (тих, за ким ви стежите), опублікує нове повідомлення – воно з’являється у вашій стрічці. Читати далі

Варто було мені написати про «правило «однієї сторінки», як майже наступного дня наткнувся на ще одне підтвердження цієї теорії, опубліковане на блозі NorthxEast. «Назвавшись блогерами, ми зобов’язані давати читачам те, заради чого вони прийшли на блог – при чому швидко – тому що, якщо ми цього не робитимемо – вони більше ніколи не повернуться», - пише автор поста Ярко Лейн (Jarkko Laine).

Якщо людина прийшла на ваш блог і почала переглядати ваші пости – ви повинні зацікавити її протягом перших п’яти секунд. Якщо ж через п’ять секунд вона ще не розумітиме, навіщо прийшла на блог – ви майже негайно втратите її. Це жорстоко! Але це правда. У світі безліч хороших блогів, на які варто звернути увагу. І для того, щоб заслужити цю увагу – вам слід бути серед їх числа.

Але, на щастя, існують способи збільшити тривалість цих п’яти секунд до десяти, а потім – змусити відвідувача прочитати всю статтю, підписатися до RSS-фіду вашого блогу і зрештою – стати вашим постійним лояльним відвідувачем. Читати далі