Сьогодні я вдруге побував на щомісячному Київському мінікемпі, який, як і попереднього разу, відбувався у Ірландському пабі «Golden Gate». Про формат заходу можна детальніше прочитати у попередній публікації про квітневий мінікемп. Темою травневого «зльоту» став маркетинг у соціальних медіа. Відверто кажучи, особисто для мене ця тема відразу видалася цікавішою, ніж попередня. І, на щастя, мої очікування були не даремні.
Перед початком презентацій. Максон Пуговський та Алекс Рябцев
Читати далі
Найкращий спосіб перетворити своїх відвідувачів на лояльних читачів – це запропонувати їм винятковий і корисний контент. Я неодноразово згадував про це у статтях «Що спонукає читачів повертатися на ваш блог» і «Корисність та активність – два аспекти успіху». Кожен може написати статтю, але не кожен може зробити її по-справжньому цікавою та захоплюючою для відвідувачів. Далеко не кожну статтю вони захочуть прочитати від першого до останнього слова, а потім – ще й залишити відгук.
Втім, існує одна річ, яка, на мою думку, здатна зробити ваш блог по-справжньому привабливим для читачів. Ця річ – ваші емоції і, що набагато важливіше – емоції ваших читачів! Читати далі
Знаєте, яка основна навичка блогера?
Вміння легко і цікаво викладати свою думку на папері (блозі), або, простіше кажучи, писати!
Підбір актуальних тем, дизайнерський талант і технічні навички з просування сайту не замінять вміння писати! І якщо вже говорити про цінність вашого блога для відвідувачів, то можна стверджувати, що професійні письменницькі навички іноді важать навіть більше, ніж сам контент. Ви можете зіпсувати відмінний контент слабкими письменницькими навичками. А можете врятувати «середню» статтю «відмінним» стилем.
Втім, ніщо не приходить без практики. Саме тому сьогодні я вирішив поділитися з вами кількома порадами щодо покращення письменницького стилю, на які час від часу натрапляю в мережі: Читати далі
Повноцінна восьмигодинна робота, ведення блогу, сім’я, хатні клопоти, зустрічі з друзями… а ще ж потрібно, щоб і на сон час залишався.
Складається враження, що у минулому час рухався повільніше. Пам’ятаю, коли я ще був малим, ми із дідусем ходили молоти пшеницю. Зранку встали. Наготували мішки, набрали пшениці, склали на велосипеди – і повезли до млина. При чому – руками повезли. Велосипеди – як візки використовували. Хто колись пробував вантажити три повних мішки із зерном на велосипед – чудово мене зрозуміє!
І ось що дивно – до млина більше кілометра. Там – двогодинна черга. Поки помолять, поки перетруть, поки дочекаєшся, як інші свої кінні фіри борошном наповнять – уже сонце на обід покотиться. А потім так само, не поспішаючи – додому! І вистачало ж часу!!! І не носилися, як навіжені, намагаючись встигнути невідомо за чим. Читати далі
Два суперпопулярних автори, два гіганти блогерської думки, один – в ролі інтерв’юера, а інший – експерта, зустрілися на офіційному сайті Sun Microsystem для того, щоб поговорити про роль блогів у сучасному суспільстві і, не в останню чергу, про перспективи ведення блогів для авторів-новачків. Кому і навіщо потрібен блог? Чи варто приходити у блогосферу з єдиною метою – заробити? І наскільки реально забезпечити своїм хобі власне існування?..
Інтерв’юер – Гай Кавасакі, автор блогу „Як змінити світ”. Експерт, як ви вже мабуть здогадалися – професійний блогер Даррен Роуз, автор ресурсу Problogger.net. Втім, переконаний, читачі „Української блогосфери” чудово знайомі із цим блогом!
Я не зміг подолати спокуси, і сьогодні пропоную вам короткий переклад інтерв’ю Дарена. Думаю, це інтерв’ю відповість на багато запитань, які зазвичай ставлять перед собою блогери-початківці, а також стане хорошим мотиваційним інструментом для тих, хто ще вагається, чи варто заводити власний блог. Читати далі
Це тільки мені одному здається, що деякі українські блогери, замість того, щоб усіма силами, цілеспрямовано розвивати тематичну ланку національної блогосфери, намагаються створити стереотип, нібито єдиною прийнятною формою існування блогу є особистий щоденник?
Друзі, ну не можна ж так!
Зрештою, саме кількість тематичних блогів є чи не найпоказовішим індикатором зрілості блогосфери. Бо зрозуміла річ, що з приходом та розвитком Інтернету, а разом з ним – безкоштовних блогосервісів на зразок ЖЖ, Live Internet тощо, розвиватиметься і багато в чому попсове бажання людей написати про себе, поділитися враженнями про «вчорашню вечірку», розповісти, як улюблена мамина кішечка порвала улюблений батьків светр… та ще багато чого подібного. Але хіба це блогосфера??? Читати далі
Останнім часом нерідко помічаю за собою небажання братися за опрацювання заздалегідь підготованого матеріалу для поста, натомість шукаючи нову тему. Пам’ятаєте, в одній із попередніх статей я розповідав про чотири етапи створення статей для блога. Так ось – схоже, у моєму випадку, перший етап (поява ідеї та нотування її у спеціальному блокноті), а точніше – перехід від першого до другого етапу, іноді починає давати збій.
Замість того, щоб „витягнути” з блокноту одну зі заздалегідь підготованих ідей та взятися до її розкриття, я починаю розмірковувати „про що ще б таке можна було написати”. Іноді складається враження, що мені шкода ідей, внесених до репозитарію. Але ж саме для цього він і потрібен! Читати далі